ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ

                             Л И С Т

 N 4511/11/15-1116 від 30.04.98
     м.Київ

 vd980430 vn4511/11/15-1116


            Щодо  віднесення до складу  валових витрат
            вартість бою шиферу понад норми природного
                    убутку при транспортуванні


     Державна  податкова  адміністрація  України  розглянула  лист
концерну "Укрцемент" від 27.03.98 р.   N 169  щодо  віднесення  до
складу валових витрат вартість бою шиферу понад  норми  природного
убутку при транспортуванні  і  повідомляє,  що  згідно  з  Законом
України "Про оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (із
внесеними змінами),  датою збільшення валового  доходу  вважається
дата,   що   припадає   на   податковий   період,  протягом  якого
відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
     або  дата  зарахування  коштів  від  покупця  (замовника)  на
банківський рахунок платника  податку  в  оплату  товарів  (робіт,
послуг), що підлягають продажу, у  разі  продажу  товарів  (робіт,
послуг) за готівку  -  дата  її  оприбуткування  в  касі  платника
податку, а  за  відсутності  такої  -  дата  інкасації  готівки  у
банківській установі, що обслуговує платника податку;
     або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг)  -  дата
фактичного надання результатів робіт  (послуг)  платником  податку
(підпункт 11.3.1 статті 11).
     Тобто, якщо першою з вказаних подій у звітному періоді є дата
відвантаження товарів,  то  валовий  доход  збільшується  на  суму
відвантажених товарів, за виключенням тієї  частини,  що  втратила
свою споживчу якість внаслідок псування і не акцептована  покупцем
у встановленому порядку.
     Що  стосується  питання  визначення   джерела   відшкодування
фактичних  втрат  виробника  зверх  норм  природного  убутку   від
пошкодження  продукції,  то,  згідно  із  пунктом  5.1  статті   5
вищевказаного Закону, вони не включаються до валових витрат,  якщо
згідно з умовами господарського  договору  продавець  визнав  себе
відповідальним за псування шиферу, тобто погодився на  неотримання
оплати  від  покупця  за   зіпсовану   продукцію.   Таким   чином,
вищевказані витрати не  відносяться  до  валових  витрат  з  метою
оподаткування, оскільки виявлено і документально  зафіксовано,  що
такі витрати не пов'язані з господарською діяльністю, оскільки  не
призвели до отримання  доходу  у  будь-якій  формі  відповідно  до
пункту 1.32 Закону.
     Враховуючи  викладене,  витрати,  пов'язані  з  виготовленням
продукції, що була зіпсована при транспортуванні з  вини  продавця
понад норми природного убутку, відносяться  на  зменшення  валових
витрат того періоду, в якому  продавець  документально  підтвердив
факт псування продукції зі своєї вини за  відповідними  елементами
витрат  (додаток  Ж  до  декларації  про  прибуток   підприємства,
затвердженої наказом Державної  податкової  адміністрації  України
від 21 січня 1998 року N 37, зареєстрованої в Міністерстві юстиції
України 11  лютого  1998  року за N 94/2534 ( z0094-98 ),  у разі,
якщо вказані витрати попередньо були включені  до  складу  валових
витрат продавця.

 "Налоговый, банковский, таможенный Консультант"
  N 29, 14 липня 1998 р.