Відповідно до ст.13 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі,
громадського харчування та послуг» ДПА України
розробила проект Порядку перевірки реєстраторів розрахункових операцій,
у тому числі реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються
для обліку та реєстрації операцій з купівлі-продажу іноземної валюти,
на відповідність вимогам щодо реалізації фіскальних функцій (далі —
Порядок) та погодила його з Мінпромполітики України (із зауваженнями),
Держспоживстандартом України (із зауваженнями), а також Нацбанком України
i Держпідприємництва України (без зауважень).
З метою узгодження остаточної редакції проекту Порядку та термінового
введення в дію цього документа було вирішено винести його на розгляд
Державної комісії з питань впровадження електронних систем i засобів
контролю та управління товарним i грошовим обігом (далі — Державна комісія).
Як відомо, згідно з Положенням, затвердженим постановою Кабінету Міністрів
України від 24.01.97 р. № 81, Державна комісія узгоджує проекти документів
з питань, що належать до її компетенції.
26 грудня 2002 р. на засіданні Державної комісії було обговорено зауваження
до проекту Порядку i схвалено його остаточну редакцію. З метою відновлення
перевірок реєстраторів розрахункових операцій (далі — РРО) на відповідність
вимогам щодо виконання фіскальних функцій (такі перевірки, як відомо,
не проводились після затвердження постановою Кабінету Міністрів України
від 29.08.2002 р. № 1315 Положення про Державний реєстр реєстраторів
розрахункових операцій) Державна комісія прийняла рішення до введення
в установленому порядку в дію зазначеного Порядку керуватися ним як
тимчасовим.
Водночас комісія погодилася з пропозицією ДПА України призначити державне
підприємство «Український державний науково-дослідний інститут технологій
товарно-грошового обігу, фінансових i фондових ринків» (ДП «Укрелекон»)
уповноваженим випробувальним центром (далі — УВЦ), доручивши йому (за
участю акредитованих на проведення відповідних робіт органів сертифікації,
випробувальних центрів i лабораторій) організацію та проведення перевірок
РРО на відповідність фіскальним вимогам згідно із зазначеним Порядком.
Документ складається з двох частин: Порядку проведення перевірки РРО
на відповідність фіскальним вимогам уповноваженим випробувальним центром
та Порядку проведення перевірки РРО органами державної податкової служби.
Порядок проведення перевірки РРО на відповідність фіскальним вимогам
— це основний документ системи державного регулювання в галузі виробництва
й впровадження фіскальних засобів контролю. У минулому році було прийнято
ряд важливих документів: Вимоги щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами
розрахункових операцій для різних сфер застосування, затверджені постановою
Кабінету Міністрів України від 18.02.2002 р. № 199; Технічні вимоги
до спеціалізованих електронних контрольно-касових апаратів для автозаправних
станцій, затверджені Протокольним рішенням Державної комісії від 27.06.2002 р. № 13; Технічні вимоги до електронних контрольно-касових реєстраторів
для різних сфер застосування, затверджені Протокольним рішенням Державної
комісії від 26.12.2002 р. № 14.
За основу Порядку було взято положення та вимоги ДСТУ 3413-96 «Порядок
проведення сертифікації продукції», який передбачає загальні процедури
та правила перевірки продукції на відповідність встановленим вимогам.
I хоча перевірка РРО на відповідність фіскальним вимогам не є сертифікацією
продукції, такі перевірки згідно із зазначеним Порядком будуть проводитися
за процедурами та правилами, прийнятими під час сертифікації.
В Україні, починаючи з 1993 р., приймалися нормативні документи, які
встановлювали вимоги до РРО. Норми, викладені в цих документах, часто
дублювалися, допускали подвійне трактування. Звичайно, це негативно
впливало на виробництво касової техніки, вносило плутанину під час її
перевірок, що, в свою чергу, не могло не позначитися на надійності касових
апаратів.
З прийняттям Порядку ситуація докорінно змінилася. Документом визначено
вичерпний перелік нормативних актів, згідно з якими проводиться перевірка
РРО, до нього ввійшли тільки ті документи, які містять вимоги щодо виконання
фіскальних функцій. Стосовно функціональних або «споживчих» характеристик
касової техніки, то нормативних вимог до них не встановлено. Виробники
самі можуть закладати в касову техніку ті або інші «споживчі» характеристики.
Проте це не означає, що контроль за такими параметрами РРО відсутній.
Навпаки, Порядком передбачено, що виробники касової техніки повинні
в технічній документації відображати основні «споживчі» характеристики
РРО. Наприклад, якщо виробник зазначив у документації, що касовий апарат
має можливість працювати з технологічним обладнанням (ваги, сканери
штрихових кодів тощо), він зобов’язаний надати протоколи зв’язку із
зазначеним обладнанням, а предметом перевірки буде виконання РРО фіскальних
функцій при роботі з таким обладнанням. Такий підхід дозволяє захистити
інтереси споживачів касової техніки від недоброякісної реклами виробників.
Порядком встановлено перелік i зміст документів, які заявник РРО має
подати до УВЦ. Слід звернути увагу на появу в цьому переліку носія програмної
пам’яті РРО — компакт-диска з можливістю одноразового запису, на якому
мають бути записані всі програми, під управлінням яких працює РРО. Надалі
такий компакт-диск буде використовуватися як еталон під час перевірок
відповідності програмного забезпечення РРО програмній документації виробника.
Наявність такого носія програмної пам’яті вирішує ряд проблем. По-перше,
виробник позбавляється можливості випускати РРО з неперевіреними версіями
програмного забезпечення. По-друге, виключає появу в Державному реєстрі
реєстраторів розрахункових операцій недосконаних моделей РРО, які виробник
неофіційно доопрацьовує протягом усього періоду їх виробництва i реалізації.
По-третє, виключаються спірні ситуації, що виникають на місцях під час
верифікації (перевірки) внутрішнього програмного забезпечення РРО, які
перебувають в експлуатації.
До середини 2002 р. перевірки РРО на відповідність раніше діючим технічним
вимогам до електронних контрольно-касових апаратів проводились у випробувальних
центрах за різними методиками. При порівняльному аналізі виконання фіскальних
функцій та функціональних характеристик моделей РРО, перевірки яких
проводили різні центри, виникали певні розбіжності. З метою уникнення
таких ситуацій Порядком передбачено, що всі перевірки проводяться за
єдиною для всіх випробувальних центрів методикою, погодженою з ДПА України
та затвердженою керівником УВЦ, а також визначено критерії об’єктивної
оцінки результатів випробувань.
Окремий розділ документа містить Порядок проведення перевірки РРО органами
державної податкової служби, передбаченої Законом України «Про застосування
реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування
та послуг». Порядком визначено підстави для проведення таких перевірок,
а також передбачено, що в їх проведенні можуть брати участь представники
центру сервісного обслуговування, з яким суб’єкт підприємницької діяльності
уклав договір на технічне обслуговування та ремонт.
Порядок, схвалений 26.12.2002 р. Державною комісією, має відіграти важливу
роль у процесі наведення порядку на ринку касової техніки. Підготовлений
з урахуванням досвіду впровадження касової техніки, накопиченого протягом
останнього десятиліття, цей документ повинен унеможливити появу на ринку
неякісних та ненадійних моделей РРО.