КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
Р О З П О Р Я Д Ж Е Н Н Я
від 15 червня 2006 р. N 336-р
Київ
Про схвалення Концепції Державної програми
збереження, відродження і розвитку народних
художніх промислів на 2006-2010 роки
1. Схвалити Концепцію Державної програми збереження,
відродження і розвитку народних художніх промислів на
2006-2010 роки, що додається.
Замовником Програми визначити МКТ.
2. МКТ розробити і подати в тримісячний строк Кабінетові
Міністрів України проект Державної програми збереження,
відродження і розвитку народних художніх промислів на
2006-2010 роки.
Прем'єр-міністр України Ю.ЄХАНУРОВ
Інд. 28
СХВАЛЕНО
розпорядженням Кабінету Міністрів України
від 15 червня 2006 р. N 336-р
КОНЦЕПЦІЯ
Державної програми збереження, відродження і розвитку
народних художніх промислів на 2006-2010 роки
Сучасний стан народних художніх промислів
Залежно від історичних факторів, природних умов, особливостей
побуту та наявності місцевої сировини у кожному етнографічному
регіоні України формувалося виробництво предметів з локальними
ознаками художньої образності, орнаментики, формотворення. З
покоління в покоління передавалися таємниці технічної і
технологічної майстерності, вдосконалювалися прийоми обробки
природних матеріалів. У ряді населених пунктів (Опішня,
Решетилівка, Косів, Богуслав, Гавареччина, Петриківка, Діхтярі,
Глиняни, Клембівка тощо) існували школи традиційного народного
мистецтва.
Протягом останніх десятиліть у більшості регіонів мистецькі
осередки занепали, практично зруйновано їх матеріально-технічну і
сировинну базу. Це призвело до припинення підготовки фахівців у
спеціалізованих навчальних закладах, майже зникли школи
майстерності і мистецькі династії. Втрачаються традиційні ринки
збуту готової продукції.
Більшість майстрів позбавлена робочих місць і соціального
захисту, права на творчу працю, а також передачу унікальних
художніх традицій молодому поколінню.
Аналіз причин занепаду народних художніх
промислів та обґрунтування необхідності
розроблення Програми
У центрах традиційних ремесел діяли художньо-промислові
артілі, що об'єднували майстрів. У 60-х роках минулого століття їх
було реорганізовано у державні підприємства і об'єднано в
Укрхудожпром.
Окремі підприємства підпорядковувалися різним міністерствам,
державним установам, громадським організаціям. Наприклад, тільки у
системі колишнього Міністерства місцевої промисловості діяли
Республіканське промислове об'єднання художніх промислів -
Укрхудожпром, Центральне художнє конструкторсько-технологічне
бюро, база постачання та збуту і фірмова торговельна мережа. В
Укрхудожпромі працювало п'ять виробничо-художніх об'єднань і
25 фабрик художніх виробів. Підприємства народних художніх
промислів складалися з об'єднань, фабрик, комбінатів, дільниць,
цехів, лабораторій. Учнівська молодь здобувала профосвіту,
опановуючи технології народних художніх промислів.
Наприкінці 80-х - на початку 90-х років XX століття розвиток
народних художніх промислів фактично припинився, оскільки
підприємства Укрхудожпрому були приватизовані. Після
перепрофілювання більшість з них не випускає художньої продукції.
Таким чином, під загрозою зникнення опинився важливий елемент
традиційної культури Українського народу.
Прийняття в 2001 році Закону України "Про народні художні
промисли" ( 2547-14 ) та постанови Кабінету Міністрів України від
13 березня 2002 р. N 283 ( 283-2002-п ) "Деякі питання реалізації
Закону України "Про народні художні промисли" фактично не змінило
ситуації.
Порівняльний аналіз можливих варіантів розв'язання
проблеми та обґрунтування оптимального варіанта
Розв'язання проблеми можливе за такими трьома варіантами:
перший - підтримка галузі на регіональному рівні.
Це дасть змогу вирішити питання лише частково, оскільки на
регіональному рівні можна забезпечити інвентаризацію
матеріально-технічної бази окремих підприємств, здійснити заходи
щодо виявлення, обстеження, обліку та охорони осередків і
заповідних територій та залучення незначного обсягу інвестицій.
Розвиток народних художніх промислів буде нерівномірним;
другий - здійснення заходів щодо збереження, відродження та
розвитку народних художніх промислів на державному рівні.
Надання державної підтримки суб'єктам підприємницької
діяльності, забезпечення централізованого фінансування
підприємств, відновлення системи професійно-технічної освіти та
традиційних ринків збуту, створення особливих економічних умов для
заповідних територій народних художніх промислів (у частині
виробництва та реалізації художніх виробів), впровадження новітніх
технологій, зміцнення матеріально-технічної бази і будівництво
нових підприємств народних художніх промислів та інші питання
можуть бути вирішені лише на державному рівні. Проте вирішити всі
пов'язані з діяльністю підприємств питання неможливо;
третій - об'єднання зусиль держави і територіальних громад,
державних та приватних інвестицій.
Інвентаризація в повному обсязі матеріально-технічної бази,
виявлення, обстеження, облік та збереження осередків і заповідних
територій народних художніх промислів, централізоване фінансування
та залучення інвесторів, переоснащення діючих підприємств,
впровадження новітніх і використання традиційних технологій
можливе тільки за умови використання комбінованої багаторівневої
системи. Це зумовлює необхідність розроблення Державної програми
збереження, відродження і розвитку народних художніх промислів з
метою концентрації зусиль у цій справі центральних і місцевих
органів влади, територіальних громад, громадських організацій,
підприємств, фінансових організацій та окремих фізичних осіб.
Мета і завдання Програми
Метою Програми є створення правових, економічних та
організаційних умов для збереження, відродження і розвитку
народних художніх промислів.
Основними завданнями Програми є:
детальне вивчення проблемних питань у галузі народних
художніх промислів у кожному регіоні та визначення шляхів їх
вирішення;
розвиток нормативно-правової бази у галузі народних художніх
промислів;
створення ефективної моделі фінансового та
матеріально-технічного забезпечення розвитку народних художніх
промислів;
збереження заповідних територій народних художніх промислів
та їх осередків, а також сировинної бази;
запровадження економічних важелів стимулювання розвитку
народних художніх промислів;
відновлення традиційних ринків збуту виробів;
створення необхідних умов для роботи майстрів народного
мистецтва та художніх промислів;
відновлення системи професійно-технічної освіти у галузі
народних художніх промислів.
Основні шляхи та способи розв'язання проблеми
Виконання Програми передбачається за такими напрямами:
надання державної підтримки суб'єктам підприємницької
діяльності у галузі народних художніх промислів;
оновлення матеріально-технічної бази існуючих та будівництво
нових підприємств народних художніх промислів, впровадження
новітніх технологій виробництва;
формування сучасної національної індустрії виробництва
традиційної художньої продукції;
створення правових умов для соціального захисту майстрів
народного мистецтва та художніх промислів;
підтримка та розвиток народних художніх промислів у сільській
місцевості, передусім у депресивних регіонах;
виконання освітніх, культурно-мистецьких програм і реалізація
проектів у галузі традиційної художньої культури.
Фінансове забезпечення
Фінансування Програми здійснюється в межах бюджетних
призначень, передбачених у державному бюджеті, а також за рахунок
коштів місцевих бюджетів та інших джерел.
За попередніми розрахунками, для виконання Програми необхідні
кошти в обсязі понад 294 млн. гривень, у тому числі на 2007 рік -
76,5 млн. (з державного бюджету - 60 млн., місцевих бюджетів -
6,5 млн., з інших джерел - 10 млн.), 2008 рік - 77,6 млн. гривень
(з державного бюджету - 60 млн., місцевих бюджетів - 7,6 млн., з
інших джерел - 10 млн.), 2009 рік - 71,4 млн. гривень (з
державного бюджету - 55 млн., місцевих бюджетів - 6,4 млн., з
інших джерел - 10 млн.), на 2010 рік - 68,1 млн. гривень (з
державного бюджету - 50 млн., місцевих бюджетів - 8,1 млн., з
інших джерел - 10 млн. гривень).
Очікувані результати виконання Програми
Виконання Програми сприятиме:
створенню правових, економічних та організаційних умов для
збереження, відродження і розвитку народних художніх промислів;
відродженню важливих для держави виробництв народних художніх
виробів та національної сувенірної продукції;
збільшенню кількості робочих місць, передусім у сільській
місцевості;
вивченню, збереженню і популяризації культурної спадщини
Українського народу;
об'єднанню зусиль органів виконавчої влади, органів місцевого
самоврядування, громадських організацій та наукових установ у
справі збереження, відродження і розвитку народних художніх
промислів.