ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ
Л И С Т
07.06.2006 N 10751/7/15-0317
Про відображення у податковому обліку
заборгованості по зобов'язаннях, за якою
минув строк позовної давності
Державна податкова адміністрація України у зв'язку із
численними запитами платників податків та органів державної
податкової служби на місцях та враховуючи постанову Вищого
господарського суду України від 09.03.2004 у справі N 31/83а
( v31_8600-04 ) щодо порядку відображення у податковому обліку
заборгованості по зобов'язаннях, за якою минув строк позовної
давності, повідомляє наступне.
Пунктом 1.25 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку
підприємств" ( 334/94-ВР ) (далі - Закон) визначено, зокрема, що
безнадійною є заборгованість по зобов'язаннях, за якою минув строк
позовної давності.
Так як договір купівлі-продажу передбачає передачу прав
власності на товари за грошову або іншу компенсацію, то товари,
отримані відповідно до такого договору, не вважаються безоплатно
наданими згідно з пунктом 1.23 ст. 1 Закону ( 334/94-ВР ).
Якщо по закінченні терміну позовної давності (тобто
загального строку для захисту права за позовом особи, право якої
порушено), загальний строк якого відповідно до статті 257
Цивільного кодексу України ( 435-15 ) встановлюється в три роки,
боржник не розрахувався за отримані раніше товари, сума його
заборгованості за цими товарами є безповоротною фінансовою
допомогою відповідно до підпункту 1.22.1 п. 1.22 ст. 1 Закону
( 334/94-ВР ).
Тобто, заборгованість за товари, відвантажені за договором
купівлі-продажу, набуває статусу безповоротної фінансової допомоги
в податковому періоді, на який припадає закінчення терміну
позовної давності, і підпадає під дію підпункту 4.1.6 п. 4.1 ст. 4
Закону ( 334/94-ВР ), яким визначено, що валовий дохід включає
доходи з інших джерел, зокрема, у вигляді сум безповоротної
фінансової допомоги. Отже, вартість цих товарів вважається доходом
з інших джерел і оподатковується у загальновстановленому порядку
відповідно до законодавства.
Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону ( 334/94-ВР ) валові
витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума
будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або
нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості
товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким
платником податку для їх подальшого використання у власній
господарській діяльності.
У зв'язку з тим, що платником не здійснено компенсацію
вартості товарів, які він отримав, то підстав для віднесення
вартості цих товарів до валових витрат немає, оскільки їх вартість
не відповідає визначенню валових витрат, наведеному у п. 5.1 ст. 5
Закону ( 334/94-ВР ).
Враховуючи викладене, якщо сума кредиторської заборгованості
платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою
залишилася нестягнутою після закінчення терміну позовної давності,
то вона на підставі підпункту 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону
( 334/94-ВР ) включається до складу його валових доходів. При
цьому такий платник повинен одночасно зменшити валові витрати на
суму оприбуткованого товару, оскільки ним фактично не понесено
витрат відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону.
Перший заступник Голови Г.М.Оперенко