УВАГА! ДОКУМЕНТ ВТРАЧАЄ ЧИННІСТЬ.
ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ У СПРАВАХ ОХОРОНИ ДЕРЖАВНОГО КОРДОНУ УКРАЇНИ
Н А К А З
N 220 від 17.05.99 Зареєстровано в Міністерстві
м.Київ юстиції України
7 червня 1999 р.
vd990517 vn220 за N 359/3652
( Наказ втратив чинність на підставі Наказу Адміністрації
Державної прикордонної служби
N 830 ( z1420-05 ) від 09.11.2005 )
Про затвердження Інструкції про службові відрядження
військовослужбовців Прикордонних військ України в
межах України
( Із змінами, внесеними згідно з Наказами Держкомкордону
N 396 ( z0553-00 ) від 24.07.2000
N 582 ( z0881-00 ) від 23.10.2000 )
На виконання пункту 11 постанови Кабінету Міністрів України
від 23.04.99 N 663 ( 663-99-п ) "Про норми відшкодування витрат на
відрядження в межах України та за кордон" Н А К А З У Ю:
1. Затвердити Інструкцію про службові відрядження
військовослужбовців Прикордонних військ України в межах України,
що додається.
2. Визнати такою, що втратила чинність, Інструкцію про
службові відрядження військовослужбовців Прикордонних військ у
межах України, затверджену наказом Голови Державного комітету у
справах охорони державного кордону України - командуючого
Прикордонними військами України від 22.03.99 N 130 ( z0279-99 ).
3. Наказ розіслати до окремої військової частини.
Голова Держкомітету - командуючий
Прикордонними військами України
генерал-полковник В.Банних
Затверджено
Наказ Голови Державного комітету
у справах охорони державного
кордону України - командуючого
Прикордонними військами України
17.05.99 N 220
Інструкція
про службові відрядження військовослужбовців
Прикордонних військ України в межах України
1. Загальні положення
1.1. Службовим відрядженням вважається поїздка генерала,
офіцера, прапорщика, мічмана чи військовослужбовця, який проходить
службу за контрактом (далі - військовослужбовці) згідно з наказом
командира військової частини, начальника установи, навчального
закладу або підприємства Прикордонних військ України (далі -
військові частини) на певний строк в іншу місцевість для виконання
службового завдання поза пунктом постійного або тимчасового
розташування військової частини, в якій військовослужбовець
проходить службу (далі - місце постійної служби).
Окремим видом витрат, що не потребують спеціального
документального підтвердження, є добові витрати (видатки на
харчування та фінансування інших особистих потреб фізичної особи),
норми яких установлені Кабінетом Міністрів України.
Добові витрати відшкодовуються в єдиній сумі незалежно від
статусу населеного пункту.
Відрядженому військовослужбовцю понад установлені норми
компенсації витрат у зв'язку з відрядженням відшкодовуються також
витрати на оплату податку на додану вартість за придбані проїзні
документи, користування в поїздах постільними речами та наймання
житлового приміщення згідно з підтвердними документами в
оригіналі.
Відшкодування витрат на службові телефонні переговори
проводиться в розмірах, погоджених з командиром військової
частини.
Витрати на відрядження відшкодовуються лише за наявності
документів, що підтверджують вартість цих витрат, в оригіналі, а
саме: транспортних квитків або транспортних рахунків (багажних
квитанцій), рахунків готелів (мотелів) тощо.
Витрати в зв'язку з відрядженням, що не підтверджені
документально (крім добових витрат), військовослужбовцям не
відшкодовуються.
1.2. Службові відрядження дозволяються:
а) військовослужбовцям Прикордонних військ України в межах
України - Головою Державного комітету у справах охорони державного
кордону України - командуючим Прикордонними військами України або
заступником Голови Державного комітету у справах охорони
державного кордону України;
б) військовослужбовцям військових частин напряму в межах
напрямів - командуючим військами напряму або його заступником;
в) слухачам і курсантам навчальних закладів на практику і
стажування або для підготовки ними дипломних проектів (робіт), а
також військовослужбовцям постійного складу навчальних закладів, у
тому числі командирам підрозділів, для керівництва практикою і
стажуванням за межами розташування навчального закладу -
керівником навчального закладу згідно з розпорядженням
Держкомітету;
г) військовослужбовцям військових частин у межах військової
частини - командиром військової частини.
1.3. Направлення військовослужбовця у відрядження
здійснюється командиром військової частини і оформляється наказом
із зазначенням: пункту призначення, назви військової частини або
органу виконавчої влади, куди відряджається військовослужбовець,
строку і мети відрядження.
Строк відрядження визначається командиром військової частини,
але не може перевищувати 30 календарних днів.
Термін відрядження військовослужбовців, які направляються для
виконання монтажних, налагоджувальних, ремонтних і будівельних
робіт, не повинен перевищувати періоду будівництва об'єктів.
Термін відрядження військовослужбовців, направлених на
навчання в системі перепідготовки, удосконалення, підвищення
кваліфікації кадрів, на навчальні та підсумково-випускні збори
слухачів заочних факультетів вищих військових навчальних закладів,
не повинен перевищувати 90 днів. ( Пункт 1.3 доповнено абзацом
згідно з Наказом Держкомкордону N 582 ( z0881-00 ) від
23.10.2000 )
1.4. Військовослужбовцям, які вибули з пункту службового
відрядження у відпустку або в лікувальний заклад і після прибуття
з відпустки або лікувального закладу в пункт розташування
військової частини нововідрядженим до місця виконання службового
завдання, строк безперервного перебування у службовому відрядженні
обчислюється з урахуванням часу перебування у відрядженні до
вибуття у відпустку або на лікування.
1.5. Тривалість службового відрядження обчислюється за
кількістю днів перебування у відрядженні, з урахуванням вихідних,
святкових і неробочих днів та часу перебування в дорозі (разом з
вимушеними зупинками).
Визначення кількості днів відрядження для виплати добових
проводиться з урахуванням дня вибуття у відрядження і дня прибуття
до місця постійної служби, що зараховується як два дні.
При відрядженні військовослужбовця строком на один день або в
таку місцевість, звідки військовослужбовець має змогу щоденно
повертатися до місця постійного проживання, добові виплачуються як
за повну добу.
Днем вибуття у відрядження вважається день відправлення
літака, поїзда, автобуса або іншого транспортного засобу з пункту
постійної служби відрядженого військовослужбовця, а днем прибуття
з відрядження - день прибуття зазначеного транспорту в пункт
постійної служби. При відправленні транспорту до 24 годин включно
днем від'їзду вважається поточна доба, а з 0 годин і пізніше -
наступна доба. Якщо станція відправлення поїзда, пристань або
аеропорт розташовані за межами населеного пункту, то в строк
відрядження зараховується час, потрібний для проїзду до станції,
пристані, аеропорту. Аналогічно визначається день прибуття
відрядженого в пункт постійної служби.
1.6. Фактичний час перебування в дорозі, за який виплачуються
добові, визначається за існуючим розкладом руху залізничного,
водного та повітряного транспорту, враховуючи час затримки
відрядженого в дорозі з причин, які від нього не залежать, і час
на пересадки. Факт затримки відрядженого в дорозі з причин, які не
залежать від нього, має бути засвідчений посадовими особами
органів військового сполучення або військовими комендантами
гарнізонів, а за їх відсутності - начальниками вокзалів,
пристаней, аеропортів.
1.7. Фактичний час перебування у відрядженні визначається за
відмітками в посвідченні про відрядження щодо вибуття з місця
постійної служби і прибуття до місця постійної служби. Якщо
військовослужбовця відряджено до різних населених пунктів, то
відмітки про день прибуття і день вибуття робляться у кожному
пункті.
Відмітки підтверджуються: у військових частинах - підписом
командира частини або його заступника, а в установах, навчальних
закладах, на підприємствах і в органах виконавчої влади - підписом
посадової особи, на яку покладено обов'язок відмічати посвідчення
про відрядження.
Відмітки в посвідченні про відрядження військовослужбовця
завіряються тією печаткою, якою користується у своїй діяльності
військова частина, установа, організація або підприємство для
засвідчення підпису відповідної службової особи.
Якщо відряджений не зобов'язаний прибути у військову частину,
то зазначені відмітки підтверджуються і завіряються у військовій
комендатурі гарнізону, а за її відсутності - в органах виконавчої
влади.
При відрядженнях з питань оперативної діяльності, коли
військовослужбовець не може зробити відмітку про перебування в
пункті відрядження, час перебування військовослужбовця у
відрядженні письмово підтверджує начальник за місцем служби цього
військовослужбовця.
Якщо за умовами режиму секретності в посвідченнях про
відрядження не зазначається пункт відрядження, то відмітки в них
робляться без зазначення пункту відрядження.
1.8. Не відшкодовуються витрати на відрядження за
посвідченнями про відрядження, виданими з порушенням вимог цієї
Інструкції, а також на відрядження, не забезпечені коштами.
1.9. Посадові особи, винні в незаконному або необгрунтованому
витрачанні коштів на службові відрядження, притягаються до
матеріальної відповідальності в порядку, передбаченому Положенням
про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду,
заподіяну державі (затверджено постановою Верховної Ради України
від 23.06.95 N 243/95-ВР).
1.10. Військовослужбовцю перед виїздом у відрядження
видається грошовий аванс у межах сум, призначених на оплату
вартості проїзду, витрат на наймання житлового приміщення і
добових. Протягом трьох робочих днів після повернення з
відрядження військовослужбовець зобов'язаний подати у фінансовий
орган військової частини авансовий звіт про витрачені суми, до
якого додається належно оформлене посвідчення про відрядження, та
документи про наймання житлового приміщення і проїзні документи в
оригіналі.
1.11. На військовослужбовців, які перебувають у відрядженні,
поширюється режим робочого часу тих військових частин, до яких
вони відряджені.
Якщо військовослужбовець вибуває у відрядження у вихідний
день, то йому після повернення з відрядження в установленому
порядку надається інший день відпочинку.
1.12. Викладений в цій Інструкції порядок відшкодування
витрат на відрядження у повній мірі поширюється на
військовослужбовців, які вибули у відрядження у зв'язку з їх
викликом в органи дізнання, попереднього слідства, прокуратури або
в суд як свідків, потерпілих, законних представників потерпілих,
експертів, спеціалістів, перекладачів, понятих.
При цьому відшкодування витрат на відрядження
військовослужбовцям провадиться:
а) у разі виклику у військовий суд і військову прокуратуру -
у військовій частині за місцем штатної служби військовослужбовців
за рахунок відповідних асигнувань за кошторисом Прикордонних
військ України;
б) у разі виклику в територіальні органи дізнання,
попереднього слідства, прокуратуру або суд - у військовій частині
за місцем штатної служби за рахунок коштів за кошторисом
Прикордонних військ України з наступним відшкодуванням виплачених
сум на вимогу військової частини органом, який викликав
військовослужбовця.
2. Виплата добових
2.1. Військовослужбовцям, направленим у службові відрядження
в одиночному порядку в межах строків, установлених пунктом 1.3
цієї Інструкції, виплачуються добові в розмірі 18 грн.
Витрати на харчування, вартість якого включена до рахунків на
оплату вартості проживання у готелях або до проїзних документів,
оплачуються відрядженим за рахунок добових.
( Пункт 2.1 із змінами, внесеними згідно з Наказом Держкомкордону
N 582 ( z0881-00 ) від 23.10.2000 )
2.2. Витрати на проїзд до місця відрядження і назад
відшкодовуються військовослужбовцю у розмірі вартості проїзду
повітряним, залізничним, водним та автомобільним транспортом
загального користування (крім таксі) з урахуванням усіх витрат,
пов'язаних із придбанням проїзних квитків (крім доставки квитків
додому) і користуванням постільними речами в поїздах, та страхових
платежів на транспорті.
За наявності декількох видів транспорту на маршруті, що
зв'язує місце постійної служби з місцем відрядження, командир
військової частини може запропонувати відрядженому
військовослужбовцю вид транспорту, яким йому слід скористатися.
Витрати на проїзд відрядженого військовослужбовця у м'якому
вагоні, каютах, що оплачуються за 1 - 4 групою тарифних ставок на
суднах морського флоту, каютах 1 і 2 категорії на суднах річкового
флоту, а також повітряним транспортом за квитками 1 класу та
бізнес-класу відшкодовуються в кожному окремому випадку з дозволу
командира військової частини згідно з поданими проїзними
документами.
2.3. Добові, у тому числі за час перебування в дорозі, не
виплачуються при відрядженнях:
а) слухачів і курсантів навчальних закладів, які перебувають
за місцем проходження практики, стажування або підготовки
дипломних проектів на казарменому становищі;
б) військовослужбовців строкової служби і курсантів
навчальних закладів з цивільної молоді або солдатів, матросів,
сержантів і старшин строкової служби.
2.4. Добові витрати військовослужбовцям не відшкодовуються за
період, коли відрядженому виплачуються морське грошове
забезпечення, польові виплати або надбавка військовослужбовцям,
направленим для виконання монтажних, налагоджувальних, ремонтних і
будівельних робіт, та військовослужбовцям, які несуть службу
вахтовим методом, постійно виконують службові обов'язки в дорозі
або мають роз'їзний (пересувний) характер несення служби.
2.5. Військовослужбовцям, які тимчасово прикомандировані з
дозволу Голови Державного комітету у справах охорони державного
кордону України, першого заступника Голови Держкомітету -
начальника штабу Прикордонних військ України або перебувають у
розпорядженні відповідних командирів, добові за період перебування
в пунктах прикомандирування або розпорядження не виплачуються. При
направленні цих військовослужбовців у службові відрядження з
пунктів прикомандирування (перебування в розпорядженні) в інші
пункти добові виплачуються на загальних підставах, як і
військовослужбовцям військової частини, до якої вони
прикомандировані (перебувають у розпорядженні).
3. Відшкодування витрат на наймання житлового
приміщення
3.1. Військовослужбовцям, направленим у службові відрядження
в межах строків, установлених пунктом 1.3, витрати на наймання
житлового приміщення відшкодовуються у розмірі фактичних витрат з
урахуванням плати за користування телевізором і холодильником, але
не більше 50 грн. за добу.
Відрядженому військовослужбовцю за наявності підтвердних
документів відшкодовуються витрати на побутові послуги, що
включені до рахунків на оплату вартості проживання у готелях
(прання, чистка, лагодження та прасування одягу, взуття чи
білизни), але не більш як 10 відсотків норм добових витрат за всі
дні проживання. ( Абзац другий пункту 3.1 із змінами, внесеними
згідно з Наказом Держкомкордону N 396 ( z0553-00 ) від
24.07.2000 )
Військовослужбовцям, направленим у встановленому порядку на
навчання (за денною формою) в цивільні навчальні заклади і
підрозділи системи підвищення кваліфікації та перепідготовки
кадрів, витрати на наймання житлового приміщення в межах
установлених норм відшкодовуються за весь період навчання, якщо ці
військовослужбовці на час навчання не забезпечувалися гуртожитком
і витрати на наймання житлової площі в плату за навчання не
включалися.
3.2. Відрядженому військовослужбовцю відшкодовується плата за
бронювання місця в готелях у розмірі не більш як 50 відсотків його
вартості за добу.
3.3. Витрати на наймання житлового приміщення в розмірах,
зазначених у пунктах 3.1 і 3.2 цієї Інструкції, також
відшкодовуються:
а) у разі наймання житлового приміщення у пунктах затримки
при прямуванні військовослужбовців у службове відрядження або під
час повернення з відрядження, якщо затримка сталася з причин, які
від них не залежать, що має бути засвідчено посадовими особами
органів військових сполучень або військовими комендантами
гарнізонів, а за їх відсутності - начальниками вокзалів,
пристаней, аеропортів;
б) військовослужбовцям строкової служби при відрядженнях в
одиночному порядку в пункти, де немає військових частин, у тому
числі при відрядженнях як народних засідателів військових судів;
в) військовослужбовцям, відрядженим у пункт, звідки є змога
щодня повертатися до місця служби (проживання), але за умовами
відрядження зобов'язаним перебувати в зазначених пунктах
безперервно.
3.4. Витрати на наймання житлового приміщення відшкодовуються
за кожну добу перебування у пункті відрядження з дня прибуття
відрядженого в пункт призначення і по день виїзду з нього.
3.5. Витрати на наймання житлового приміщення не
відшкодовуються:
а) якщо відрядженому житлове приміщення було запропоновано
безкоштовно, про що свідчать відмітки в посвідченні про
відрядження;
б) військовослужбовцям строкової служби і курсантам
навчальних закладів з цивільної молоді або солдатів, матросів,
сержантів і старшин строкової служби, крім випадків, зазначених у
підпункті "б" пункту 3.3 цієї Інструкції;
в) військовослужбовцям, тимчасово прикомандированим до інших
військових частин, - за час перебування у пункті
прикомандирування;
г) за період, коли відрядженому виплачуються польові виплати
або морське грошове забезпечення.
4. Надбавка військовослужбовцям, направленим для
виконання монтажних, налагоджувальних, ремонтних
і будівельних робіт, та військовослужбовцям, які
несуть службу вахтовим методом, постійно
виконують службові обов'язки в дорозі або мають
роз'їзний (пересувний) характер несення служби
4.1. Військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової
служби, за час виконання монтажних, налагоджувальних, ремонтних і
будівельних робіт та військовослужбовцям, які несуть службу
вахтовим методом, постійно виконують службові обов'язки в дорозі
або мають роз'їзний (пересувний) характер несення служби поза
пунктом постійного розташування військової частини, виплачується
надбавка в розмірі 20 відсотків від посадового окладу за кожний
день перебування у відрядженні, але розмір надбавки не може
перевищувати норм добових витрат, передбачених пунктом 2.1 цієї
Інструкції. ( Пункт 4.1 із змінами, внесеними згідно з Наказом
Держкомкордону N 582 ( z0881-00 ) від 23.10.2000 )
4.2. Визначення кількості днів для виплати надбавки
здійснюється з урахуванням дня вибуття та дня прибуття до місця
постійної служби.
4.3. Витрати на проїзд до місця відрядження і назад, а також
на наймання житлового приміщення цим військовослужбовцям
відшкодовуються у порядку, визначеному цією Інструкцією, за весь
час перебування у відрядженні.
4.4. Надбавка, у тому числі за час у дорозі, не виплачується:
а) військовослужбовцям, які мають змогу щодня повертатися до
місця служби або постійного місця проживання, якщо виконання
службового завдання не потребує безперервного перебування поза
пунктом служби, про що має бути зазначено в наказі командира
військової частини;
б) за період перебування військовослужбовців у лікувальних
закладах;
в) військовослужбовцям, які мають право на одержання добових
або морського грошового забезпечення;
г) за період перебування військовослужбовців на гауптвахті
під арештом.
Помічник командуючого - начальник
фінансової служби Держкомітету
полковник В.Дорошевський