КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
видав постанову від 29.08.2003 р. № 1380 «Про ліцензування освітніх
послуг», якою визнав такими, що втратили чинність, Положення про ліцензування
навчальних закладів та Положення про Державну акредитаційну комісію,
затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 12.02.96 р. № 200 «Про ліцензування, атестацію та акредитацію закладів освіти», затвердивши
новий Порядок ліцензування освітніх послуг i Положення про Державну
акредитаційну комісію.
Новим Порядком передбачено розширений перелік послуг у сфері освіти,
що вимагають одержання ліцензії; визнано фізичних осіб — суб’єктів підприємницької
діяльності як осіб, діяльність яких у сфері освітніх послуг ліцензується;
переглянуто перелік документів, необхідних для одержання ліцензії; установлено
максимальний термін дії ліцензій (12 років) i визначено, що ліцензія
повинна видаватися на термін, не менший від терміну закінчення циклу
навчання.
Проведення ліцензійної експертизи покладено Порядком на спеціально створювані
для цього експертні комісії (положення про такі комісії i порядок проведення
експертизи повинні бути затверджені МОН). Відшкодування витрат, пов’язаних
із забезпеченням проведення ліцензійної експертизи, здійснюється за
рахунок заявників у розмірі 24 нмдг. Власне ж плата за видачу ліцензій
становить:
15 нмдг для послуг у сфері дошкільної, загальної середньої i позашкільної
освіти;
20 нмдг для послуг у сфері вищої i професійно-технічної освіти;
5 нмдг за переоформлення ліцензії, а також за видачу копії i дубліката
ліцензії.
Кабінет Міністрів також дав доручення МОН затвердити в тримісячний термін
ліцензійні умови надання освітніх послуг i порядок здійснення контролю
за дотриманням ліцензійних умов надання освітніх послуг.
постановою від 27.08.2003 р. № 1355 визначив розподіл обсягу
ввезення до України спирту коньячного.
19.06.2003 р. було прийнято Закон № 981-IV «Про внесення змін до Митного
тарифу України», яким з метою зростання виробництва i закладки спиртів
на витримку тимчасово до 1 січня 2004 р. було встановлено обсяг ввезення
до України коньячного спирту (код УКТ ЗЕД 2208 20 89 00) — 2500 тис.
дал 100% спирту за пільговою ставкою ввізного мита 0,01% його митної
вартості (замість діючої 7,5 євро/л 100% спирту).
Розподіл у межах зазначеної кількості квот між імпортерами, що мають
ліцензію на право виробництва коньяку та алкогольних напоїв за коньячною
технологією, відповідно до Закону № 981-IV здійснює Кабінет Міністрів
України за поданням Експертно-консультаційної комісії з питань державного
регулювання виробництва i обігу спирту, алкогольних напоїв i тютюнових
виробів при Кабінеті Міністрів України.
Постановою № 1355 Кабінет Міністрів України затвердив розподіл вищезазначеного
обсягу ввезення в Україну коньячного спирту за пільговими ставками між
12 українськими підприємствами. Найбільшу квоту (570 тис. дал) одержало
ЗАТ «Одеський коньячний завод», найменшу (10 тис. дал) — ЗАТ «Галспирт».
видав розпорядження від 27.08.2003 р. № 539-р «Про строк погашення
простих векселів платників податку на додану вартість у разі ввезення
зернових культур, що закладаються до державного резерву».
Відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість» платники
ПДВ при ввезенні (пересиланні) товарів на митну територію України можуть
за власним бажанням надавати органам митного контролю простий вексель
на суму податкового зобов’язання (далі — податковий вексель), один примірник
якого залишається в органі митного контролю, другий надсилається органом
митного контролю на адресу органу державної податкової служби за місцем
реєстрації платника податку, а третій надається платнику податку.
Сума, зазначена у податковому векселі, включається до суми податкових
зобов’язань платника податку в податковому періоді, на який припадає
тридцятий календарний день з дня подання такого векселя до органу митного
контролю. При цьому податковий вексель вважається погашеним, а сума
податку, визначеного у векселі, окремо до бюджету не сплачується та
враховується у розрахунках податкових зобов’язань за результатами податкового
періоду, в якому вексель погашено. Кабінет Міністрів України має право
визначити більш тривалі терміни погашення податкового векселя для окремих
видів діяльності, які мають сезонний характер або здійснюються з використанням
довгострокових договорів.
Розпорядженням № 539-р Кабінет Міністрів України установив, що термін
погашення простих векселів на суму податкових зобов’язань платників
ПДВ, що здійснюють ввезення на митну територію України зернових культур
в поточному році за кодами УКТ ЗЕД 1001 i 1002 (пшениця i жито) для
закладки до державного резерву згідно з погодженим з Держкомрезервом
договором, становить 120 календарних днів. При цьому погашення векселів
за такими договорами повинно відбутися не пізніше 31 грудня 2003 р.
постановою від 27.08.2003 р. № 1368 «Про внесення змін до деяких
постанов Кабінету Міністрів України» вніс зміни до 15 нормативних актів
Кабінету Міністрів України, що регулюють порядок розгляду i затвердження
інвестиційних проектів, що реалізуються у межах ВЕЗ «Яворів», «Славутич»,
«Інтерпорт Ковель», «Рені», «Курортополіс Трускавець», «Миколаїв», «Порто-франко»
на території Одеського морського торговельного порту, ВЕЗ i ТПР у Донецькій,
Луганській, Волинській, Житомирській, Чернігівській областях, містах
Харкові та Шостці.
Серед загальних для всіх ВЕЗ змін слід зазначити, що відтепер рішення
про затвердження інвестиційного проекту повинно прийматися місцевим
органом влади лише за наявності позитивних висновків про доцільність
його реалізації від усіх центральних органів виконавчої влади, залучених
до проведення експертизи.
Інвесторам дозволено за виробничої необхідності ініціювати внесення
змін до затвердженого інвестиційного проекту, але лише у випадку, якщо
такі зміни не стосуються збільшення обсягів імпорту товарів 1 — 24 груп
УКТ ЗЕД i не призводять до зменшення кошторисної вартості інвестиційного
проекту нижче встановленого законодавством мінімального рівня.
Вищезазначеною постановою також визначено, що зміни до переліку пріоритетних
видів економічної діяльності на території ВЕЗ або ТПР, для яких установлено
спеціальний режим інвестиційної діяльності, не поширюються на суб’єктів
ВЕЗ/ТПР, що уклали з відповідним органом місцевої влади договір (контракт)
про умови реалізації інвестиційного проекту до затвердження таких змін
(подібні правила не були поширені на ВЕЗ «Славутич», «Інтерпорт Ковель»,
«Рені», «Порто-франко»).