• Декларування доходів за 2002 рік у запитаннях—відповідях

Громадянину потрібно мати при собі документ, що посвідчує його особу та дає право на пільги, та інші документи, наприклад копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера, що дасть змогу фахівцям податкової інспекції швидко надати йому допомогу у разі заповнення декларації.Для правильного заповнення декларації потрібно за місцем основної роботи одержати довідку за формою № 3, яку бухгалтерія підприємства, установи чи організації зобов’язана видати на вимогу працівника. Якщо громадянин протягом 2002 р. змінив місце основної роботи, бухгалтерія за новим місцем роботи у довідці за формою № 3 зазначає сукупний оподатковуваний дохід, одержаний з початку року, включаючи доходи за місцем попередньої роботи (при звільненні протягом року з роботи бухгалтерія підприємства повинна скласти остаточний розрахунок (перерахунок) за відпрацьований період і видати громадянину довідку про суми нарахованого доходу та утриманого податку).Згідно з Декретом Кабінету Міністрів України від 26.12.92 р. № 13-92 «Про прибутковий податок з громадян» (зі змінами та доповненнями; далі — Декрет № 13-92) громадяни, які одержували протягом року доходи не за основним місцем роботи, повинні вести облік цих доходів, а також витрат, безпосередньо пов’язаних з їх отриманням, за формою № 4 (додаток № 4 до Інструкції про прибутковий податок з громадян, затвердженої наказом ГДПІ України від 21.04.93 р. № 12, зареєстрованим у Мін’юсті України 09.06.93 р. за № 64 (зі змінами та доповненнями; далі — Інструкція)).Якщо протягом року громадянин, зобов’язаний подати декларацію, не вів обліку доходів, одержаних не за місцем основної роботи, то для одержання необхідних відомостей йому слід звернутися до бухгалтерій тих організацій, підприємств, де він одержував доходи. Бухгалтерія зобов’язана видати йому довідку про виплачені доходи і утриманий податок для правильного заповнення декларації.Подання відповідних документів прискорить і забезпечить правильність проведення перерахунків.

Декрет № 13-92 передбачає обов’язкове декларування сукупного річного доходу громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які мають постійне (не менше 183 днів у календарному році) місце проживання в Україні і протягом звітного року, крім доходів за місцем основної роботи, одержували доходи і не за місцем основної роботи, а також громадянами, які не мали місця основної роботи протягом року, але одержували будь-які доходи у грошовій чи натуральній формі.
Не декларують свої доходи ті громадяни, які мали доходи лише за місцем основної роботи (служби, навчання). До Декрету № 13-92, який регулює порядок оподаткування доходів громадян та подання ними декларацій про сукупний річний дохід, Законом України від 21.12.2000 р. № 2181-III «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі — Закон № 2181-III) внесено деякі зміни та доповнення. Зокрема, декларування сукупних річних доходів, одержаних громадянами у 2002 р. провадитиметься з 1 січня до 1 квітня 2003 р.
Декларацію про суму сукупного річного доходу (ф. № 1) подають громадяни, які одержували протягом звітного календарного року доходи як за місцем основної роботи, так і не за місцем основної роботи. Декларація подається до органу державної податкової служби за місцем проживання громадян у строк до 1 квітня 2003 р., останній день подання — 31 березня (понеділок).
Фізичні особи — суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи та оподаткування доходів яких здійснюється органами державної податкової служби за загальною системою, у зв’язку із внесеними до п. 4 ст. 14 Декрету № 13-92 змінами щодо строків подання декларацій починаючи з 1 квітня 2001 р. подають до органу державної податкової служби декларації наростаючим підсумком з початку року в строки, визначені законом (протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу, тобто не пізніше: 10 травня — за I квартал, 9 серпня — за I півріччя, 9 листопада — за 9 місяців, 9 лютого наступного року — за звітний рік. Декларація за результатами останнього податкового періоду року прирівнюється до річної податкової декларації, при цьому остання не подається.
Отже, фізичні особи — суб’єкти підприємницької діяльності, доходи яких від здійснення підприємницької діяльності оподатковуються органами державної податкової служби, декларацію про одержані у 2002 р. від такої діяльності доходи повинні подати не пізніше 9 лютого 2003 р. Оскільки у 2003 р. 9 лютого припадає на вихідний день, останнім днем подання декларації фізичною особою — суб’єктом підприємницької діяльності є 10 лютого 2003 р. (понеділок).
Порядок подання декларацій про доходи іноземними громадянами, які мають постійне місце проживання в Україні (крім суб’єктів підприємницької діяльності, створених згідно із законодавством інших держав), та порядок нарахування їм органами державної податкової служби прибуткового податку визначається в такому самому порядку, як і для фізичних осіб — суб’єктів підприємницької діяльності, з тією різницею, що декларація про очікувані (оціночні) доходи у поточному році іноземними громадянами подається протягом одного місяця з дня прибуття в Україну незалежно від джерела одержання доходів і у разі припинення протягом календарного року діяльності та виїзду іноземних громадян з України декларація про фактично одержані доходи подається не пізніш як за місяць до виїзду.
Платникам прибуткового податку слід також знати, що декларування доходів входить до їхніх обов’язків (це передбачено ст. 19 Декрету № 13-92). За неподання або несвоєчасне подання декларації про доходи чи включення до декларації перекручених даних чинне законодавство (Закон України від 04.12.90 р. № 509-XII «Про державну податкову службу в Україні») передбачає адміністративну відповідальність платника у вигляді штрафу у розмірі від 1 до 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17 — 85 грн.).

Після подання громадянами декларацій під час обчислення органами державної податкової служби річної суми податку із сукупного оподатковуваного доходу платників виключатиметься встановлений чинним законодавством неоподатковуваний мінімум на дату обчислення податку, утримана протягом року при виплаті доходу сума прибуткового податку, а також надаватимуться у встановлених законодавством випадках пільги шляхом зменшення сукупного оподатковуваного доходу на відповідну кількість неоподатковуваних мінімумів. Зазначені пільги надаються на підставі представлених відповідних документів, що дають право на їх отримання.
За даними річного перерахунку прибуткового податку визначається сума, яка підлягає поверненню громадянину або яку він повинен буде доплатити. Такий перерахунок провадиться протягом двох місяців з дня одержання від громадянина декларації.

Профспілкова організація — це самостійна юридична особа, і якщо громадянин не є працівником профспілки, то одноразова допомога для нього — додатковий дохід, одержаний не за місцем основної роботи.
Згідно з пп. «ч» п. 1 ст. 5 Декрету № 13-92 до сукупного оподатковуваного доходу громадян в період, за який здійснюється оподаткування (у даному разі це звітний 2002 р.), не включаються суми допомоги, вартість подарунків (призів), що надаються один раз на календарний рік у межах розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом на працездатну особу (у 2002 р. — 365 грн.). У даному випадку декларацію подавати необхідно, оскільки сума одноразової допомоги, що перевищує 365 грн., тобто 185 грн. (550 — 365), підлягає обкладанню прибутковим податком з громадян.
Водночас згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14.01.2003 р. № 3-р «Про звільнення деяких громадян від подання декларації про сукупний оподатковуваний дохід» громадяни, які протягом звітного 2002 р. одержали не за місцем основної роботи доходи, що не перевищують трьох прожиткових мінімумів, установлених законом на одну працездатну особу в розрахунку на місяць (1095 грн.), можуть самостійно прийняти рішення щодо подання декларації про доходи.

Відповідно до Декрету № 13-92 об’єктом оподаткування у громадян, які не мають постійного місця проживання в Україні (проживають в Україні в цілому менше 183 днів у календарному році), є сукупний оподатковуваний дохід за календарний рік (що складається з місячних сукупних оподатковуваних доходів), одержаний з різних джерел як на території України, так і за її межами.
До деяких законодавчих актів, у тому числі тих, якими регулюється порядок оподаткування доходів громадян і подання ними декларацій про сукупний річний дохід, Законом № 2181-ІІІ внесено зміни та доповнення, зокрема стосовно строків подання декларацій про доходи. Таким чином, декларування сукупних річних доходів, одержаних громадянами у 2002 р., провадитиметься з 1 січня до 1 квітня 2003 р.
Заповнена декларація про сукупний річний дохід (ф. № 1) подається громадянами, які одержували протягом звітного календарного року доходи як за основним, так і не за основним місцем роботи, до органу державної податкової служби за місцем проживання громадян у строк до 1 квітня 2003 р.Що стосується фізичних осіб — суб’єктів підприємницької діяльності, доходи яких від здійснення підприємницької діяльності оподатковуються органами державної податкової служби за загальною системою, у зв’язку із внесеними до п. 4 ст. 14 Декрету № 13-92 змінами щодо строків подання декларацій декларацію про одержані від такої діяльності у 2002 р. доходи вони повинні подати до 9 лютого 2003 р.
Але враховуючи зміни в законодавстві щодо граничних строків подання декларацій, цього року (на відміну від минулих років, коли декларації подавалися до 1 березня), якщо громадянин у зазначений термін з поважних обставин не зміг подати декларацію, граничні строки подання декларації можуть бути йому продовжені відповідно до п. 15.4 ст. 15 Закону № 2181-ІІІ. Наказом ДПА України від 19.03.2001 р. № 113, зареєстрованим у Мін’юсті України 28.03.2001 р. за № 284/5475, визначено та затверджено Порядок продовження граничних строків щодо подання декларацій та сплати податків.
Відповідно до цього Порядку граничні строки підлягають продовженню керівником органу державної податкової служби на підставі письмової заяви фізичної особи та документального підтвердження, якщо громадянин протягом зазначених строків, зокрема, перебував за межами України; у плаванні на морських судах за кордоном України у складі команди (екіпажу) таких суден; мав обмежену свободу пересування у зв’язку з ув’язненням чи полоном на території інших держав; був визнаний за рішенням суду безвісти відсутнім або перебував у розшуку у випадках, передбачених законодавством; мав інші обставини непереборної сили.
Заява подається платником податків протягом 30 календарних днів, наступних за днем закінчення обставин, із стислим та чітким поясненням підстав та їх обгрунтуванням для продовження граничних строків з посиланням на документальне підтвердження викладених фактів. Громадянин має право надіслати поштою з повідомленням про вручення заяву до органу державної податкової служби, який протягом 20 календарних днів від дня одержання заяви зобов’язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його на адресу заявника поштою з повідомленням про вручення або вручити йому під розписку.Штрафні санкції за несвоєчасне подання декларації не застосовуються до платників протягом терміну продовження граничних строків подання податкової декларації.Таким чином, враховуючи наведене вище, у декларації необхідно зазначати і кошти, одержані в іноземній валюті у закордонній установі України (графа 1.4 декларації про доходи (ф. № 1)).

Об’єктом оподаткування у громадян, які мають постійне (не менше 183 днів у календарному році) місце проживання в Україні, є сукупний оподатковуваний дохід за календарний рік (що складається з місячних сукупних оподатковуваних доходів), одержаний з різних джерел як на території України, так і за її межами незалежно від того, за рахунок яких коштів формується це джерело.При визначенні сукупного оподатковуваного доходу враховуються доходи, одержані як у натуральній, так і в грошовій формі (національній або іноземній валюті), крім доходів, що не включаються до сукупного оподатковуваного доходу, одержаного громадянами в період, за який здійснюється оподаткування, визначених у ст. 5 Декрету № 13-92.Сплата податку з доходів, одержаних в іноземній валюті за межами України, провадиться у валюті України. Доходи, одержані в іноземній валюті, перераховуються у валюту України за курсом Нацбанку України на дату одержання доходу.
Зарахування сплачених за межами України сум податку з одержуваних доходів провадиться лише у разі письмового підтвердження податкового органу відповідної іноземної держави факту сплати (утримання податку) у розмірі, що не перевищує суми податку, яка підлягає сплаті відповідно до законодавства України.
З доходів, що підлягають виплаті з джерел в Україні громадянам, які не мають постійного місця проживання в Україні (проживають менше 183 днів у календарному році), податок утримується у джерела виплати доходів за ставкою 20 відсотків без виключення з доходу встановленого чинним законодавством неоподатковуваного мінімуму та встановлених Декретом № 13-92 пільг (ст. 15). Якщо міжнародним договором України встановлено інші правила оподаткування, ніж ті, що їх містить законодавство України про оподаткування, то застосовуються правила міжнародного договору.
Статтею 19 (пп. «б» п. 1) Декрету № 13-92 встановлено, що громадяни, доходи яких підлягають оподаткуванню відповідно до цього Декрету, зобов’язані подавати у передбачених ним випадках до податкових органів декларації про доходи і витрати за формами, що їх встановлює ГДПІ України, та інші необхідні документи, які підтверджували б достовірність зазначених у деклараціях даних. Такі громадяни зобов’язані вести облік доходів, одержаних протягом року, і витрат, безпосередньо пов’язаних з їх одержанням. Дані обліку доходів і витрат за квартал (рік) є підставою для заповнення громадянами декларацій про доходи, що підлягають оподаткуванню.
Згідно з положеннями Декрету № 13-92 декларації про сукупний річний дохід, одержаний із джерел як в Україні, так і за її межами, подають громадяни, які мають постійне місце проживання в Україні.Виходячи із запитання, громадянин з лютого по грудень (включно) 2001 р. проживав у Німеччині, тобто не мав постійного місця проживання в Україні (проживав в Україні менше 183 днів у календарному році).
При отриманні громадянином доходів за межами України з січня по лютий 2002 р., тобто у календарному році, в якому він мав постійне місце проживання в Україні (проживав в Україні більше 183 днів у календарному році), він повинен був надати до податкового органу за місцем свого проживання декларацію про дохід (ф. № 1) за 2002 р., одержаний як на території України, так і за її межами. За даними цієї декларації податковим органом провадиться річний перерахунок податку, зокрема з урахуванням податку, сплаченого за межами України (за наявності підтверджуючого документа).

Перелік виплат, що не включаються до сукупного оподатковуваного доходу громадян, визначено у ст. 5 Декрету № 13-92:
сукупний оподатковуваний дохід громадян, які підпадають під дію Закону України від 22.10.93 р. № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (учасники бойових дій, інваліди війни, учасники війни та особи, на яких поширюється чинність зазначеного Закону (ст. 10)), зменшується до 15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, включаючи вирахування, встановлені пунктами 1 і 2 ст. 6 Декрету № 13-92;
у громадян, віднесених до I та II категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, місячний сукупний оподатковуваний дохід зменшується до 10 неоподатковуваних мінімумів, а у віднесених до III та IV категорій — до 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;у інвалідів з дитинства, інвалідів I та II груп (включаючи інвалідів I та II груп по зору), крім тих, які відносяться до зазначених вище, — до 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;у батьків і одного з подружжя військовослужбовців, які загинули чи померли або пропали безвісти при виконанні службових обов’язків, — до 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;у одного з батьків, який виховує інваліда з дитинства, і обох батьків, які виховують двох і більше інвалідів з дитинства, які проживають разом з ними і потребують постійного догляду, — до 5 неоподатковуваних мінімумів.
Пільги щодо прибуткового податку зазначеним громадянам та іншим, які мають право на них, надаються на підставі відповідних документів.

Згідно з Декретом № 13-92 об’єктом оподаткування у громадян, які мають постійне місце проживання в Україні, є сукупний оподатковуваний дохід за календарний рік (що складається з місячних сукупних оподатковуваних доходів), одержаний з різних джерел як на території України, так і за її межами у грошовій або натуральній формі, незалежно від того, за рахунок яких коштів формується це джерело (ст. 2), крім сум виплат, перелічених у ст. 5 Декрету № 13-92.
Законом України від 20.04.2000 р. № 1694-ІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про проведення експерименту у житловому будівництві на базі холдингової компанії «Київміськбуд» (далі — Закон № 1694-III) внесено зміни до ст. 5 (підпункти «ф», «х» п. 1) Декрету № 13-92: до сукупного оподатковуваного доходу, одержаного громадянами в період, за який здійснюється оподаткування, не включаються кошти, внесені фізичними та юридичними особами на рахунки учасників фондів банківського управління (ФБУ), відкриті відповідно до Закону № 1694-III, та кошти, що відповідно до цього Закону сплачуються фізичним особам згідно з договорами про додаткові пенсійні та цільові виплати, укладеними в період проведення такого експерименту (за винятком випадків, коли кошти знято учасником ФБУ з рахунку такого учасника з порушенням умов, викладених у Правилах фонду банківського управління).Порядок залучення коштів, що передаються до ФБУ, визначається в Положенні про залучення коштів у довірче управління, яке затверджується уповноваженим банком.

Згідно з переліком пільг, встановлених ст. 5 Декрету № 13-92, до сукупного оподатковуваного доходу, одержаного громадянами в період, за який здійснюється оподаткування, не включаються, зокрема, суми, одержувані в результаті успадкування і дарування, за винятком сум авторської винагороди, одержуваних неодноразово спадкоємцями (правонаступниками) авторів творів науки, літератури і мистецтва, а також відкриттів, винаходів та промислових зразків (пп. «ж» п. 1 ст. 5).
Зазначені грошові суми не включаються до сукупного оподатковуваного доходу громадян лише в разі підтвердження ними успадкування чи дарування суми відповідними документами, в тому числі нотаріально оформленими (свідоцтво про право на спадщину, нотаріально посвідчений договір дарування (ст. 244 Цивільного Кодексу Української РСР)).

При заповненні громадянином бланка декларації про сукупний річний дохід (ф. № 1) доходи, одержані ним від продажу акцій, зазначаються у п. 1.3 розділу першого декларації із зазначенням документів, що підтверджують право громадянина на пільгу щодо сплати прибуткового податку при оподаткуванні цього доходу (наприклад, номер, дата нотаріального посвідчення угоди купівлі-продажу акцій, довідок товариства покупців чи фінансового посередника, установи Ощадбанку України, Укрдержстраху) або проведення витрат, пов’язаних із попереднім придбанням акцій.

Згідно з Положенням про порядок організації та проведення оплачуваних громадських робіт, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.98 р. № 578 «Про затвердження положень щодо застосування Закону України «Про зайнятість населення», оплачувані громадські роботи — це загальнодоступні види тимчасової трудової діяльності громадян, що не потребують спеціальної кваліфікації й виконуються на договірній основі.Оплачувані громадські роботи організовуються з метою надання тимчасової роботи громадянам.Пунктом 3 зазначеного Положення встановлено, що участь у громадських роботах таких категорій громадян, які втратили роботу і заробіток, у першу чергу безробітних, а також молоді у період до призову на військову службу, випускників загальноосвітніх шкіл до направлення їх центром зайнятості на професійну підготовку, учнівської та студентської молоді, яка проходить перенавчання за направленням державної служби зайнятості у вільний від навчання час, не вважається роботою за сумісництвом.
Тому доходи, одержувані громадянами, зареєстрованими як безробітні, за виконання ними громадських робіт, згідно з укладеним за участю державної служби зайнятості строковим трудовим договором до вирішення питання працевлаштування безробітного оподатковуються за шкалою ставок прогресивного оподаткування доходів громадян, встановленою Указом Президента України від 21.11.95 р. № 1082/95 «Про внесення змін до Указу Президента України від 13 вересня 1994 року № 519», як доходи, одержувані громадянами за місцем основної роботи.

Грошова допомога у розмірі шести місячних посадових ставок (окладів) з урахуванням надбавок і доплат за наявності стажу роботи науковим працівником (для чоловіків — 12,5, для жінок — 10 років) надається науковому працівнику при виході на пенсію згідно зі ст. 24 Закону України від 13.12.91 р. № 1977-ХІІ «Про наукову і науково-технічну діяльність» (у редакції Закону України від 01.12.98 р. № 284-ХІV «Про внесення змін до Закону України «Про основи державної політики у сфері науки і науково-технічної діяльності» зі змінами та доповненнями).
Декретом № 13-92, яким на сьогодні регулюється порядок оподаткування доходів громадян в Україні, чи іншими додатковими рішеннями Кабінету Міністрів України не передбачено звільнення від обкладання прибутковим податком з громадян грошової допомоги, одержаної науковим працівником у разі виходу його на пенсію.

Обкладання доходів громадян прибутковим податком регулюється Декретом № 13-92, згідно з яким (ст. 2) об’єктом оподаткування у громадян, які мають постійне місце проживання в Україні, є сукупний оподатковуваний дохід за календарний рік, що складається з місячних сукупних оподатковуваних доходів, одержаний з різних джерел як на території України, так і за її межами. При визначенні сукупного оподатковуваного доходу враховуються доходи, одержані як у натуральній, так і у грошовій формі (національній або іноземній валюті).Порядок оподаткування доходів, одержуваних громадянами протягом календарного року від здійснення ними підприємницької діяльності без створення юридичної особи, викладено в розділі четвертому Декрету № 13-92 (зі змінами та доповненнями, внесеними до цього розділу Законом України від 23.03.99 р. № 539-XIV «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України»).
Застосування положень Декрету № 13-92 з урахуванням інших нормативно-правових актів України викладено в Інструкції.
Виплати, що не включаються до сукупного оподатковуваного доходу, одержаного в період, за який здійснюється оподаткування, визначено у ст. 5 Декрету та п. 5.13 Інструкції. До них (пп. «й» п. 1 ст. 5 Декрету № 13-92) належать суми доходів, що спрямовуються у джерела їх одержання на придбання акцій, та суми, інвестовані на реконструкцію і розширення виробництва суб’єктів підприємницької діяльності.

Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен громадянин зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.Ця сама стаття Конституції України наголошує, що усі громадяни щороку подають до податкових інспекцій за місцем проживання декларації про свій майновий стан та доходи за минулий рік у порядку, встановленому законом.Порядок оподаткування доходів громадян, у тому числі тих, які здійснюють підприємницьку діяльність, та порядок подання ними декларацій регулюються Декретом № 13-92, зокрема змінами, внесеними Законом України від 13.02.98 р. № 129/98-ВР «Про внесення змін до Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.92 р. № 13-92 «Про прибутковий податок з громадян».
Громадяни, доходи яких підлягають оподаткуванню відповідно до Декрету № 13-92, зобов’язані подавати до податкових органів за місцем свого проживання декларації про доходи і витрати за встановленою формою і в порядку, визначеному статтями 12, 14, 19 Декрету № 13-92.Законом № 129/98-ВР було внесено зміни та доповнення до ст. 14 Декрету № 13-92 лише щодо оподаткування доходів, одержуваних за відповідних умов фізичними особами — суб’єктами підприємницької діяльності, які працюють за фіксованим розміром прибуткового податку.
Ці зміни полягали в тому, що фізична особа — суб’єкт підприємницької діяльності — платник ринкового збору при провадженні діяльності з продажу товарів і надання супутніх такому продажу послуг на ринках відповідно до чинного законодавства має право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів, одержаних від цієї діяльності, за фіксованим розміром податку шляхом придбання патенту за умови, що: кількість осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником фіксованого патенту, не перевищує п’яти; валовий дохід такої фізичної особи від самостійного здійснення підприємницької діяльності або з використанням найманої праці за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю придбання патенту, не перевищує семи тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (119 тис. грн.).
Для одержання патенту платник податку подає до податкового органу заяву, складену в довільній формі, яка повинна містити інформацію, зокрема, про доходи платника фіксованого податку від здійснення підприємницької діяльності за останні 12 місяців або про неотримання таких доходів, оскільки однією з умов для переходу фізичної особи — суб’єкта підприємницької діяльності на сплату фіксованого податку є неперевищення нею за останні 12 календарних місяців валового доходу 119 тис. грн. Відповідальність за достовірність даних, зазначених у заяві, несе платник податку відповідно до законодавства України.Зазначеним Законом платника фіксованого податку звільнено від ведення обов’язкового обліку доходів і витрат, і застережень щодо неподання ним декларації до статей 14 і 19 Декрету № 13-92, якими визначено порядок подання декларацій про одержані доходи фізичними особами — суб’єктами підприємницької діяльності, не внесено.
Якщо платник фіксованого податку протягом календарного року має інші доходи (крім тих, які обкладаються фіксованим податком), які відповідно до Декрету № 13-92 підлягають оподаткуванню та щодо яких є зобов’язання подавати згідно з цим Декретом податковим органам декларації про одержані доходи, то при поданні таким платником декларації він повинен зазначити в ній відомості про всі доходи, одержані протягом звітного періоду, в тому числі ті, які не включаються згідно з чинним законодавством до сукупного оподатковуваного доходу, зазначивши їх окремо (до них належать і доходи, які обкладаються фіксованим податком). Крім того, в цій декларації платник фіксованого податку щодо доходів, одержаних від здійснення підприємницької діяльності за фіксованим розміром податку, зазначає лише період, в якому він працював за фіксованим податком, розмір валового доходу та суму сплаченого за звітний період фіксованого податку.