МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІКИ ТА З ПИТАНЬ
ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ІНТЕГРАЦІЇ УКРАЇНИ
Н А К А З
16.03.2005 N 62
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
27 квітня 2005 р.
за N 438/10718
Про затвердження Методики визначення критеріїв
євроінтеграційної складової державних
цільових програм
З метою впорядкування роботи, спрямованої на здійснення
моніторингу виконання та аналізу стану фінансування центральними
органами виконавчої влади заходів із забезпечення інтеграції
України до Європейського Союзу, Н А К А З У Ю:
1. Затвердити Методику визначення критеріїв євроінтеграційної
складової державних цільових програм, що додається.
2. Департаменту європейської інтеграції:
подати цей наказ у десятиденний термін на державну реєстрацію
до Міністерства юстиції України;
довести цей наказ разом з адміністративно-господарським
департаментом до відома міністерств, інших центральних та місцевих
органів виконавчої влади для використання у роботі.
3. Контроль за виконанням цього наказу покласти на директора
департаменту європейської інтеграції Рябцеву Н.В.
Виконуючий обов'язки Міністра С.Романюк
ПОГОДЖЕНО:
Міністерство фінансів України
Заступник Міністра В.В.Лісовенко
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства економіки
та з питань європейської
інтеграції України
16.03.2005 N 62
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
27 квітня 2005 р.
за N 438/10718
МЕТОДИКА
визначення критеріїв євроінтеграційної складової
державних цільових програм
1. Загальні положення
1.1. Ця Методика визначає основні засади і вимоги щодо
організації і проведення аналізу державних цільових програм (далі
- ДЦП) та їх проектів на наявність євроінтеграційної складової
(далі - аналіз).
1.2. Методика розроблена з метою застосування єдиних підходів
до визначення відповідності положень ДЦП критеріям
євроінтеграційної складової, а також для проведення замовниками та
виконавцями ДЦП аналізу забезпечення фінансування
євроінтеграційної складової.
1.3. Органи державної влади, керуючись цією Методикою,
визначають євроінтеграційну складову ДЦП, за якими вони є
виконавцями/співвиконавцями, та забезпечують проведення їх
аналізу. Результати аналізу викладаються в письмовій формі і
підписуються керівником органу державної влади.
1.4. Про результати аналізу органи державної влади інформують
Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції
України, Міністерство юстиції України та Міністерство фінансів
України.
2. Терміни, що вживаються у цій Методиці, мають таке
значення:
євроінтеграційна складова - частина програмного документа
(його окремі дії, проекти) або проекту, що належить до сфери
питань євроінтеграції;
євроінтеграційні заходи - дії, кінцевою метою яких є правове,
економічне, інституційне тощо наближення України до Європейського
Союзу (далі - ЄС);
адаптація законодавства (зближення) - це процес приведення
законів України та інших нормативно-правових актів у відповідність
із acquis communautaire;
acquis communautaire - правова система ЄС, яка включає акти
законодавства ЄС (але не обмежується ними), прийняті в рамках ЄС,
спільної зовнішньої політики та політики безпеки, співпраці у
сфері юстиції та внутрішніх справ;
гармонізація (приведення у відповідність) - це процес
приведення національних стандартів у відповідність із стандартами
ЄС;
імплементація - здійснення, виконання державою міжнародних
правових норм;
діяльність у сфері євроінтеграції - сукупність дій,
пов'язаних із створенням умов інтеграції України до ЄС;
інституційне забезпечення - утворення нових або реорганізація
(удосконалення) існуючих інституцій (структур), а також дії щодо
кадрової підготовки з метою організаційного забезпечення
діяльності цих інституцій та процесу євроінтеграції в цілому;
інформаційна підтримка - комплекс інформаційно-просвітницьких
заходів, спрямованих на взаємопроникнення в інформаційний простір
України та ЄС з метою формування в українському суспільстві
проєвропейської, а в європейському - проукраїнської більшості, а
також спрямованих на підтримку євроінтеграційного курсу України
громадськістю;
Копенгагенські критерії - критерії вступу країн Центральної
та Східної Європи до ЄС, які були прийняті у червні 1993 року на
засіданні Європейської Ради в Копенгагені і підтверджені в грудні
1995 року на засіданні Європейської Ради в Мадриді.
3. Критерії визначення євроінтеграційної складової ДЦП
Критерії євроінтеграційної складової визначаються відповідно
до передбачених ДЦП дій за такими напрямами:
3.1. Створення нормативно-правової бази, адаптованої до норм
ЄС (адаптація законодавства України до законодавства ЄС та
гармонізація вітчизняних технічних стандартів із світовими та
європейськими)
У рамках цього напряму передбачається:
здійснення перекладу актів acquis communautaire українською
мовою;
проведення порівняльного аналізу регулювання правовідносин у
відповідних сферах в Україні та ЄС;
підготовка рекомендацій щодо приведення законодавства України
у відповідність із acquis communautaire та розроблення на їх
підставі проектів нормативно-правових актів;
проведення експертизи щодо відповідності проектів законів
України та інших нормативно-правових актів, які за предметом
правового регулювання належать до сфер, правовідносини в яких
регулюються, acquis communautaire;
розроблення проектів законів, інших нормативно-правових
актів, спрямованих на адаптацію законодавства України до acquis
communautaire;
залучення юридичних радників;
відрядження з відповідною метою;
організація і проведення семінарів, конференцій, симпозіумів
тощо.
3.2. Політичні, економічні та соціальні перетворення і
структурні реформи, спрямовані на досягнення Україною
Копенгагенських критеріїв
Діяльність у цьому напрямі передбачає реалізацію чинних та
розроблення нових програмних документів, кінцевою метою яких
відповідно до Копенгагенських критеріїв є:
1) стабільність інститутів, які гарантують демократію,
верховенство права, дотримання прав людини та захист прав
національних меншин (політичні критерії):
забезпечення свободи парламентських, президентських виборів і
виборів до місцевих органів влади;
створення та розширення діяльності демократичних інституцій,
неурядових організацій, незалежних засобів масової інформації;
прийняття законодавчих актів і створення відповідних установ,
що надійно захищають права меншин;
посилення боротьби з організованою злочинністю та корупцією;
вирішення питань правового забезпечення та посилення боротьби
з відмиванням коштів;
створення надійно діючих інститутів у сфері юстиції і
внутрішніх справ;
здійснення заходів з протидії дискримінації в усіх сферах
суспільного життя;
гарантії незалежності судової влади, поліпшення
функціональних судів;
захист особистих свобод;
2) наявність дієвої ринкової економіки та здатність
витримувати конкурентний тиск і дію ринкових сил у межах ЄС
(економічні критерії):
макроекономічна стабільність, яка дає змогу суб'єктам
господарювання приймати рішення в атмосфері стабільності та
передбачуваності;
здійснення адміністративної реформи та структурних реформ;
наявність ринкових інститутів;
лібералізація цін та торговельного режиму;
відповідне правове забезпечення ринкових перетворень,
включаючи регулювання права власності, виконання законів і
контрактів;
поліпшення умов конкуренції;
створення середовища, сприятливого для підприємницької
діяльності;
достатня частка малих підприємств у структурі економіки;
створення сприятливого інвестиційного клімату;
достатня кількість людських та матеріальних ресурсів,
включаючи інфраструктуру (енергопостачання, телекомунікації,
транспорт тощо), рівень освіти та дослідницької діяльності;
підвищення кваліфікації робочої сили;
поліпшення структури та диверсифікація експорту;
здійснення промислової політики, спрямованої на зниження
матеріало- та енергоємності виробництва;
відсутність перешкод для доступу на ринок та виходу з нього;
суспільний консенсус щодо найважливіших питань економічної
політики;
розвиненість фінансового сектору;
ступінь впливу урядової політики і законодавства на
конкуренцію шляхом проведення торговельної політики, політики
конкуренції, надання державної допомоги;
здійснення соціальної політики.
Крім того, в ході визначення євроінтеграційної складової ДЦП
доцільно керуватися критеріями ринковості економіки, що визначені
у Базовому антидемпінговому регламенті ЄС, а саме:
конвертування валюти за ринковим курсом;
наявність єдиної чіткої системи бухгалтерських записів та
проведення незалежного аудиту;
відсутність деформаційного впливу старої системи на витрати
виробництва та фінансовий стан компанії;
забезпечення правових гарантій щодо визначеності та
стабільності діяльності компанії відповідно до норм чинного
законодавства про власність та банкрутство;
відсутність втручання держави у прийняття компаніями рішень
та розміщення ресурсів;
3) здатність узяти на себе зобов'язання, що випливають із
членства в ЄС, включаючи суворе дотримання завдань політичного,
економічного, валютного союзу ("членські" критерії):
визначення, прийняття, виконання та правове застосування
acquis communautaire - ключового аспекту підготовки до членства в
ЄС, що вимагає не лише включення до національного законодавства, а
й забезпечення його дієвого застосування acquis communautaire
через відповідним чином пристосовані адміністративні та судові
структури.
3.3. Набуття Україною членства у світових та європейських
структурах, імплементація міжнародних угод
Цей напрям передбачає:
розширення договірно-правової бази інтеграції (підготовка до
підписання та підписання міжнародних угод, конвенцій, протоколів
тощо);
утворення за участю України нових міжнародних об'єднань;
заходи щодо виконання взятих зобов'язань.
3.4. Розширення співробітництва з ЄС та його
державами-членами, у тому числі на регіональному рівні, реалізація
спільних з ЄС проектів або участь у проектах ЄС
Основним продуктом за цим напрямом діяльності є розширення
договірно-правової бази співробітництва, що передбачає:
підготовку та підписання договорів, протоколів, планів,
проектів;
здійснення заходів з імплементації цих документів та
виконання взятих за ними зобов'язань;
утворення та організацію діяльності спільних суб'єктів
господарювання, інших юридичних осіб тощо.
3.5. Інституційне забезпечення процесу євроінтеграції має на
меті утворення нових або реорганізацію (удосконалення) існуючих
інституцій (структур), а також проведення роботи щодо кадрового
забезпечення діяльності цих інституцій та процесу євроінтеграції в
цілому, у тому числі стажування спеціалістів за кордоном, вивчення
ними мов країн-членів ЄС.
3.6. Інформаційна підтримка процесу євроінтеграції
передбачає:
роботу, пов'язану із створенням та функціонуванням
загальнодержавної інформаційної мережі з питань європейського
права;
видання бюлетенів, збірників нормативних актів, інших
матеріалів, що належать до його компетенції;
організацію і проведення семінарів, конференцій, симпозіумів,
інших заходів.
3.7. Реалізація інших заходів у рамках Угоди про партнерство
та співробітництво між Україною і Європейськими Співтовариствами
та їх державами-членами, Стратегії інтеграції України до
Європейського Союзу, затвердженої Указом Президента України від
11.06.98 N 615/98 ( 615/98 ), Програми інтеграції України до
Європейського Союзу, затвердженої Указом Президента України від
14.09.2000 N 1072/2000 ( 1072/2000 ), Плану дій "Україна -
Європейський Союз" ( 994_693 ), схваленого на засіданні Ради з
питань співробітництва між Україною та Європейським Союзом (м.
Брюссель, 21.02.2005), відповідно до окремо визначених процедур.
Директор департаменту європейської
інтеграції Міністерства економіки
та з питань європейської інтеграції
України Н.Рябцева