МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІКИ ТА З ПИТАНЬ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ІНТЕГРАЦІЇ
Л И С Т
N 83-20/864 від 05.07.2002
У відповідь на лист щодо можливості укладання
зовнішньоекономічних договорів російською мовою повідомляємо таке.
Статтею 92 Конституції України ( 254к/96-ВР ) передбачено, що
порядок застосування мов визначається виключно законами України.
Тому звертаємо увагу на те, що листи органів виконавчої влади не
мають нормативно-правового характеру.
На сьогодні питання вживання мов врегульовано виключно
Законом України від 28.10.89 р. N 8312-XI ( 8312-11 ) "Про мови в
Українській РСР" (із змінами і доповненнями, внесеними Законом
України від 28.02.95 р. N 75/95-ВР ( 75/95-ВР ).
У ст.24 Закону зазначено, що мовами двосторонніх
міжнародних договорів України, а також угод громадських органів,
підприємств, установ і організацій України з громадськими
органами, підприємствами, установами та організаціями інших держав
є українська мова та мова іншої сторони договору чи угоди.
Акцентуємо увагу на тому, що в статті сказано не "або мова іншої
сторони", що передбачає альтернативу, а "та мова іншої сторони",
що передбачає паралельне існування обох варіантів.
У той же час ст.11 Закону визначено, що в Україні мовою
роботи, діловодства і документації, а також взаємовідносин
державних, партійних, громадських органів, підприємств, установ і
організацій є українська мова. Але у випадках, передбачених у
частині другій ст.3 цього Закону, мовою роботи, діловодства і
документації поряд з українською мовою може бути і національна
мова більшості населення тієї чи іншої місцевості, а у випадках,
передбачених у частині третій цієї ж статті, - мова прийнятна для
населення даної місцевості.
Зазначеним Законом встановлено обов'язок державних,
партійних, громадських органів та засобів масової інформації
республіки "виховувати у громадян, незалежно від їхньої
національної належності, розуміння соціального призначення
української мови як державної в Українській РСР, а російської мови
як мови міжнаціонального спілкування народів Союзу РСР".
Відповідно до Конституції України ( 254к/96-ВР ) державною мовою
України є українська мова, але "мовами міжнаціонального
спілкування в Українській РСР є українська, російська та інші
мови. Українська РСР забезпечує вільне використання російською
мовою як мовою міжнаціонального спілкування народів Союзу РСР".
Відповідно до ст.4 зазначеного Закону "Українська РСР створює
необхідні умови для розвитку і використання мов інших
національностей в республіці. В роботі державних, партійних,
громадських органів, підприємств, установ і організацій,
розташованих у місцях проживання більшості громадян інших
національностей (міста, райони, сільські і селищні Ради, сільські
населені пункти, їх сукупність), можуть використовуватись поряд з
українською і їхні національні мови. У разі, коли громадяни іншої
національності, що становлять більшість населення зазначених
адміністративно-територіальних одиниць, населених пунктів, не
володіють в належному обсязі національною мовою або коли в межах
цих адміністративно-територіальних одиниць, населених пунктів
компактно проживає кілька національностей, жодна з яких не
становить більшості населення даної місцевості, в роботі названих
органів і організацій може використовуватись українська мова або
мова, прийнятна для всього населення".
У той же час не існує ніяких критеріїв та правил визначення і
підтвердження нормативно-правовими актами фактів проживання
більшості громадян інших національностей на певній території, що
створює певні розбіжності у трактуванні норм, якими визначено
застосування мов в Україні.
Заступник Державного секретаря
Міністерства економіки та з питань
європейської інтеграції України В.Стеценко
"Бізнес-Бухгалтерія: право-податки-консультації",
N 32/1-2, 05.08.2002