ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ
Л И С Т
N 15251/7/16-1201 від 16.11.2000
м.Київ
vd20001116 vn15251/7/16-1201
До окремих питань справляння ПДВ
Головне управління ПДВ ДПА України надсилає для відома та
використання в практичній роботі Методичні рекомендації -
відповіді на окремі питання із справляння ПДВ, які задавалися вами
та платниками податку.
Начальник А.Богдан
Додаток
1. Згідно зі ст.IX Угоди між Україною і США щодо надання
допомоги Україні в ліквідації стратегічної ядерної зброї, а також
запобігання розповсюдженню зброї масового знищення ( 840_007 ),
яка затверджена постановою КМУ від 31.12.93 р. N 1077
( 1077-93-п ), підприємства, які виконують роботи з ліквідації в
Україні бойових ракетних комплексів, що фінансуються США, зокрема,
фірмою "Х'юз Еркрафт Сістемз І", а також українські підприємства -
субпідрядники звільняються від сплати податків і зборів, у тому
числі і ПДВ. При перевірці українського підприємства -
субпідрядника було виявлено факт віднесення до податкового кредиту
сум ПДВ, сплачених при придбанні товарів (робіт, послуг) для
виконання робіт з ліквідації в Україні бойових ракетних
комплексів. Згідно з нині діючим законодавством, а саме пп.7.4.2,
7.4.3 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість"
( 168/97-ВР ) (далі - Закон про ПДВ), у разі коли платник податку
здійснює операції з продажу товарів (робіт, послуг), що звільнені
від оподаткування або не є об'єктом оподаткування згідно зі ст.3
та 5 цього Закону, суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з
придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до
валових витрат виробництва та основних фондів і нематеріальних
активів, що підлягають амортизації, відносяться відповідно до
складу валових витрат виробництва та на збільшення вартості
основних фондів і нематеріальних активів та до податкового кредиту
не включаються. Разом з тим операції, що виконуються в рамках
вищезазначеної Угоди, не включені до ст.3 та 5 Закону про ПДВ.
Згідно зі ст. IX вищезазначеної Угоди "матеріально-технічні засоби
і послуги, придбання яких США в Україні здійснюється для виконання
цієї Угоди, на території України не оподатковуються, з них не
стягуються мито, збори та аналогічні платежі, і такі податки,
мито, платежі і збори не переносяться для виплати на США будь-якою
особою, яка придбає матеріально-технічні засоби або послуги для
США в Україні".
Чи були підстави у підприємства на включення до податкового
кредиту сум ПДВ, сплачених при придбанні товарів (робіт, послуг)
для виконання робіт з ліквідації в Україні бойових ракетних
комплексів?
Відповідно до нині діючого законодавства, а саме пп.7.4.2,
7.4.3 ст.7 Закону про ПДВ ( 168/97-ВР ), у разі коли платник
податку здійснює операції з продажу товарів (робіт, послуг), що
звільнені від оподаткування або не є об'єктом оподаткування згідно
зі ст.3 та 5 цього Закону, суми податку, сплачені (нараховані) у
зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких
відноситься до валових витрат виробництва та основних фондів і
нематеріальних активів, що підлягають амортизації, відносяться
відповідно до складу валових витрат виробництва та на збільшення
вартості основних фондів і нематеріальних активів та до
податкового кредиту не включаються.
2. Які умови повинні виконуватися щодо можливості
застосування пільги з ПДВ відповідно до пп.5.1.21 ст.5 Закону про
ПДВ ( 168/97-ВР ) у разі безоплатної передачі товарів (робіт,
послуг) особам, визначеним абзацами "а" і "б" пп.7.11.1 ст.7
Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"
( 334/94-ВР ) з метою їх безпосереднього використання в
благодійних цілях? Що означає "використання у благодійних цілях"
та чи повинен платник ПДВ, що надає благодійну допомогу, мати
якісь докази про її використання набувачем для застосування
зазначеної вище пільги?
Згідно з абзацами "а" і "б" Закону України "Про оподаткування
прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) такими особами є органи
держвлади України, органи місцевого самоврядування та створені
ними установи або організації, що утримуються за рахунок коштів
відповідних бюджетів, благодійні фонди і благодійні організації,
створені у порядку, визначеному Законом, для проведення
благодійної діяльності, в тому числі громадськими організаціями,
створеними з метою провадження екологічної, оздоровчої,
аматорської спортивної, культурної, освітньої та наукової
діяльності, а також творчими спілками та політичними партіями,
науково-дослідними установами та вищими навчальними закладами III
- IV рівнів акредитації, внесеними до Держреєстру наукових
установ, яким надається підтримка держави. Основні напрямки
благодійництва та благодійної діяльності визначено ст.4 Закону
України "Про благодійництво та благодійні організації"
( 531/97-ВР ). У разі здійснення такими особами операцій,
передбачених названим вище Законом, вони звільняються від ПДВ.
3. Пунктом 6.3 ст.6 Закону про ПДВ ( 168/97-ВР ) встановлено,
що не дозволяється застосування нульової ставки податку до
операцій з вивезення (експорту) товарів (робіт, послуг) у разі,
коли такі операції звільнено від оподаткування на митній території
України згідно з п.5.1 та 5.2 цього Закону. Яку ставку податку
застосовувати при експортуванні лікарських засобів та виробів
медичного призначення за межі митних кордонів України?
До таких операцій застосовується принцип звільнення від
оподаткування ПДВ, тобто податкові зобов'язання за ними не
виникають, але суми ПДВ, сплачені (нараховані) у зв'язку з
придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до
складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів і
нематеріальних активів, що підлягають амортизації, до податкового
кредиту не включаються, а відносяться відповідно до валових витрат
виробництва та на збільшення вартості основних фондів і
нематеріальних активів.
4. Платниками, які виписали податкові векселі на відстрочку
сплати ПДВ, від органів ДПА вимагаються довідки про підтвердження
погашення цих векселів для банків-авалістів. Чи правомірні такі
вимоги платників? В які терміни видавати такі підтвердження: за
датою сплати векселя чи датою включення до податкової декларації?
Відповідно до Методичних вказівок щодо порядку
адміністрування податкових векселів, які видаються платниками ПДВ
при ввезенні (пересиланні) товарів на митну територію України, при
знятті податкового векселя з обліку в Журналі обліку податкових
векселів ДПІ за місцем знаходження платника повинна в триденний
термін повідомити його, а якщо вексель авальовано, то й установу
банку, якою надано аваль, про оплату податкового векселя за
рахунок суми бюджетного відшкодування. Відповідно до п.11.5 ст.11
Закону про ПДВ ( 168/97-ВР ) (в редакції Закону України від
02.03.2000 р. N 1523-III ( 1523-14 ) "Про внесення змін до деяких
законодавчих актів України з питань оподаткування") погашення
податкового векселя відбувається шляхом включення суми, зазначеної
у податковому векселі, до суми податкових зобов'язань платника
податку у податковому періоді, на який припадає тридцятий
календарний день з дня надання такого векселя органу митного
контролю. Тобто погашення векселя допускається шляхом грошової
оплати, виникає потреба в інформуванні установ банків, якими
проводилося авалювання податкових векселів. Такою формою
інформування повинно бути інформування податковою інспекцією за
місцем знаходження платника в триденний термін установи банку,
якою надано аваль, про оплату податкового векселя за рахунок суми
бюджетного відшкодування.
5. Оплата за отримане теплопостачання проведена згідно з
одержаними "авізо" від вищої установи. Чи буде це оплатою і
підставою для нарахування податкового кредиту?
Оскільки в даному випадку не наявна сплата коштами за надані
товари (роботи, послуги), така операція згідно з Законом України
"Про оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) вважається
бартерною операцією. А тому при оподаткуванні таких операцій ПДВ
слід керуватися нормами чинного законодавства з питань
оподаткування цим податком в частині, що стосується бартерних
(товарообмінних) операцій. При цьому необхідно звернути увагу на
те, що право на податковий кредит за такими операціями виникає
лише щодо заключної (балансуючої) операції. Отже, отримане "авізо"
буде підставою для виникнення права на податковий кредит лише у
тому разі, якщо за цією операцією у такої особи вже виникли
податкові зобов'язання.
6. Чи можливе складання Протоколу проведення відшкодування
сум ПДВ у порядку, визначеному постановою КМУ від 07.12.99 р.
N 2215 ( 2215-99-п ), у частині, що належить зарахуванню на
поточний рахунок платника податків, одразу після подання платником
заяви про зміну порядку відшкодування при виконанні умов,
передбачених законодавством для проведення відшкодування ПДВ
(настання строків відшкодування та підтвердження правомірності
визначення суми, задекларованої до відшкодування)?
Так, можливе, але за умови, що з моменту подання декларації
минуло три звітних періоди.
7. Чи потрібно суб'єкту підприємницької діяльності у разі
переходу на сплату єдиного податку за ставкою 10 відсотків
проводити коригування податкового кредиту за придбаними основними
фондами та нематеріальними активами, які підлягають амортизації,
та ТМЦ за умови, що такі недоамортизовані основні фонди,
нематеріальні активи та ТМЦ не реалізовані на дату переходу на
єдиний податок, і такий платник податку подає повну декларацію з
ПДВ, а вказані товари будуть реалізовуватися таким суб'єктом уже
під час перебування на спрощеній системі оподаткування?
Так, потрібно, оскільки:
- згідно з пп.7.4.1 ст.7 Закону про ПДВ ( 168/97-ВР )
податковий кредит звітного періоду складається із сум податків,
сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у
зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких
відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та
основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають
амортизації;
- у разі коли товари (роботи, послуги), виготовлені та/або
придбані, частково використовуються в оподатковуваних операціях, а
частково ні, до суми податкового кредиту включається та частка
сплаченого (нарахованого) податку при їх виготовленні або
придбанні, яка відповідає частці використання таких товарів
(робіт, послуг) в оподатковуваних операціях звітного періоду
(пп.7.4.3 Закону про ПДВ ( 168/97-ВР );
- пп.7.4.4 ст.7 Закону про ПДВ ( 168/97-ВР ) встановлено, що
у разі коли платник придбає товари (роботи, послуги), вартість
яких не відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) і
не підлягає амортизації, податки, що сплачені у зв'язку з таким
придбанням, відшкодовуються за рахунок відповідних джерел і до
складу податкового кредиту не включаються.
8. Відповідно до доповнення, внесеного до Положення про
Реєстр платників ПДВ, затвердженого наказом ДПА України від
14.04.2000 р. N 170 ( z0257-00 ), і відповідно до п.25 Положення
про Реєстр платників ПДВ підприємства ( z0208-00 ), що придбавають
спеціальний торговий патент, подають заяву про виключення з
Реєстру платників ПДВ. Згідно із Законом про ПДВ ( 168/97-ВР )
виключення із кола платників цих підприємств не передбачено.
Пунктом 1 ст.7-1 Закону України від 23.03.96 р. N 98/96-ВР
( 98/96-ВР ) "Про патентування деяких видів підприємницької
діяльності" (із змінами і доповненнями) визначено, що суб'єкт
підприємницької діяльності, який придбав спеціальний торговий
патент, не сплачує ПДВ. А тому у разі здійснення таким суб'єктом
підприємницької діяльності лише того виду діяльності, на який він
отримав спеціальний торговий патент, цей суб'єкт повинен бути
виключений з Реєстру платників ПДВ. На підставі викладеного таке
положення і було внесено до Положення про Реєстр платників ПДВ.
9. Які сільськогосподарські підприємства вважаються
новоствореними згідно з внесеними змінами до Закону про ПДВ
Законом України від 13.07.2000 р. N 1874-III ( 1874-14 ): ті, що
зареєструвались після набрання чинності Законом, чи всі
підприємства, які утворились протягом 2000 року?
На думку ДПА України, до цієї категорії підприємств належать
підприємства, створені у поточному році. Крім цього, вивчивши
запити платників, вважаємо за можливе віднести до новостворених
підприємств і тих сільгосптоваровиробників, які були зареєстровані
як суб'єкти підприємницької діяльності в минулому році, але з тих
чи інших причин здійснення операцій з продажу товарів (робіт,
послуг) розпочали лише в поточному році.
10. Чи повинні реєструватися платниками ПДВ суб'єкти
підприємницької діяльності - фізичні особи, валовий дохід яких не
перевищує 3600 нмдг, які надають послуги за готівку?
Ні, оскільки це положення стосується лише операцій з торгівлі
(тобто продажу товарів) за готівкові кошти.
11. Чи нараховуються податкові зобов'язання при ліквідації
основних фондів, за якими при придбанні податковий кредит не
збільшувався?
Законом України від 15.07.99 р. N 977-XIV ( 977-14 ) Закон
про ПДВ доповнено п.4.9, яким встановлено, що якщо основні
виробничі фонди або невиробничі фонди ліквідуються за самостійним
рішенням платника податку чи безоплатно передаються особі, не
зареєстрованій платником податку, а також у разі переведення
основних фондів до складу невиробничих фондів, така ліквідація,
безоплатна передача чи переведення розглядаються для цілей
оподаткування як продаж таких основних виробничих фондів або
невиробничих фондів за звичайними цінами, що діють на момент
такого продажу, а для основних фондів групи 1 - за звичайними
цінами, але не менше їх балансової вартості, тобто законодавством
не встановлено ніяких винятків. Отже, всі вказані операції з
основними фондами оподатковуються на загальних підставах.
12. Виникає питання коригування податкового кредиту у разі
реалізації товарів за цінами, що є нижчими за ціну придбання.
Підпунктом 7.4.1 ст.7 Закону про ПДВ ( 168/97-ВР )
встановлено, що податковий кредит звітного періоду складається із
сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному
періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість
яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та
основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають
амортизації.
У разі коли платник придбаває товари (роботи, послуги),
вартість яких не відноситься до складу валових витрат виробництва
(обігу) і не підлягає амортизації, податки, що сплачені у зв'язку
з таким придбанням, відшкодовуються за рахунок відповідних джерел
і до складу податкового кредиту не включаються (пп.7.4.4 Закону
про ПДВ ( 168/97-ВР ).
Питання правомірності віднесення вартості товарів (робіт,
послуг) до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних
фондів чи нематеріальних активів, що не підлягають амортизації,
регулюється нормами Закону України від 22.05.97 р. N 283/97-ВР
( 283/97-ВР ) "Про внесення змін до Закону України "Про
оподаткування прибутку підприємств". Так, з урахуванням норм цього
Закону не відносяться до складу валових витрат суми втрат у разі
продажу товарів за ціною, що є нижчою за ціну придбання, уцінки
тощо.
Разом з тим зазначаємо, що згідно з п.54 Положення про
організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні,
затвердженого постановою КМУ від 03.04.93 р. N 250 ( 250-93-п ),
матеріальні ресурси, на які продажна ціна зменшилась або коли вони
застаріли чи частково втратили первісну якість, відображаються в
бухгалтерському балансі на кінець звітного періоду за ціною
можливої реалізації, якщо вона нижча від первісної вартості
заготівлі (придбання), з віднесенням різниці в цінах на зменшення
торговельних надбавок по уцінених товарах, фонду дооцінки
товарно-матеріальних цінностей і в разі недостатності таких джерел
- на результати фінансово-господарської діяльності.
З урахуванням викладеного, платники податку не повинні
відносити до складу податкового кредиту суми ПДВ у частині
вартості товарів (робіт, послуг), які не відносяться до складу
валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи
нематеріальних активів, що не підлягають амортизації.
13. Чи може сільгосптоваровиробник цільове використання
коштів з ПДВ спрямувати на купівлю легкового автомобіля для потреб
підприємства?
Ні. Відповідно до п.11.21 та 11.29 ст.11 Закону про ПДВ
( 168/97-ВР ) сума ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету
сільгосппідприємствами усіх форм власності за реалізовані ними
молоко, худобу, птицю, вовну, а також за молочну продукцію та
м'ясопродукти, вироблені у власних переробних цехах, за товари
(роботи, послуги) власного виробництва, включаючи продукцію (крім
підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із
власної сільськогосподарської сировини, повністю залишається у
розпорядженні цих сільгосппідприємств і спрямовується на підтримку
власного виробництва тваринницької продукції та продукції
птахівництва, а також на придбання матеріально-технічних ресурсів
виробничого призначення.
У разі нецільового використання акумульованих коштів вони
стягуються до держбюджету України в безспірному порядку.
14. Чи є правомірними дії санаторіїв Міноборони України, які
не сплачують до держбюджету України та не включають до податкової
звітності суму ПДВ, отриману від здійснення операцій з продажу
путівок, а зараховують отримані суми ПДВ як бюджетне фінансування
санаторію?
Зарахування санаторіями Міноборони України сум ПДВ, отриманих
від реалізації путівок, до суми бюджетного фінансування є
безпідставним, оскільки чинним законодавством України, а саме
пп.7.7.5 ст.7 Закону про ПДВ ( 168/97-ВР ), передбачено
зарахування сум ПДВ до держбюджету, і зазначені суми податку
використовуються в першу чергу для бюджетного відшкодування цього
податку.
15. Чи є об'єктом оподаткування ПДВ орендна плата за землю,
яку надають в оренду селищні (міські) Ради народних депутатів
сільгосптоваровиробникам, якщо вона надходить на поточні рахунки
цих Рад і включається до доходів за кодами бюджетної класифікації
13050200 (орендна плата за землю юридичних осіб) та 13050500
(орендна плата фізичних осіб)?
Так, є. Відповідно до пп.3.1.1 ст.3 Закону про ПДВ
( 168/97-ВР ) (із змінами і доповненнями) операції з оплати послуг
за договорами оперативної оренди (лізингу) є об'єктом для
оподаткування ПДВ. При цьому орендодавець виконує процедуру
розмежування перерахування коштів у відповідному розмірі до
бюджету.
16. На практиці підприємства - виробники сільгосппродукції
здійснюють виплату орендної плати власною продукцією згідно з
договором оренди земельного паю один чи два рази на рік. Який
розмір операцій з видачі сільгосппродукції пільгується при
проведенні розрахунку - 840,0 грн. (70 х 12 міс.) чи лише 70 грн.
при фактичній видачі продукції? У випадках коли господарство
заборгувало своїм працівникам зарплату за 6 місяців і видає її
восени продукцією нового врожаю, із вартості сільгосппродукції
знімається 420 грн. (70 х 6 міс.) чи лише 70 грн. під час видачі?
Відповідно до п.11.16 ст.11 Закону про ПДВ ( 168/97-ВР ) до
01.01.2002 р. звільняються від оподаткування операції з видачі
сільгосппродукції власного виробництва підприємств - виробників
сільгосппродукції:
фізичним особам - власникам земельних паїв, внесених до таких
підприємств, у вигляді компенсації вартості користування такими
паями таким підприємством, але не більше ніж 70,0 гривень у
розрахунку на повний календарний місяць строку такого
користування;
фізичним особам, які знаходяться у трудових відносинах з
підприємством - виробником сільгосппродукції, відповідно до
фактично відпрацьованого часу, але не більше від 70 гривень у
розрахунку на повний календарний місяць.
Тобто при проведенні сільгосппідприємствами розрахунку для
виплати орендної плати чи заборгованої зарплати зазначеним
фізичним особам власною продукцією звільняється від ПДВ частина
вартості власної сільгосппродукції у розмірі не більше ніж 70
гривень за кожний місяць окремо.
17. Чи включаються платниками, які подають розрахунок
експортного відшкодування, до частини податкового кредиту звітного
періоду, що оплачена постачальникам коштами з 1 числа звітного
місяця до дати подання розрахунку експортного відшкодування, суми
ПДВ, включені до податкового кредиту в звітному періоді та
сплачені постачальникам у розрахунковому періоді за товари
(роботи, послуги), які не оприбутковані за бухгалтерським обліком,
тобто фактично не отримані?
Ні, не включаються. Пунктом 8.2 ст.8 Закону про ПДВ
( 168/97-ВР ) передбачено, що для визначення суми експортного
відшкодування до складу оплаченої частини податкового кредиту
включаються суми ПДВ, фактично сплачені платником податку -
експортером коштами у складі ціни придбаних товарів (робіт,
послуг); пп. "б" п.8.1 ст.8 Закону про ПДВ вимагаються як
підтвердження грошової оплати копії платіжних доручень про
перерахування коштів на оплату придбаних товарів (робіт, послуг),
тобто фактично ст. 8 Закону про ПДВ як умову включення сум ПДВ до
оплаченої частини податкового кредиту для розрахунку суми
експортного відшкодування визначає одночасне виконання двох умов:
оплата товарів (робіт, послуг) та їх фактичне придбання, тобто
отримання та оприбуткування.
18. Відповідно до п.8.1 ст.8 Закону про ПДВ ( 168/97-ВР )
розрахунок експортного відшкодування подається разом з актом
(іншим документом), який засвідчує передання права власності на
роботи (послуги), призначені для їх споживання за межами митної
території України. Датою виникнення податкових зобов'язань з ПДВ
за нульовою ставкою з експорту послуг згідно з пп.7.3.1 ст.7
Закону про ПДВ є дата, яка припадає на податковий період, протягом
якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата
зарахування коштів від покупця на банківський рахунок платника
податку як оплата робіт (послуг), що підлягають продажу; або дата
оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг)
платником податку.
Виходячи з викладеного, чи має право платник податку на
експортне відшкодування ПДВ за датою отримання попередньої оплати
за послуги на розрахунковий рахунок, що підлягають експортуванню,
якщо акт, що засвідчує факт виконання послуг платником податку,
буде складено в іншому податковому періоді, оскільки відповідно до
пп.7.3.8 ст.7 Закону про ПДВ ( 168/97-ВР ) не є підставою для
виникнення податкових зобов'язань попередня оплата тільки за
товари, що згідно з договорами підлягають вивезенню за межі митних
кордонів України?
Нова редакція ст.8 Закону про ПДВ ( 168/97-ВР ), визначаючи,
що розрахунок експортного відшкодування подається разом з
документами, що підтверджують факт вивезення товару (митна
декларація, яка підтверджує факт вивезення (експортування) товарів
за межі митної території України) або надання послуги чи виконання
роботи (акт або інший документ, що засвідчує передання права
власності на роботи (послуги), призначені для їх споживання за
межами митної території України), фактично встановлює
пріоритетність факту виконання робіт (послуг) чи вивезення товарів
над фактом їх оплати. Адже вимоги щодо безумовного підтвердження
оплати за ці товари (роботи, послуги) Законом не встановлено.
Таким чином, отримання попередньої оплати за роботи, що мають бути
виконані або виконуються, чи послуги, що мають бути надані або
надаються для споживання їх за межами митної території України без
документального підтвердження здійснення факту їх виконання чи
надання, не може бути підставою для проведення розрахунку
експортного відшкодування.
18а. Виникає питання щодо включення до податкового кредиту
при здійсненні розрахунку частки експортного відшкодування суми
ПДВ, визначеної у податковому векселі, виданому протягом звітного
місяця, але не погашеному до дня подання розрахунку експортного
відшкодування відповідно до п.8.2 ст.8 Закону про ПДВ
( 168/97-ВР ), оскільки ці суми ПДВ за векселем не включено ще до
податкових зобов'язань. Право на податковий кредит у платника
повинно бути лише після включення цих сум ПДВ за векселем до
податкових зобов'язань, а в експортному відшкодуванні суми за
векселем уже враховано.
Чи вважається грошовою формою сплата суми податкового
векселя, виданого при імпорті основних засобів виробничого
призначення, у підприємств - виробників продукції, яка
експортується за межі України, якщо в рахунок погашення цього
векселя здійснюється зарахування суми бюджетного відшкодування?
Фактично нова редакція ст.8 та зміни, внесені до абзацу
шостого п.11.5 ст.11 Закону, встановлюють додаткові правила
погашення податкового векселя, виданого при розмитненні:
- загальне правило: податковий вексель може бути погашений
шляхом включення до податкових зобов'язань у податковій декларації
того звітного періоду, на який припадає 30 календарний день з дня
його видачі;
- правило дострокового погашення (коштами): податковий
вексель може бути достроково погашений шляхом перерахування коштів
до бюджету;
- додаткове правило дострокового погашення (без грошової
оплати): податковий вексель може бути достроково погашений шляхом
заліку в рахунок його погашення суми експортного відшкодування.
З урахуванням цих правил механізм погашення податкового
векселя платником, який видав при розмитненні імпортних товарів
податковий вексель і одночасно подає розрахунок бюджетного
відшкодування, буде такий.
19. У період з дати видачі податкового векселя у звітному
періоді до дати подання розрахунку експортного відшкодування
податковий вексель оплачено коштами.
У випадку якщо вексель оплачено достроково (з дати видачі до
дати оплати минуло менше ніж 30 днів (це не стосується податкових
векселів, для яких термін погашення - 60 і 90 днів), наприклад
вексель видано 13.10.2000 р., оплачено 03.11.2000 р.), такий
вексель на момент подання розрахунку експортного відшкодування
вважається погашеним, до податкової декларації включається до
складу податкового кредиту і не включається до складу податкових
зобов'язань, але одночасно має бути нарахований як окремий
документ у картці особового рахунка платника та враховується при
визначенні загального обсягу оподатковуваних операцій (у порядку,
передбаченому п.8.4 ст.8). Таким чином, податковий вексель у
податковій декларації відображається в рядках 6 (+) та 19а (-) та
як податковий кредит - у рядку 12б. Нарахування векселя як
підтвердження необхідності зарахування коштів, що надійшли в його
оплату до бюджету, проводиться в картці особового рахунка окремо.
В розрахунку експортного відшкодування цей податковий вексель
одночасно враховується і при визначенні обсягу оподатковуваних
операцій звітного періоду, оскільки цей обсяг відповідно до п. 8.4
ст.8 Закону про ПДВ ( 168/97-ВР ) визначається з урахуванням
оподаткування при імпорті, та при визначенні сплаченої частини
загальної суми податкового кредиту.
20. У період з дати видачі податкового векселя у звітному
періоді до дати подання розрахунку експортного відшкодування
податковий вексель не оплачено коштами.
Розглядається випадок, коли податковий вексель видано в
звітному періоді, але на дату подання розрахунку експортного
відшкодування його ще не оплачено коштами. Тобто на дату подання
розрахунку експортного відшкодування податковий вексель ще не
погашено. Відповідно до п.8.7 ст.8 Закону про ПДВ ( 168/97-ВР ) в
разі коли платник податку має непогашений податковий вексель, сума
експортного відшкодування або її частина зараховується в рахунок
погашення цього векселя (при цьому норма абзацу шостого п.11.5
ст.11 Закону про ПДВ щодо дострокового погашення векселя в частині
"самостійного рішення платника податку" стосується лише тієї
частини цього абзацу, в якій йдеться про оплату векселя коштами,
оскільки п.8.7 ст.8 чітко встановлюється порядок спрямування в
рахунок погашення податкового векселя суми експортного
відшкодування, не передбачаючи для платника податку ніякої
самостійності в цьому питанні). Таким чином, якщо податковий
вексель, виданий у звітному періоді, на дату подання розрахунку
експортного відшкодування коштами не оплачено, то порядок його
погашення буде таким:
у рахунок погашення податкового векселя зараховується сума
експортного відшкодування. Такий вексель до складу податкових
зобов'язань до податкової декларації не включається, але одночасно
має бути нарахований як окремий документ у картці особового
рахунка платника та враховується при визначенні загального обсягу
оподатковуваних операцій (у порядку, передбаченому п.8.4 ст.8), і
при цьому має право бути врахованим у складі податкового кредиту.
Ця процедура дає право вважати податковий вексель погашеним, а
тому, як і в попередньому випадку, в податковій декларації такий
податковий вексель відображається в рядках 6 (+) та 19а (-) та як
податковий кредит - у рядку 12б. Нарахування векселя як
підтвердження зарахування в рахунок його погашення суми
експортного відшкодування проводиться в картці особового рахунка
окремо. Платнику при цьому на розрахунковий рахунок
перераховується сума експортного відшкодування, зменшена на суму
податкового векселя, погашення якого проводиться в описаному
порядку.
Як і в попередньому випадку в розрахунку експортного
відшкодування цей податковий вексель одночасно враховується і при
визначенні обсягу оподатковуваних операцій звітного періоду,
оскільки цей обсяг відповідно до п.8.4 ст.8 Закону ( 168/97-ВР )
визначається з урахуванням оподаткування при імпорті, та при
визначенні сплаченої частини загальної суми податкового кредиту.
21. Погашення податкового векселя шляхом включення до
податкових зобов'язань у податковій декларації того звітного
періоду, на який припадає 30 календарний день з дня його видачі, у
випадку коли платник подає розрахунок експортного відшкодування за
звітний період, в якому видано податковий вексель.
У цьому випадку податковий вексель включається до складу
податкових зобов'язань того звітного періоду, на який припадає 30
день його видачі (або 60, або 90), до податкового кредиту звітного
періоду, наступного за звітним періодом, в якому вексель погашено,
але в розрахунку експортного відшкодування такий податковий
вексель враховується тільки при визначенні обсягу оподатковуваних
операцій звітного періоду, оскільки цей обсяг відповідно до п.8.4
ст.8 Закону визначається з урахуванням оподаткування при імпорті,
але не враховується при визначенні сплаченої частини загальної
суми податкового кредиту.
22. Чи можливо включити у податкові зобов'язання декларації з
ПДВ за жовтень 2000 року суму податкових векселів, виданих до
31.03.2000 р. і не оплачених до цього часу? При цьому податкова
заборгованість буде погашатися з використанням вимог постанови КМУ
від 07.12.99 р. N 2215 ( 2215-99-п ).
Можливо тільки за умови окремого рішення Уряду щодо
податкових векселів, виданих до набрання чинності Законом України
від 02.03.2000 р. N 1523-III ( 1523-14 ) "Про внесення змін до
деяких законодавчих актів з питань оподаткування", але не
оплачених на сьогодні. В іншому випадку - ні.
23. Платник ПДВ перебуває на квартальних термінах сплати ПДВ
та оформляє 30-денний податковий вексель. За особовим рахунком
платника рахується переплата. Відповідно до змін, внесених Законом
України від 02.03.2000 р. N 1523-III ( 1523-14 ) до п.11.5 ст.11,
сума, яка зазначена у податковому векселі, включається до
податкових зобов'язань платника податку в податковому періоді, на
який припадає 30 календарний день з дня надання такого векселя
органу митного контролю. Чи вправі податковий орган погасити
вексель за рахунок переплати, або слід вимагати від платника
грошової оплати векселя? В якому порядку повинен погашатись
авальований вексель, виданий платником у сплату ПДВ при
розмитненні: перерахуванням коштів чи включенням до податкових
зобов'язань?
Зміни, внесені до п.11.5 ст.11 Законом України N 1523-III
( 1523-14 ), не передбачають безумовної обов'язкової грошової
оплати податкового векселя, а тому орган ДПА не має права вимагати
від платника погасити вексель грошовими коштами, якщо цей вексель
видано після дати набрання чинності вказаним Законом. А враховуючи
те, що для того щоб вважатися погашеним, податковий вексель, не
оплачений грошовими коштами, повинен бути включений до складу
податкових зобов'язань, зарахування переплати в рахунок погашення
податкового векселя також є неправильним, оскільки в результаті на
одну і ту саму суму скорочується сума переплати платника, яка
рахується в картці особового рахунку.
Наприклад, сума переплати станом на 01.10.2000 р. - 150
одиниць. У вересні (15.09.2000 р.) платником видано податковий
вексель на 100 одиниць. Відповідно до вимог Закону податковий
вексель включається до складу податкових зобов'язань податкової
декларації за жовтень 2000 р., і якщо у платника ні у вересні, ні
в жовтні, ні в листопаді поточного року ніяких операцій не
відбувалось, його податкова звітність буде виглядати так:
------------------------------------------------------------------
| Вересень | Жовтень | Листопад
| (20.10) | (20.11) | (20.12)
-------------------+-------------+-------------+------------------
Рядок 6 | +100 | |
-------------------+-------------+-------------+------------------
Рядок 12б | | | -100
-------------------+-------------+-------------+------------------
Рядок 19а | -100 | |
-------------------+-------------+-------------+------------------
Рядок 19б | | +100 |
-------------------+-------------+-------------+------------------
Рядок 23а | 0 | +100 |
-------------------+-------------+-------------+------------------
Рядок 23б | 0 | | -100
------------------------------------------------------------------
У картці особового рахунка суму переплати 20.11.2000 р. за
результатами звітності за жовтень буде зменшено на 100 одиниць і
дорівнюватиме 50 одиницям, 20.12.2000 р. з урахуванням звітності
за листопад - знову стане рівною 150 одиницям.
Тобто схематично особовий рахунок виглядатиме так:
------------------------------------------------------------------
|Нараховано |Зменшено | Недоїмка | Переплата
-------------------+-----------+---------+----------+-------------
На 01.10.2000 р. | | | | 150
-------------------+-----------+---------+----------+-------------
20.10.2000 р. | 0 | | |
-------------------+-----------+---------+----------+-------------
На 01.11.2000 р. | | | | 150
-------------------+-----------+---------+----------+-------------
20.11.2000 р. | 100 | | |
-------------------+-----------+---------+----------+-------------
На 01.12.2000 р. | | | | 150
-------------------+-----------+---------+----------+-------------
20.12.2000 р. | | 100 | |
-------------------+-----------+---------+----------+-------------
На 01.01.2001 р. | | | | 150
------------------------------------------------------------------
Зарахування переплати в рахунок погашення податкового векселя
з метою дострокового його погашення на сьогодні неможливе,
оскільки Закон передбачає тільки два варіанти дострокового
погашення векселя: перерахування коштів до бюджету; зарахування в
рахунок погашення векселя суми експортного відшкодування.
В інших випадках податковий вексель достроково погашеним
вважатися не може, а тому зарахування в рахунок погашення
податкового векселя будь-яких інших видів переплат, крім суми
експортного відшкодування, можливе тільки як зарахування переплати
в погашення податкових зобов'язань платника, визначених у
податковій декларації. Тобто податкові векселі погашаються за
рахунок переплати в такому самому порядку, як і суми податку, що
підлягають сплаті до бюджету, тобто в складі цих сум.
24. Порядком обліку достроково погашених податкових векселів
з ПДВ (лист ДПАУ від 03.08.2000 р. N 10712/7/16-1121
( v0712225-00 ) обумовлено порядок погашення податкових векселів у
разі грошової сплати податкового векселя. Відділом обліку
формуються списки таких платників. З резолюцією керівництва "До
обліку" такий список передається до відділів обліку для проведення
нарахувань на особовому рахунку. Яка форма довідки повинна
видаватись відділом обліку в разі погашення податкового векселя за
рахунок переплати?
Погашення податкового векселя за рахунок переплати як окрема
операція не може практично застосовуватись щодо податкових
векселів, виданих після набрання чинності Законом N 1523-III
( 1523-14 ), оскільки зміни, внесені до п.11.5 цим Законом про
ПДВ ( 168/97-ВР ), запровадили погашення векселя без оплати шляхом
включення до складу податкових зобов'язань у податковій
декларації. У зв'язку з цим податкові векселі погашаються за
рахунок переплати в такому самому порядку, як і суми податку, що
підлягають сплаті до бюджету, тобто в складі цих сум.
За рахунок переплати податковий вексель може бути погашений
тільки тоді, коли ця переплата виникла у зв'язку з визначенням
платником суми експортного відшкодування, тобто у випадку коли для
векселя не передбачається погашення шляхом включення до складу
податкових зобов'язань.
25. Податковий вексель погашено достроково, при цьому
зазначена сума коштів включається до складу податкового кредиту
платника у тому податковому періоді, в якому відбулося таке
погашення, та не включається до складу його податкових
зобов'язань. Який порядок заповнення рядків декларації?
У звітному періоді, в якому вексель видано, заповнюються
рядки 6 (+) та 19а (-) податкової декларації, в цих рядках
вказується сума податкового векселя; в звітному періоді, в якому
податковий вексель оплачено грошовими коштами до настання терміну
погашення, визначеного у векселі, сума податкового векселя
вказується в рядку 12б (якщо ж видача податкового векселя і його
оплата відбулися в одному звітному періоді, в декларації одночасно
заповнюються рядки 6, 12б та 19а); крім того, враховуючи те, що
податковий вексель до складу податкових зобов'язань у податковій
декларації не включається, сам податковий вексель нараховується
окремо в картці особового рахунка платника податку окремим
документом.
26. Який порядок відображення податкового векселя з ПДВ,
виданого сільгосппідприємством, яке користується спеціальними
режимами оподаткування з ПДВ і подає до податкового органу три
декларації?
Сума податкових зобов'язань, визначена
сільгосптоваровиробником у податкових векселях, виданих при
ввезенні (пересиланні) товарів на митну територію України, повинна
бути в будь-якому випадку врахована в податковій звітності, за
якою здійснюються розрахунки з бюджетом, оскільки ПДВ, що
нараховується за імпортні товари, в повному обсязі підлягає
зарахуванню до держбюджету. При подальшому використанні
імпортованих товарів у різних категоріях операцій (за якими
здійснюються розрахунки з бюджетом чи перераховуються кошти на
спецрахунок) відповідно здійснюється і розподіл суми, вказаної в
податковому векселі, між відповідними категоріями податкового
кредиту (здійснюється розподіл податкового кредиту за операціями,
за якими здійснюються розрахунки з бюджетом і за якими кошти
перераховуються на спецрахунок): до суми податкового кредиту
відповідної категорії може бути включена частка ПДВ, визначена в
податковому векселі, що відповідає частці використання цих товарів
у кожній з категорій операцій звітного періоду. Таким чином,
податковий вексель відображається в податковій звітності
сільгосптоваровиробника в такому порядку:
1) у звітному періоді, в якому податковий вексель видано,
сума векселя вказується одночасно в рядку 6 і в рядку 19а
податкової декларації, за якою здійснюються розрахунки з бюджетом;
2) у звітному періоді, в якому податковий вексель підлягає
погашенню, сума векселя вказується в рядку 19б податкової
декларації, за якою здійснюються розрахунки з бюджетом;
3) у звітному періоді, в якому платник отримує право на
податковий кредит, сума векселя розподіляється на відповідні
частини податкового кредиту і ці частини вказуються в рядках 12б
окремо податкової декларації, за якою здійснюються розрахунки з
бюджетом, та іншої податкової декларації.
27. Чи повинні враховуватись усі три декларації, які
подаються сільгосптоваровиробником, при визначенні
оподатковуваного обороту під час видачі довідки про статус
імпортера?
Якщо платник податку подає до ДПІ (ДПА) не одну, а кілька
податкових декларацій (наприклад, переробне підприємство або
сільгосптоваровиробник), то обсяг оподатковуваних операцій
визначається за сумою всіх декларацій, поданих платниками у
відповідний період. Ця норма записана в розділі 7 "Порядок
визначення обсягу оподатковуваних операцій" Методичних вказівок по
проведенню попередніх перевірок податкової звітності з ПДВ,
направлених ДПА в області листом ДПАУ від 30.04.99 р.
N 6395/7/16-1121. У цьому самому розділі вказано, що описаний
порядок визначення обсягу оподатковуваних операцій
використовується не тільки для визначення податкового (звітного)
періоду, а і в інших випадках у разі необхідності.
28. Чи є правомірним нарахування пені відділом обліку та
звітності при несвоєчасній сплаті ПДВ на спецрахунок
сільгосптоваровиробниками і перенесення її до бюджетного особового
рахунку?
З 01.01.99 р. у сільському господарстві введено спеціальний
пільговий режим оподаткування, який є одним з видів бюджетного
фінансування цього сектору економіки. Згідно з цим режимом
сільгосптоваровиробники залишають у власному розпорядженні суми
ПДВ, які повинні бути сплачені до бюджету в результаті здійснення
визначених Законом про ПДВ ( 168/97-ВР ) операцій (п.11.21 та
11.29 ст.11). Вказаним режимом встановлюється спеціальний порядок
перерахування та цільова направленість використання бюджетних
коштів, а також відповідальність сільгосптоваровиробників у
випадку нецільового використання акумульованих коштів (стягнення
до держбюджету в безспірному порядку), в зв'язку з чим постановами
КМУ від 26.02.99 р. N 271 ( 271-99-п ) та від 12.05.99 р. N 805
( 805-99-п ) і передбачено необхідність перерахування цих коштів
на спеціальні рахунки, які відкриваються в установі банку.
Діючим податковим законодавством (Декрет КМУ від 21.01.93 р.
N 8-93 ( 8-93 ) "Про стягнення не внесених у строк податків і
неподаткових платежів") передбачено, що після встановлених строків
сплати невнесена сума вважається недоїмкою і стягується з
нарахуванням пені, якщо законодавством України окремо не
передбачено стягнення недоїмки за окремими платежами без
нарахування пені. Пеня нараховується із розрахунку 120 % річних
від облікової ставки НБУ від суми недоплати за кожний день
прострочення суми платежу. В той же час, зважаючи на те, що
нарахування пені для платника є фактично покаранням за затримку в
розрахунках з бюджетом (а в даному випадку у використанні
бюджетних коштів, що фактично свідчить про нецільове їх
використання), пеня має сплачуватися до бюджету і в зв'язку з цим
для забезпечення надходження нарахованої пені до держбюджету вона
переноситься до особового рахунку платника, відкритого за кодом
бюджетної класифікації 014010100 "ПДВ по вітчизняних товарах
(роботах, послугах)".
29. Чи повинні перераховуватися у бюджет кошти, що залишились
на придбання МТР виробничого призначення на спецрахунку
сільгосптоваровиробника при ліквідації підприємства?
Повинні як такі, що невикористані і в майбутньому не зможуть
бути використані на цілі, встановлені Законом про ПДВ
( 168/97-ВР ). Після ліквідації підприємства неможливе придбання
ним МТР виробничого призначення.
30. У результаті реформування КСП на їх базі шляхом
реорганізації створюються суб'єкти підприємницької діяльності, які
не змінюють вид діяльності, тобто займаються сільгоспвиробництвом
і не є правонаступниками. Чи мають право такі підприємства
застосовувати у своїй діяльності норми Закону про ПДВ
( 168/97-ВР )?
Норми п.11.21 (другий абзац) ст.11 Закону про ПДВ
( 168/97-ВР ) використовуються сільгосптоваровиробниками незалежно
від обсягу здійснюваних операцій, але лише до конкретно визначених
операцій: продаж молока, худоби, птиці, вовни, а також молочної
продукції та м'ясопродуктів, вироблених у власних переробних
цехах.
Що стосується п.11.29 ст.11, то до операцій з продажу товарів
(робіт, послуг) власного виробництва такими суб'єктами
підприємницької діяльності пільговий режим застосовуватиметься з
урахуванням вимог, що передбачені для новостворених підприємств.
31. Чи має право застосовувати вищезазначену пільгу приватний
підприємець, що займається виробництвом сільгосппродукції?
Не має. У п.11.21 ст.11 Закону про ПДВ ( 168/97-ВР ) йдеться
про сільгосппідприємства, тобто стосується виключно юридичних
осіб. Норми, встановлені п.11.29 ст.11, стосуються операцій, що
здійснюються сільгосптоваровиробниками незалежно від
організаційно-правової форми та форми власності. В той же час
обмеження щодо застосування цього пункту теж встановлені для
підприємств, тобто для юридичних осіб: "сума, одержана від продажу
сільгосппродукції власного виробництва та продуктів її переробки
за попередній звітний (податковий) рік, становить не менше 50
відсотків загальної суми валового доходу підприємства", тобто
порядок, встановлений цим пунктом, поширюється виключно на
юридичних осіб. Таким чином, приватний підприємець, який не є
підприємством, оскільки здійснює підприємницьку діяльність без
створення юридичної особи, не має права використовувати
спеціальний режим оподаткування, передбачений п.11.21 та 11.29
ст.11 Закону про ПДВ.
32. В якій декларації (загальній чи спеціальній) відображати
бартерні операції сільгосптоваровиробників при обміні власної
сільгосппродукції на паливно-мастильні матеріали (ПММ)?
Операція з продажу власної сільгосппродукції (незалежно від
виду розрахунку) включається до податкової декларації, за якою
кошти перераховуються на спецрахунок. Що ж стосується отриманих
ПММ (або іншої продукції), то при включенні до складу податкового
кредиту ПДВ з цих матеріалів розподіляється залежно від виду
здійснюваних операцій: якщо ПММ використані для виготовлення
(вирощування, перевезення) сільгосппродукції власного виробництва,
то податковий кредит включається до спеціальної декларації; якщо ж
ПММ використані для здійснення операцій, за якими проводяться
розрахунки з бюджетом, наприклад, для перевезення придбаної
продукції, то - до бюджетної декларації.
33. Який порядок обліку сум ПДВ, що станом на 25.05.2000 р.
не перераховані сільгосптоваровиробниками на спецрахунки, відкриті
відповідно до норм постанови КМУ від 26.02.99 р. N 271
( 271-99-п )?
Такі суми мають бути стягнуті до бюджету як не використані за
цільовим призначенням, але при цьому необхідно розглядати причину,
чому кошти не перераховані на спецрахунки.
Так, наприклад, якщо кошти не перераховуються на спецрахунок
тому, що сільгосптоваровиробник взагалі не отримував ніяких коштів
ні від кого і нікому нічого не сплачував, тобто рух коштів по
банківських рахунках тривалий час відсутній, це не можна вважати
нецільовим використанням; якщо ж на банківському рахунку
сільгосптоваровиробника здійснюється рух коштів, але при цьому на
спецрахунок кошти не перераховуються, то в цій ситуації можна
вважати, що кошти, які мали бути перераховані на спецрахунок,
використані на інші цілі, наприклад, для погашення бюджетної
заборгованості чи для придбання покупної продукції, і це є їх
нецільове використання. Тобто при контролі цільового використання
коштів недостатньо знання лише того факту, що кошти на спецрахунок
не надійшли. Необхідно проведення глибокого аналізу причин
фінансово-господарської діяльності платника, які призвели до того,
що перерахування коштів на спецрахунок стало неможливим.
34. У зв'язку з введенням в дію з 27.07.2000 р. Закону
України від 13.07.2000 р. N 1874-III ( 1874-14 ) "Про внесення
змін до Закону України про податок на додану вартість" який
порядок акумуляції та використання коштів, які залишаються в
розпорядженні сільгосптоваровиробників?
Порядок має бути встановлений КМУ. На сьогоднішній день у
зв'язку з тим, що норми цього закону майже повторюють норми Указу
N 1328, можливе застосування порядку, передбаченого постановою
N 271 ( 271-99-п ).
35. СПД працює за загальним порядком оподаткування. Подає
скорочену форму декларації з ПДВ, за якою декларує бюджетне
відшкодування. Чи можливо використання бюджетного відшкодування в
рахунок сплати єдиного податку при переході на єдиний податок (не
є платником ПДВ)? І ще одна ситуація. Якщо СПД працює на єдиному
податку, є платником ПДВ і має бюджетне відшкодування з ПДВ, то чи
є можливим залік ПДВ в рахунок сплати єдиного податку?
Якщо платник подає скорочену форму податкової декларації, то
права на бюджетне відшкодування він не має. Від'ємна різниця між
податковими зобов'язаннями і податковим кредитом у такого платника
може бути зарахована тільки під час визначення суми ПДВ, що
підлягає сплаті до бюджету. Платником єдиного податку, який не є
платником ПДВ, сума ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету, не
визначається, а тому відсутні платежі, в рахунок яких можна
зарахувати від'ємну різницю. Ця різниця має бути погашена за
рахунок інших джерел.
Зарахування такої від'ємної різниці в рахунок сплати єдиного
податку теж неможливе. Платник, який сплачує єдиний податок і
одночасно є платником ПДВ, теж не має права зарахувати суму
бюджетного відшкодування в рахунок сплати єдиного податку,
оскільки згідно зі ст. 4 Указу Президента України від 07.08.98 р.
N 857/98 ( 857/98 ) "Про деякі зміни в оподаткуванні" сума
бюджетного відшкодування може бути повністю або частково
зарахована в рахунок платежів з цього податку або інших податків,
зборів (обов'язкових платежів), які зараховуються до держбюджету
України. Зважаючи на те, що суми єдиного податку зараховуються не
до держбюджету, суми бюджетного відшкодування не можуть бути
зараховані у сплату єдиного податку. Ці суми за бажанням платника
можуть бути повернуті на його рахунок у банку, а потім платник
самостійно за рахунок цих коштів може сплатити єдиний податок. Але
це можливо тільки для тих платників ПДВ, які подають податкову
звітність за повною формою.
36. Виникає питання визначення терміну дії ст.3 Закону
України від 02.03.2000 р. N 1521-III ( 1521-14 ) у зв'язку з
внесеними змінами щодо визначення дати виникнення податкових
зобов'язань з операцій з продажу дизпалива, а саме: до якого часу
продовжено кінцевий термін застосування "касового" методу
визначення податкових зобов'язань?
З урахуванням останніх змін до Закону України від
02.03.2000 р. N 1521-III ( 1521-14 ) "Про тимчасовий порядок
оподаткування операцій з виготовлення та продажу нафти сирої та
деяких паливно-мастильних матеріалів", внесених до нього Законом
України від 21.09.2000 р. N 1962-III ( 1962-14 ) (набув чинності з
01.10.2000 р.), застосування "касового" методу визначення дати
виникнення податкових зобов'язань та дати отримання права на
податковий кредит для операцій з продажу нафти сирої (код згідно з
ГС 2709.00.000) та важких дистилятів (коди згідно з ГС
2710.00.610, 2710.00.650, 2710.00.690) поновлено з 01.10.2000 р.
без обмеження кінцевого терміну застосування.
37. Чи підлягають оподаткуванню ПДВ операції з видачі окремим
особам вугілля на побутові потреби вугледобувними та
вуглебудівними підприємствами згідно зі ст.43 Гірничого Закону
України від 06.10.99 р. N 1127-XIV ( 1127-14 ), суми витрат за
якими відносяться до складу валових витрат?
Відповідно до Закону про ПДВ ( 168/97-ВР ) об'єктом
оподаткування ПДВ є операції платників податку з продажу товарів
(робіт, послуг) на митній території України, в тому числі операції
з безоплатного їх надання. А тому безоплатна видача вугілля в
порядку, передбаченому ст.43 Гірничого Закону України ( 1127-14 ),
підлягає оподаткуванню ПДВ на загальних підставах. При цьому база
оподаткування відповідно до п.4.2 ст.4 Закону про ПДВ визначається
виходячи з фактичної ціни операції, але не нижчої за звичайні
ціни.
Що стосується можливості отримання підприємствами, в тому
числі вугледобувними та вуглебудівними, податкового кредиту, то
норма, яка б давала право на податковий кредит за сумами ПДВ,
нарахованими (сплаченими) за реалізоване на безоплатній основі
вугілля (товари, роботи, послуги), в діючому законодавстві не
передбачена.
38. Який порядок застосування пп.5.2.6 ст.5 Закону про ПДВ
( 168/97-ВР )?
Відповідно до пп.5.2.6 ст.5 Закону про ПДВ ( 168/97-ВР ) від
оподаткування ПДВ звільняються лише операції з надання послуг із
збирання та заготівлі окремих видів відходів як вторинної
сировини, перелік яких встановлено постановою КМУ від
03.08.2000 р. N 1197 ( 1197-2000-п ) "Про затвердження переліку
окремих видів відходів як вторинної сировини, надання послуг із
збирання та заготівлі яких звільняється від обкладання ПДВ, а
отримані доходи - від оподаткування". Щодо операцій з продажу
самої сировини, то такі операції підлягають оподаткуванню ПДВ на
кожному етапі продажу за ставкою 20 відсотків.
39. Порядок виписки податкової накладної при реалізації
об'єктів застави через виконавчу службу. Чи повинна виконавча
служба реєструватися платником ПДВ?
Законом України від 02.10.92 р. N 2654-XII ( 2654-12 ) "Про
заставу" визначено, що заставодержатель у разі невиконання
зобов'язання, забезпеченого заставою, має право за рахунок
заставленого майна задовольнити свої вимоги в повному обсязі,
включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою
виконання, необхідні витрати на утримання заставленого майна, а
також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги. Таке
майно може бути реалізоване в порядку, передбаченому цим законом,
або залишитися у заставодержателя за початковою оцінкою.
Реалізація майна може бути як добровільною, так і шляхом
примусового виконання рішень звернення стягнення на майно
боржника. Порядок оподаткування ПДВ операцій з реалізації майна на
добровільних засадах викладено у листах ДПАУ від 03.03.98 р.
N 2187/10/16-1101 ( v2187225-98 ) та від 25.02.2000 р.
N 2675/7/16-1201 ( v2675225-00 ).
У випадку коли орган виконавчої служби здійснює операції з
продажу майна, на яке звернено стягнення і яке підлягає примусовій
реалізації (на прилюдних торгах, аукціонах), то на дату події, що
відбулася раніше: чи відвантаження майна боржника, чи зарахування
коштів в рахунок його оплати, у органу виконавчої служби виникають
податкові зобов'язання. При цьому базою оподаткування є загальна
(остаточна) ціна реалізації. На вимогу покупця на цю дату
виписується податкова накладна на остаточну вартість, в якій
окремим рядком виділяється сума ПДВ.
Реєстрація платником ПДВ особи, яка здійснює примусову
реалізацію майна боржника, здійснюється у загальновстановленому
порядку відповідно до вимог ст.9 Закону про ПДВ ( 168/97-ВР ), а
саме: якщо така особа зареєструвалася в органах місцевої державної
влади
- до набуття чинності Закону України від 14.09.2000 р.
N 1955-III ( 1955-14 ), то заява на реєстрацію платником ПДВ
повинна бути подана податковому органу не пізніше двадцятого
календарного дня з моменту такої реєстрації,
- після набуття чинності цього закону, то заява на реєстрацію
платником ПДВ повинна бути подана податковому органу не пізніше
двадцятого календарного дня, що настає за останнім днем періоду,
зазначеного у п.2.1 ст.2 Закону про ПДВ ( 168/97-ВР ), або раніше
за власним бажанням.
40. Чи має право на податковий кредит підприємство
житлово-комунального господарства при отриманні дотацій з бюджету
на покриття різниці у тарифах?
Діючим законодавством встановлено окремий порядок оплати
вартості житлово-комунальних послуг. Перша частина складається з
тарифу на оплату таких послуг, який сплачується населенням, а
друга частина - з дотації з бюджету на покриття збитків від
продажу послуг за тарифом. Оплата вартості комунальних послуг,
наданих населенню за тарифом, може здійснюватися в два етапи:
оплата безпосередньо населенням та оплата за рахунок бюджетних
субсидій, наданих в межах тарифу. Оскільки п.4.1 ст.4 Закону про
ПДВ ( 168/97-ВР ) визначено, що база оподаткування операцій з
продажу товарів (робіт, послуг) визначається виходячи з їх
договірної вартості, визначеної за вільними або регульованими
цінами (тарифами), а житлово-комунальні послуги на даний час
підлягають держрегулюванню та реалізуються за встановленими
тарифами, базою оподаткування таких послуг є встановлений тариф. У
разі відшкодування з місцевого бюджету частини тарифу,
встановленого органами виконавчої влади, що не сплачено населенням
у зв'язку з отриманням будь-яких категорій пільг та субсидій з
оплати житлово-комунальних послуг, то такі відшкодування як
складові частини регульованого тарифу включаються до об'єкта
оподаткування, базою якого є тариф. Бюджетні кошти, що надійшли в
зв'язку з компенсацією житлово-комунальних послуг понад
встановлений місцевими органами виконавчої влади тариф, не входять
до бази оподаткування ПДВ.
Що стосується податкового кредиту, то відповідно до норм
пп.7.4.1, 7.4.3, 7.4.4 ст.7 Закону про ПДВ ( 168/97-ВР ) платник
податку має право на податковий кредит лише у частині, яка
сплачена (нарахована) платником податку у зв'язку з придбанням
товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу
валових витрат виробництва та основних фондів чи нематеріальних
активів, що підлягають амортизації. За придбаними товарами
(роботами, послугами), вартість яких не відноситься до складу
валових витрат виробництва і не підлягає амортизації, податки, що
сплачені у зв'язку з придбанням, відшкодовуються за рахунок
відповідних джерел фінансування і до складу податкового кредиту не
включаються. У разі коли товари (роботи, послуги), що виготовлені
та/або придбані, частково використовуються в оподатковуваних
операціях, а частково ні, до суми податкового кредиту включається
та частка сплаченого (нарахованого) податку при їх виготовленні
або придбанні, яка відповідає частці використання таких товарів
(робіт, послуг) в оподатковуваних операціях звітного періоду. А
тому право податкового кредиту житлово-комунальні господарства за
придбаними товарами (роботами, послугами) мають лише в частині,
яка відповідає частці використання таких придбаних товарів (робіт,
послуг) в оподатковуваних операціях, тобто частці пропорційно
затвердженого тарифу.
Разом з цим слід зазначити, що під час визначення суми ПДВ,
яка відноситься до податкового кредиту, необхідно враховувати
"касовий" метод податкового обліку комунальних господарств при
операціях з продажу житлово-комунальних послуг фізичним особам, не
зареєстрованим платниками ПДВ, а також те, що такий розрахунок
здійснюється лише за товарами (роботами, послугами), які
використовуються виключно для послуг, базою оподаткування яких є
тариф. Тобто за придбаними товарами (роботами, послугами), які
використовуються для виробництва послуг, що реалізуються юридичним
особам (оренда), такий розрахунок не здійснюється.
41. Чи звільняються від оподаткування ПДВ роботи (послуги),
які є обов'язковою передумовою операцій з передачі у власність
земельних ділянок, що знаходяться під об'єктами нерухомості?
Підпунктом 5.1.17 ст.5 Закону про ПДВ ( 168/97-ВР )
передбачено звільнення від оподаткування ПДВ операцій з передачі
земельних ділянок, що знаходяться під об'єктами нерухомості, або
незабудованої землі у разі коли така передача дозволена згідно з
положеннями Земельного кодексу України. Відповідно до Земельного
кодексу України ( 561-12 ) передача земельних ділянок у колективну
та приватну власність провадиться радами народних депутатів, на
території яких розташовані земельні ділянки. Земельні ділянки
передаються у власність на підставі заяви громадянина і
матеріалів, що підтверджують її розмір (земельно-кадастрова
документація, дані бюро техінвентаризації, правлінь товариств і
кооперативів тощо). Розробку проектів відведення земельних
ділянок, перенесення їх у натуру (на місцевість) і виготовлення
документів, що посвідчують право користування землею, здійснюють
землевпорядні організації. Таким чином, передачу земельних ділянок
та розробку і виготовлення відповідних документів необхідно
розглядати як дві різні операції цивільно-правового характеру.
Виходячи з вищенаведеного, проведення землевпорядних робіт для
визначення розміру земельної ділянки або проекту його відводу,
розробка техдокументації, виготовлення графічних робіт та інші
роботи, одержання яких є обов'язковою передумовою передачі
земельних ділянок, що знаходяться під об'єктами нерухомості або
незабудованої землі, підлягають оподаткуванню ПДВ незалежно від
того, для кого дані роботи виконуються: для підприємств чи
громадян.
42. Чи можливо повернути з бюджету помилково переплачені суми
ПДВ за період з 01.06.96 р. до 01.07.97 р.?
Порядок повернення неправильно сплачених податків і
неподаткових платежів встановлено Декретом КМУ від 21.01.93 р.
N 8-93 ( 8-93 ) "Про стягнення не внесених у строк податків і
неподаткових платежів" та здійснюється відповідно до Інструкції
про особливості застосування Декрету Кабінету Міністрів України
від 21.01.93 р. N 8-93 "Про стягнення не внесених у строк податків
і неподаткових платежів", затвердженої наказом Мінфіну України від
02.11.93 р. N 84 ( z0169-93 ), зареєстрованої в Мін'юсті України
15.11.93 р. за N 169. Зокрема, повернення неправильно сплачених
платежів здійснюється ДПІ не більш як за один рік до виявлення
неправильної сплати. При цьому зайво внесені суми можуть бути
зараховані в рахунок наступних платежів або повернуті платнику за
його письмовою заявою, яка подається до відповідної ДПІ до
настання строків сплати чергових платежів.
У разі неподання заяви на повернення неправильно сплачених
сум ПДВ за період з 01.06.96 р. до 01.07.97 р. і якщо в особовому
рахунку обліковується більше року сума переплати, то ця сума не
підлягає поверненню платнику, а відповідно до п. 30 розділу XI
Інструкції про порядок ведення державної податкової служби
оперативного обліку податків і зборів (обов'язкових платежів) до
бюджетів та до державних цільових фондів, затвердженої наказом
ГДПІУ від 12.05.94 р. N 37 ( z0114-94 ) (зареєстровано в Мін'юсті
України 25.05.94 р. за N 114/323), зі змінами та доповненнями,
переноситься без заяви платника на код бюджетної класифікації
України за доходами "Інші надходження".
43. Які види продукції відносяться до категорії
"м'ясопродукти та молокопродукти"?
Спільним листом МінАПК України від 10.03.98 р.
N 37-21-1-12/2310 та Мінекономіки України від 11.03.98 р.
N 54-81/201 ( v2310200-98 ) підготовлено перелік "Про
класифікаційні групи м'ясних і молочних продуктів", яким визначені
види продукції, яка може бути віднесена до категорії
"м'ясопродуктів та молокопродуктів".
44. За якою ставкою ПДВ оподатковуються операції з продажу
електроенергії, вугілля, газу, поставки яких відбулися до
01.10.98 р. за договорами купівлі-продажу, а умови розрахунків
змінені і фактично були проведені зустрічні поставки аналогічних
товарів?
У разі якщо за поставлені покупцям до 01.10.98 р. за
договорами купівлі-продажу (що передбачали проведення розрахунків
у грошовій формі) електроенергії, вугілля або газу, імпортованого
в Україну, після набуття чинності Указом Президента України від
07.08.98 р. N 857/98 ( 857/98 ) умови проведення розрахунків було
змінено і зазначені розрахунки було проведено шляхом здійснення
зустрічних поставок аналогічних товарів (електроенергії, вугілля,
газу, імпортованого в Україну), то такі операції в умовах дії
вищезазначеного Указу стають бартерними, і оподатковування ПДВ
зазначених операцій згідно зі ст.12 Указу проводиться за повною
ставкою податку у розмірі 20 відсотків.
45. Чи є об'єктом оподаткування ПДВ операції з розповсюдження
білетів державних лотерей?
Відповідно до пп.3.2.4 ст.3 Закону про ПДВ ( 168/97-ВР ) не є
об'єктом оподаткування операції з випуску, обігу та погашення
білетів державних лотерей, запроваджених за дозволом Мінфіну
України. Постановою КМУ від 27.04.98 р. N 574 ( 574-98-п ) "Про
затвердження Положення про порядок реєстрації випуску і проведення
державних грошових лотерей" та наказом Держкомспорту від
28.10.98 р. N 2120 ( z0824-98 ) "Про затвердження Правил
розповсюдження державних лотерей", зареєстрованим Мін'юстом
України 25.12.98 р. за N 824/3264, встановлено, що агент з
проведення державної грошової лотереї - це підприємство, установа
чи організація, в тому числі бюджетні, які отримали право на
проведення державної грошової лотереї в установленому
законодавством порядку. При цьому агент має право укладати з
розповсюджувачами - юридичними та фізичними особами договори
доручення, комісії та інші цивільно-правові й трудові договори
щодо розповсюдження державних лотерей. За надані послуги
розповсюджувачі білетів державних грошових лотерей отримують
винагороду. Оскільки вказаним законом не встановлено пільговий
режим оподаткування для послуг з розповсюджування лотерей, то
кошти, що отримуються розповсюджувачами за надання таких послуг,
підлягають оподаткуванню ПДВ у загальновстановленому порядку.
46. Який порядок оподаткування ПДВ з надання навчальними
закладами послуг з проживання студентів у гуртожитках?
Відповідно до постанови КМУ від 20.01.97 р. N 38 ( 38-97-п )
"Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися
державними навчальними закладами" граничний розмір плати за
проживання в студентських гуртожитках (далі - гуртожитки) для
студентів, абітурієнтів, слухачів підготовчих відділень,
викладачів та працівників навчальних закладів, які перебувають у
відрядженнях, аспірантів, докторантів, клінічних ординаторів,
інтернів, слухачів встановлюється такий, як у будинках державного
житлового фонду. Конкретний розмір плати за проживання в
гуртожитках встановлюється адміністрацією вищого навчального
закладу і розраховується відповідно до Порядку надання платних
послуг, затвердженого спільним наказом Міносвіти України, Мінфіну
України, Мінекономіки України від 27.10.97 р. N 383/239/131
( z0596-97 ) "Про затвердження Порядку надання платних послуг
державними навчальними закладами", зареєстрованого у Мін'юсті
України 12.12.97 р. за N 596/2400, виходячи з нормативу 6 м2
житлової площі - розрахункового коефіцієнта загальної площі, що
припадає на одну особу, яка проживає в гуртожитку.
Крім того, розмір плати за проживання в гуртожитках вищих
навчальних закладів для студентів, які навчаються за
держзамовленням, не повинен перевищувати мінімальний розмір
стипендії студента вищого навчального закладу відповідного рівня
акредитації.
Враховуючи, вищевикладене, операції з надання послуг з
проживання студентів у гуртожитку підлягають оподаткуванню ПДВ за
ставкою 20%. При цьому базою оподаткування є розмір, що
встановлено адміністрацією навчального закладу, який компенсується
безпосередньо споживачем послуг з проживання в гуртожитку. Щодо
іншої частини компенсації витрат з послуг з проживання студентів
понад встановлений закладом розмір плати, яка покривається за
рахунок бюджетних коштів, передбачених у кошторисі навчального
закладу, то вона не включається до бази оподаткування ПДВ. У разі
компенсації витрат з проживання за рахунок коштів, отриманих від
інших платних послуг, які надаються навчальними закладами, то така
компенсація включається до бази оподаткування. А право податкового
кредиту з придбаних товарів (робіт, послуг), вартість яких
належить до валових витрат гуртожитків, навчальні заклади мають
лише в частині, яка відповідає частці використання таких придбаних
товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях, тобто частці,
пропорційно затвердженої плати на проживання.
47. Чи можуть застосовувати режим пільгового оподаткування
ПДВ підприємства та організації інвалідів незалежно від категорії
засновників?
Законом України від 13.07.2000 р. N 1926-III ( 1926-14 ) "Про
внесення змін до деяких законів України щодо оподаткування
підприємств та організацій громадських організацій інвалідів",
який набрав чинності з 22.08.2000 р. ("Урядовий кур'єр" від
22.08.2000 р. N 153), пп.5.2.1 ст.5 викладено у новій редакції,
відповідно до якої пільговий режим оподаткування ПДВ встановлено
підприємствам та організаціям громадських організацій інвалідів за
умови наявності відповідної чисельності працюючих інвалідів та
фонду оплати їхньої праці. Крім того, підприємства та організації
громадських організацій інвалідів мають право застосовувати цю
пільгу за наявності дозволу на право користування такою пільгою,
яка надається міжвідомчою Комісією з питань діяльності підприємств
та організацій громадських організацій інвалідів відповідно до
Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в
Україні" ( 875-12 ). Слід зазначити, що у разі здійснення такими
підприємствами операцій з продажу будь-яких товарів невласного
виробництва чи підакцизних товарів, ПДВ з цих операцій повинен
нараховуватися у загальновстановленому порядку за ставкою 20%.
48. Чи є платником ПДВ особа, яка здійснює торговельну
діяльність у рамках спеціального торгового патенту, а також у разі
здійснення такою особою одночасно діяльності як в рамках
спеціального торгового патенту, так і підприємницької діяльності в
рамках загальновстановленого порядку оподаткування ПДВ?
Законом України від 23.03.96 р. N 98/96-ВР ( 98/96-ВР ) "Про
патентування деяких видів підприємницької діяльності" в порядку
здійснення експерименту для суб'єктів підприємницької діяльності,
що здійснюють торговельну діяльність на окремих територіях,
перелік яких затверджено постановою КМУ від 08.06.98 р. N 826
( 826-98-п ), на умовах придбання спеціального торгового патенту
встановлено особливий порядок оподаткування. Такий суб'єкт
підприємницької діяльності з дати отримання свідоцтва
(спеціального торгового патенту) втрачає всі права та обов'язки
платника ПДВ з діяльності, на яку розповсюджується особливий
механізм оподаткування, засвідчений наявністю спеціального
торгового патенту. За операціями з продажу товарів (робіт,
послуг), які підпадають під дію спеціального торгового патенту, не
ведеться податковий облік, не виписуються податкові накладні, не
формується податковий кредит з придбаних матеріально-технічних
ресурсів, вартість яких належить до складу валових витрат таких
товарів (робіт, послуг).
У разі здійснення такою особою одночасно діяльності як в
рамках спеціального торгового патенту, так і підприємницької
діяльності в рамках загальновстановленого порядку оподаткування
ПДВ, то за умови здійснення торгівлі за готівкові кошти незалежно
від обсягів такого продажу та/або за наявності обсягів операцій з
продажу товарів (робіт, послуг), встановлених ст.2 Закону про ПДВ
( 168/97-ВР ), така особа повинна бути зареєстрована платником ПДВ
і здійснювати ведення окремого обліку з операцій, які підпадають
під об'єкт оподаткування ПДВ, та з операцій, які не підпадають під
об'єкт оподаткування зазначеним податком (діяльність у рамках
спеціального торгового патенту).
49. Чи наявна можливість ведення діяльності у рамках
спеціального торгового патенту з використанням різних форм
розрахунків (готівкова, безготівкова тощо)?
Законом України "Про патентування деяких видів
підприємницької діяльності" ( 98/96-ВР ), зі змінами та
доповненнями, така можливість не передбачена, оскільки п.2 ст.3
цього Закону встановлено, що під торговельною діяльністю слід
розуміти роздрібну та оптову торгівлю, діяльність у
торговельно-виробничій (громадське харчування) сфері виключно за
готівкові кошти, інші готівкові платіжні засоби та з використанням
кредитних карток.
49а. Який порядок розподілу сум вхідного ПДВ з придбаних
товарів (робіт, послуг), які будуть використані підприємством в
оподатковуваних та звільнених від оподаткування (або тих, що не є
об'єктом оподаткування) ПДВ операціях?
Відповідно до пп.7.4.3 ст.7 Закону про ПДВ ( 168/97-ВР ) у
разі коли товари (роботи, послуги), що виготовлені та/або
придбані, частково використовуються в оподатковуваних операціях, а
частково ні, до суми податкового кредиту включається та частка
сплаченого (нарахованого) податку при їхньому виготовленні або
придбанні, яка відповідає частці використання таких товарів
(робіт, послуг) в оподатковуваних операціях звітного періоду.
Порядком ведення книги обліку придбання товарів (робіт, послуг),
який затверджено наказом ДПАУ від 30.05.97 р. N 165 ( z0233-97 )
та зареєстровано в Мін'юсті України 23.06.97 р. за N 233/2037, зі
змінами та доповненнями, визначено конкретний порядок заповнення
відповідних граф з розподілом сум вхідного податку на операції,
які підлягають оподаткуванню, звільнені від оподаткування або не є
об'єктом оподаткування. Таким чином, у разі придбання товарів
(робіт, послуг), які будуть використані в оподатковуваних
операціях, звільнених від оподаткування, або в тих, що не є
об'єктом оподаткування, підприємство повинно відразу проводити
відповідний розподіл сум вхідного ПДВ виходячи із частки в
витратах на виробництво таких товарів (робіт, послуг) з
урахуванням коригування сум податкового кредиту пропорційно обсягу
оподатковуваних і неоподатковуваних операцій.
50. Чи підлягають оподаткуванню ПДВ операції з передачі
товарів, які здійснюються відповідно до договорів позики?
Законом про ПДВ ( 168/97-ВР ) встановлено, що об'єктом
оподаткування ПДВ є операції платників податку з продажу товарів
(робіт, послуг) на митній території України. При цьому п.1.4
встановлено, що продаж товарів - це будь-які операції, що
здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки
та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу
прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків
її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.
Статтею 374 глави 32 Цивільного кодексу України ( 1540-06 )
передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець)
передає іншій стороні (позичальникові) у власність (в оперативне
управління) гроші або речі, визначені родовими ознаками, а
позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму
грошей або рівну кількість речей того ж роду і якості. Договір
позики вважається укладеним у момент передачі грошей або речей.
Оскільки договір товарної позики передбачає відстрочення кінцевих
розрахунків у товарній формі і зазначені операції підпадають під
законодавче визначення "продаж товарів", то операції з продажу
(передачі) товарів у межах договорів товарної позички підлягають
оподаткуванню ПДВ за повною ставкою податку у розмірі 20 % бази
оподаткування, визначеної відповідно до ст.4 Закону про ПДВ
( 168/97-ВР ).
51. У які терміни відшкодовуються суми ПДВ під час здійснення
експортних поставок підприємствами гірничо-металургійного
комплексу, які беруть участь в економічному експерименті, в
порядку, передбаченому пп.7.7.3 ст.7 чи ст.8 Закону про ПДВ
( 168/97-ВР )?
Законом України від 01.06.2000 р. N 1783 ( 1783-14 ) "Про
внесення змін до Закону України "Про ПДВ" встановлено загальні
правила оподаткування та проведення відшкодування під час
здійснення операцій з вивезення за межі митної території України
товарів (робіт, послуг), які не містять ніяких виключень для
окремих суб'єктів підприємницької діяльності, в тому числі і для
тих, які беруть участь в економічному експерименті. А тому
відшкодування з експортних операцій у грошовій формі розрахунків
для суб'єктів підприємницької діяльності, для яких окремим
законодавством запроваджено спеціальні режими, проводиться в
порядку, передбаченому ст.8 Закону про ПДВ ( 168/97-ВР ). Щодо
частини ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню, то терміни
відшкодування такої частини регулюються пп.7.7.3 ст.7 Закону про
ПДВ.
52. Який порядок ведення податкового обліку з ПДВ та виписки
податкових накладних з операцій продажу театральних квитків у
межах договорів цивільно-правового характеру, за якими право
власності на квитки не переходить?
Порядок оподаткування ПДВ таких операцій викладено у п.4.7
ст.4 Закону про ПДВ ( 168/97-ВР ). При цьому базою оподаткування є
продажна вартість театральних квитків. У разі продажу театральних
квитків кінцевим споживачам за готівку, датою збільшення
податкових зобов'язань комісіонера відповідно до пп.7.3.1 ст.7
Закону про ПДВ буде дата їхнього оприбуткування в касі платника
податку. Під час продажу квитків кінцевим споживачам, які не є
платниками ПДВ, податкова накладна не виписується. Податкова
накладна може бути виписана на вимогу споживача, який є платником
ПДВ. У той же час датою збільшення податкового кредиту у
комісіонера буде дата перерахування коштів на користь комітента, у
якого дата їхнього отримання і буде датою, на яку необхідно
збільшити податкові зобов'язання і датою, на яку необхідно
виписати податкову накладну, що в свою чергу є підставою для
податкового кредиту у комісіонера. Якщо комітент операцій з
продажу касових квитків не є платником ПДВ, а комісіонер
зареєстрований як такий, то право на податковий кредит комісіонер
має лише в частині власних витрат, пов'язаних з реалізацією
театральних квитків.
53. Згідно з пп.3.2.2 ст.3 Закону про ПДВ ( 168/97-ВР ) не є
об'єктом оподаткування ПДВ операції з передачі майна орендодавця
(лізингодавця), що є резидентом, у користування лізингоотримувачу
за умовами договору оренди (лізингу) та його повернення
орендодавцю (лізингодавцю) після закінчення дії такого договору, а
також сплата платежів за умовами договору фінансової оренди.
Виникає питання: якщо сплата орендних платежів здійснюється не у
грошовій формі, а шляхом передачі сільськогосподарської продукції,
то на яку дату виникають податкові зобов'язання?
Дата виникнення податкових зобов'язань з операцій з продажу
товарів (робіт, послуг) за різними формами договорів визначається
відповідно до п.7.3 ст.7 Закону про ПДВ ( 168/97-ВР ). У
зазначеному випадку за характером розрахунків така операція буде
товарообмінною, а тому податкові зобов'язання виникають у порядку,
встановленому пп.7.3.4 ст.7 на дату, яка сталася раніше: дата
оформлення документа, що засвідчує факт надання орендних послуг,
або дата оформлення документа, що засвідчує факт отримання
платником результатів робіт (послуг). У разі відсутності
попередньої оплати сільгосппродукцією за послуги з оренди, першою
із подій буде подія фактичного надання (використання) у звітному
періоді об'єкта оренди, з використання якої повинен бути
підписаний акт про її надання у звітному періоді. Відсутність
підписаного акта про виконані у звітному періоді роботи не є
підставою для зменшення нарахувань податкових зобов'язань
зазначеного звітного періоду. А тому виходячи із положень
зазначеного пункту, датою виникнення податкових зобов'язань як в
орендодавця, так і в орендаря буде останній день звітного періоду,
а право на податковий кредит СПД будуть мати лише на дату
проведення зустрічної поставки сільськогосподарської продукції.
54. В розрахунок експортного відшкодування приймається лише
частина податкового кредиту, яка фактично оплачена постачальникам
виключно в грошовій формі. Якщо оплата проведена готівкою або
іншим способом, ніж перерахування за безготівковим розрахунком, то
чи можуть такі суми ПДВ підлягати експортному відшкодуванню?
Суми ПДВ, які в складі ціни вартості товарів, придбаних у
порядку бартерних операцій, шляхом застосування положень постанови
КМУ від 07.12.99 р. N 2215 ( 2215-99-п ) , оплачених готівкою
через касу підприємства, касовим чеком, квитанцією тощо, які
надалі було вивезено за межі митної території за контрактом, що
передбачає грошову форму оплати, включаються до загальної суми
податкового кредиту звітного періоду і є частиною ПДВ, яка
підлягає бюджетному, а не експортному відшкодуванню, у терміни,
передбачені законодавством з урахуванням положень ст.4 Указу
Президента України від 07.08.98 р. N 857 ( 857/98 ) "Про деякі
зміни в оподаткуванні".
У тексті ст.8 Закону про ПДВ ( 168/97-ВР ) йдеться лише про
документи, що підтверджують безготівковий обіг (копії платіжних
доручень). Крім того, також чітко визначені треті особи, які мають
підтверджувати достовірність цих документів (копії платіжних
доручень мають бути завірені банком). Видача готівки з каси
підприємства ніким, крім самого підприємства, не може бути
підтверджена. Зважаючи на викладене, оплата придбаних товарів
готівкою не може враховуватися як частина оплаченого податкового
кредиту для розрахунку експортного відшкодування.
Підприємствами, які працюють за системою банківських
розрахунків "Клієнт - Банк", можуть подаватися реєстри платіжних
доручень, завірених банківською печаткою.
55. Згідно з діючим законодавством з питань ведення
бухгалтерського обліку всі первинні документи повинні зберігатися
в бухгалтерії підприємства. Пунктом 8.1 ст.8 Закону про ПДВ
( 168/97-ВР ) вимагається подання митних декларацій, які
підтверджують факт вивезення товарів за межі митної території
України. Чи можна подавати ксерокопію вантажної митної декларації
(ВМД)?
Ні. Пунктом 16 постанови КМУ від 09.06.97 р. N 574
( 574-97-п ) "Про затвердження Положення про вантажну митну
декларацію" передбачено розподіл екземплярів ВМД, із яких з 1 по 4
(включно) - це примірники митної служби, а п'ятий, основний, аркуш
передається декларанту. Цим пунктом також встановлено, що на
прохання декларанта передбачається оформлення шостого аркуша ВМД.
Такий шостий екземпляр ВМД і може бути додатком до декларації з
ПДВ.
56. Які санкції застосовуються під час надання недостовірного
розрахунку експортного відшкодування за умови, якщо загальна сума
відшкодування залишається без змін?
Якщо в процесі попередньої перевірки відповідності
задекларованих до відшкодування сум ПДВ, у тому числі розрахунку
експортного відшкодування, використовуючи при цьому як ВМД, які
підтверджують факт вивезення за межі митних кордонів України, так
і базу даних АРМ "Митниця", виявлено невідповідність суми обсягу
експортних операцій, то експортному відшкодуванню підлягатиме сума
ПДВ, визначена виходячи з нового відсотку експортних операцій. При
цьому платника запрошують до ДПІ, де йому повідомляють про
зазначені зміни. Платником відповідно вносяться поправки в
екземпляр податкової звітності, який залишається на підприємстві.
Результат такої перевірки оформляється в порядку, визначеному
пп.7.7.4 ст.7 Закону про ПДВ ( 168/97-ВР ). На суму податку,
донараховану за результатами попередньої перевірки, виписується
розпорядження про внесення змін у визначену платником суму
податку, що підлягає нарахуванню. У цьому разі фінансові санкції
до платника не застосовуються, за винятком пені на донараховану
суму.
57. Юридичною особою було внесено грошові кошти в статутний
фонд під час створення АТ. У зв'язку з реорганізацією АТ юридична
особа вибуває з учасників такого товариства і їй повертаються
основні фонди на суму раніше внесених коштів. Чи підлягає
оподаткуванню ПДВ операція з повернення основних фондів?
Згідно з абзацом четвертим пп.3.2.8 ст.3 Закону про ПДВ
( 168/97-ВР ) не підпадає під об'єкт оподаткування повернення
основних фондів, попередньо внесених до статутного фонду юридичної
особи іншими юридичними або фізичними особами, у разі їхнього
виходу з числа засновників чи учасників такої юридичної особи або
під час ліквідації такої юридичної особи. Передача основних фондів
за раніше внесені кошти є операцією, яка передбачає передачу права
власності за грошову форму компенсації, а тому така операція
розглядається як операція з продажу, яка оподатковується ПДВ за
повною ставкою у розмірі 20%. При цьому дата виникнення податкових
зобов'язань буде залежати від дати проведення першої з подій: дати
внесення змін до статутних документів товариства чи дати передачі
товариством основних фондів юридичній особі.
58. Згідно з чинним законодавством договір фінансового
лізингу передбачає отримання у платне користування від
лізингодавця об'єкт лізингу на термін, не менший терміну, за який
амортизується 60% вартості об'єкта лізингу, визначеної на день
укладання договору. Після закінчення строку договору фінансового
лізингу об'єкт лізингу переходить у власність лізингоодержувача
або викуповується ним за залишковою вартістю. Коли виникають
податкові зобов'язання з об'єкта фінансового лізингу та як
визначається база оподаткування ПДВ?
Оскільки основні фонди, передані у фінансовий лізинг,
відповідно до пп.1.18.2 ст.1 та пп.8.5.2 ст.8 Закону України "Про
оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) включаються до
складу основних фондів орендаря, який нараховує на них
амортизацію, а також враховуючи те, що договором передбачено викуп
об'єкта лізингу за залишковою вартістю після закінчення строку
фінансового лізингу, то базою оподаткування у цьому випадку буде
залишкова вартість об'єкта лізингу. При цьому на дату операції з
продажу об'єкта лізингу лізингодавець нараховує податкові
зобов'язання зі сплати ПДВ на залишкову вартість основних фондів
та включає до податкового кредиту ту сплачену під час придбання
об'єкта лізингу суму ПДВ, яка припадає на частину залишкової
вартості, з якої виникають податкові зобов'язання. Якщо сума
відшкодування вартості об'єкта лізингу здійснюється не грошовою, а
натуральною формою розрахунків, то до такої операції необхідно
застосовувати порядок оподаткування ПДВ, передбачений для
товарообмінних (бартерних) операцій, для яких дату виникнення
податкових зобов'язань і податкового кредиту встановлено ст.7
Закону про ПДВ ( 168/97-ВР ).
59. Засновник - юридична особа робить внесок до статутного
фонду товариства ТМЦ та виписує податкову накладну. Чи має право
товариство, як платник ПДВ, на податковий кредит?
На першому етапі придбання не буде мати права на податковий
кредит. Не підпадає під об'єкт оподаткування згідно з діючим
законодавством (пп.3.2.8 ст.3 Закону про ПДВ ( 168/97-ВР ) внесок
до статутного фонду юридичної особи лише у вигляді основних фондів
в обмін на емітовані такою особою корпоративні права. Внесок до
статутного фонду в іншому, ніж основні фонди (за винятком грошових
коштів) вигляді, є об'єктом оподаткування ПДВ. Засновник на дату
передачі матеріальних ресурсів, коли виникають податкові
зобов'язання, виписує податкову накладну, яка відображається у
книзі продажу товарів (робіт, послуг). У разі якщо вартість
сировини, отриманої як внесок до статутного фонду в обмін на
корпоративні права через облік приросту (убутку) буде включено до
складу валових витрат, то за умови оприбуткування такої сировини
як виробничих запасів чи товарів, що підлягають продажу, і
спрямування такої сировини на виробництво оподатковуваної
продукції платник ПДВ може отримати законодавче право на
податковий кредит з такої операції. При цьому датою виникнення
права на податковий кредит буде останній день звітного періоду, в
якому різниця вартості запасів на початок звітного кварталу буде
перевищувати їхню вартість на кінець того ж звітного кварталу і
буде додана до складу валових витрат платника податку у такому
звітному періоді.
60. У зв'язку зі змінами у визначенні обсягів оподаткування з
1200 до 3600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян чи
необхідно вилучати із реєстру платників осіб, обсяги у яких більші
ніж 20400 грн., але менші ніж 61200 грн.?
Пунктом 9.3 ст. 9 Закону про ПДВ ( 168/97-ВР ) з урахуванням
редакції Закону України від 14.09.2000 р. N 1955-III ( 1955-14 ),
що набув чинності з 05.10.2000 р., суб'єкти підприємницької
діяльності, створені після набрання чинності цим Законом,
звільнені від обов'язкової реєстрації як платників ПДВ. Якщо такі
новостворені суб'єкти підприємницької діяльності, а також діючі
особи, у яких обсяги з продажу товарів (робіт, послуг), що є
об'єктом оподаткування, не перевищили 3600 нмдг, вважають за
доцільне зареєструватись як платники податку раніше періоду, в
якому буде досягнуто належних обсягів, то за заявою таких
платників здійснюється їхня реєстрація як добровільна. Однак
підхід до такої добровільної реєстрації має бути виваженим,
оскільки такі платники не можуть отримувати бюджетне відшкодування
(від'ємне значення зараховується у зменшення податку наступних
звітних періодів), а анулювання свідоцтва платника ПДВ може
відбутися не раніше ніж через 24 місяці після дати такої
реєстрації лише за умови недосягнення ними належних обсягів.
61. Пунктом 9.4 ст.9 Закону України від 14.09.2000 р.
N 1955-III ( 1955-14 ) запроваджено вимоги щодо своєчасності
подання реєстраційної заяви органу державної податкової служби для
осіб, що передбачають підприємницьку діяльність на митній
території України з торгівлі за готівкові кошти, - не пізніше ніж
за десять календарних днів до початку здійснення такої діяльності.
З якої дати необхідно відраховувати зазначені десять календарних
днів?
Зазначеним Законом ( 1955-14 ) чітко встановлено період, до
якого суб'єкту підприємницької діяльності на митній території
України з торгівлі за готівкові кошти необхідно подати заяву для
реєстрації як платника ПДВ. Заява може бути подана раніше, але не
пізніше ніж за десять календарних днів до початку діяльності. У
разі коли така особа не здійснила таку реєстрацію у визначені
законодавством строки, до такої особи застосовуються санкції,
встановлені Указом Президента України від 07.08.98 р. N 857/98
( 857/98 ) "Про деякі зміни в оподаткуванні".
62. Чи має право СПД на податковий кредит з ПДВ, сплаченого
(нарахованого) при придбанні сировини, яку надалі як давальницьку
вивезено за межі митної території України для її переробки, а
продукт її переробки (готова продукція) не ввозиться на територію
України, а реалізується за її межами?
Згідно з п.11.9 ст.11 Закону про ПДВ ( 168/97-ВР ) операції з
вивезення давальницької сировини, готової продукції, яка вироблена
з неї, за умови, що за договорами щодо переробки цієї сировини
були проведені фактичні витрати до 01.10.97 р. або якщо до цієї
дати така сировина повністю або частково була вивезена за межі
митної території України, оподатковуються в порядку, встановленому
Законом України "Про операції з давальницькою сировиною у
зовнішньоекономічних відносинах" ( 327/95-ВР ). Пунктом 5 ст.5
цього Закону встановлено, що ПДВ, сплачений або такий, що підлягає
сплаті за виконані роботи, надані послуги, придбані матеріальні
ресурси, українському замовнику не відшкодовується.
63. Що є базою для оподаткування ПДВ послуг з підготовки та
організації інформаційно-консультаційних семінарів, які
проводяться нерезидентом за межами митної території України?
Якщо суб'єкт підприємницької діяльності (комісіонер) згідно з
договорами комісії зобов'язується надати послуги комітенту з
підготовки та організації семінарів за межами митної території
України за рахунок його ж коштів, то об'єктом для оподаткування
ПДВ за ставкою 20 відсотків є та частина коштів, яка надходить на
рахунок комісіонера в розрахунок оплати вартості
підготовчо-організаційних послуг, пов'язаних з проведенням
семінарів за межами митної території України. Податкові
зобов'язання виникають згідно з правилами, встановленими п.7.3
ст.7 Закону про ПДВ ( 168/97-ВР ), і податкова накладна
виписується комітенту лише на ту частину вартості наданих послуг,
забезпечення (надання) якої здійснюється комісіонером. При цьому
право на податковий кредит комісіонер має лише в частині витрат,
пов'язаних із підготовкою та організацією проведення семінару за
межами митної території України. Послуги, які надаються
нерезидентом та споживаються резидентами (проживання, харчування,
проведення семінару) за межами митної території України, і оплата
за які здійснюється від імені комісіонера, але за рахунок
комітента, не включаються до бази оподаткування комісіонера.
64. Чи має право на податковий кредит СПД, який за
самостійним рішенням здійснює операцію з продажу основних фондів,
які були задіяні в операціях, звільнених від оподаткування (ст.5),
чи тих, що не є об'єктом для оподаткування (ст.3), та які мають
залишкову балансову вартість?
База оподаткування та податкові зобов'язання за такою
операцією виникають відповідно до діючого законодавства. На дату
передачі таких основних фондів до податкового кредиту може бути
віднесено частку суми ПДВ, яка припадає на частину
незамортизованої балансової вартості основних фондів.
65. Чи підлягають оподаткуванню ПДВ операції з безоплатної
передачі недержавними сільгосппідприємствами об'єктів
соцінфраструктури у державну чи комунальну власність?
Згідно з пп.3.2.9 ст.3 Закону про ПДВ ( 168/97-ВР ), з
урахуванням редакції Закону України від 21.12.99 р. N 1330
( 1330-14 ) "Про внесення зміни до статті 3 Закону України "Про
податок на додану вартість", не є об'єктом оподаткування
безоплатна передача у державну чи комунальну власність
територіальних громад сіл, селищ, міст або у їх спільну власність
об'єктів всіх форм власності, які перебувають на балансі одного
платника податку і передаються на баланс іншого платника податку,
якщо такі операції здійснюються за рішеннями КМУ, центральних та
місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого
самоврядування, прийнятими у межах повноважень. Це положення
поширюється на операції з безоплатної передачі об'єктів з балансу
платника податку, який перебуває в державній або комунальній
власності, на баланс іншої юридичної особи, яка перебуває
відповідно у державній або комунальній власності, що здійснюються
за рішенням органу державної влади або органу місцевого
самоврядування, до сфери управління яких належать такий платник
податку та така юридична особа.
Таким чином, положення першого речення зазначеного пункту
передбачають, що у разі якщо за рішеннями КМУ, центральних та
місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого
самоврядування платником ПДВ незалежно від форми власності
здійснюється безоплатна передача об'єктів права всіх форм
власності до державної чи комунальної власності територіальних
громад сіл, селищ, міст або передача у їх спільну власність, то
така передача на баланс іншого платника ПДВ не є об'єктом для
оподаткування ПДВ.
Дії другого речення зазначеного пункту поширюються на
операції з безоплатної передачі об'єктів права, яка відбувається
між особами (платником та іншою юридичною особою), форма власності
яких - відповідно державна або комунальна. Передача повинна
здійснюватися на підставі рішення органу держвлади або органу
місцевого самоврядування виключно платником ПДВ до сфери
управління юридичної особи, яка може і не бути платником ПДВ. Така
передача здійснюється на безоплатній основі в межах балансів таких
осіб, які належать до сфери управління відповідно державної або
комунальної власності.
66. Чи поширюється пільговий режим оподаткування ПДВ,
встановлений пп.3.2.4 ст.3 Закону про ПДВ ( 168/97-ВР ), на
операції з продажу погашених поштових марок, на поштову оплату
послуги зв'язку, яка виражається у вигляді відбитків кліше
маркувальних машин?
Законом України "Про зв'язок" ( 160/95-ВР ) та Положенням про
поштові марки, блоки, марковані конверти і картки, затвердженим
наказом Мінзв'язку України від 16.12.96 р. N 262, визначено термін
поняття "поштова марка", відповідно до якого поштова марка - це
державний знак, який є засобом оплати послуг поштового зв'язку,
виготовлений друкарським способом, з художнім зображенням та
зазначенням його номінальної вартості. Враховуючи положення
Декрету КМУ "Про систему валютного регулювання і валютного
контролю", введена в обіг поштова марка є законним платіжним
засобом на території України, який приймається для оплати послуг
поштового зв'язку. Отже, пільговий режим оподаткування
застосовується до операцій, пов'язаних з продажем засобу платежу,
який застосовується для оплати послуг поштового зв'язку, а тому не
може бути поширений на операції з продажу послуг зв'язку,
розрахунки за які здійснюються знаком поштової оплати у вигляді
відбитків кліше маркувальних машин.
67. Що є базою для оподаткування ПДВ арештованого майна
особи, яка є платником ПДВ, у випадку коли СДП "Укрспецюст" на
комісійних засадах здійснює операції з продажу арештованого майна
такої особи?
На дату, що сталася раніше, чи відвантаження арештованого
майна боржника, чи зарахування коштів в рахунок його оплати, у СДП
"Укрспецюст" виникають податкові зобов'язання. При цьому базою
оподаткування є загальна (остаточна) ціна реалізації. На вимогу
покупця на цю дату виписується податкова накладна на остаточну
вартість, в якій окремим рядком виділяється сума ПДВ. При цьому
СДП "Укрспецюст" всю суму ПДВ відображає в книзі продажу товарів
(робіт, послуг), форму і порядок заповнення якої затверджено
наказом ДПА України від 30.05.97 р. N 165 ( z0233-97 ), та включає
до декларації з ПДВ, і визначену позитивну різницю між загальною
сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-яким
продажем товарів протягом звітного періоду, та сумою податкового
кредиту перераховує до бюджету.
На дату отримання СДП "Укрспецюст" коштів за реалізоване
майно ним надсилається копія платіжного доручення боржнику, дата
отримання якого боржником і буде датою, на яку такий боржник
проводить по бухгалтерському та податковому обліку операцію з
відчуження майна. На зазначену дату у боржника (заставодавця)
збільшуються податкові зобов'язання та виписується СДП
"Укрспецюст" податкова накладна на остаточну вартість
реалізованого майна за вирахуванням суми, фактично залишеної СДП
"Укрспецюст" на покриття власних видатків з урахуванням ПДВ. Така
податкова накладна для СДП "Укрспецюст" є підставою для збільшення
податкового кредиту, датою збільшення якого у СДП "Укрспецюст"
відповідно до п.4.7 ст.4 Закону про ПДВ ( 168/97-ВР ) є дата
перерахування коштів на користь комітента (в даному випадку - дата
перерахування коштів на рахунок судовиконавця).
68. Що є базою для оподаткування ПДВ арештованого майна осіб,
які не є платниками ПДВ, у випадку коли СДП "Укрспецюст" на
комісійних засадах здійснює операції з продажу такого арештованого
майна та, крім цього, у таких осіб в момент відчуження
арештованого майна не досягається відповідних обсягів
оподатковуваних операцій, граничний розмір яких встановлено чинним
законодавством?
Базою для оподаткування ПДВ згідно з абзацом першим п.4.7
ст.4 Закону про ПДВ ( 168/97-ВР ) є комісійна винагорода, отримана
підприємством у порядку, передбаченому правилами комісійної
торгівлі. Правила комісійної торгівлі та визначення комісійної
винагороди затверджено у встановленому порядку. Якщо особа, яка до
моменту відчуження майна згідно з діючим законодавством не
зареєстрована як платник податку на додану вартість, а в момент
відчуження цією особою такого арештованого майна досягаються
обсяги, граничний розмір яких встановлено чинним законодавством,
то така особа повинна зареєструватися як платник ПДВ в порядку,
передбаченому діючим законодавством. Наявність на руках свідоцтва
платника ПДВ дасть право такій особі виписати податкову накладну
на операцію з відчуження арештованого майна.
69. Що є базою для оподаткування ПДВ при проведенні операцій
з продажу конфіскованого або безхазяйного майна у випадку, коли
СДП "Укрспецюст" на комісійних засадах здійснює операції з продажу
такого майна?
На дату, що сталася раніше, чи відвантаження арештованого
майна боржника, чи зарахування коштів в рахунок його оплати, у СДП
"Укрспецюст" виникають податкові зобов'язання. При цьому базою
оподаткування відповідно до першого абзацу п.4.7 ст.4 Закону про
ПДВ ( 168/97-ВР ) є комісійна винагорода. На вимогу покупця на цю
дату виписується податкова накладна, у якій, крім того, окремим
рядком виділяється комісійна винагорода та окремо сума ПДВ з цієї
винагороди.
70. Чи має право підприємство на реалізацію товарів, які
знаходяться на зберіганні під митним контролем?
Статтею 37 Митного кодексу ( 1970-12 ) визначено, що
переміщення через митний кордон України товарів та інших предметів
підлягає митному оформленню, а у ст.85 Кодексу зазначено, що до
митного оформлення товари та інші предмети, які переміщуються
через митний кордон України, можуть зберігатись підприємством або
митницею.
Наказом Держмитслужби України від 05.01.99 р. N 4
( z0045-99 ), зареєстрованим в Мін'юсті України 27.01.99 р. за
N 45/3338, затверджено Порядок зберігання підприємствами товарів
та інших предметів, ввезених на митну територію України, під
митним контролем.
Оскільки декларація-зобов'язання не дає права на використання
задекларованих товарів з будь-якою метою на території України і
призначена для здійснення митного контролю, а відповідно до наказу
Держмитслужби України від 05.01.99 р. N 4 ( z0045-99 ) "Про
затвердження Порядку зберігання підприємствами товарів та інших
предметів, увезених на митну територію України, під митним
контролем", яким регламентовано порядок передання товарів на
зберігання, а також оформлення товарів, увезених на митну
територію України, які зберігаються під митним контролем,
визначено, якщо підприємство є порушником митних правил при
здійсненні зовнішньоекономічних операцій або допускало порушення
строків подання декларацій-зобов'язань, то начальник митного
органу має право заборонити зберігання товарів під митним
контролем.
Слід зауважити, що ст.112 Митного кодексу ( 1970-12 )
передбачено, що видача без дозволу митного органу України або
втрата предметів, що знаходяться під митним контролем, тягне за
собою накладання штрафу на громадян у розмірі до одного офіційно
встановленого на день вчинення порушення митних правил
мінімального розміру заробітної плати з конфіскацією предметів, що
є безпосередніми об'єктами правопорушення, або без такої, а на
службових осіб - від двох з половиною до десяти офіційно
встановлених на день вчинення порушення митних правил мінімальних
розмірів заробітної плати з конфіскацією зазначених предметів або
без такої.
Враховуючи вищенаведене, зазначені дії суб'єктів
підприємницької діяльності є грубим порушенням вимог митного
законодавства та призводять до несвоєчасного надходження платежів
до держбюджету, в також до втрат бюджетом значних сум коштів у
вигляді несплати мита, до яких повинні застосовуватись штрафні
санкції відповідно до митного законодавства. В той же час,
зважаючи на те, що згідно з пп.7.3.6 ст.7 Закону про ПДВ
( 168/97-ВР ) датою виникнення податкових зобов'язань при ввезенні
(імпортуванні) товарів є дата оформлення ввізної митної декларації
із зазначенням у ній суми податку, що підлягає сплаті,
застосування фінансових санкцій за несвоєчасну сплату ПДВ при
відсутності належним чином оформленої ВМД не є можливим. Зважаючи
на те, що факти недодержання правил митного оформлення є
непоодинокі, в той час як у митних органів достатньо важелів
впливу на порушників митного законодавства, доцільно розглядати як
відповідальну сторону не лише дії платників, а й безпосередньо дії
працівників регіональних митниць.
71. У якому порядку проводиться оподаткування ПДВ операцій з
перевалки транзитних вантажів через територію України і порти
України, передбачених п.11.15 ст.11 Закону про ПДВ ( 168/97-ВР ),
з 01.01.2000 року?
Статтею 4 Закону України від 20.10.99 р. N 1172 ( 1172-14 )
"Про транзит вантажів" внесено зміни до ст.11 Закону про ПДВ
( 168/97-ВР ), а саме: до 01.01.2001 р. зберігається порядок
сплати ПДВ за операціями з надання послуг, пов'язаних з
перевезенням (переміщенням) пасажирів або вантажів транзитом через
територію України, який діяв (існував) до 01.10.97 р. (моменту
набрання чинності Законом про ПДВ), тобто оподаткування
вищезазначених операцій продовжує здійснюватися у порядку,
визначеному пп."а" п.1 ст.5 Декрету КМУ від 26.12.92 р. N 14-92
( 14-92 ) "Про ПДВ".
Враховуючи наведені норми законодавства, від ПДВ звільняються
операції з надання послуг, пов'язаних з перевезенням
(переміщенням) пасажирів та вантажів транзитом через територію
України, в тому числі транзит нафти і газу по трубопроводу, а
також через порти України, незалежно від форми розрахунків.
Замовником цих послуг може виступати або безпосередньо нерезидент,
або його уповноважена особа - експедитор (резидент України).
Підставою для такого звільнення від оподаткування слід вважати:
доручення та рознарядки вантажовласника (експедитора) на перевалку
(відвантаження) транзитних вантажів з відміткою митниці "під
митним контролем" та копії коносамента.
Таким чином, тимчасово, до 01.01.2001 р., операції з надання
послуг, пов'язаних з перевезенням (переміщенням) пасажирів або
вантажів транзитом через територію України, оподатковуються за
нульовою ставкою тільки в разі проведення розрахунків в іноземній
валюті, а при проведенні розрахунків національною валютою
(гривнями) або шляхом бартерних (товарообмінних) операцій
вищезазначені послуги звільняються від оподаткування ПДВ. При
цьому звертаємо увагу, що у разі проведення розрахунків за
операціями з надання транзитних послуг шляхом здійснення
товарообмінних (бартерних) операцій чи у національній українській
валюті (гривнях) сума ПДВ, сплачена (нарахована) у зв'язку з
придбанням товарів (робіт, послуг), на збільшення податкового
кредиту не відноситься, а включається до валових витрат
виробництва та обігу.
72. Приватний підприємець є платником ПДВ за операціями з
торгівлі за готівку та, крім того, займається підприємницькою
діяльністю на ринку зі сплатою ринкового збору. У разі придбання
товарів (робіт, послуг):
чи має він право на податковий кредит на всю суму ПДВ, яка
вказана в податковій накладній?
який порядок заповнення у такому випадку книги придбання
товарів (робіт, послуг)?
чи враховувати обсяги продажу товарів на ринку в декларації
по ПДВ?
У зв'язку з тим, що відповідно до п.2.3 ст.2 Закону про ПДВ
( 168/97-ВР ) фізичні особи, які здійснюють торгівлю на умовах
сплати ринкового збору, не є платниками ПДВ і тому не ведуть
податковий облік по таких операціях, не нараховують ПДВ,
відповідно не виписують податкові накладні, не формують податковий
кредит по них, то сплачені при придбанні товарів (робіт, послуг),
які використовуються для здійснення діяльності з торгівлі за
готівкові кошти на умовах сплати ринкового збору, суми ПДВ повинні
відносити до складу валових витрат. Обсяги продажу по діяльності
на умовах сплати ринкового збору до податкової декларації не
включаються.
У разі якщо приватний підприємець, крім торгівлі на умовах
сплати ринкового збору, займається іншими видами діяльності, у
тому числі із торгівлі за готівкові кошти, тобто згідно з п.2.3
ст.2 Закону про ПДВ ( 168/97-ВР ) підпадає під визначення платника
ПДВ, то по такій діяльності він зобов'язаний вести податковий
облік, нараховувати податок, виписувати податкові накладні, вести
книги "Продаж" та "Придбання", на підставі яких формує податкові
зобов'язання та податковий кредит.
У випадках, коли податкова накладна виписується на загальну
суму придбаного товару, який використовується для здійснення
різних видів діяльності, у тому числі зі здійснення торгівлі на
умовах сплати ринкового збору, згідно з пп.7.4.3 до податкового
кредиту включається та частка сплаченого (нарахованого) податку,
яка відповідає частці використання таких товарів (робіт, послуг) в
оподатковуваних операціях.
73. Чи буде мати підприємство пільгу з ПДВ за будівництвом
чорнобильських об'єктів, будівництво яких розпочато до
01.10.97 р., якщо розрахунки за виконані роботи здійснюються в
негрошовій формі (бартером)?
Пунктом 11.1 ст.11 Закону про ПДВ ( 168/97-ВР ) передбачено
пільгове оподаткування ПДВ за правилами відповідно Декрету КМУ
"Про ПДВ" ( 14-92 ) вартості робіт з ліквідації наслідків
чорнобильської катастрофи за договорами, укладеними до набрання
чинності цим Законом, та у разі якщо по них понесено витрати або
проведено розрахунки до 01.10.97 р. Згідно з пп."д" п.1 ст.5
Декрету зазначена пільга надається за умови виконання таких робіт
за рахунок коштів бюджету. При цьому обов'язковим є документальне
підтвердження джерела фінансування робіт, яке видається
відповідним фінансовим органом. Розрахунки у негрошовій формі не
передбачені.
Щодо договорів, укладених після 01.10.97 р., вартість робіт
по них оподатковується відповідно до Закону про ПДВ ( 168/97-ВР )
за ставкою 20 відсотків.
74. Об'єднання та його дочірні підприємства зареєстровані як
окремі платники ПДВ. За рахунок прибутку, який залишається в
розпорядженні, дочірні підприємства перераховують кошти на
утримання об'єднання. Чи є об'єктом оподаткування ПДВ кошти,
отримані об'єднанням?
Кошти, отримані об'єднанням від дочірніх підприємств,
зареєстрованих як окремі платники ПДВ, не є компенсацією вартості
товарів (робіт, послуг), тобто немає факту продажу таких товарів
(робіт, послуг), який відповідно до п.1.4 ст.1 Закону про ПДВ
( 168/97-ВР ) передбачає передачу прав власності на такі товари за
компенсацію або безоплатно. Зазначені у запиті операції не
підпадають під продаж товарів (робіт, послуг), а тому не є
об'єктом оподаткування ПДВ.
75. Платник придбаває насіння гарбузове, включене до переліку
лікарської сировини, на митній території України у посередника для
подальшого продажу на експорт. Чи матиме право такий платник на
застосування нульової ставки та отримання експортного
відшкодування?
Згідно з роз'ясненнями Державного науково-експериментального
центру від 22.09.99 р. N 5.12-902/А ( v-902282-99 ) до лікарських
засобів, крім готових лікарських засобів, належить лікарська
сировина за переліком, наданим Фармакологічним комітетом
Міністерства охорони здоров'я, від 13.04.98 р. N 795/А
( v0795282-98 ), до якого включено насіння гарбузове за
реєстраційним номером П/97/40/5. Про зазначене ДПАУ повідомляла
листами від 22.02.99 р. N 2597/7/16-1201 ( v2597225-99 ) та від
11.02.2000 р. N 1933/7/16-1201 ( v1933225-00 ). Операції з продажу
такої лікарської сировини оподатковуються ПДВ на митній території
України за пільговим режимом відповідно до пп. 5.1.7 ст. 5 Закону
про ПДВ. При поставці на експорт такої лікарської сировини, у тому
числі насіння гарбузового, незалежно від напрямку використання
нерезидентом та форми проведення розрахунків (бартер чи валюта),
згідно з п.6.3 Закону про ПДВ ( 168/97-ВР ) не може
застосовуватись нульова ставка в оподаткуванні ПДВ. При цьому
експортер не має права на експортне відшкодування.
76. Який додаток до декларації по ПДВ повинен надавати
платник податку після набрання чинності Законом України від
01.06.2000 р. N 1783-III ( 1783-14 ) "Про внесення змін до Закону
України "Про податок на додану вартість", який здійснює операції з
вивезення (пересилання) товарів (робіт, послуг) за межі митного
кордону України в грошовій формі, якщо за придбаний товар на
території України розрахунки здійснено шляхом бартерних
товарообмінних операцій, переводу боргу, взаємозаліку? Який термін
відшкодування у таких випадках?
Особливості оподаткування операцій з вивезення (пересилання)
товарів (робіт, послуг) за межі митної території України викладені
у ст.8 Закону про ПДВ в редакції Закону України від 01.06.2000 р.
N 1783-III ( 1783-14 ). ДПАУ було надано роз'яснення щодо
застосування норм зазначеної статті Закону при проведенні
експортного відшкодування, які надіслані до ДПА областей листом
від 09.08.2000 р. N 10987/7/16-1121 ( v0987225-00 ). Відповідно до
норм Закону, з урахуванням роз'яснень ДПАУ, платники, які
здійснюють експортні операції із проведенням розрахунків за
товари, придбані на території України, шляхом товарообміну, не
можуть подавати розрахунок експортного відшкодування з причини
відсутності сплачених коштами сум податку у складі ціни придбаних
товарів. Якщо у такого СПД у цьому звітному періоді відсутні
операції з продажу товарів (робіт, послуг), які оподатковуються на
митній території за нульовою ставкою, то таким платником може не
подаватися розрахунок бюджетного відшкодування і сума,
задекларована до відшкодування, відшкодовується відповідно до
абзацу першого ст.4 Указу Президента України від 07.08.98 р. N
857/98 ( 857/98 ).
"Бізнес - Бухгалтерія", N 48\2000