ПРЕЗИДІЯ ВИЩОГО ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ УКРАЇНИ
Р Е К О М Е Н Д А Ц І Ї
18.11.2003 N 04-5/1429
Про внесення змін до деяких роз'яснень президії
Вищого арбітражного суду України та президії
Вищого господарського суду України
( Із змінами, внесеними згідно з Рекомендаціями Президії
Вищого Господарського суду
N 04-5/1799 ( v1799600-04 ) від 15.10.2004 )
У зв'язку із змінами, які сталися у чинному законодавстві
України, президія Вищого господарського суду України вважає за
необхідне внести такі зміни до деяких роз'яснень президії Вищого
арбітражного суду України та президії Вищого господарського суду
України.
1. У роз'ясненні президії Вищого арбітражного суду України
від 01.04.94 N 02-5/215 ( v_215800-94 ) "Про деякі питання
практики вирішення спорів, пов'язаних з відшкодуванням шкоди":
1.1. Виключити перший абзац вступної частини.
1.2. В абзаці четвертому пункту 7 виключити слова і цифру "за
умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання
спору в цій частині у випадках, передбачених статтею 5 названого
Кодексу".
2. У роз'ясненні президії від 06.10.94 N 02-5/706
( v_706800-94 ) "Про деякі питання практики вирішення спорів,
пов'язаних з укладанням та виконанням кредитних договорів":
2.1. У вступній частині:
2.1.1. Абзац перший виключити.
2.1.2. В абзаці другому слова "при вирішенні зазначених
спорів" замінити словами "у вирішенні спорів, пов'язаних з
укладанням та виконанням кредитних договорів".
2.2. Абзац третій пункту 1 викласти у такій редакції:
"Стаття 49 Закону України "Про банки і банківську діяльність"
( 2121-14 ) відносить до кредитних операції, зазначені у пункті 3
частини першої та у пунктах 3 - 7 частини другої статті 47 цього
Закону.
Згідно з частиною третьою названої статті операції, визначені
пунктами 1 - 3 частини першої цієї статті (у тому числі розміщення
залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний
ризик), належать до виключно банківських операцій, здійснювати які
у сукупності дозволяється тільки юридичним особам, які мають
банківську ліцензію. Інші юридичні особи мають здійснювати
операції, визначені пунктами 2 - 3 частини першої цієї статті, на
підставі ліцензії на здійснення окремих банківських операцій, а
інші операції та угоди, передбачені цією статтею, вони можуть
здійснювати у порядку, визначеному законами України. Отже договори
кредитування, укладені між підприємствами та організаціями з
порушенням зазначених законодавчих приписів, визнаються
господарськими судами недійсними згідно з чинним законодавством".
2.3. В абзаці другому пункту 4 слово "шостої" замінити словом
"восьмої".
2.4. У підпункті 5.2 виключити слова "у претензійно-позовному
порядку".
2.5. У пункті 9:
2.5.1. Слова "виконуючи завдання господарського суду по
сприянню зміцненню законності у сфері господарських відносин, у
випадку" замінити словами "у разі".
2.5.2. Доповнити пункт словами і цифрами "(частина четверта
статті 90 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 )".
3. У роз'ясненні президії Вищого арбітражного суду України
від 30.03.95 N 02-5/218 ( v_218800-95 ) "Про деякі питання
практики вирішення спорів, пов'язаних з відшкодуванням збитків,
завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язань за
договором поставки":
3.1. У підпункті 1.2 пункту 2 виключити абзаци другий -
шостий.
У зв'язку з цим абзаци сьомий і восьмий вважати відповідно
абзацами другим і третім.
3.2. В абзаці другому пункту 4 виключити слова "свого
практичного".
4. В абзаці четвертому пункту 1 роз'яснення президії Вищого
арбітражного суду України від 12.05.95 N 02-5/451 ( v_451800-95 )
"Про деякі питання практики вирішення спорів за участю органів
державної податкової служби" виключити слова "та стягнення сум".
5. У роз'ясненні президії Вищого арбітражного суду України
від 29.02.96 N 02-5/95 ( v5_95800-96 ) "Про деякі питання практики
вирішення спорів, пов'язаних з відшкодуванням моральної шкоди":
5.1. Доповнити пункт 1 абзацом такого змісту:
"За змістом частини другої статті 49 Закону України "Про
інформацію" ( 2657-12 ) у справах за позовами органів державної
влади та органів місцевого самоврядування про спростування
недостовірної інформації не підлягають задоволенню судом вимоги
про відшкодування моральної (немайнової) шкоди".
5.2. Доповнити пункт 9 підпунктом 9.3 такого змісту:
"9.3. За змістом статті 47-1 Закону України "Про інформацію"
( 2657-12 ) висловлення оціночних суджень, визначення яких
наведено у цій нормі, не тягне за собою відповідальності, у тому
числі й у вигляді відшкодування моральної шкоди. За цією ж нормою
особа звільняється від такої відповідальності і за розголошення
інформації з обмеженим доступом, якщо господарським судом буде
встановлено, що ця інформація є суспільно значимою, тобто такою,
яка підпадає під ознаки частини дев'ятої статті 30 Закону України
"Про інформацію".
5.3. Абзац перший пункту 10 викласти у такій редакції:
"Розмір ставок державного мита із позовних заяв про
відшкодування моральної (немайнової) шкоди має визначатися
відповідно до підпункту "ж" пункту 1 статті 3 Декрету Кабінету
Міністрів України від 21.01.93 N 7-93 ( 7-93 )".
6. Друге речення абзацу першого пункту 10 роз'яснення
президії Вищого арбітражного суду України від 29.02.96 N 02-5/109
( v_109800-96 ) "Про деякі питання, що виникають при застосуванні
Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації"
викласти у такій редакції: "Відповідно до пункту 14 статті 3 і
пункту 10 статті 18-1 Закону України "Про виконавче провадження"
( 606-14 ) згадане рішення є виконавчим документом і підлягає
виконанню Державною виконавчою службою".
7. У роз'ясненні президії Вищого арбітражного суду України
від 12.09.96 N 02-5/334 ( v_334800-96 ) "Про деякі питання
практики вирішення спорів, пов'язаних із створенням,
реорганізацією та ліквідацією підприємств":
7.1. В абзаці першому пункту 3 слова і цифри "постановою
Кабінету Міністрів України від 11 листопада 1994 року N 765
( 765-94-п ) "Про запровадження механізму запобігання
монополізації товарних ринків", а" замінити словом "зокрема", а
цифри і слова "11 травня 1994 року" замінити цифрами "11.05.94".
7.2. В абзаці другому підпункту 18.1.5 пункту 18 слова "(з
подальшими змінами і доповненнями)" замінити словами і цифрами "(у
редакції наказу Державної податкової адміністрації України від
21.01.98 N 37 ( z0094-98 )";
7.3. Абзац другий пункту 22 викласти в такій редакції:
"Таким чином, саме лише визнання господарським судом
недійсними установчих документів підприємства та/або рішення про
створення підприємства, а також прийняття господарським судом
рішення про скасування державної реєстрації суб'єкта
підприємницької діяльності не означає втрати підприємством статусу
юридичної особи, а отже й права на звернення з позовом до
виключення з відповідного Реєстру".
( Пункт 8 втратив чинність на підставі Рекомендацій Президії
Вищого Господарського суду N 04-5/1799 ( v1799600-04 ) від
15.10.2004 )
9. У роз'ясненні президії Вищого арбітражного суду України
від 06.08.97 N 02-5/276 ( v_276800-97 ) "Про деякі питання
практики застосування Закону України "Про підприємництво" (в
редакції роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від
03.06.98 N 02-5/202 ( v_202800-98 ):
9.1. В абзаці третьому пункту 5 виключити слова "(далі -
Закон про патентування)".
9.2. У пункті 7:
9.2.1. В абзаці першому слова і цифри "оскільки вони не
відповідають вимогам закону (стаття 48 Цивільного кодексу
України)" замінити словами і цифрами "на підставі статті 49
Цивільного кодексу Української РСР ( 1540-06 )".
9.2.2. В абзаці другому слова і цифри "як таку, що суперечить
закону або інтересам держави з наслідками, передбаченими статтями
48 чи 49 Цивільного кодексу України, залежно від обставин і
матеріалів справи" замінити словами "на підставі названої норми
Цивільного кодексу Української РСР ( 1540-06 )".
9.3. У пункті 8 виключити слова "або господарським судом".
10. У роз'ясненні президії Вищого арбітражного суду України
від 12.03.99 N 02-5/111 ( v_111800-99 ) "Про деякі питання
практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод
недійсними":
10.1. В абзаці четвертому пункту 10 слова і цифри "статті 48
Цивільного кодексу, оскільки він не відповідає вимогам закону"
замінити словами і цифрами "статті 49 Цивільного кодексу
( 1540-06 )".
10.2. Абзац другий пункту 19 після слів "або на підставну
особу - засновника суб'єкта підприємницької діяльності" доповнити
словами "та за наявності інших обставин, які свідчать про
укладення оспорюваних угод з метою, суперечною інтересам держави і
суспільства".
11. У роз'ясненні президії Вищого арбітражного суду України
від 12.05.99 N 02-5/223 ( v_223800-99 ) "Про деякі питання,
пов'язані із застосуванням індексу інфляції":
11.1. В абзаці другому пункту 3 цифру "1" замінити цифрою
"2".
11.2. У пункті 4 слова "пред'явити нову претензію та"
замінити словами "подати новий".
12. У підпункті 8.3 пункту 8 роз'яснення президії Вищого
арбітражного суду України від 24.12.99 N 02-5/602 ( v_602800-99 )
"Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із
застосуванням Закону України "Про заставу" виключити абзац третій.
У зв'язку з цим абзац четвертий вважати абзацом третім.
13. У підпункті 8.3 пункту 8 роз'яснення президії Вищого
арбітражного суду України від 27.06.2001 N 02-5/744
( v_744800-01 ) "Про деякі питання практики вирішення спорів,
пов'язаних із застосуванням законодавства про охорону
навколишнього природного середовища" слово "Держкомлісгоспу"
замінити словом "Мінлісгоспу".
14. У роз'ясненні президії Вищого господарського суду України
від 29.05.2002 N 04-5/601 ( v_601600-02 ) "Про деякі питання
практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів
залізницею":
14.1. В абзаці другому підпункту 1.2 пункту 1 виключити слова
і цифри "з обов'язковим додержанням порядку врегулювання цих
розбіжностей, викладеного у пункті 3.4 Правил обслуговування
залізничних під'їзних колій".
14.2. У пункті 2:
14.2.1. Пункт 2.1 викласти у такій редакції:
"2.1. Відповідно до статті 130 Статуту ( 457-98-п )
пред'явленню залізниці позову, який випливає із цього Статуту,
може передувати пред'явлення до неї претензії. Таким чином,
питання про попереднє пред'явлення претензії до звернення з
позовом до залізниці вирішується відправником чи одержувачем
вантажу (багажу, вантажобагажу) на власний розсуд".
14.2.2. Абзаци перший - третій підпункту 2.2 виключити.
14.2.3. Абзац перший підпункту 2.3 доповнити словами "а отже
і з позовом".
14.2.4. В абзаці другому підпункту 2.4 слова "відповідної
претензії" замінити словами "відповідних претензії та/або позову".
14.2.5. Друге речення підпункту 2.5 викласти у такій
редакції:
"Додержання цих строків є обов'язковим у тому разі, коли
вантажовідправник чи вантажоодержувач скористався своїм правом на
пред'явлення претензії до залізниці".
14.2.6. Пункт 2.6 викласти у такій редакції:
"2.6. Оскільки пред'явлення залізницям претензій до подання
позову не є обов'язковим, позовну заяву не може бути повернуто у
зв'язку з неподанням доказів вжиття заходів досудового
врегулювання спору".
14.2.7. Підпункт 2.7 викласти у такій редакції:
"2.7. Якщо позивач до подання позову пред'явив залізниці
претензію, а вона не повернула додані до претензії документи разом
з відповіддю на претензію або взагалі не відповіла на претензію,
господарський суд у порядку підготовки справи до розгляду
зобов'язує залізницю надати відповідні документи".
14.2.8. Підпункт 2.9 викласти у такій редакції:
"2.9. Якщо залізниця визнала претензію, але не перерахувала
відповідні кошти, останній вправі подати у встановленому порядку
позов про стягнення визнаної суми".
14.2.9. Останнє речення підпункту 2.11 замінити двома новими
реченнями у такій редакції: "Водночас необхідно мати на увазі, що
наведений у пункті 19 названого Додатка перелік претензій, які
розглядаються цим компетентним органом, є вичерпним. Отже
претензії та позови, які виникають з інших правових підстав, ніж
зазначені у згаданому пункті 19 (зокрема, про стягнення в порядку
регресу на підставі статті 27 Закону України "Про страхування"
( 85/96-ВР ) виплаченої страховиком суми відшкодування за
договором страхування вантажу у міжнародному перевезенні) мають
пред'являтися та подаватися до відповідних залізниць, а не до
органу, зазначеного у Додатку N 19 до Угоди".
14.2.10. У підпункті 2.13:
14.2.10.1. Абзаци перший і другий замінити одним абзацом у
такій редакції:
"Для подання позовів до залізниці згідно із статтею 136
Статуту ( 457-98-п ) встановлено шестимісячний термін, який
обчислюється відповідно до вимог статті 134 Статуту. У разі коли
згаданий термін пропущено з поважних причин, суд має право
поновити його на підставі статті 80 Цивільного кодексу
( 1540-06 )".
14.2.10.2. Абзац третій виключити.
У зв'язку з цим абзаци четвертий - шостий вважати відповідно
абзацами другим - четвертим.
14.2.11. Підпункт 2.14 виключити. У зв'язку з цим підпункт
2.15 вважати підпунктом 2.14.
14.3. У пункті 3:
14.3.1. Абзац перший підпункту 3.5 доповнити словами "або
позовної заяви", а абзац другий виключити.
14.3.2. У підпункті 3.6:
14.3.2.1. Абзац другий виключити.
У зв'язку з цим абзац третій вважати абзацом другим.
14.3.2.2. Друге речення нового абзацу другого після слів
"пред'явлення до залізниці претензії" доповнити словами "та
подання позову".