АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ ТРУДОВИХ ПРАВОВІДНОСИН
(відповіді на листи читачів)

У якому розмірі виплачуються з 1 січня 2006 року надбавки до пенсії за особливі заслуги перед Україною?

1 червня 2000 року прийнято Закон «Про пенсії за особливі заслуги перед Україною» № 1767, яким визначено, хто має на них право, як вони надаються і в яких розмірах.

Про категорії осіб, які мають право на такий вид пенсії, та порядок її призначення редакція надавала докладну інформацію у № 9 «ЮК» за 2003 рік, а також у № 6 за 2004 р. Проте на сьогодні набули чинності і деякі нові норми. Так, відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік», прийнятого 20 грудня 2005 p., визначено залежність розміру надбавки до пенсії за особливі заслуги перед Україною від прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб. Збільшенню зазначеного стандарту до 350 гривень на місяць з січня 2006 р. відповідає зростання розміру названої пенсії. Ця динаміка відображена в даних таблиці, уміщеної нижче.

Окрім того, згідно з прийнятим бюджетом, з 2006 року розширилося коло людей, що мають право на таку доплату.

По-перше, цю пенсію тепер стануть виплачувати і працюючим пенсіонерам, причому незалежно від їхніх доходів. До цього моменту надбавки виплачували тільки непрацюючим пенсіонерам. Закон робив виняток лише для тих працюючих, у кого середня зарплата за попередній рік не перевищила прожиткового мінімуму.

По-друге, людям, що проживають у будинках пристарілих, пенсія за особливі заслуги буде виплачуватися в повному розмірі. Раніше вони одержували тільки різницю між призначеною їм пенсією і вартістю утримання в інтернаті (у цілому виплата не може бути нижче 25 відсотків пенсії).

По-третє, право на надбавку до пенсії тепер мають люди, нагороджені Почесною грамотою Президії Верховної Ради Української РСР чи Грамотою Президії Верховної Ради Української РСР

РОЗМІРИ НАДБАВКИ ДО ПЕНСІЇ ЗА ОСОБЛИВІ ЗАСЛУГИ ПЕРЕД УКРАЇНОЮ з січня 2006 року

Хто має право на пенсію за особливі заслуги перед Україною	Розмір надбавки до пенсії у відсотках до прожиткового мінімуму	Сума надбавки, розрахована виходячи з розміру прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб на 2006 рік (350 гривень)
Герої України; Герої Радянського Союзу; Герої Соціалістичної Праці	40%	140 гривень
Повні кавалери орденів Слави і Трудової слави; особи, нагороджені орденом Леніна	39%	136 гривень 50 коп.
Особи, нагороджені чотирма і більше орденами України і колишнього Союзу РСР	38%	133 гривні
Особи, нагороджені чотирма і більше медалями «За відвагу» або Ушакова	37%	129 гривень 50 коп.
Повні кавалери ордена «За службу Родине в Вооруженньїх Силах СССР», особи, відзначені почесним званням України, колишніх Союзу РСР та Української РСР «народний»	36%	126 гривень
Ветерани Великої Вітчизняної війни, нагороджені двома і трьома бойовими орденами, трьома медалями «За відвагу», одним бойовим орденом і двома медалями «За відвагу» або Ушакова; космонавти, які здійснили політ у космос; видатні спортсмени — переможці Олімпійських і Пара-лімпійських ігор, Всесвітніх ігор глухих, чемпіони і рекордсмени світу та Європи	35 %	122 гривні 50 коп.
Ветерани Великої Вітчизняної війни, нагороджені одним бойовим орденом, двома медалями «За відвагу» або Ушакова; однократні переможці Олімпійських і Паралімпійських ігор, Всесвітніх ігор глухих; багатократні чемпіони світу; рекордсмени світу	34%	119 гривень
Ветерани Великої Вітчизняної війни, нагороджені однією медаллю «За відвагу» або Ушакова; однократні чемпіони світу	33%	115 гривень 50 коп.
Багатократні чемпіони Європи; рекордсмени Європи	32%	112 гривень
Однократні чемпіони Європи; члени льотно-випробувальних екіпажів літаків	31 %	108 гривень 50 коп.
Народні депутати України, депутати Верховної Ради колишньої УРСР, члени Кабінету Міністрів України і уряду колишньої УРСР; особи, нагороджені в період бойових дій трудовим орденом	30%	105 гривень
Особи, відзначені почесним званням України, колишніх Союзу РСР та Української РСР «заслужений» особи, нагороджені в мирний час трьома орденами; матері, які народили десятьох і більше дітей та виховали їх до шестирічного віку	25 %	87 гривень 50 коп.
Особи, нагороджені в мирний час двома орденами; матері, які народили дев'ятьох і більше дітей та виховали їх до восьмирічного віку	24%	84 гривні
Особи, відзначені державними преміями України, колишніх Союзу РСР та Української РСР; особи, які брали участь в гасінні пожежі на ЧАЕС, нагороджені в 1986 році орденом; особи, нагороджені в мирний час одним орденом України; матері, які народили вісьмох і більше дітей та виховали їх до шестирічного віку	23%	80 гривень 50 коп.
Особи, нагороджені одним орденом Жовтневої Революції, одним орденом Трудового Червоного Прапора; депутати чотирьох і більше скликань обласних, Київської та Севастопольської міських рад; матері, які народили сімох і більше дітей та виховали їх до шестирічного віку	22%	77 гривень
Особи, нагороджені одним орденом Трудової слави або одним бойовим орденом не в період бойових дій; депутати чотирьох і більше скликань міських рад (обласних центрів); матері, які народили шістьох і більше дітей та виховали їх до шестирічного віку	21 %	73 гривні 50 коп.
Депутати чотирьох і більше скликань районних, районних в містах та міських (крім обласних центрів) рад;	20%	70 гривень
особи, нагороджені в мирний час одним орденом (крім тих, що були вказані вище); матері, які народили п'ятьох і більше дітей та виховали їх до шестирічного віку; особи, нагороджені Почесною грамотою Президії Верховної Ради Української РСР або грамотою Президії Верховної Ради Української РСР; матері-героїні.	20 %	70 гривень

 

 

Які загальні умови скорочення чисельності або штату працівників і які права мають працівники в разі скорочення?

Трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності згідно зі ст. 40 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП) можуть бути розірвані роботодавцем у разі змін в організації виробництва і праці, у тому числі й у випадку скорочення чисельності або штату працівників.

Про майбутнє звільнення роботодавець зобов'язаний персонально попередити працівників не пізніше, ніж за 2 місяці. Одночасно він повинен запропонувати працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві — звільнення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП допускається лише за умови, якщо працівника неможливо перевести за його згодою на іншу роботу (ч. 2 ст. 40 КЗпП). Йому має бути запропонована робота за відповідною професією чи спеціальністю і лише за відсутності такої — інша наявна робота. Що стосується вимог працівника про надання йому наявної роботи вищого рівня, ніж він виконував, то це питання має вирішуватися роботодавцем відповідно до загальних положень про комплектування кадрів і просування по службі.

Роботодавець зобов'язаний повідомити також і державну службу зайнятості про майбутнє вивільнення працівників не пізніше, як за 2 місяці, у письмовій формі, вказуючи підстави і строки вивільнення, найменування професій, спеціальностей, кваліфікації, розмір оплати праці, а в 10-денний строк після вивільнення — надати списки вивільнених працівників. У разі неподання або порушення строків подання цих даних з роботодавця стягується штраф — річна зарплата за кожного вивільненого працівника (п. 5 ст. 20 Закону «Про зайнятість населення»).

Під час проведення звільнення внаслідок скорочення чисельності або штату працівників роботодавець має право в межах однорідних професій проводити перестановку і переводити більш кваліфікованих працівників, посади яких скорочуються, з їхньої згоди на інші посади, звільнивши з них менш кваліфікованих. Але якщо це право роботодавцем не використано, суд не повинен обговорювати питання про доцільність такої перестановки.

Щодо можливості звільнення за п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП жінки, яка має дитину віком до 3 років ( оскільки розірвання трудового договору за вказаною підставою є звільненням працівника з ініціативи роботодавця), то за таких обставин необхідно враховувати вимоги ч. 3 ст. 184 КЗпП та ст. 186-1 КЗпП. Вказані правові норми допускають можливість звільнення за ініціативою роботодавця жінок, які мають дитину віком до 3 років (а також вагітних жінок та одиноких матерів за наявності в них дитини віком до 14 років або ж дитини-інваліда, батьків, які виховують дітей без матері, та опікунів чи піклувальників), лише в разі повної ліквідації підприємства (до того ж з обов'язковим працевлаштуванням).

Хто вносить запис до трудової книжки про час догляду за інвалідом?

В Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженій наказом Міністерства праці, Міністерства юстиції та Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.93 р. № 58 вказано: до трудових книжок за місцем роботи вносять окремим рядком з посиланням на дату, номер та найменування відповідних документів записи про час догляду за інвалідом І групи або дитиною-інвалідом віком до 16 років, а також за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного медичного догляду, в тому числі за престарілим, який досяг 80 років (згідно з медичним висновком). Передбачені цим пунктом записи вносять у трудову книжку до занесення відомостей про роботу на підприємстві. Отже, записи вносять лише за місцем роботи.

Я — науковий працівник, працював у вищому навчальному закладі. У 2003 році вийшов на пенсію. Чи можу претендувати на пенсію згідно з Законом «Про наукову і науково-технічну діяльність»?

Науковий працівник згідно з Законом «Про наукову і науково-технічну діяльність», що набрав чинності 1.01.2004 p., — це учений, який за основним місцем роботи та відповідно до трудового договору (контракту) професійно займається науковою, науково-технічною, науково-організаційною або науково-педагогічною діяльністю та має відповідну кваліфікацію незалежно від наявності наукового ступеня або вченого звання, підтверджену результатами атестації.

Пенсія науковим працівникам призначається при досягненні пенсійного віку: чоловікам — за наявності стажу роботи не менше 25 років, з них стажу наукової роботи не менше 20 років, жінкам — за наявності стажу роботи не менше 20 років, з них стажу наукової роботи не менше 15 років. Право на призначення наукової пенсії поширюється також на осіб, які вийшли на пенсію до набрання чинності цим законом, мають відповідний загальний і науковий стаж і посади котрих включені в перелік посад наукових (науково-педагогічних) працівників підприємств, установ, організацій, вищих навчальних закладів III—IV рівнів акредитації, перебування на яких дає право на призначення пенсії та виплату грошової допомоги у разі виходу на пенсію, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 4.03.2004 р. № 257. Нагадаємо, що до наукових належать такі посади, як керівник (завідувач, начальник), заступники керівника (завідувача, начальника), головний конструктор (інженер, технолог тощо), провідний конструктор (інженер, технолог тощо) наукового підрозділу (відділення, відділу, комплексу, центру, лабораторії, сектора, бюро, групи), головний інженер (конструктор, технолог, архітектор) проекту наукової установи.

Після призначення мені у 2001 році пенсії я продовжую працювати. 2005 року помер мій чоловік, зі мною залишилася наша неповнолітня дитина. Чи маю я право на перерахунок пенсії і чи отримуватиму пенсію на дитину? А якщо так, то в якому розмірі?

Якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжує працювати, то згідно зі ст. 42 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі — Закон) провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Перший перерахунок пенсії після її призначення провадиться незалежно від тривалості страхового стажу, який особа набула після призначення пенсії.

Кожен наступний перерахунок провадиться не раніше, як через 2 роки після попереднього. Перерахунок може здійснюватись із зарплати, з якої була обчислена пенсія, або за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд протягом усієї трудової діяльності та за весь період з 1.07.2000 року до моменту звернення за перерахунком.

А пенсія у зв'язку з втратою годувальника відповідно до ст. 37 Закону призначається в розмірі 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника на одного непрацездатного члена сім'ї і 100 відсотків — на 2 і більше утриманців.

При визначенні розміру пенсії за віком померлого годувальника застосовуються норми ст. 28 Закону, тобто пенсія за віком померлого годувальника, який мав стаж не менш ніж 25 років (для чоловіків), не може бути нижчою прожиткового мінімуму для непрацездатних громадян. За кожний повний рік страхового стажу понад 25 років чоловікам пенсія за віком збільшується на 1 відсоток від пенсії, обчисленої відповідно до ст. 27 Закону. Від визначеного таким чином розміру пенсії за віком призначається пенсія по втраті годувальника у відсотковому відношенні.

У якому розмірі надається вихідна допомога працівникові внаслідок порушення його трудових прав?

Статтями 38 та 39 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП) передбачено можливість розірвання трудового договору з ініціативи працівника у визначений ним строк, якщо власник або уповноважений ним орган порушив законодавство про працю. Вихідна допомога при звільненні за цими статтями виплачується в розмірі, що передбачений колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку. Такий розмір є мінімальною гарантією, більші розміри можуть встановлюватися колективним договором.

Суттєвим є питання визначення ознак порушення, що тягне виплату вихідної допомоги. Підставою для виплати такої допомоги, якщо причиною звільнення є порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного чи трудового договору, може бути унеможливлення подальшої роботи працівника (наприклад, постійна невиплата заробітної плати), яке змусило його прийняти рішення про звільнення, оскільки при таких порушеннях виконання трудових обов'язків було неможливим й іншого виходу він не мав.

Як правильно укласти і як припинити строковий договір?

Строковий договір за ст. 23 Кодексу законів про працю України —- це трудовий договір, що укладається на визначений строк, установлений за погодженням сторін, і такий, що укладається на час виконання певної роботи.

Відповідно до ч. 2 зазначеної статті строковий трудовий договір укладається тоді, коли трудові відносини не можна встановити на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, умов її виконання, інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавством.

Укладення трудового договору на визначений строк (строкового трудового договору) за відсутності умов, названих вище, є підставою для визнання його недійсним щодо визначення строку (ч. 3 п. 9 постанови Пленуму Верховного суду України від 06. 11. 92 р. № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» (з наступними змінами).

Правовий статус працівників, які уклали строкові трудові договори, загалом не відрізняється від статусу працівників, котрі уклали трудові договори на невизначений строк. Хоча є певні особливості: працівник, який уклав строковий трудовий договір, після закінчення обумовленого строку підлягає звільненню без його заяви, за наказом власника. Наказ видається в останній день чинності договору або до цього, але днем звільнення зазначається останній день.

Чи має право власник звільнити працівника за згодою первинної профспілкової організації, якщо останнього не запрошували на профком, де розглядалося подання власника на звільнення?

Розірвання трудового договору з підстав, визначених Кодексом законів про працю (далі — КЗпП), крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації, можливе лише за згодою виборного органу (профспілкового представника) первинної профспілкової організації, членом якої є працівник.

Письмове подання власника або уповноваженого ним органу про розірвання трудового договору має бути розглянуто в 15-денний строк у присутності працівника, на якого внесене подання. Підкреслимо, що розгляд за відсутності працівника допускається лише за його письмовою заявою. Від імені працівника може виступати інша особа, в тому числі адвокат. Якщо працівник (представник) не з'явився на засідання, розгляд заяви відкладається до наступного засідання у межах передбаченого КЗпП строку. У разі повторної неявки без поважних причин подання може розглядатися за відсутності працівника (представника).

Якщо виборний орган первинної профспілкової організації не утворюється, згоду на розірвання трудового договору дає профспілковий представник, уповноважений на представництво інтересів членів профспілки згідно зі статутом.

Виборний орган первинної профспілкової організації (профспілковий представник) повідомляє власника або уповноважений ним орган про своє рішення письмово в 3-ден-ний строк після його прийняття. Якщо цей строк пропущено, вважається, що профспілковий орган дав згоду.

Рішення виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) про відмову надати згоду на розірвання трудового договору повинно бути обґрунтованим, інакше власник або уповноважений ним орган має право звільнити працівника без такої згоди.

Власник або уповноважений ним орган має право розірвати трудовий договір не пізніше як через місяць з дня одержання згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).

Яким законодавчим актом визначено граничні норми підіймання і переміщення важких речей неповнолітніми, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, а також у юридичних та фізичних осіб?

Граничні норми підіймання і переміщення важких речей неповнолітніми затверджено наказом Міністерства охорони здоров'я від 22.03.96 р. № 59.

Ці норми діють на території України і поширюються на всі підприємства, установи, організації, учбові заклади, а також на юридичних та фізичних осіб, які використовують працю підлітків від 14 до 18 років.

Зокрема, визначено, що підлітків забороняється призначати на роботи, які пов'язані виключно з підійманням, утриманням або переміщенням важких речей.

До роботи, що потребує підіймання та переміщення важких речей, допускаються підлітки, які не мають медичних протипоказань, що засвідчено відповідним лікарським свідоцтвом. До тривалої роботи по підійманню та переміщенню важких речей підлітки до 15 років не допускаються.

Роботодавець повинен забезпечити обов'язкове проходження працюючими у нього підлітками попереднього та наступних періодичних медичних оглядів.

Загальна тривалість робочого часу підлітків не повинна перевищувати 24 год. на тиждень для підлітків 14—15 років та 36 год.— для підлітків 16—17 років. Обов'язковим повинен бути рівномірний розподіл тижневого робочого часу за днями п'яти - або шестиденного робочого тижня.

Робота підлітків з вантажами не повинна становити більше 1/3 робочого часу.

Вага окремого вантажу та сумарна вага вантажу, який повинні підіймати та переміщувати підлітки, не повинна перевищувати граничних норм, зазначених у таблицях 1 і 2.

Необхідно враховувати такі зауваги щодо таблиць:

1.  Короткочасна робота — 1—2 підняття та переміщення вантажу; тривала — більше ніж 2 підняття та переміщення протягом 1 год. робочого часу.

2.  Календарний вік визначається як число повних років, що відраховуються від дати народження.

3.  У вагу вантажу включається вага тари і упаковки.

4. Докладене м'язове зусилля при утриманні або переміщенні вантажу з використанням* засобів малої механізації не повинно перевищувати граничної норми ваги вантажу, його тривалість — не більше 3 хв., подальший відпочинок — не менше 2 хв.

Таблиця 1

Граничні норми підіймання та переміщення вантажів підлітками під час короткочасної та тривалої роботи

Календарний вік, років	Граничні норми ваги вантажу (кг)
	Короткочасова робота		Тривала робота
	юнаки	дівчата	юнаки	дівчата
14	5	2.5	-	-
15	12	6	8,4	4,2
16	14	7	11,2	5,6
17	16	8	12,6	6,3

Таблиця 2

Граничні норми сумарної ваги вантажу для підлітків у розрахунок на 1 год. робочого часу

Календарний вік, років	Сумарна вага вантажів (КГ), що підіймаються (переміщуються) при виконанні роботи
	з рівня робочої поверхні		з підлоги
	юнаки	дівчата	юнаки	дівчата
14	10	5	7	3,5
15	48	12	24	6
16	160	40	80	20
17	272	72	130	32

При цьому треба зважати на такі уточнення:

1.  Сумарна вага вантажу дорівнює добутку ваги вантажу на кількість його підйомів (переміщень).

2.  Рівнем робочої поверхні вважається робочий рівень стола, верстата, конвеєра і т. ін.

3.  Висота підіймання не повинна перевищувати 1 м.

4.  Відстань переміщення вантажу вручну не повинна перевищувати 5 м.

Я працюю санітаркою дільничної лікарні і використовую в роботі дезінфікувальні засоби. Чи маю я право на доплату за шкідливі умови праці?

Згідно з п. 3.4.7. Умов оплати праці працівників закладів охорони здоров'я та установ соціального захисту населення, затверджених наказом Мінпраці та Мінздоров'я України від 05.10.2005 р. № 308/519, працівникам, у тому числі молодшим медичним сестрам, які використовують у роботі дезінфікувальні засоби, а також працівникам, зайнятим прибиранням туалетів, установлюється доплата в розмірі 10 % посадового окладу (тарифної ставки).

Матеріал підготував ВАСИЛЬ МОРОЗ, юрист

Інформаційно-довідкова газета ЮРИСТ КОНСУЛЬТУЄ 10/2006