ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ
Л И С Т
N 1727/5/17-0516 від 11.03.99
м.Київ
vd990311 vn1727/5/17-0516
Державні податкові адміністрації
у Автономній Республіці Крим,
областях, мм. Києві і Севастополі
Вищий арбітражний суд України
252601, м. Київ - 1,
вул. Хрещатик, 5
Щодо порядку справляння державного мита
Державна податкова адміністрація України у зв'язку із
зверненням Вищого арбітражного суду України, а також враховуючи
численні запити податкових органів, надсилає роз'яснення щодо
порядку справляння державного мита та стягнення пені за
несвоєчасне внесення державного мита до бюджету.
Відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня
1993 року N 7-93 "Про державне мито" відповідними змінами і
доповненнями, платниками державного мита є фізичні та юридичні
особи за вчинення в їхніх інтересах дії та видачу документів, що
мають юридичне значення, уповноваженими на те органами.
Державне мито справляється при зверненні юридичних осіб та
громадян до суду, арбітражного суду, нотаріальних контор,
виконкомів сільських, селищних, міських рад, органів МВС України,
органів записів актів громадського стану та деяких інших органів.
Зокрема, державне мито справляється із позовних заяв і заяв
кредиторів у справах про банкрутство, що подаються до арбітражних
судів, та заяв про перевірку рішень, ухвал, постанов у порядку
нагляду, також про перегляд за нововиявленими обставинами.
Із заяв, що подаються до арбітражного суду, державне мито
справляється у розмірах, визначених пунктом 2 статті 3 Декрету.
Державне мито сплачується платниками при зверненні до зазначених
органів, в т. ч. і арбітражних судів, крім виконкомів сільських
рад, шляхом безготівкового розрахунку або готівкою до кредитної
установи.
По справах, то розглядаються арбітражними судами, державне
мито сплачується шляхом безготівкового розрахунку або готівкою до
кредитної установи до подання позовної заяви або заяви про
перегляд рішення арбітражного суду згідно з пунктом 1 розділу 1
Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита,
затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції
України від 22 квітня 1993 року N 15 ( z0050-93 ) (зареєстровано в
Міністерстві юстиції України 19 травня 1993 року N 50).
При безготівковому перерахунку мита з рахунку платника на
рахунок відповідного бюджету в платіжному дорученні або, якщо мито
сплачено готівкою - в квитанції, зазначається: хто сплатив
державне мито, за що сплачено; сума мита (цифрами і прописом).
Крім того, на останньому примірнику платіжного доручення, що
додається до документа, щодо якого вчинюється відповідна дія,
обов'язково банком робиться напис про зарахування мита до бюджету.
Цей напис повинен бути завірений відповідним працівником банку і
відтиском печатки і відміткою дати виконання платіжного доручення.
Платіжні доручення на безготівкове перерахування державного
мита до бюджету, квитанції банку про його сплату додаються до
позовних заяв. Ціну позову вказує позивач. У випадках
неправильного зазначення ціни позову, чи позивач не вказує у заяві
ціну позову або встановити точно його ціну неможливо, арбітр
(суддя), приймаючи позовну заяву, попередньо встановлює розмір
належного до сплати мита. Якщо при винесенні судом рішення
загальна сума позову збільшується, мито обчислюється виходячи із
збільшеної суми позову. При цьому різниця, що утворилася, підлягає
стягненню з позивача або при повному задоволенні позову - з
відповідача (Інструкція "Про порядок обчислення та справляння
державного мита", а також Арбітражний процесуальний Кодекс України
( 1798-12 ) (статті 49, 55, 57).
При прийнятті позовної заяви арбітр (суддя) повинен
перевіряти докази своєчасно та повноти сплати позивачем державного
мита, а у випадку звільнення від сплати мита, наявність документа,
що підтверджує право позивача на таке звільнення. Це передбачає і
стаття 63 Арбітражного процесуального Кодексу України. У разі
несплати державного мита заява (позов) до розгляду не приймається.
Оскільки платниками державного мита є позивачі (юридичні чи
фізичні особи, що звернулися до арбітражного суду з заявою або
позовом), податкові органи, після встановлення факту прийняття
позову (заяви) арбітром, суддею без сплати державного мита або
сплаченого не в повному розмірі на підставі складеного документа
(акт чи довідка), письмово пропонують органу (арбітражного суду,
суду), який перевірявся, протягом певного строку винести рішення
(ухвалу) про стягнення з платника недоплаченої суми державного
мита та у відповідних випадках - пені.
Після прийняття арбітражним судом рішення (ухвали) про
стягнення державного мита і пені з конкретного підприємства,
організації чи установи, наказ про його стягнення одночасно з
рішенням, надсилається для виконання податковому органу за місцем
знаходження підприємства, організації чи установи, яка повинна
сплатити відповідну суму мита та пені. Рішення (ухвала)
арбітражного суду направляється податковим органом разом з
інкасовим розпорядженням у відповідний банк для стягнення вказаних
у рішенні (ухвалі) сум мита та пені з платника.
Наказ про стягнення державного мита виконується стягувачем,
зокрема, податковим органом у порядку, визначеному статтею 118
Арбітражного Процесуального Кодексу України.
Заступник Голови Г.І.Бондаренко