ЗВIТ
про педагогічну практику з 10.02.92 по 22.03.92
студентки філологічного факультету Деценко I. П.
Педагогічну практику проходила у 115-й школі м.
Києва. У школі було створено всі умови для проходження.
практики. Всі вчителі української мови й літератури мають
великий стаж роботи, високу фахову й методичну
підготовку. Шкільні кабінети української мови і
літератури достатньо обладнані технічними засобами
навчання, забезпечені наочними посібниками, науковою,
навчальною та методичною літературою. Протягом усього
перебування в школі я мала змогу отримувати консультації
як від учителів-предметників і класних керівників, так і
від адміністрації школи.
Під час практики провела 12 контрольних уроків і
5 уроків, які спеціально не оцінювались. Усі уроки були
обговорені з учителем і методистом. Практика у школі
допомогла виробити багато практичних умінь і навичок. Я
навчилася:
1) проводити уроки різних типів з української
мови і літератури;
2) перевіряти різні види письмових робіт,
оцінювати та аналізувати їх;
3) планувати роботу з розвитку мови;
4) працювати над наочністю у класі, виготовляти
дидактичний матеріал для уроків:
5) організовувати позакласну роботу з української
мови та літератури;
6) проводити класні години.
При проведенні уроків як із мови, так і з
літератури у подачі нового матеріалу, в його закріпленні
особливих труднощів не було. Складніше проводити уроки
аналізу контрольних робіт чи диктанту, а також уроки з
розвитку мовлення.
За час педагогічної практики проводила позаклас-
ну роботу із спеціальності: лінгвістичну вікторину,
тиждень української мови. До шевченківських свят "В сім'ї
вільній, новій..." випустила з учнями стіннівку.
Які ж труднощі були під час практики?
1. Не завжди могла підвести учнів до сприйняття
наочності та організувати роботу з нею. Найчастіше
наочність виконувала лише ілюстративну функцію, а не була
важливим органічним елементом уроку.
2. Важко встановлювати зв'язок уже вивченого
учнями матеріалу з тим, що вивчається, а також показувати
перспективу практичного його використання.
3. Не завжди вдало могла визначити виховну мету
уроку, хоча протягом уроку її забезпечувала.
4. Не завжди враховувала психічний і фізичний
стан дітей на уроці й намагалася утримувати увагу
зауваженнями до класу.
Висновки:
1. Педагогічна практика поглибила, закріпила
знання з фахових і психолого-педагогічних дисциплін,
здобуті в інституті, та дала змогу застосувати їх на
практиці.
2. Виробила вміння проводити різні типи уроків,
застосовувати різні методи й форми роботи, які
активізують пізнавальну діяльність учнів.
3. Закріпила впевненість у правильності вибору
професії й фаху, викликала прагнення вивчати спеціальні
та психолого-педагогічні дисципліни у вузі,
вдосконалювати свої педагогічні здібності, розширювати
свою ерудицію.
4. Дала змогу відповідно до знань з педагогіки,
психології й фізіології проводити навчально-виховну
роботу з дітьми середнього шкільного віку.
5. Показала функції класного керівника й дала
змогу випробувати себе в них.
6. Дала змогу протягом шести тижнів спостерігати
за навчально-виховною роботою в школі, аналізувати її й
робити висновки.
22.03.96
(підпис)