З 1 січня 2003 р. до Закону України від 07.05.96 р. № 178/96-ВР «Про
ставки акцизного збору i ввізного мита на спирт етиловий
та алкогольні напої» внесено зміни Законом України від
24.10.2002 р. № 195-IV «Про внесення змін до деяких
законів України про оподаткування, виробництво та обіг
підакцизних товарів» (далі — Закон № 178/96-ВР). Суттєво
змінено, зокрема, ст. 3 цього Закону, яку викладено
у новій редакції.
По-перше, нову i єдину ставку акцизного збору у розмірі
2 грн. за 1 л 100-відсоткового спирту встановлено на
спирт етиловий, що використовується закладами та установами
охорони здоров’я для забезпечення лікувально-діагностичного
процесу i виконання лабораторних досліджень та виробниками
— суб’єктами підприємницької діяльності для виготовлення
вибухових речовин, парфумів, нітроцелюлози, напівфабрикатів
(до них відносяться спиртовані соки, морси, настої,
які реалізуються для промислової переробки i не підлягають
реалізації в роздрібній торгівлі), пектину, оцту спиртового,
лікарських засобів (у тому числі компонентів крові та
виготовлених з них препаратів), крім лікарських засобів
у вигляді бальзамів. За такою самою ставкою оподатковуватиметься
i спирт технічний, що використовується для виробництва
лише тієї продукції, перелік якої затверджується урядом.
У цьому переліку немає вже харчових есенцій i лікарських
засобів у вигляді бальзамів. Водночас з 1 січня 2003
р. спирт етиловий, що використовується для виготовлення
цієї продукції, оподатковується за повною ставкою акцизного
збору у розмірі 16 грн. за 1 л 100-відсоткового спирту.
Натомість цей перелік доповнено такою продукцією, як
виноградні, плодові та інші виноматеріали i сусло, тому
й спирт етиловий, що використовуватиметься підприємствами
первинного виноробства для виготовлення цієї продукції,
підлягатиме оподаткуванню акцизним збором також за ставкою
2 грн. за 1 л 100-відсоткового спирту.
По-друге, змінено Порядок отримання спирту етилового,
що використовується на вищезазначені цілі, i саме на
цей Порядок необхідно звернути особливу увагу тим суб’єктам,
які у своїй діяльності використовують такий спирт. Основною
вимогою Закону № 178/96-ВР є те, що ще до отримання
спирту етилового необхідно подати до податкового органу
за місцем реєстрації суб’єкта податковий вексель, який
повинен бути авальований банком, i строк його дії не
може перевищувати 90 календарних днів. У податковому
векселі необхідно зазначити суму, яка розраховується
виходячи із обсягів спирту, що отримується, та ставки
акцизного збору, визначеного як різниця між повною ставкою
у розмірі 16 грн. за 1 л 100-відсоткового спирту та
ставкою дві гривні. Законом № 178/96-ВР також встановлено,
що:
податковий вексель може бути видано лише особою, яка
є виробником вищезазначених товарів;
обов’язки з погашення податкового векселя не можуть
передаватися іншим особам незалежно від їх взаємовідносин
з векселедавцем;
за користування податковим векселем не нараховуються
відсотки або інші види плати, передбачені законодавством
для інших видів векселів;
векселевласником є орган державної податкової служби
за місцем реєстрації векселедавця;
податковий вексель вважається погашеним у разі документального
підтвердження факту використання спирту етилового на
виготовлення зазначених вище товарів;
у разі непогашення податкового векселя у визначений
у ньому строк, протест у неплатежі не здійснюється,
а зазначена у векселі сума вважається податковим боргом
i підлягає погашенню у встановленому законом порядку.
(У цьому випадку необхідно керуватися вимогами Закону
України від 21.12.2000 р. № 2181-III «Про порядок погашення
зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами»).
Водночас на виконання вимоги Закону № 178/96-ВР Кабінет
Міністрів України постановою від 24.02.2003 р. № 247
(далі — постанова № 247) затвердив Порядок випуску,
обігу та погашення податкових векселів, що видаються
до отримання спирту етилового, який використовується
на виготовлення окремих видів товарів (далі — Порядок).
Крім вимог, зазначених у Законі № 178/96-ВР, у Порядку
відображено й інші норми, які стосуються як порядку
отримання спирту етилового за пільговими ставками, так
i контролю за його цільовим використанням.
Зокрема, в Порядку визначено, яке значення мають терміни
«податковий вексель», «векселедавець», «векселевласник»
та «аваль». Для зручності суб’єктів підприємницької
діяльності в ньому наведено формулу, за якою обчислюється
сума акцизного збору для занесення до податкового векселя,
а саме:
S = ( С — 2 ) х V,
де S — сума акцизного збору;
С — повна ставка акцизного збору за 1 л 100-відсоткового
спирту у гривнях, встановлена ст. 1 Закону № 178/96-ВР;
2 — ставка акцизного збору за 1 л 100-відсоткового
спирту у гривнях, встановлена ст. 3 зазначеного Закону;
V — обсяг отримуваного спирту етилового у перерахунку
на 100-відсотковий спирт, у літрах.
Наприклад, планується отримати 100 дал безводного спирту.
Покупець спирту сплачує безпосередньо спиртовому заводу
акцизний збір у сумі 2 тис. грн. (2 грн. х 100 дал),
а у податковому векселі зазначає суму у розмірі 14 тис.
грн. [(16 грн. — 2 грн.) х 100 дал]. Погашення податкового
векселя здійснюється протягом 90 календарних днів на
підставі документального підтвердження факту цільового
використання спирту. Таким підтвердженням є довідка
векселедавця про цільове використання спирту етилового,
форма якої розробляється i найближчим часом буде затверджена
наказом ДПА України, як це, до речі, передбачено п.
9 Порядку. Тобто податковий вексель є гарантією цільового
використання спирту протягом законодавчо встановленого
строку. Він складається у двох примірниках: перший —
це оригінал вексельного бланка, придбаного векселедавцем
в установі банку; другий, який має однаковий з першим
примірником номер, — це ксерокопія оригіналу вексельного
бланка. Кожен примірник податкового векселя заповнюється
окремо. Записи в них повинні бути тотожними. Перший
примірник податкового векселя залишається у векселевласника,
а другий, з відміткою податкового органу про взяття
на облік, повертається векселедавцю. Використання неавальованих
податкових векселів забороняється.
Крім того, що запровадження авальованого податкового
векселя посилює контроль за використанням спирту, нова
ст. 8 Закону № 178/96-ВР встановлює ще й відповідальність
за його нецільове використання. Зазначеною статтею визначено,
що у разі нецільового використання суб’єктами підприємницької
діяльності спирту етилового або спирту етилового денатурованого
(спирту технічного) з таких суб’єктів справляється штраф
у розмірі, який обчислюється виходячи із обсягів використаного
не за призначенням спирту етилового або спирту етилового
денатурованого (спирту технічного) та ставки акцизного
збору, передбаченої ст. 1 цього Закону, збільшеної в
1,5 раза. Тому на підставі цієї норми таку відповідальність
передбачено i п. 17 зазначеного Порядку.
Тобто якщо у вищенаведеному прикладі 100 дал безводного
спирту буде використано не за призначенням, то такий
суб’єкт зазнає збитків на суму 38 тис. грн. Ця сума
складається із суми у розмірі 14 тис. грн., яка зазначена
у податковому векселі, та із 24 тис. грн. штрафу (100
дал х 16 грн. х 1,5). Неважко підрахувати, які значні
фінансові збитки нестимуть ті суб’єкти підприємницької
діяльності, що використовуватимуть спирт у більших обсягах,
ніж у наведеному прикладі. А уникнути цього можна лише
одним шляхом — використовувати спирт виключно на ті
цілі, на які він отримувався. Тому фінансовий стан таких
господарюючих суб’єктів залежатиме від того, як вони
будуть розпоряджатися спиртом.
Оскільки згідно з Законом № 178/96-ВР податковий вексель
видається лише особою, яка є виробником зазначених у
ст. 3 цього Закону товарів, то такий Порядок не поширюється
на заклади та установи охорони здоров’я, які отримують
спирт етиловий за пільговими ставками i використовують
його лише для забезпечення лікувально-діагностичного
процесу i виконання лабораторних досліджень.
Необхідно звернути увагу, що постанова № 247, якою затверджено
цей Порядок, набирає чинності з дня опублікування. Тобто
залишається слідкувати за інформацією, надрукованою
у газеті «Урядовий кур’єр», оскільки саме з дати опублікування
в цій газеті постанови № 247 набере чинності зазначений
Порядок*.
Таким чином, віднині в акцизному законодавстві існуватимуть
два Порядки, якими встановлено правила видачі та погашення
податкових векселів. Перший Порядок затверджено постановою
Кабінету Міністрів України від 27.02.99 р. № 275, а
другий — постановою № 247. Основна відмінність їх у
тому, що згідно з першим Порядком правила видачі та
погашення податкових векселів застосовуються у разі
отримання спирту етилового для виготовлення іншої підакцизної
продукції, а згідно з другим — у разі отримання спирту
етилового для виготовлення товарів, визначених ст. 3
Закону № 178/96-ВР. Саме ці відмінності повинні бути
визначальними у разі оформлення відповідних податкових
векселів.
____________
* Від редакції: постанову Кабінету Міністрів України
від 24.02.2003 р. № 247 надруковано в газеті «Урядовий
кур’єр» від 05.03.2003 р. № 42