• Розрахунки платника єдиного податку

 


 

Який порядок проведення розрахунків платником єдиного податку?

Пунктом 6 ст. 9 Закону № 265/95-ВР передбачено, що реєстратори розрахункових операцій (за текстом — РРО) та розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг) суб’єктами підприємницької діяльності (за текстом — СПД) — фізичними особами, оподаткування доходів яких здійснюється відповідно до законодавства з питань оподаткування суб’єктів малого підприємництва (в тому числі шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку), якщо такі СПД не здійснюють продажу підакцизних товарів (крім пива на розлив), за умови ведення такими особами книг обліку доходів i витрат у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за поданням державного органу, уповноваженого проводити державну регуляторну політику.
Таким чином, у разі здійснення платником єдиного податку торгівлі підакцизними товарами (крім пива на розлив) розрахунки повинні провадитись із застосуванням РРО при продажу всіх товарів, що є в реалізації.
Разом з тим п. 1 Переліку окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій (далі — Перелік), затвердженого постановою № 1336, передбачено, що СПД, які перейшли на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, провадять розрахункові операції без застосування РРО з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій (за текстом — КОРО) при роздрібній торгівлі продовольчими товарами та пивом у пляшках та бляшанках за умови відсутності продажу інших підакцизних товарів.
Порядок проведення розрахунків СПД у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг регулюється Законом № 265/95-ВР.
Згідно зі ст. 1 Закону № 265/95-ВР установлення норм щодо застосування або незастосування РРО в інших законах не допускається. Тому Указ № 727/98 стосовно СПД — платників єдиного податку, які провадять розрахункові операції, діє саме в тій частині, що не суперечить Закону № 265/95-ВР.
Враховуючи вищенаведене, розрахунки платника єдиного податку законодавчо врегульовано таким чином:
при продажу пива на розлив та інших товарів, що є в реалізації, крім підакцизних, вони можуть здійснюватися на підставі п. 6 ст. 9 Закону № 265/95-ВР без застосування РРО та розрахункових книжок за умови ведення книги обліку доходів i витрат;
при продажу продовольчих товарів та пива у пляшках та бляшанках за умови відсутності інших підакцизних товарів — на підставі п. 1 Переліку з використанням розрахункових книжок та КОРО;
при продажу шампанського, вина, коньяку, інших алкогольних напоїв, які не відносяться до лікеро-горілчаних, із застосуванням РРО за наявності ліцензії на право торгівлі алкогольними напоями.

Чи передбачено законодавством застосування фінансових санкцій до платника єдиного податку за те, що він здійснює торгівлю (надає послуги) без використання розрахункових книжок та КОРО, однак веде книгу обліку доходів i витрат?

Відповідно до п. 3 ст. 17 Закону № 265/95-ВР у разі невикористання при здійсненні розрахункових операцій у випадках, зазначених цим Законом, розрахункової книжки чи КОРО до СПД застосовується фінансова санкція у розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з п. 6 ст. 9 Закону № 265/95-ВР Книга обліку доходів i витрат ведеться фізичною особою — платником єдиного податку при продажу товарів (наданні послуг) у разі, коли такий суб’єкт не здійснює продажу підакцизних товарів (крім пива на розлив). При цьому РРО та розрахункові книжки не застосовуються. У разі невикористання КОРО та розрахункових книжок фізичні особи — платники єдиного податку притягуються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

Платник єдиного податку — фізична особа зареєстрував КОРО та розрахункову книжку в податковій інспекції. Чи потрібно йому видавати розрахункові квитанції при продажу будь-якого товару та вести КОРО чи видавати квитанції лише на вимогу покупця?
Підприємство закуповує товар у приватного підприємця за готівку й отримує за це товарний чек, в якому зазначено реквізити підприємця, назву, ціну товару та суму розрахунку. Чи може підприємство додати цей документ до авансового звіту?

Відповідь на ці запитання рекомендується уважно вивчити як СПД, звільненим від застосування РРО та розрахункових книжок, так i підприємствам, що закуповують для власних потреб товари або отримують послуги від таких суб’єктів i повинні звітувати про витрачені суми готівки.
Статтею 9 Закону № 265/95-ВР окремі категорії суб’єктів господарювання звільнено від застосування РРО та розрахункових книжок при продажу товарів (наданні послуг) за умови дотримання певних обмежень (вимог) щодо форм діяльності, асортименту товарів або виду послуг, видачі або оформлення розрахункових документів, типу об’єктів торгівлі та інших чинників. При цьому в пунктах 1 — 4 ст. 9 Закону № 265/95-ВР передбачено конкретні види розрахункових документів, що оформляються при проведенні розрахунків: прибуткові та видаткові касові ордери, банківські документи, проїзні та перевізні документи на бланках суворої звітності тощо.
Для СПД, зазначених у п. 5 — 11 ст. 9 Закону № 265/95-ВР, не визначено конкретних розрахункових документів. Проте ситуації, коли покупець вимагає видати йому розрахунковий документ, виникають досить часто. При цьому такий розрахунковий документ повинен мати юридичну силу та відповідати встановленим законодавством вимогам.
Водночас ст. 8 Закону № 265/95-ВР визначено, що форму та зміст розрахункових документів установлює ДПА України. Відповідний документ — Положення про форму та зміст розрахункових документів — затверджено наказом № 614. Для використання при продажу товарів або наданні послуг (крім окремих спеціальних послуг) установлено такі форми документів, як фіскальні касові чеки та розрахункові квитанції.
Отже, СПД, які звільнені від застосування РРО та використання розрахункових книжок, однак бажають видавати окремим покупцям розрахункові документи, повинні діяти таким чином. Згідно з установленим порядком слід зареєструвати КОРО та розрахункову книжку i для їх використання організувати окреме місце проведення розрахунків. Воно може бути в тому самому приміщенні, де здійснюються всі розрахунки (без РРО та розрахункової книжки), однак повинно чітко та виразно відокремлюватися від інших місць проведення розрахунків. Особливо це стосується зберігання коштів, отриманих за товари (послуги), при продажу яких видавалися розрахункові квитанції. Ведення КОРО i розрахункової книжки також слід здійснювати згідно з установленим порядком.
За умови дотримання вищенаведених вимог можливо проводити розрахункові операції за двома варіантами порядку проведення розрахунків: перший — з використанням КОРО та розрахункової книжки, другий — без застосування РРО та розрахункової книжки. При цьому слід пам’ятати, що залежно від асортименту підакцизних товарів у фізичної особи — платника єдиного податку може виникнути ситуація, коли він змушений буде повністю перейти на використання розрахункової книжки або застосування РРО.

За якою ознакою СПД — фізичні особи можуть бути віднесені до суб’єктів малого підприємництва? Чи може приватний підприємець, який застосовує загальну систему оподаткування i має невеликі доходи, користуватися при проведенні розрахунків нормою п. 6 ст. 9 Закону № 265/95-ВР і працювати без РРО та розрахункової книжки?

Пунктом 4 Указу № 456/98 визначено, за якими ознаками тих чи інших суб’єктів господарювання слід вважати суб’єктами малого підприємництва. Зокрема, до них відносяться СПД — фізичні особи, обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) яких за рік не перевищує 1 млн. грн.
Згідно з п. 5 Указу № 456/98 для суб’єктів малого підприємництва в порядку, встановленому законодавством України, застосовується пільгове оподаткування. Передбачено також, що суб’єкти малого підприємництва із середньообліковою чисельністю працюючих за звітний період до 10 осіб включно (мікропідприємства) можуть застосовувати в установленому порядку спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, якщо обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. грн.
Водночас п. 6 ст. 9 Закону № 265/95-ВР установлює порядок проведення розрахунків для приватних підприємців, оподаткування доходів яких здійснюється відповідно до законодавства з питань оподаткування суб’єктів малого підприємництва. На сьогодні таке законодавство представлене лише одним законодавчим актом — Указом № 727/98.
Таким чином, норми п. 6 ст. 9 Закону № 265/95-ВР поширюються лише на фізичних осіб — платників єдиного податку. Нагадуємо, що й платники єдиного податку можуть провадити розрахунки без РРО i розрахункових книжок лише за відсутності продажу підакцизних товарів (виняток становить пиво на розлив).

Консультують фахівці Департаменту податкового аудиту та валютного контролю ДПА України