У Рішенні Конституційного Суду у справі про офіційне тлумачення терміна "член сімТ № 5-рп/99 від З червня 1999 року зауважено, що, скажімо, у Конституції терміни "сім'я", "члени сімї', "родичі" тощо вживаються неодноразово без визначення змісту. Звертає увагу Конституційний Суд, що у Кодексі про шлюб і сім'ю України терміни "сім'я", "члени сімТ та похідні від них "сімейний", "сімейні відносини", "родинний" використовуються у багатьох статтях. Відповідні положення або конкретний перелік осіб, які вважаються членами сім'ї, тут теж відсутні. Але, зважаючи на загальний зміст Кодексу, особливо розділів II і III, Суд виділив такі важливі ознаки сім'ї, членства в сім'ї, як кровна спорідненість, родинні зв'язки, шлюбні відносини. Стаття 17 цього нормативного акта вводить до правового обігу поняття "родичі по прямій висхідній і низхідній лінії", "повнорідні і неповнорідні брати і сестри", а у статті 95 вжито термін "інші родичі", до яких віднесено діда, бабу, брата, сестру, а також вітчима і мачуху дитини.
Таким чином, враховуючи багатоманітність термінів, які використовує законодавець при встановленні своїми актами певних прав, однозначного формулювання просто не існує, оскільки подібні категорії необхідно з'ясовувати у різних контекстах окремо.
Якщо виходити із ионя І тя фермерського господарства, викладеного у ст. 2 Закону "Про селянське (фермерське) господарство", — це, насамперед, форма підприємництва. Членами такого господарства не можуть називатися особи, у тому числі родичі, які працюють у ньому за трудовим договором (контрактом, угодою). Отже, у цьому випадку, "інші родичі" це ті, хто не є подружжям, їх батьками, їх дітьми, які до-сягли 16-річного віку і не є особами, які працюють за трудовим договором. Крім того, важливими є такі ознаки членства у фермерському господарстві "інших "родичів", як "самостійне прийняття рішення про участь діяльності фермерського господарства", тобто те, що родичі об'єднуються саме для роботи у такому господарстві.
За п. 1 ст. 32 Земельного кодексу громадянам України — членам фермерських господарств передаються безоплатно у приватну власність надані їм у користування земельні ділянки у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради. Отже, зазначена норма не суперечить логіці реальної ситуації, коли члени фермерського господарства, які працювали на землі сільськогосподарського підприємства, мають право отримати такі ділянки у приватну власність безоплатно.
Тим більше, мають право передати свої ділянки до фермерського господарства родичі, які одержали свій пай у сільськогосподарському підприємстві, з метою об'єднатися із фермером для спільної роботи із вироблення товарної сільсько-.господарської продукції, її переробкою та реалізацією.
Отже, "інші родичі", крім загальних ознак родинних зв'язків, передбачених спеціальним сімейним законодавством, у розумінні Закону "Про селянське (фермерське) господарство" об'єднуються саме для спільного підприємництва.
Сторінку підготувала Тетяна НІКОЛАЄВА
По материалам газеты "Юридичний вісник України" № 5 (397) 1-7 лютого 2003 р.