Умови та обсяг матеріального і соціального забезпечення працівників прокуратури визначено ст. 49 Закону України «Про прокуратуру» від 5.11.1991 р. №1789.
Заробітна плата прокурорів і слідчих прокуратури складається із посадових окладів, надбавок за класні чини, вислугу років і має забезпечувати достатні матеріальні умови для незалежного виконання службових обов'язків, а так само закріплення кваліфікованих кадрів. Надбавки за вислугу років встановлюються також іншим працівникам прокуратури (спеціалістам, службовцям, робітникам). Розміри посадових окладів, надбавок за класні чини та вислугу років затверджуються Президентом України.
Прокурорам і слідчим прокуратури надається щорічна відпустка тривалістю 30 календарних днів з оплатою проїзду до місця відпочинку й у зворотному напрямку. Атестованим працівникам прокуратури, які мають стаж роботи в органах прокуратури понад 10 років, надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю:
після 10 років — 5 календарних днів,
після 15 років — 10 календарних днів,
після 20 років — 15 календарних днів.
Прокурори і слідчі мають право безкоштовно' користуватися за службовими посвідченнями на території України всіма видами транспорту міського, приміського і місцевого сполучення (крім таксі).
Зазначені категорії осіб також можуть під час службового відрядження користуватися правом бронювання місць у готелях і на всіх видах транспорту, а також позачергового придбання проїзних документів.
Слідчі прокуратури забезпечуються жилою площею місцевими органами влади в першочерговому порядку. їм також надається 50-відсоткова знижка плати за займане ними та членами їхніх сімей житло, комунальні послуги (водопостачання, газоелектрична та теплова енергія) і користування квартирним телефоном.
Прокурори і слідчі прокуратури, призначені на роботу в іншу місцевість, протягом шести місяців забезпечуються виконавчими комітетами місцевих рад облаштованим жилим приміщенням у позачерговому порядку. Вони мають також право на першочергове влаштування дітей у дошкільні заклади і встановлення квартирного телефону.
Місцеві ради можуть продавати на пільгових умовах жилі приміщення працівникам прокуратури зі знижкою до 50 відсотків його вартості.
Прокурори Автономної Республіки Крим, областей, міські, районні і прирівняні до них прокурори, які пропрацювали в органах прокуратури не менше 25 років і досягли пенсійного віку або стали інвалідами під час роботи, після звільнення з органів прокуратури в разі переїзду в одну з обраних місцевостей, де вони працювали або проживали, забезпечуються виконавчими комітетами місцевих рад облаштованим жилим приміщенням у першочерговому порядку. їм надається право позачергового вступу до житлово-будівельного кооперативу або допомога в індивідуальному житловому будівництві.
Ст. 44 Закону України «Про статус суддів» від 15.12.1992 р. №2862 визначено обсяг матеріального і побутового забезпечення суддів.
Заробітна плата суддів складається з посадового окладу, премій, доплат за кваліфікаційні класи, надбавок за вислугу років та інших надбавок.
Розміри посадових окладів суддів встановлюються у відсотковому відношенні до посадового окладу Голови Верховного Суду України і не можуть бути меншими від 50 відсотків його окладу. Посадовий оклад судді не може бути меншим від 80 відсотків посадового окладу голови суду, в якому працює суддя.
Грошове, утримання судді військового суду складається з посадового окладу, окладу за військове звання, доплат за кваліфікаційний клас судді та за вислугу років військовослужбовця.
Суддям виплачується щомісячна надбавка за вислугу років у розмірах:
при стажі роботи понад 3 роки — 10 відсотків, понад 5 років — 15, понад 10 років — 20, понад 15 років — 25, понад 20 років — 30, понад 25 років — 40 відсотків від загальної суми щомісячного заробітку з урахуванням доплати за кваліфікаційні класи.
У 2006 році суддям виплачується щомісячна надбавка за вислугу років у розмірах, передбачених ч. 4-ою ст.44 зазначеного Закону, з урахуванням доплати до посадового окладу за кваліфікаційні класи.
Суддям надається щорічна відпустка тривалістю 30 робочих днів з наданням додаткового посадового окладу. Суддям, які мають стаж роботи понад 10 років, надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю 15 календарних днів.
Для суддів судів загальної юрисдикції до стажу роботи, що дає право на одержання надбавки до посадового окладу за вислугу років та додаткової відпустки, крім часу роботи на посадах суддів, зараховується час роботи на посадах слідчих, прокурорських працівників, а також інших працівників, яким законом передбачені такі ж пільги.
Не пізніше як через шість місяців після обрання суддя Конституційного Суду, Верховного Суду або вищого спеціалізованого суду, який потребує поліпшення житлових умов, забезпечується облаштованим житлом у вигляді окремої квартири або будинку Кабінетом Міністрів України, а суддя іншого суду — відповідними місцевими органами державної виконавчої влади за місцезнаходженням суду. Судді військових судів забезпечуються таким же житлом і в ті ж строки за рахунок Міністерства оборони України.
У разі незабезпечення судді облаштованим житлом у зазначені строки суд за рахунок державного бюджету може придбати квартиру або будинок за ринковими цінами і передати їх у користування судді. Порядок фінансування судів для цієї мети, а також порядок розрахунків з державним бюджетом органу державної виконавчої влади,' який своєчасно не надав судді житло, визначається Кабінетом Міністрів України.
Суддя має право на додаткову жилу площу відповідно до вимог ст.49 Житлового кодексу України. Суддя також має право на позачергове влаштування дітей у дошкільні заклади і позачергове встановлення квартирного телефону, безплатне користування на території України всіма видами транспорту міського, приміського і місцевого сполучення (крім таксі), а також встановлення квартирної охоронної сигналізації і користування нею за рахунок державного бюджету.
Судді мають право на придбання на пільгових умовах жилих приміщень комунального фонду та приміщень, наданих їм у користування в порядку, передбаченому вище, зі знижкою на 50 відсотків їхньої вартості та на одержання кредитів на індивідуальне і кооперативне житлове будівництво з погашенням наданої позики за рахунок відповідних бюджетів за умови тривалості роботи на посаді судді не менше 10 років.
Суддям-надається 50-відсоткова знижка плати за займане ними та членами їхніх сімей житло, комунальні послуги (водопостачання, газ, електрична та теплова енергія, установка і користування індивідуальним домашнім телефоном). Такі ж пільги зберігаються за ними і після виходу у відставку.
Під час службового відрядження судді користуються правом бронювання місць у готелях і на всіх видах транспорту, а також позачергового придбання проїзних документів.
Суддям, а також суддям, які перебувають у відставці, органом, що їх обирав, видаються посвідчення, зразки яких встановлюються Кабінетом Міністрів України. Посвідчення судді дає право безперешкодного входу у приміщення державних органів влади і управління, органів місцевого і регіонального самоврядування, підприємств, установ і організацій.
Суддя і члени його сім'ї мають право на безплатне медичне обслуговування з державних закладах охорони здоров'я. Члени сім'ї судді обслуговуються в тих медичних закладах, де обслуговується суддя. Суддям за рахунок державного бюджету, а членам їхніх сімей за власний рахунок щорічно надається путівка на санаторно-курортне лікування. Ці права зберігаються за ними і після виходу судді у відставку або на пенсію.
Життя і здоров'я суддів підлягають обов'язковому державному страхуванню за рахунок державного бюджету на суму десятирічного грошового утримання за останньою посадою.
У разі загибелі (смерті) судді, що сталася у зв'язку з виконанням відповідно до закону службових обов'язків, сім'ї загиблого виплачується одноразова страхова сума за рахунок страхових платежів по обов'язковому державному особистому страхуванню суддів в розмірі десятирічного грошового утримання за останньою посадою. За сім'єю загиблого зберігається право на отримання і придбання жилого приміщення на умовах і підставах, які мали місце до загибелі судді, незалежно від стажу його роботи.
У разі заподіяння судді у зв'язку з виконанням відповідно до закону службових обов'язків каліцтва чи іншого стійкого ушкодження здоров'я, що виключає можливість продовження професійної діяльності, йому виплачується одноразова страхова сума за рахунок страхових платежів по обов'язковому державному особистому страхуванню суддів у розмірі п'ятирічного заробітку. Крім того, йому щомісячно виплачується компенсація в розмірі різниці між втраченим заробітком і призначеною пенсією без урахування одноразової страхової суми. За ним також зберігається право на отримання і придбання жилого приміщення відповідно до положень ст.44 зазначеного вище Закону, незалежно від тривалості роботи на посаді судді. Коли заподіяне каліцтво чи інше пошкодження здоров'я не призвело до стійкої втрати працездатності, виплачується одноразова страхова сума за рахунок страхових платежів по обов'язковому державному особистому страхуванню суддів у розмірі річного заробітку.
У разі загибелі (смерті) судді, в тому числі судді у відставці, внаслідок тілесного ушкодження чи іншого ушкодження здоров'я, пов'язаного з виконанням відповідно до закону службових обов'язків, непрацездатним членам сім'ї, що перебували на його утриманні, щомісячно виплачується компенсація в розмірі різниці між частиною заробітку загиблого, що припадала на їхню частку, і призначеною пенсією у зв'язку з втратою годувальника без урахування одноразової допомоги.
Збитки, заподіяні знищенням або пошкодженням майна судді чи членам його сім'ї і близьким родичам у зв'язку з виконанням відповідно до закону суддею службових обов'язків, відшкодовуються державою в повному розмірі. Виплата відповідних сум провадиться за рахунок державного бюджету.
Пенсія чи довічне грошове утримання судді виплачується йому повністю незалежно від заробітку, одержуваного після виходу у відставку або на пенсію.
Різниця між розміром пенсії, на яку має право особа відповідно до зазначеного Закону, та розміром пенсії, призначеної в солідарній системі відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України.
Ст. 22 Закону України «Про міліцію» від 20.12.1990 р. № 565 визначено засади соціального захисту працівників міліції.
Держава гарантує працівникам міліції соціальний захист.
Працівники міліції користуються пільгами при розподілі житла, встановленні квартирних телефонів, влаштуванні дітей у дошкільні заклади, вирішенні інших питань соціально-побутового забезпечення у порядку, передбаченому законодавством України.
Жила площа працівникам міліції, в тому числі працюючим на транспорті, гадається місцевими радами, відповідними міністерствами та відомствами у першочерговому порядку.
Працівникам міліції та членам їхніх сімей надається 50-відсоткова знижка з оплати жилої площі, комунальних послуг, а також палива.
Працівники міліції, які живуть і працюють у сільській місцевості та в селищах міського типу, і члени їхніх сімей, які проживають з ними, забезпечуються безплатно житлом з опаленням і освітленням за встановленими нормами, а також користуються іншими пільгами, передбаченими законодавством.
За працівниками міліції, звільненими зі служби за віком, хворобою або вислугою років, зберігається право на пільги відповідно до зазначеного вище Закону.
Працівники міліції мають право на одержання кредитів на індивідуальне і кооперативне житлове будівництво в розстрочку на 20 років з погашенням 50 відсотків наданої позики за рахунок відповідних фондів Міністерства внутрішніх справ України і місцевих бюджетів.
Місцеві ради можуть продавати на пільгових умовах житло працівникам міліції зі знижкою до 50 відсотків його вартості.
Міліція може мати службовий житловий фонд.
Працівникам міліції, які використовують у службових цілях особистий транспорт, виплачується грошова компенсація у встановлених розмірах.
Для працівників міліції встановлюється 41-годинний робочий тиждень. У необхідних випадках особи рядового і начальницького складу несуть службу понад встановлену тривалість робочого часу, а також у вихідні та святкові дні.
Оплата праці в надурочний і нічний час, у вихідні та святкові дні провадиться відповідно до вимог законодавства.
Місцеві ради можуть встановлювати й інші не передбачені зазначеним Законом гарантії соціальної захищеності працівників міліції.