• Два місця реалізації алкогольних напоїв в одній будівлі


Чи потрібна друга ліцензія на торгівлю алкогольними напоями вроздріб, якщо підприємство відкриває ще одну торговельну точку в одній i тій самій будівлі?
(А. Антонечко, м. Дніпропетровськ)

 

Ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями видаються регіональними управліннями ДААК ДПА України. Ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями видаються терміном на один рік i підлягають обов’язковій реєстрації в державному податковому органі, а в сільській місцевості — в органах місцевого самоврядування (Закон № 481/95-ВР, постанова № 940, наказ № 331).
Підприємство, у тому числі виробник алкогольних напоїв, може здійснювати торгівлю алкогольними напоями виключно на підставі ліцензії на право роздрібної торгівлі цими напоями, що видається на кожне місце торгівлі (ст. 15 Закону № 481/95-ВР). Щорічна плата за ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями на кожне місце торгівлі становить 4000 грн., а на території сіл i селищ, за винятком тих, що розташовані у межах території міст, — 500 грн. на роздрібну торгівлю алкогольними напоями на кожне місце торгівлі.
Місце торгівлі визначено ст. 1 Закону № 481/95-ВР як місце реалізації товарів, у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, для алкогольних напоїв — торговельною площею, не меншою за 20 м2, обладнане електронними контрольно-касовими апаратами (незалежно від їх кількості), або де є товарно-касові книги (незалежно від їх кількості), в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв незалежно від того, оформляється через них продаж інших товарів чи ні.
Наказом № 507 будівлі визначено як споруди, що складаються з несучих та огороджувальних або сполучених (несуче-огороджувальних) конструкцій, які утворюють наземні або підземні приміщення, призначені для проживання або перебування людей, розміщення устаткування, тварин, рослин, а також предметів. До будівель відносяться житлові будинки, гуртожитки, готелі, ресторани, торговельні будівлі, промислові будівлі, вокзали, будівлі для публічних виступів, для медичних закладів та закладів освіти тощо.
Інструкцією про облік роздрібного товарообігу i товарних запасів, затвердженою наказом № 389, визначено, що роздрібний товарообіг — це виручка від продажу безпосередньо населенню споживчих товарів для особистого споживання через організований споживчий ринок, тобто спеціально організовану торговельну мережу (магазини, палатки, кіоски, автозаправні станції, їдальні, кафе, ресторани тощо) усіма діючими підприємствами, незалежно від відомчої підпорядкованості, форм власності та господарювання, а також виручка, одержана через касу неторговельних підприємств, організацій, установ від продажу безпосередньо населенню товарів власного виготовлення, закуплених на стороні або одержаних за бартером (враховується як продаж поза торговельною мережею). Роздрібний товарообіг розділяється на товарообіг роздрібної торгівлі i товарообіг громадського харчування.
Згідно з наказами № 347 та № 202 підприємства, установи, заклади тощо всіх форм власності, які здійснюють роздрібну торгівлю i мають мережу ресторанного господарства, складають звіт про наявність торговельної мережі й мережі ресторанного господарства. Цими наказами визначено відповідні об’єкти торгівлі.
Магазини — це об’єкти роздрібної торгівлі, що займають окреме приміщення або будівлю i мають торговельний зал для покупців; кіоски, палатки займають окреме приміщення, але не мають торговельного залу для покупців. Не включаються до торговельної площі приміщення для прийому i зберігання товару, підсобні приміщення, адміністративні та побутові, технічні приміщення.
Магазином самообслуговування вважається магазин, в якому покупці мають вільний доступ до всіх товарів i можуть самостійно відбирати їх та оплачувати покупки у касі при виході з магазину. Такий магазин повинен за цим методом реалізувати не менш як 70% товарообігу.
Фабрики-кухні, фабрики-заготівельні, ресторани, кафе, закусочні, буфети тощо, бари, їдальні займають окреме приміщення або будівлю, мають, як правило, зал, обладнаний столиками i стільцями для споживання їжі, необхідні виробничі та побутові приміщення. Якщо підприємство займає декілька відособлених приміщень в одній будівлі, навіть різних за типом (ресторан, кафе, буфет тощо), то всі ці приміщення враховуються як одна структурна одиниця, причому спеціалізація визначається за головним підприємством, що має кухню або зал найбільшої місткості.
Кіоски ресторанного господарства — робочі місця повинні бути обладнані як у відкритих літніх майданчиках, але не мати столиків i стільців для обслуговування відвідувачів.
Вимоги до робочих місць та приміщень, де здійснюється торгівля алкогольними напоями, встановлено Правилами № 854, а підприємства громадського харчування, крім цього, повинні дотримуватися Правил № 219.
Одержана на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями ліцензія має перебувати на видному місці торгівлі й бути доступною для огляду. Передавання ліцензії іншому суб’єктові підприємницької діяльності або на інше місце торгівлі забороняється.
Враховуючи викладене, якщо підприємство хоче відкрити не лише в одному торговому приміщенні, а й в одній будівлі ще одне місце реалізації алкогольних напоїв, то додатково отримувати другу ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями не потрібно. При цьому всі місця зберігання алкогольних напоїв, відокремлені від роздрібної торгівлі, повинні бути внесені до Єдиного реєстру місць зберігання, а роздрібний торговець має отримати довідку про внесення такого місця зберігання до Єдиного державного реєстру в регіональному управлінні ДААК ДПА України за місцезнаходженням місця зберігання (ст. 15 Закону № 481/95-ВР, наказ № 251).

Консультують фахівці Департаменту з питань адміністрування акцизного збору i контролю
за виробництвом та обігом підакцизних товарів (ДААК) ДПА України

 
ВІСНИК ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ № 8 / 2004