У К А З
ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ
Про Положення про Міністерство праці
та соціальної політики України
( Із змінами, внесеними згідно з Указами Президента
N 9/2002 ( 9/2002 ) від 03.01.2002
N 304/2002 ( 304/2002 ) від 27.03.2002
N 280/2004 ( 280/2004 ) від 05.03.2004
N 283/2004 ( 283/2004 ) від 05.03.2004
N 475/2004 ( 475/2004 ) від 24.04.2004
N 26/2005 ( 26/2005 ) від 12.01.2005 )
1. Затвердити Положення про Міністерство праці та соціальної
політики України (додається).
2. Визнати таким, що втратив чинність, Указ Президента
України від 1 грудня 1997 року N 1319 ( 1319/97 ) "Про Положення
про Міністерство праці та соціальної політики України".
3. Кабінету Міністрів України привести у місячний строк свої
рішення у відповідність з цим Указом.
Президент України Л.КУЧМА
м. Київ, 30 серпня 2000 року
N 1035/2000
ЗАТВЕРДЖЕНО
Указом Президента України
від 30 серпня 2000 року N 1035/2000
ПОЛОЖЕННЯ
про Міністерство праці та соціальної політики
України
1. Міністерство праці та соціальної політики України
(Мінпраці України) є спеціально уповноваженим центральним органом
виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, діяльність
якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.
( Абзац перший пункту 1 із змінами, внесеними згідно з Указом
Президента N 475/2004 ( 475/2004 ) від 24.04.2004 )
Мінпраці України є головним (провідним) органом у системі
центральних органів виконавчої влади із забезпечення реалізації
державної політики у сфері зайнятості, соціального захисту
населення, соціального страхування, оплати, нормування та
стимулювання праці, охорони і умов праці, пенсійного забезпечення,
соціального обслуговування населення, соціально-трудових відносин,
трудової міграції. ( Абзац другий пункту 1 із змінами, внесеними
згідно з Указом Президента N 9/2002 ( 9/2002 ) від 03.01.2002 )
2. Мінпраці України у своїй діяльності керується Конституцією
( 254к/96-ВР ) та законами України, актами Президента України,
Кабінету Міністрів України, а також цим Положенням. У межах своїх
повноважень Мінпраці України організовує виконання актів
законодавства і здійснює систематичний контроль за їх реалізацією.
Мінпраці України узагальнює практику застосування
законодавства з питань, що належать до його компетенції, розробляє
пропозиції щодо вдосконалення законодавства та в установленому
порядку вносить їх на розгляд Президентові України та Кабінету
Міністрів України.
3. Основними завданнями Мінпраці України є:
участь у формуванні та забезпеченні реалізації державної
політики у сфері зайнятості, соціального захисту населення, у тому
числі громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської
катастрофи, соціального страхування, оплати, нормування та
стимулювання праці, охорони і умов праці, пенсійного забезпечення,
соціального обслуговування населення, соціально-трудових відносин,
трудової міграції; ( Абзац другий пункту 3 із змінами, внесеними
згідно з Указами Президента N 9/2002 ( 9/2002 ) від 03.01.2002,
N 283/2004 ( 283/2004 ) від 05.03.2004 )
керівництво діяльністю державної служби зайнятості,
проведення заходів, пов'язаних з ефективним функціонуванням ринку
праці, сприяння раціональній, продуктивній і вільно обраній
зайнятості, підвищенню якості і конкурентоспроможності робочої
сили;
розроблення і здійснення заходів для посилення мотивації до
праці, вдосконалення її оплати, організації та нормування;
здійснення комплексного управління охороною праці та
державного нагляду за додержанням у процесі трудової діяльності
вимог щодо безпеки, гігієни праці та виробничого середовища;
забезпечення через систему підпорядкованих йому органів
реалізації права громадян на соціальний захист шляхом своєчасного
та адресного надання соціальної підтримки, в тому числі державної
допомоги малозабезпеченим громадянам, у разі втрати роботи,
працездатності, досягнення пенсійного віку тощо;
забезпечення розвитку соціально-трудових відносин та захисту
прав працюючих громадян шляхом здійснення державного нагляду за
додержанням роботодавцями вимог законодавства про працю. ( Абзац
сьомий пункту 3 в редакції Указу Президента N 9/2002 ( 9/2002 )
від 03.01.2002 )
розроблення заходів, спрямованих на реалізацію політики
грошових доходів населення. ( Пункт 3 доповнено абзацом згідно з
Указом Президента N 9/2002 ( 9/2002 ) від 03.01.2002 )
4. Мінпраці України відповідно до покладених на нього
завдань:
1) бере участь у розробленні проектів Державної програми
економічного і соціального розвитку України, Державного бюджету
України, Програми діяльності Кабінету Міністрів України;
2) забезпечує проведення моніторингу у сфері зайнятості,
соціального захисту, у тому числі громадян, які постраждали
внаслідок Чорнобильської катастрофи, соціального страхування,
пенсійного забезпечення та соціального обслуговування населення,
оплати, нормування і охорони праці, соціально-трудових відносин,
трудової міграції, аналізує та прогнозує розвиток процесів у
визначеній сфері; ( Підпункт другий пункту 4 із змінами, внесеними
згідно з Указами Президента N 9/2002 ( 9/2002 ) від 03.01.2002,
N 283/2004 ( 283/2004 ) від 05.03.2004 )
3) здійснює державний нагляд у сфері загальнообов'язкового
державного соціального страхування та за додержанням вимог
законодавства щодо призначення (перерахунку) і виплати пенсій у
солідарній системі, взаємодії Пенсійного фонду України з фондами
загальнообов'язкового державного соціального страхування;
( Підпункт третій пункту 4 в редакції Указів Президента N 9/2002
( 9/2002 ) від 03.01.2002, N 475/2004 ( 475/2004 ) від
24.04.2004 )
4) вивчає стан використання трудових ресурсів і розвитку
процесів на ринку праці та у сфері професійного навчання, складає
на цій основі прогнози щодо регулювання ринку праці та зайнятості
населення; розробляє програми зайнятості населення, баланс ринку
праці та трудових ресурсів; ( Підпункт четвертий пункту 4 із
змінами, внесеними згідно з Указом Президента N 9/2002 ( 9/2002 )
від 03.01.2002 )
5) сприяє працевлаштуванню населення, розробляє заходи,
спрямовані на запобігання безробіттю, та забезпечує соціальний
захист громадян, які тимчасово не працюють;
6) проводить моніторинг щодо створення робочих місць за
галузями економіки; сприяє створенню додаткових робочих місць
підприємствами, установами і організаціями для використання праці
громадян, які потребують соціального захисту і не здатні на рівних
умовах конкурувати на ринку праці; ( Підпункт шостий пункту 4 із
змінами, внесеними згідно з Указом Президента N 9/2002 ( 9/2002 )
від 03.01.2002 )
7) здійснює методичне і організаційне забезпечення, визначає
обсяги і напрями проведення професійної підготовки, перепідготовки
або підвищення кваліфікації вивільнюваних працівників і
незайнятого населення;
8) здійснює державну політику у сфері трудової міграції,
сприяє міжрегіональному перерозподілу робочої сили; ( Підпункт
восьмий пункту 4 в редакції Указу Президента N 9/2002 ( 9/2002 )
від 03.01.2002 )
( Підпункт дев'ятий пункту 4 виключено на підставі Указу
Президента N 9/2002 ( 9/2002 ) від 03.01.2002 )
10) здійснює методичне забезпечення діяльності комісій у
справах альтернативної (невійськової) служби;
11) організовує і координує роботу щодо визначення переліку
та рівнів соціальних стандартів і нормативів; у межах своєї
компетенції розробляє соціальні стандарти і нормативи; ( Підпункт
одинадцятий пункту 4 в редакції Указу Президента N 9/2002
( 9/2002 ) від 03.01.2002 )
12) розробляє та вносить у встановленому порядку пропозиції
щодо визначення розміру мінімальної заробітної плати;
вдосконалення умов оплати праці працівників підприємств, установ і
організацій, що фінансуються чи дотуються з бюджету; грошового
забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького
складу органів внутрішніх справ та інших правоохоронних органів;
13) затверджує в установленому порядку умови оплати праці
працівників окремих установ і організацій, що фінансуються чи
дотуються з бюджету;
14) розробляє і затверджує міжгалузеві тарифно-кваліфікаційні
характеристики (довідники) та погоджує галузеві
тарифно-кваліфікаційні характеристики; готує пропозиції щодо
вдосконалення організації та нормування праці, розробляє і
затверджує міжгалузеві норми праці; ( Підпункт чотирнадцятий
пункту 4 із змінами, внесеними згідно з Указом Президента N 9/2002
( 9/2002 ) від 03.01.2002 )
15) організовує на засадах соціального партнерства проведення
переговорів і укладення генеральної угоди між власниками або
уповноваженими ними органами, які об'єдналися для ведення
колективних переговорів і укладення генеральної угоди, на
підприємствах яких зайнято більшість найманих працівників держави,
та професійними спілками, які об'єдналися для ведення колективних
переговорів і укладення генеральної угоди, здійснює контроль за
виконанням цієї угоди міністерствами, іншими центральними органами
виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим,
обласними, Київською і Севастопольською міськими державними
адміністраціями;
16) здійснює в установленому порядку реєстрацію галузевих та
регіональних угод; узагальнює практику укладення колективних
договорів, угод;
17) здійснює комплексне управління охороною праці на
державному рівні, реалізовує державну політику в цій галузі,
розробляє за участю міністерств, інших центральних органів
виконавчої влади та профспілок національну програму поліпшення
безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і контролює її
виконання;
18) забезпечує проведення державної експертизи умов праці,
визначає порядок та здійснює контроль за якістю проведення
атестації робочих місць щодо їх відповідності нормативним актам
про охорону праці;
19) бере участь у підготовці пропозицій до Списків N 1 і N 2
виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких
дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, і до Списку
виробництв, робіт, цехів, професій і посад, зайнятість працівників
в яких дає право на щорічні додаткові відпустки за роботу із
шкідливими і важкими умовами праці та за особливий характер праці;
20) бере участь у розробленні критеріїв і показників оцінки
умов праці, згідно з якими надаються пільги та компенсація за
роботу в несприятливих умовах праці;
21) бере участь у визначенні переліку важких робіт та робіт
із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється
застосування праці жінок та неповнолітніх, а також підіймання і
переміщення ними важких речей;
22) організовує роботу органів соціального захисту населення,
пов'язану з перевірками правильності призначення та виплати пенсій
органами Пенсійного фонду України, взаємодіє з центральними
органами виконавчої влади, підприємствами, установами і
організаціями з питань застосування списків виробництв, робіт,
професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на
пільгове пенсійне забезпечення; ( Підпункт двадцять другий
пункту 4 із змінами, внесеними згідно з Указом Президента N 9/2002
( 9/2002 ) від 03.01.2002 )
23) організовує та координує в межах своєї компетенції роботу
з підготовки нормативно-правової бази з питань пенсійної реформи;
сприяє впровадженню та розвитку багаторівневої пенсійної системи;
( Підпункт двадцять третій пункту 4 в редакції Указу Президента
N 9/2002 ( 9/2002 ) від 03.01.2002 )
24) бере участь разом з Пенсійним фондом України в
організації роботи, пов'язаної з пенсійним забезпеченням громадян
України, які проживають за її межами, в порядку, передбаченому
законодавством України або міждержавними договорами (угодами);
25) здійснює разом з іншими органами виконавчої влади,
органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями
інвалідів та Всеукраїнською громадською організацією "Союз
Чорнобиль України" розроблення і координацію програм реалізації
державної політики щодо інвалідів та громадян, які постраждали
внаслідок Чорнобильської катастрофи, і контролює їх виконання;
( Підпункт двадцять п'ятий пункту 4 в редакції Указу Президента
N 283/2004 ( 283/2004 ) від 05.03.2004 )
26) сприяє забезпеченню належного рівня
матеріально-побутового, культурного та медичного обслуговування
громадян, які перебувають у будинках-інтернатах (пансіонатах) для
громадян похилого віку та інвалідів, розробляє за участю місцевих
державних адміністрацій комплекс заходів, спрямованих на
розширення мережі таких закладів, зміцнення їх
матеріально-технічної бази та розвиток підсобних сільських
господарств і лікувально-виробничих (трудових) майстерень (цехів,
дільниць) у будинках-інтернатах (пансіонатах) та розширення їх
кооперації з виробничими підприємствами;
27) сприяє розвитку системи професійної та соціальної
реабілітації інвалідів, їх працевлаштуванню, створенню і розвитку
спеціалізованих підприємств з використанням праці інвалідів,
надомних видів праці та інших форм зайнятості; організовує роботу,
пов'язану з професійним навчанням і перекваліфікацією інвалідів;
28) координує роботу центральних органів виконавчої влади,
спрямовану на забезпечення доступності об'єктів соціальної
інфраструктури для інвалідів та осіб похилого віку, створення
промислової бази для виробництва спеціальних видів виробничого і
побутового обладнання та пристосування, що полегшує побут і працю
цієї категорії громадян;
29) визначає порядок забезпечення населення, зокрема,
інвалідів і людей похилого віку, протезно-ортопедичними виробами,
сприяє розвитку вітчизняного виробництва цих виробів;
30) вивчає стан матеріально-побутового забезпечення та
потреби пенсіонерів, інших соціально незахищених громадян, вживає
заходів щодо створення спеціалізованих служб для надання
зазначеним громадянам соціальних та інших послуг, у тому числі
натуральної та грошової допомоги;
31) здійснює в межах своїх повноважень контроль за
додержанням законодавства щодо надання пільг інвалідам, ветеранам
війни і праці, сім'ям загиблих військовослужбовців, сім'ям з
дітьми, громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської
катастрофи, та іншим громадянам;
32) організовує і координує роботу з надання населенню
субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних та
інших послуг;
32-1) організовує та координує роботу з питань соціального
захисту бездомних громадян та осіб, звільнених із місць
позбавлення волі; ( Пункт 4 доповнено підпунктом 32-1 згідно з
Указом Президента N 26/2005 ( 26/2005 ) від 12.01.2005 )
32-2) сприяє розвитку системи соціальної адаптації бездомних
громадян та осіб, звільнених із місць позбавлення волі, їх
працевлаштуванню, створенню і розвитку спеціалізованих установ;
забезпеченню належного рівня комунально-побутового, медичного,
культурного обслуговування цієї категорії громадян у нічліжних
будинках, притулках, центрах соціальної адаптації тощо. ( Пункт 4
доповнено підпунктом 32-2 згідно з Указом Президента N 26/2005
( 26/2005 ) від 12.01.2005 )
33) здійснює міжнародне співробітництво, бере участь у
підготовці міжнародних договорів України, готує пропозиції щодо
укладення, денонсації таких договорів, у межах своєї компетенції
укладає міжнародні договори України, забезпечує виконання
зобов'язань України за міжнародними договорами у сфері зайнятості,
соціального захисту населення, соціального страхування, оплати,
нормування та стимулювання праці, охорони і умов праці, пенсійного
забезпечення, соціального обслуговування населення,
соціально-трудових відносин;
34) здійснює в межах своїх повноважень заходи щодо
співробітництва України з Європейським Союзом, адаптацію
законодавства України до законодавства Європейського Союзу;
35) виступає в установленому порядку замовником
науково-дослідних робіт у сфері зайнятості, соціального захисту
населення, соціального страхування, оплати, нормування та
стимулювання праці, охорони і умов праці, пенсійного забезпечення,
соціального обслуговування населення, соціально-трудових відносин,
налагодження соціального партнерства;
36) здійснює методичне забезпечення діяльності Міністерства
праці та соціальної політики Автономної Республіки Крим, управлінь
праці, зайнятості та соціального захисту населення місцевих
державних адміністрацій, надає практичну і методичну допомогу
підприємствам, установам, організаціям, проводить
інформаційно-роз'яснювальну, консультаційну роботу з питань, що
входять до його компетенції;
37) формує в установленому порядку кадрову політику в системі
підпорядкованих йому органів;
38) здійснює відповідно до законодавства функції з управління
об'єктами державної власності, що належать до сфери його
управління;
39) забезпечує в межах своєї компетенції виконання завдань
мобілізаційної підготовки та мобілізаційної готовності держави;
40) забезпечує в межах своєї компетенції реалізацію державної
політики стосовно державної таємниці, контроль за її збереженням у
центральному апараті Міністерства, на підприємствах, в установах
та організаціях, що належать до сфери його управління;
41) виконує інші функції, що випливають з покладених на нього
завдань.
5. Мінпраці України має право:
представляти Кабінет Міністрів України за його дорученням у
міжнародних організаціях та під час укладення міжнародних
договорів України;
одержувати в установленому законодавством порядку від
центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів
місцевого самоврядування, а також від підприємств, установ та
організацій інформацію, документи і матеріали, необхідні для
виконання покладених на Міністерство завдань;
залучати спеціалістів центральних та місцевих органів
виконавчої влади, підприємств, установ і організацій (за
погодженням з їх керівниками) для розгляду питань, що належать до
його компетенції;
проводити в установленому порядку конференції, семінари,
наради з питань, що належать до його компетенції;
утворювати за погодженням з іншими центральними та місцевими
органами виконавчої влади координаційні комісії, експертні та
робочі групи, залучати на договірній основі фахівців до роботи в
цих комісіях (групах), а також для надання консультацій;
здійснювати видавничу діяльність з метою висвітлення питань
державної політики у сфері зайнятості, соціального захисту
населення, соціального страхування, оплати, нормування та
стимулювання праці, охорони і умов праці, пенсійного забезпечення,
соціального обслуговування населення, соціально-трудових відносин.
6. Мінпраці України у процесі виконання покладених на нього
завдань взаємодіє з іншими центральними та місцевими органами
виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, відповідними
органами інших держав, а також об'єднаннями громадян, релігійними
об'єднаннями, благодійними організаціями та окремими громадянами.
7. Мінпраці України в межах своїх повноважень на основі та на
виконання актів законодавства видає накази, організовує і
контролює їх виконання.
Мінпраці України в разі потреби видає разом з іншими
центральними та місцевими органами виконавчої влади спільні акти.
Нормативно-правові акти Мінпраці України підлягають
реєстрації в установленому законодавством порядку.
Рішення Мінпраці України, прийняті в межах його повноважень,
є обов'язковими для виконання центральними та місцевими органами
виконавчої влади, органами місцевого самоврядування,
підприємствами, установами та організаціями усіх форм власності і
громадянами.
8. Мінпраці України очолює Міністр, якого призначає на посаду
за поданням Прем'єр-міністра України і звільняє з посади Президент
України.
Міністр:
1) керує Міністерством, несе персональну відповідальність
перед Президентом України і Кабінетом Міністрів України за
розроблення і реалізацію державної політики у сферах зайнятості,
соціального захисту населення, соціального страхування, оплати,
нормування та стимулювання праці, охорони і умов праці, пенсійного
забезпечення, соціального обслуговування населення,
соціально-трудових відносин, трудової міграції та за виконання
Міністерством своїх завдань і функцій;
2) спрямовує і координує як член Кабінету Міністрів України
здійснення центральними органами виконавчої влади заходів з
питань, віднесених до його відання, визначає на виконання вимог
законодавства в межах наданих йому повноважень політичні
пріоритети та стратегічні напрями роботи Міністерства, шляхи
досягнення поставлених цілей;
3) подає в установленому порядку на розгляд Кабінету
Міністрів України проекти законів України, актів Президента
України та Кабінету Міністрів України, розробником яких є
Міністерство;
4) подає Прем'єр-міністрові України пропозиції щодо
кандидатур на посади перших заступників та заступників Міністра;
( Підпункт 4 пункту 8 із змінами, внесеними згідно з Указами
Президента N 304/2002 ( 304/2002 ) від 27.03.2002, N 280/2004
( 280/2004 ) від 05.03.2004 )
5) затверджує програми і плани роботи Міністерства та звіт
про їх виконання; ( Підпункт 5 пункту 8 із змінами, внесеними
згідно з Указом Президента N 280/2004 ( 280/2004 ) від
05.03.2004 )
6) підписує нормативно-правові акти Міністерства;
7) приймає рішення щодо розподілу бюджетних коштів, головним
розпорядником яких є Мінпраці України; ( Підпункт 7 пункту 8 в
редакції Указу Президента N 280/2004 ( 280/2004 ) від 05.03.2004 )
8) погоджує проекти законів України, актів Президента України
та Кабінету Міністрів України з питань, що належать до компетенції
Міністерства;
9) вносить Кабінету Міністрів України пропозиції щодо
утворення, реорганізації, ліквідації у складі Міністерства
урядових органів державного управління та подання про призначення
на посади та звільнення з посад їх керівників;
10) за поданням керівників урядових органів державного
управління, утворених у складі Міністерства, затверджує граничну
чисельність їх працівників, погоджує структуру, штатний розпис та
кошторис видатків цих органів; ( Підпункт 10 пункту 8 в редакції
Указу Президента N 280/2004 ( 280/2004 ) від 05.03.2004 )
11) порушує в установленому порядку питання про притягнення
до дисциплінарної відповідальності перших заступників; ( Підпункт
11 пункту 8 із змінами, внесеними згідно з Указом Президента
N 280/2004 ( 280/2004 ) від 05.03.2004 )
12) вносить у встановленому порядку подання щодо відзначення
державними нагородами працівників Міністерства;
13) приймає рішення щодо утворення, реорганізації, ліквідації
територіальних органів Міністерства, затверджує їх положення
(статути), призначає на посади та звільняє з посад у встановленому
законодавством порядку їх керівників; ( Підпункт 13 пункту 8 в
редакції Указів Президента N 304/2002 ( 304/2002 ) від 27.03.2002,
N 280/2004 ( 280/2004 ) від 05.03.2004 )
13-1) призначає на посади та звільняє з посад працівників
центрального апарату Міністерства, в тому числі за погодженням з
Кабінетом Міністрів України - керівників структурних підрозділів
центрального апарату Мінпраці України; ( Пункт 8 доповнено
підпунктом 13-1 згідно з Указом Президента N 304/2002 ( 304/2002 )
від 27.03.2002, в редакції Указу Президента N 280/2004
( 280/2004 ) від 05.03.2004 )
14) здійснює інші повноваження відповідно до законодавства.
Через Міністра спрямовується і координується Кабінетом
Міністрів України діяльність Державного комітету України у справах
ветеранів.
( Пункт 8 в редакції Указу Президента N 9/2002 ( 9/2002 ) від
03.01.2002 )
9. Міністр має перших заступників, у тому числі першого
заступника - керівника апарату Міністерства та першого заступника
у зв'язках з Верховною Радою України (далі - перші заступники), і
заступників, які належать до числа керівників Міністерства.
Перших заступників та заступників Міністра призначає на
посади за поданням Прем'єр-міністра України і припиняє їх
повноваження на цих посадах Президент України.
Міністр розподіляє обов'язки між своїми першими заступниками
та заступниками.
Організаційне, експертно-аналітичне, правове, інформаційне,
матеріально-технічне та інше забезпечення діяльності Мінпраці
України, його поточної роботи, а також забезпечення діяльності
Міністра організовується першим заступником Міністра - керівником
апарату Мінпраці України.
( Пункт 9 в редакції Указу Президента N 9/2002 ( 9/2002 ) від
03.01.2002, із змінами, внесеними згідно з Указом Президента
N 304/2002 ( 304/2002 ) від 27.03.2002, в редакції Указу
Президента N 280/2004 ( 280/2004 ) від 05.03.2004 )
10. Для погодженого вирішення питань, що належать до
компетенції Мінпраці України, обговорення найважливіших напрямів
його діяльності у Міністерстві утворюється колегія у складі
Міністра (голова колегії), перших заступників та заступників
Міністра за посадою, а також керівників структурних підрозділів
Мінпраці України. ( Абзац перший пункту 10 із змінами, внесеними
згідно з Указами Президента N 9/2002 ( 9/2002 ) від 03.01.2002,
N 280/2004 ( 280/2004 ) від 05.03.2004 )
У разі потреби до складу колегії Мінпраці України можуть
входити в установленому порядку інші особи. ( Абзац другий пункту
10 в редакції Указу Президента N 280/2004 ( 280/2004 ) від
05.03.2004 )
Члени колегії затверджуються та увільняються від обов'язків
Кабінетом Міністрів України за поданням Міністра.
Рішення колегії проводяться в життя наказами Мінпраці
України.
11. У складі Мінпраці України Кабінетом Міністрів України
може бути утворено урядові органи державного управління
(департаменти, служби, інспекції).
12. Для розгляду наукових рекомендацій та пропозицій щодо
головних напрямів розвитку у сфері праці та соціальної політики,
обговорення найважливіших програм та інших питань у Мінпраці
України можуть утворюватися наукова рада, інші консультативні та
дорадчі органи.
Склад цих органів і положення про них затверджує Міністр.
13. Гранична чисельність працівників Мінпраці України
затверджується Кабінетом Міністрів України.
Структуру центрального апарату Мінпраці України затверджує
Міністр за погодженням з Кабінетом Міністрів України.
Штатний розпис і кошторис видатків Мінпраці України
затверджує Міністр за погодженням з Міністерством фінансів
України.
Положення про структурні підрозділи центрального апарату
Мінпраці України затверджує Міністр.
( Пункт 13 із змінами, внесеними згідно з Указами Президента
N 9/2002 ( 9/2002 ) від 03.01.2002, N 304/2002 ( 304/2002 ) від
27.03.2002, в редакції Указу Президента N 280/2004 ( 280/2004 )
від 05.03.2004 )
14. Мінпраці України є юридичною особою, має самостійний
баланс, рахунки в органах Державного казначейства України, печатку
із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням.
( Пункт 14 із змінами, внесеними згідно з Указом Президента
N 280/2004 ( 280/2004 ) від 05.03.2004 )
Глава Адміністрації
Президента України В.ЛИТВИН