Згідно із Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23 вересня 1999 р. № 1105 та Положенням «Про забезпечення потерпілих внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання путівками для санітарно-курортного лікування», затвердженим постановою Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань від 27.03.2003 р. № ЗО, Фонд фінансує витрати на медичну та соціальну допомогу, санаторно-курортне лікування, придбання спеціальних засобів пересування тощо, якщо потребу в них визначено висновками медико-соціальної експертної комісії (далі — МСЕК).
Відділення за рахунок коштів Фонду забезпечують путівками для санаторно-курортного лікування потерпілих згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії:
інвалідів І групи — щорічно;
інвалідів II та III групи — не рідше 1 разу на три роки.
Якщо потерпілий одночасно має право на забезпечення путівкою згідно з Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» та іншими нормативно-правовими актами, йому надається право вибору за однією з підстав.
Списки потерпілих, які мають право на санаторно-курортне лікування на підставі нормативно-правових актів, щоквартально звіряються спільно з робочими органами Пенсійного фонду, Фонду соціального захисту інвалідів, Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення, управління соціального захисту населення тощо.
При фінансуванні витрат на путівки потерпілим, які мають право на дане лікування відповідно до інших нормативно-правових актів, відділення повинні отримати довідки, що потерпілі не одержували путівки за іншими підставами.
Відділення виконавчої дирекції Фонду письмово повідомляють потерпілих про їх право отримувати у Фонді путівки, якщо це визначено в довідці МСЕК.
Для постановки на облік потерпілі подають до відділення такі документи:
1) заяву за встановленою формою;
2) висновок МСЕК про необхідність санаторно-курортного лікування;
3) довідку для отримання путівки за формою N 070/о з обов'язковим зазначенням діагнозу, профілю санаторію, сезонності.
Заява на одержання путівки реєструється в журналі обліку. Датою постановки на облік для одержання путівки вважається дата реєстрації заяви в зазначеному журналі. При надходженні черги потерпілого на одержання путівки відділення направляє йому письмовий виклик, за яким він або уповноважена ним особа повинні одержати путівку протягом строку, зазначеного у виклику.
Особі, яка супроводжує потерпілого, відділення компенсує витрати на проїзд і житло згідно із законодавством про службові відрядження.
Добові витрати встановлюються відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про норми відшкодування витрат на відрядження у межах України та за кордон» від 23.04.99 р. № 663.
Інваліду та особі, яка супроводжує інваліда до санаторно-курортного або лікувально-оздоровчого закладу, відділення компенсує витрати на проїзд (туди і назад) згідно з поданими проїзними документами (квитки, квитанції на постільну білизну та транспортування багажу).
Вартість проїзду відшкодовується відділеннями у таких розмірах:
залізницею — для інвалідів І групи та супроводжуючої особи за тарифом купейного вагону; для інвалідів ІІ-ІІІ груп за тарифом плацкартного вагону;
автобусом — за фактичними витратами;
водним транспортом — за тарифом третього класу.
Якщо інвалід або супроводжуюча його особа має право на безкоштовний проїзд відповідно до законів та інших нормативно-правових актів, то відшкодування за проїзд не проводиться.
Якщо інвалід або супроводжуюча його особа має право на пільговий проїзд відповідно до законів та інших нормативно-правових актів, то відшкодування за проїзд проводиться з урахуванням пільг.
Інвалід, на підставі договору, укладеного відділенням з автотранспортним підприємством та санаторно-курортним або лікувально-оздоровчим закладом, при необхідності забезпечується транспортуванням від місця проживання до основного виду транспорту, а по приїзді до місця знаходження санаторно-курортного чи лікувально-оздоровчого закладу від основного виду транспорту до цього закладу, а також від місця проживання до санаторно-курортного чи лікувально-оздоровчого закладу місцевого значення та у зворотний бік.
Інвалід-спинальник транспортується до місця лікування і назад спеціальним медичним транспортом в супроводі медичного працівника лікувального закладу.
У разі відмови інваліда-спинальника від транспортування спецмедтранспортом, складається акт про відмову від такого транспортування.
Транспортування інваліда-спинальника може здійснюватися також власним транспортом інваліда або його супроводжуючої особи. У такому разі фактичні витрати на паливно-мастильні матеріали компенсуються відділенням інвалі-ду-спинальнику згідно з касово-розрахунковими документами з урахуванням відрізку шляху від місця проживання інваліда-спинальника до місця розташування санаторно-курортного чи лікувально-оздоровчого закладу і у зворотному напрямку. Вартість інших видатків, пов'язаних із транспортуванням інваліда-спинальника до місця лікування і назад, не компенсується.
Якщо потерпілий поїхав до санаторію на власному автомобілі або автомобілі супроводжуючої особи, то фінансування витрат на мастильно-паливні речовини не проводиться.
У разі відмови потерпілого від забезпечення путівкою вартість путівки йому не компенсується.
У разі самостійного придбання інвалідом путівки до санаторно-курортного закладу, визначеного торгами (тендером), її вартість компенсується робочими органами виконавчої дирекції Фонду у розмірі фактичних витрат за умови перебування інваліда на обліку для одержання путівки та при наявності документів, що свідчать про сплату вартості путівки (прибутковий касовий ордер або касовий чек) та заповненого зворотного талону до придбаної путівки.
На час лікування потерпілого в санаторії відділення припиняють забезпечення інваліда лікарськими засобами, виробами медичного призначення; не проводять виплати на додаткове харчування, спеціальний медичний, постійний сторонній догляд та побутове обслуговування, які призначені потерпілому за рішенням МСЕК. Ці послуги передбачаються в договорі з санаторно-курортним закладом.
При черговому зверненні до відділення за постановкою на облік для одержання путівки потерпілий повинен подати письмову заяву, яка реєструється в установленому порядку при наявності заповненого зворотного талону до раніше виданої йому путівки.
Постановка потерпілого на облік здійснюється не раніше б місяців з часу повернення його із санаторію.
Часом повернення вважається дата закінчення перебування потерпілого в санаторії, яка зазначена у зворотному талоні до раніше виданої йому путівки.
Заповнений зворотний талон повертається до відділення у 5-денний термін від дня повернення потерпілого із санаторно-курортного закладу.
Відділення на підставі даних обліку потерпілих, які потребують санаторно-курортного лікування, направляють управлінням виконавчої дирекції Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі — управління) річні заявки на путівки згідно з медичними рекомендаціями щодо відповідного профілю санаторно-курортного закладу:
попередні — до 15 червня поточного року на наступний рік;
уточнені — до 15 листопада поточного року.
Управління на підставі даних відділень направляють до виконавчої дирекції Фонду річні заявки на путівки до спеціалізованих санаторно-курортних закладів:
попередні — до 15 липня поточного року на наступний рік;
уточнені — до 15 грудня поточного року.
Забезпечення потерпілих путівками проводиться відповідно до договорів, укладених управліннями з санаторно-курортними закладами, розташованими, як правило, на території області. Визначення санаторно-курортних закладів з метою забезпечення потерпілих путівками здійснюється шляхом застосування управліннями процедури відкритих торгів (тендерів) та інших процедур відповідно до чинного законодавства.
Виконавча дирекція Фонду укладає договори із спеціалізованими профільними санаторно-курортними закладами, визначеними шляхом застосування процедури відкритих торгів (тендерів) та інших процедур відповідно до чинного законодавства.
Розподіл путівок до спеціалізованих профільних санаторно-курортних закладів здійснюється виконавчою дирекцією Фонду між управліннями відповідно до поданих річних заявок управлінь.
Управління розподіляють путівки між відділеннями згідно з поданими річними заявками відділень.
У договорі зазначаються умови щодо забезпечення потерпілих санаторно-курортним лікуванням (термін лікування (без поділу на двох осіб), супровід (у путівці для супроводжуючої особи не передбачаються медичні та інші послуги), проїзд (транспортування потерпілого від (до) залізничного, річного (морського) вокзалу, автовокзалу або від місця проживання до санаторію), забезпечення потерпілих необхідними медичними послугами (постійним стороннім та спеціальним медичним доглядами, побутовим обслуговуванням, додатковим харчуванням). Зазначаються випадки щодо переривання або продовження терміну санаторно-курортного лікування.
Фактична вартість путівок не повинна перевищувати вартість путівок із запропонованими тендерними пропозиціями та передбаченої договором. Забороняється придбання путівок через посередницькі структури. Путівка надається потерпілому і не може передаватися іншій особі.
Правління Фонду щорічно розглядає та затверджує постановою граничну вартість путівки на ліжко-день у санаторіях.
Путівки видаються робочими органами виконавчої дирекції Фонду потерпілим за місцем проживання згідно з встановленою чергою в міру надходження путівок.
Путівки видаються потерпілим не пізніше ніж за 20 днів до початку санаторно-курортного лікування.
Для одержання путівки потерпілий подає паспорт або інший документ, який посвідчує особу.
При видачі путівки відповідальна особа робочого органу виконавчої дирекції Фонду робить на заяві потерпілого за своїм підписом відмітку про номер путівки, назву санаторно-курортного закладу, термін лікування, дату видачі, зазначає адресу потерпілого та номер його паспорта.
У разі, коли потерпілий тричі протягом календарного року без поважних причин відмовився від путівки, він знімається з обліку забезпечення путівкою протягом 12 місяців з часу останньої відмови. В разі відмови від запропонованої путівки потерпілий пише письмову заяву про відмову. В разі небажання потерпілого оформити свою відмову письмово складається акт за підписами: спеціаліста з відшкодування шкоди, бухгалтера та начальника відділення. Письмова відмова або акт заноситься до особової справи потерпілого. У разі відмови в журналі обліку і на заяві потерпілого робиться відповідний запис «від путівки відмовився» з поміткою: причини відмови, номера путівки, терміну лікування, назви санаторію. В даному випадку путівка видається наступному потерпілому за чергою.
Начальники відділень несуть персональну відповідальність за цільове використання путівок.
Заповнена путівка засвідчується підписом посадової особи, яка відповідальна за її видачу, та печаткою відділення.
Видача незаповнених путівок, видача путівок без медичних довідок або передача їх іншим особам забороняється.
Виправлення терміну лікування, прізвища потерпілого, якому була видана путівка, або інші виправлення повинні бути засвідчені підписом відповідальної особи і печаткою за згодою санаторно-курортного закладу, що обумовлюється в договорах, укладених між виконавчою дирекцією Фонду, управліннями та санаторно-курортними закладами.
У разі, якщо потерпілий з поважних причин перервав санаторно-курортне лікування, він має право на продовження санаторно-курортного лікування, якщо за станом здоров'я йому це не протипоказано, в межах невикористаних днів лікування.
У разі, якщо потерпілий перервав санаторно-курортне лікування без поважних причин, він не має права на продовження лікування за даною путівкою. Кошти, виплачені санаторно-курортному закладу за невикористаний термін лікування потерпілого, зараховуються у вартість наступних путівок або повертаються на рахунок відділень.