• Торгівля в пасажному комплексі

Згідно зі ст. 17 Закону України від 18.02.97 р. № 77/97-ВР «Про систему оподаткування» сплата податків i зборів (обов’язкових платежів) проводиться у порядку, встановленому цим Законом та іншими законами України.
Статтею 15 вказаного Закону місцевий збір визначено як ринковий. Пунктом 3 зазначеної статті передбачено, що місцеві податки i збори (обов’язкові платежі), механізм справляння та порядок їх сплати встановлюються сільськими, селищними, міськими радами відповідно до переліку i в межах граничних розмірів ставок, установлених законами України. При цьому ринковий збір є обов’язковим для встановлення органами місцевого самоврядування за наявності об’єктів оподаткування або умов, з якими пов’язане запровадження цього збору.
Порядок справляння місцевих податків i зборів визначено Декретом Кабінету Міністрів України від 20.05.93 р. № 56-93 «Про місцеві податки i збори» (далі — Декрет).
Крім цього, з метою стимулювання розвитку малого підприємництва та відповідно до п. 4 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України видано Указ Президента України від 28.06.99 р. № 761/99 «Про впорядкування механізму сплати ринкового збору», яким установлено, що ринковий збір — це плата за право займання місця для торгівлі на ринках усіх форм власності, в тому числі у павільйонах, на критих та відкритих столах, майданчиках (включаючи орендовані), з автомобілів, візків, мотоциклів, ручних візків тощо. Також п. 2 нових Правил визначено, що ринок — це суб’єкт господарювання, створений на відведеній за рішенням місцевого органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування земельній ділянці i зареєстрований в установленому порядку, функціональними обов’язками якого є надання послуг та створення для продавців i покупців належних умов у процесі купівлі-продажу товарів за цінами, що складаються залежно від попиту i пропозицій.
Водночас торгувати у невстановлених місцях заборонено. Згідно з п. 16 Правил роботи дрібнороздрібної торговельної мережі, затверджених наказом МЗЕЗторгу України від 08.06.96 р. № 396, погодженим з Мінекономіки України, Міністерством охорони здоров’я України, Держспоживзахистом та
Укоопспілкою, зареєстрованим у Мін’юсті України 23.07.96 р. за № 372/1397, розміщення пунктів дрібнороздрібної торговельної мережі здійснюється господарюючим суб’єктом з письмового дозволу місцевого органу державної виконавчої влади (органу місцевого самоврядування) та за погодженням з органами державного санітарно-епідеміологічного нагляду, пожежної охорони, державної автоінспекції та архітектури.
Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 13.10.94 р. № 707 «Про додаткові заходи щодо впорядкування торговельного обслуговування населення» уряд АРК, облвиконкоми, Київський та Севастопольський міськвиконкоми повинні вживати заходи для припинення в установленому порядку діяльності підприємств торгівлі незалежно від форм власності, громадян-підприємців, які не мають відповідних дозволів на здійснення торгівлі.
Таким чином, особи, які орендують приміщення для торгівлі у пасажному комплексі, що не має статусу ринку, повинні мати дозвіл на розміщення об’єкта торгівлі, сплативши за нього збір у порядку, встановленому ст. 17 Декрету, та у розмірі, визначеному рішенням органу місцевого самоврядування про запровадження зазначеного збору.