Право на передавання майна в оренду встановлено Законом "Про власність" від 07.02.1991 року № 697-ХІІ, за яким власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать Закону, в тому числі передавати його за плату в тимчасове користування (оренду).
Основним документом, що регулює відносини сторін при оренді, є договір оренди. Він є сплатним, тобто в ньому має бути передбачено орендну плату. Орендна плата — це обов'язковий платіж, котрий орендар сплачує орендодавцю за користування отриманим майном. Розмір, форма, умови та терміни виплати орендної плати встановлюються в договорі оренди.
Указом Президента від 29.01.2001 р. № 62 "Про заходи щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектора економіки" передбачено виплату орендної плати в розмірі не менше одного відсотка вартості майнового паю.
Орендна плата за майно може виплачуватися в грошовій, натуральній, відробітковій формах. У разі виплати орендної плати в натуральній формі в договорі мають зазначатися види продукції, якими орендар сплачуватиме орендну плату, а також мають бути погоджені та зафіксовані ціни на цю продукцію.
Отже, розмір орендної плати за майно і форма її виплати встановлюються за угодою сторін за договором оренди майна.