• Оподаткування земель під базами відпочинку


Чи повинні сплачувати земельний податок заклади освіти за земельні ділянки під базами відпочинку, що перебувають на балансі цих закладів, якщо ці заклади отримують певний дохід від реалізації путівок у літній період для оздоровлення студентів, викладачів та їх сімей та якщо вони частково використовуються в літній період для відпочинку інших громадян, які не мають відношення до цих закладів?
(ДПА у Волинській обл.)

НОРМАТИВНІ ДОКУМЕНТИ
Земельний кодекс України (за текстом — Кодекс)
Закони України
161-XIV — від 06.10.98 р. «Про оренду землі» (зі змінами та доповненнями);
380-IV — від 26.12.2002 р. «Про Державний бюджет України на 2003 рік»;
394-ХIV — від 14.01.99 р. «Про лізинг» (зі змінами та доповненнями);
698-ХII — від 07.02.91 р. «Про підприємництво» (зі змінами та доповненнями);
1521-ХІІ — від 25.06.91 р. «Про систему оподаткування» (у редакції Закону України від 18.02.97 р. № 77/97-ВР, зі змінами та доповненнями);
2063-III — від 19.10.2000 р. «Про підтримку малого підприємництва»;
2181-III — від 21.12.2000 р. «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (зі змінами та доповненнями);
2460-ХII — від 16.06.92 р. «Про об’єднання громадян» (зі змінами та доповненнями);
2535-ХII — від 03.07.92 р. «Про плату за землю» (у редакції Закону України від 19.09.96 р. № 378/96-ВР, зі змінами та доповненнями)

Укази Президента України
168/2000 — від 04.02.2000 р. «Про заходи щодо розвитку та регулювання ринку земель населених пунктів,
інших земель несільськогосподарського призначення»;
727/98 — від 03.07.98 р. «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого
підприємництва» (зі змінами та доповненнями)

Постанови Кабінету МіністріІв України
213 — від 23.03.95 р. «Про Методику грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення
та населених пунктів»;
507 — від 16.03.2000 р. «Про роз’яснення Указу Президента України від 3 липня 1998 року № 727»;
783 — від 12.05.2000 р. «Про проведення індексації грошової оцінки земель»;

Постанова Верховної Ради Української РСР
563-XII — від 18.12.90 р. «Про земельну реформу» (зі змінами та доповненнями)

Накази
288 — Держстандарту України від 22.11.94 р. «Класифікація організаційно-правових форм господарювання» (за текстом — КОПФГ);
377 — Держкомстату України від 05.11.98 р. «Про затвердження форм державної статистичної звітності з земельних ресурсів та Інструкції з заповнення державної статистичної звітності з кількісного обліку земель (форми № № 6-зем, 6а-зем, 6б-зем, 2-зем)» (зареєстровано в Мін’юсті України 14.12.98 р. за № 788/3228);
434 — ДПА України від 26.10.2001 р. «Про затвердження форм Зведеного розрахунку суми земельного податку, Довідки до уточненого Розрахунку та Порядку їх подання до органу державної податкової служби» (зареєстровано в Мін’юсті України 19.11.2001 р. за № 963/6154, за текстом — Порядок № 434)

Листи Держкомзему України
14-1-7/1205 — від 24.04.98 р. «Український класифікатор цільового використання землі» (за текстом — УКЦВЗ);
14-22-6/167 — від 14.01.2003 р.

Згідно зі ст. 12 Закону № 2535-ХІІ від сплати земельного податку звільнено заклади, установи та організації, які повністю утримуються за рахунок бюджету, вітчизняні заклади культури, науки, освіти, охорони здоров’я, із санаторно-курортних організацій — лише спеціалізовані санаторії України для реабілітації хворих згідно зі списком, затвердженим Міністерством охорони здоров’я України.
Відповідно до частини третьої ст. 12 Закону № 2535-ХІІ від сплати земельного податку також звільнено дитячі санаторно-курортні та оздоровчі заклади України без зазначення підпорядкованості. Однак при оподаткуванні цих закладів у 2003 р. слід враховувати ст. 55 Закону № 380-IV, якою встановлено, що в 2003 р. звільнення від земельного податку, передбачене п. 3 (в частині щодо дитячих санаторно-курортних та оздоровчих закладів України) частини першої ст. 12 Закону № 2535-ХІІ, здійснюється на рівні 50 відсотків діючих ставок на відповідних територіях.
Законом № 2535-ХІІ не надано пільги зі сплати земельного податку за земельні ділянки під будинками i базами відпочинку, туристичними базами та туристсько-оздоровчими таборами.
Це підтверджується й тим, що відповідно до наказу № 377, який визначає положення щодо заповнення державного земельного кадастру, дані якого згідно зі ст. 13 Закону № 2535-ХІІ є підставою для нарахування земельного податку, бази відпочинку обліковуються як землекористувачі земель рекреаційного призначення (рядок 86), а не як заклади науки чи освіти.
Крім того, Законом № 2535-ХІІ не встановлено умов оплати за землю із сезонним використанням, оскільки відповідно до Закону № 2535-ХІІ юридичні особи самостійно обчислюють суму земельного податку i щороку до 1 лютого подають розрахунок до відповідних органів державної податкової служби за місцем знаходження земельної ділянки з розбивкою річної суми земельного податку рівними частками за місяцями.
Враховуючи викладене, а також те, що оподаткування земель здійснюється залежно від умов надання та цільового використання, заклади науки, освіти за земельні ділянки під базами відпочинку повинні сплачувати земельний податок відповідно до вимог чинного законодавства України.

Консультують фахівці департаменту оподаткування юридичних осіб ДПА України