Ставки, механізм справляння податків i зборів (обов’язкових платежів)
i пільги щодо оподаткування не можуть встановлюватися або змінюватися
іншими законами України, крім законів про оподаткування (ст. 1 Закону
№ 1251-ХІІ).
Основним документом, що регулює земельні відносини в Україні є Земельний кодекс, а справляння плати за землю здійснюється відповідно до Закону
№ 2535-ХІІ, ст. 4 якого визначено, що порядок обчислення i сплати земельного
податку не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законодавчими
актами, крім цього Закону.
Враховуючи те, що селянським (фермерським) господарствам пільгу щодо
сплати земельного податку відповідно до ст. 12 Закону № 2535-ХІІ надано
лише за земельні ділянки державних, колективних i фермерських господарств,
які зайняті молодими садами, ягідниками та виноградниками до вступу
їх у пору плодоношення, а також гібридними насадженнями, генофондовими
колекціями та розсадниками багаторічних плодових насаджень, зазначені
господарства за всі інші земельні ділянки повинні сплачувати земельний
податок у встановлених розмірах на загальних підставах.
Водночас відповідним радам надано право встановлювати пільги щодо справляння
земельного податку селянським (фермерським) господарствам: часткове
звільнення на певний строк, зменшення суми земельного податку лише за
рахунок коштів, що зараховуються до місцевих бюджетів (ст.12 Закону
№ 2535-ХІІ).
Іншого порядку пільгового оподаткування земельних ділянок селянським
(фермерським) господарствам діючим законодавством не встановлено, а
несплата зазначеного податку платниками тягне за собою відповідальність,
передбачену чинним законодавством.