У 2004 році я сплатив за навчання свого сина, але мені відмовляють у податковому кредиті, тому що договір про навчання укладено з сином. То чи маю я право на податковий кредит?

К. СЕРЕДА, м. Бар Вінницької обл.

Відповідно до Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» (далі — Закон) платник податку за наслідками звітного податкового року має право на податковий кредит. Податковий кредит — це сума (вартість) витрат, фактично понесених платником податку — резидентом протягом звітного податкового року, в тому числі у зв'язку з компенсацією вартості середньої професійної або вищої форми навчання такого платника податку, іншого члена його сім'ї першого ступеня споріднення (чоловік, дружина, діти).

Нещодавно ДПАУ листом від 9 березня 2005 р. № 4149/ 7/17-3117 надала роз'яснення щодо практичного застосування такого кредиту. До складу податкового кредиту включаються витрати платника податку у зв'язку із сплатою вартості середньої професійної або вищої освіти члена його сім'ї першого ступеня споріднення (дитини), які повинні бути підтверджені документально (квитанціями, касовими ордерами, чеками тощо із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові (ПІБ) дитини, з якою укладено договір про навчання). Зазначені в документах, що подаються до податкових органів, суми повинні братися до розрахунку податкових зобов'язань, за виключенням випадків, коли такий студент сам протягом року отримував заробітну плату.

Підставою для цього є норми цивільного законодавства, зокрема Сімейного кодексу України {далі — СК), згідно зі ст. 180 та 199 якого батьки повинні утримувати своїх неповнолітніх (до 18 років) дітей. Якщо повнолітні діти продовжують навчатися, обов'язок щодо утримання та надання матеріальної допомоги покладається на батьків до досягнення ними 23-річного віку.

Відповідно до Цивільного кодексу України (далі — ЦК) права володіння, користування та розпорядження майном (у тому числі грошовими коштами) належать його власникові (ст. 317 ЦК), однак деякі правочини за згодою батьків можуть вчиняти і неповнолітні діти (ст. 32 ЦК), які, зокрема, мають право проводити розрахункові операції щодо укладеного на їх ім'я договору про навчання. Це положення застосовується і до дітей, вік яких обумовлено ст. 199 СК.

Таким чином, законодавством передбачено, що платник податку має право доручити своїй дитині здійснити правочин у вигляді проведення розрахунку (сплати коштів) за навчання за рахунок належних платнику податку коштів (в т. ч. заробітної плати). При цьому, як випливає з наведених вище законодавчих підстав, фактичні витрати на сплату вартості навчання несе платник податку — батько (мати) дитини, яка навчається.

Щоб скористатися правом на компенсацію вартості навчання непрацюючого члена сім'ї першого ступеня споріднення, за умови, що в квитанції вказано прізвище такого члена його сім'ї, платник податку має документально підтвердити родинні стосунки (ступінь споріднення) з такою особою і додати копію укладеного договору про навчання.

У випадку, якщо договір про навчання укладено між навчальним закладом та батьком студента, а квитанція на оплату оформлена на ім'я студента, який, як вже згадувалося, не має самостійних джерел доходу,— у батька є право на податковий кредит, бо Законом України «Про освіту» встановлено, що за неповнолітніх дітей (до 18 років) договір про навчання повинен укладатися їх батьками, але в договорі при цьому обов'язково зазначається ПІБ особи, яка буде безпосередньо навчатися (дитини). Враховуючи наведені вище норми СК та ЦК, платник податку — батько може скористатися правом на податковий кредит на навчання своєї дитини, якщо як підтвердні документи він пред'явить квитанції на оплату навчання згідно з укладеним договором, оформлені на ім'я дитини-студента, який не має самостійних джерел доходу.

Кількість місяців навчання, яка приймається для розрахунку податкового кредиту, визначається навчальним закладом у договорі, а якщо це не зазначено в договорі, то платник податку, який реалізовує право на податковий кредит, повинен пред'явити довідку з такого навчального закладу щодо кількості місяців навчання (тривалість семестрів) у звітному податковому періоді (році).

Згідно з пп. 5.3.3 ст. 5 Закону до податкового кредиту можна включити лише суму коштів, сплачених платником податку на користь закладів освіти для компенсації вартості середньої професійної або вищої форми навчання такого платника податку, іншого члена його сім'ї першого ступеня споріднення. При навчанні платника податку або іншого члена його сім'ї першого ступеня споріднення зазначена сума включається до податкового кредиту одного з таких членів за їх вибором.

Матеріал підготував ВАСИЛЬ МОРОЗ, юрист

Інформаційно-довідкова газета ЮРИСТ КОНСУЛЬТУЄ 14/2005