Яка відповідальність настає за ухилення власника від укладення колективного договору?

Відповідно до ст. 17 Закону України від 1 липня 1993 року № 3356—XII «Про колективні договори і угоди» на власника або уповноважений ним орган, які ухиляються від участі в переговорах щодо укладення (зміни, доповнення) колективного договору, або навмисно порушили строк (не розпочали переговори протягом 7 днів після отримання письмового повідомлення від іншої сторони про початок переговорів), або не забезпечили роботу відповідної комісії у визначені сторонами строки, накладається штраф до 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Вони несуть також дисциплінарну відповідальність аж до звільнення з посади.

Крім того, ст. 18 цього Закону передбачено, що зазначені вище особи, з вини яких порушено чи не виконано зобов'язання щодо колективного договору, притягуються судом до " адміністративної відповідальності. На них накладається штраф у розмірі до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Вони також несуть дисциплінарну відповідальність аж до звільнення з посади.

Згідно з п. 9 ст. 38 Закону України від 15 вересня 1999 року № 1045—XIV «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» виборний орган первинної профспілкової організації на підприємстві, в установі або організації приймає рішення про вимогу до роботодавця розірвати трудовий договір (контракт) з керівником підприємства (установи, організації), якщо він порушує законодавство про працю, ухиляється від участі у переговорах щодо укладення або зміни колективного договору, не виконує зобов'язання за колективним договором, допускає інші порушення законодавства про колективні договори.

Звільнення керівника в такому разі провадиться за ст. 45 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП). Якщо власник (уповноважений ним орган) або сам керівник підприємства не згоден з такою вимогою виборного профспілкового органу, він оскаржує це рішення до суду у двотижневий строк з дня отримання рішення. Подання скарги зупиняє процес звільнення до винесення рішення судом. Якщо ж рішення профспілкового органу не виконано і не оскаржено, то виборний орган первинної профспілкової організації у цей же строк може оскаржити до суду діяльність (бездіяльність) посадових осіб, органів, до компетенції яких належить застосування ст. 45 КЗпП України.

Матеріал підготував ВАСИЛЬ МОРОЗ, юрист
Інформаційно-довідкова газета ЮРИСТ КОНСУЛЬТУЄ 36/2005