Чи є обов'язковим укладення договіpy поставки у формі єдиного документа між суб'єктами господарювання?
Стаття 208 Цивільного кодексу (далі — ЦК) зобов'язує юридичні особи вчиняти правочини між собою у письмовій формі. А відповідно до ст. 207 ЦК правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, підписаних особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплених печаткою. Господарський договір відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу (далі — ГК) укладається за правилами, встановленими ЦК. Частина 1 ст. 181 ГК зазначає, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа (наявність підписів та печаток є обов'язковою), причому допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб.
Воля сторін на вчинення правочину може бути виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Частина 3 ст. 207 ЦК допускає при вчиненні правочину використовувати факсимільне відтворення підпису за письмовою згодою сторін, у якій мають міститись зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів або у випадках, встановлених законом. Оскільки ч. 1 ст. 181 ГК передбачає можливість укладення господарського договору у спрощений спосіб шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, то наявність хоча б на одному з документів, в яких викладений зміст правочину, печатки юридичної особи дає підстави вважати такий правочин вчиненим з додержанням вимог до письмової форми правочину (ст. 207 ЦК).
Сторінку підготувала Наталія МЕЩЕРЯКОВА
По материалам газеты "Юридичний вісник України" № 6 від 12 - 18 лютого 2005 року;