• Податковий облік регресних вимог

Статтею 27 Закону України від 07.03.96 р. № 85/96-ВР «Про страхування» (у редакції Закону України від 04.10.2001 р. № 2745-III) встановлено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, котра одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Право вимоги (регресу) визначено також ст. 452 Цивільного кодексу України, згідно з якою особа, яка відшкодувала шкоду, заподіяну з вини іншого, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи в розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлено законом.
Крім того, відповідно до ст. 199 зазначеного Кодексу, якщо боржника не було повідомлено про уступку вимоги, що відбулася, то виконання зобов’язання первісному кредиторові визнається виконанням належному кредиторові.
Щодо податкового обліку регресних виплат у страховика, то відповідно до пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону № 334/94-ВР, у разі якщо страхова компанія отримує доходи із джерел інших, ніж страхові платежі, такі доходи оподатковуються у загальному порядку.
Порядком складання декларації про доходи страховика (п. 4.8), затвердженим наказом ДПА України від 16.01.98 р. № 22 та зареєстрованим у Мін’юсті України 10.02.98 р. за № 92/2532, встановлено, що доходи, отримані (нараховані) від реалізації прав регресної вимоги страховика до страхувальника або іншої особи, відповідальної за завданий збиток, оподатковуються на загальних підставах за ставкою 30%.
Отже, немає підстав не включати зазначені суми регресних виплат до валового доходу страховика, одержаного із джерел інших, ніж страхові платежі.