| |
Виявляється, наша з вами безпека в повітрі на борту літака залежить також
i від правил формування валових витрат при оподаткуванні податком на прибуток.
Такого несподіваного висновку можна дійти, ознайомившись з проблемою віднесення
до складу валових витрат авіапідприємств витрат на харчування льотного
складу при здійсненні польотів. Проблема полягає у незрозумілості постанови
Кабінету Міністрів України від 04.01.99 р. № 3 «Про граничні норми добових
витрат i сум, що направляються на харчування (замість добових) членів
екіпажів суден (інших транспортних засобів), що здійснюють діяльність
за межами повітряного або митного кордону чи територіального моря (вод)
України» (далі — постанова № 3), яка на виконання п. 5.4.8 ст. 5 Закону
України від 28.12.94 р. № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»
(у редакції Закону України від 22.05.97 р. № 283/97-BP зі змінами та доповненнями)
(далі — Закон № 334/94-ВР) повинна була б роз’яснити особливості виплати
добових членам екіпажу повітряного судна.
Чомусь члени екіпажу змушені вибирати: або отримувати харчування під час
польоту, або — добові. Враховуючи затримки із виплатою зарплатні, екіпажі
змушені обходитися кавою або чаєм з термоса, аніж залишатися без грошей.
Зв’язок очевидний, льотчик, не отримавши збалансованого обіду під час
тривалого перельоту, не застрахований від перевантаження, а це, у свою
чергу, може призвести до помилки, яка загрожуватиме i пасажирам на борту
літака, i тим, хто на землі.
До речі, питання вибору — обід чи добові — ніколи не стояло перед льотчиками
за часів колишнього Радянського Союзу. Як стверджують фахівці, за шкідливі
умови праці льотчики завжди мали право i на повноцінне харчування на борту
літака, i на виплату їм добових.
ДПА України довелося розібратися, невже законодавство України, зокрема
з питань оподаткування, погіршило умови праці льотного складу? Що ж з’ясувалося
під час аналізу норм законодавства?
Діяльність підприємств, організацій та установ авіаційної галузі з питань
організації, виконання та забезпечення польотів, а також здійснення нагляду
i контролю за їх безпекою, зокрема, забезпечення бортовим харчуванням
членів екіпажів регулюється Повітряним кодексом України від 04.05.93 р.
№ 3167-ХІІ (зі змінами та доповненнями), а також іншими нормативно-правовими
актами України, зокрема розпорядженням Державної авіаційної адміністрації
України «Щодо забезпечення харчуванням екіпажів повітряних суден цивільної
авіації України» від 27.04.99 р. № 38 (далі — розпорядження № 38) i Галузевою
угодою між Міністерством транспорту України в особі Державного департаменту
авіаційного транспорту України та профспілками працівників цивільної авіації
України від 05.03.2001 р. (далі — Галузева угода) «Рекомендуемые нормы
потребления продуктов питания для летного, инженерно-технического состава
и работников управления воздушным движением Укравиации при организации
бесплатного питания в дни полетов».
Розпорядженням та п. 6 Галузевої угоди передбачено обов’язкове безплатне
бортове харчування належної калорійності в обсягах, установлених залежно
від тривалості виконання польотів, тобто на борту літака. У разі неможливості
забезпечення харчуванням підприємство компенсує витрати зазначеним категоріям
працівників на харчування за цінами регіону базового аеропорту. Конкретні
розміри витрат та порядок виплат на харчування визначаються колективним
договором.
Відповідно до пп. 5.6.1 п. 5.6 ст. 5 Закону № 334/94-ВР до складу валових
витрат платника податку відносяться витрати на оплату праці фізичних осіб,
що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі —
працівники), які включають витрати на виплату основної i додаткової заробітної
плати та інших видів заохочень i виплат, виходячи з тарифних ставок, у
вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг),
витрати на виплату авторських винагород та виплат за виконання робіт (послуг),
згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-які інші виплати
в грошовій або натуральній формі, встановлені за домовленістю сторін.
Таким чином, витрати на забезпечення бортового харчування членів екіпажу
під час виконання польоту, що встановлюються за домовленістю сторін у
колективному договорі, відносяться до складу валових витрат платника податку
на прибуток у сумі, що відповідає умовам надання такого харчування, передбаченим
Галузевою угодою.
Щодо застосування постанови № 3, то у пунктах 1, 2 та 3 є посилання на
постанову Кабінету Міністрів України від 05.01.98 р. № 10 «Про норми відшкодування
витрат на відрядження в межах України та за кордон», яка втратила чинність
у зв’язку з набранням чинності постановою Кабінету Міністрів України від 23.04.99 р. № 663 «Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах
України та за кордон» (зі змінами та доповненнями, далі — постанова №
663). Крім того, Інструкцію про особливості відряджень членів екіпажів
суден (інших транспортних засобів) та порядок виплати сум, що спрямовуються
на харчування членів екіпажів суден (інших транспортних засобів), передбачену
п. 4 цієї постанови, до цього часу Міністерство транспорту України не
розробило.
До остаточного законодавчого врегулювання питання щодо визначення особливостей
відряджень членів екіпажів суден та порядку виплати сум, що спрямовуються
на харчування членів екіпажів суден, нарахування та виплата добових здійснюються
у загальному порядку в розмірах, установлених постановою № 663.
Таким чином, до валових витрат авіапідприємства поряд з витратами на забезпечення
обов’язковим бортовим харчуванням у порядку, встановленому чинними галузевими
нормативно-правовими актами, відносяться також i витрати на виплату добових.
При цьому при нарахуванні добових їх сума не зменшується на вартість обов’язкового
бортового харчування.
Згідно з висновками ДПА України немає перешкод ні у забезпеченні льотного
складу бортовим харчуванням, ні в одночасній виплаті їм добових у повній
сумі.
Залишається додати, що зазначені висновки наведено в листі ДПА України
від 26.07.2002 р. № 4784/6/11-1116.
|
|