Відповідно до пп. 9.3.3 п. 9.3 ст. 9 Закону України від 22.05.2003
р. № 889-ІV «Про податок з доходів фізичних осіб» (далі — Закон № 889-IV)
резидент, що виплачує дивіденди платникам податку з доходів фізичних
осіб, подає податковому органу
у строки, встановлені для місячного податкового періоду, податковий
розрахунок, форма якого визначається за правилами, встановленими законом.
Податковим агентом при виплаті дивідендів
є будь-який резидент, який нараховує дивіденди, включаючи того, що сплачує
податок на прибуток підприємств у спосіб, відмінний від загального
(є суб’єктом спрощених систем оподаткування), або звільнений від сплати
такого податку з будь-яких підстав.
Правила, встановлені Законом № 889-ІV, визначають, що податковим агентом
платника податку при нарахуванні (виплаті) на його користь дивідендів,
крім дивідендів, які нараховуються на користь платника податку у вигляді
акцій (часток, паїв), емітованих юридичною особою — резидентом, що нараховує
такі дивіденди, за умови, якщо таке нарахування не змінює пропорцій
(часток) участі всіх акціонерів (власників) у статутному фонді емітента
та внаслідок чого збільшується статутний фонд такого емітента на сукупну
номінальну вартість таких нарахованих дивідендів, є емітент корпоративних
прав або за його дорученням — інша особа, яка здійснює таке нарахування
(виплату).
Правила, встановлені Законом України від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ «Про
погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними
цільовими фондами» (далі — Закон № 2181-ІІІ), визначають порядок подання
податкової декларації (розрахунку), уточнюючого розрахунку та визначення
суми податкових зобов’язань.
На виконання вищезазначеного підпункту наказом ДПА України від 04.12.2003
р. № 586 затверджено форму податкового розрахунку резидента, що виплачує
дивіденди платникам податку з доходів фізичних осіб.
Форма податкового розрахунку резидента, що виплачує дивіденди платникам
податку з доходів фізичних осіб, передбачає подання інформації про виплачені
суми дивідендів, нарахований податок з сум виплачених дивідендів. Передбачено
також форму уточнюючого розрахунку, в якому вказується нарахування податку
за даними раніше поданого розрахунку, сума заниження (завищення) податкового
зобов’язання, сума штрафу, який нараховується платником самостійно відповідно
до п. 17.2 ст. 17 Закону № 2181-ІІІ та зміст помилок. Податковими органами
провадиться відмітка про внесення даних до електронної бази податкової
звітності.
Форма податкового розрахунку резидента, що виплачує дивіденди платникам
податку з доходів фізичних осіб, подається до ДПІ за місцезнаходженням
податкового агента у терміни, встановлені Законом № 2181-ІІІ для місячного
податкового періоду, тобто протягом 20 календарних днів, наступних за
останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Розрахунок
також можна надіслати поштою, оформивши повідомлення про вручення не
пізніше ніж за 10 днів до закінчення терміну подання податкової звітності.
Порядок оформлення зазначених поштових відправлень встановлено постановою
Кабінету Міністрів України від 28.07.97 р. № 799 «Про затвердження Порядку
оформлення поштових відправлень із вкладеннями матеріалів звітності,
розрахункових документів і декларацій».
Дивіденди, які виплачуються платнику податку емітентом корпоративних
прав — резидентом, що є фізичною або юридичною особою, підлягають оподаткуванню
за ставкою, визначеною п. 7.1 ст. 7 Закону № 889-ІV при їх виплаті за
їх рахунок, тобто за ставкою 13% з 1 січня 2004 р. та до 31 грудня 2006
р., а з 1 січня 2007 р. — за ставкою 15%.
Отже, відтепер податковий розрахунок резидента, що виплачує дивіденди
платникам податку з доходів фізичних осіб, набуває статусу податкової
декларації, оскільки цей документ подається до контролюючого органу
у терміни та за формою, встановленими законодавством, на підставі якого
здійснюється нарахування та сплата податку (п. 1.11 ст. 1 Закону № 2181-ІІІ).
У зв’язку з цим слід звернути увагу на те, що за порушення встановлених
термінів подання податкової декларації (розрахунку) ст. 17 Закону № 2181-ІІІ передбачено застосування штрафних санкцій у розмірі десяти
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання
або її затримку.