Якщо були порушення якихось домовленостей на одному з передвесільних обрядів, зокрема, при обряді сватання, на якому були подаровані цінні речі та гроші, то за сімейним законодавством не виникає обов'язку особи ( у разі її подальшої відмови від шлюбу) повернути цю річ дарувальнику.
Якщо дописувач подав заяву про реєстрацію шлюбу, то відповідно до ст. 31 Сімейного Кодексу України (далі — СК), особа, яка відмовилася від шлюбу після настання іншого обряду — заручин (заручини йдуть завжди після сватання) зобов'язана відшкодувати другій стороні затрати, що були нею понесені у зв'язку з приготуванням до реєстрації шлюбу та весілля. Однак законодавець передбачив при цьому підстави, за якими такі затрати не повертаються, а саме: у разі, коли така відмова була викликана протиправною, аморальною поведінкою нареченої (нареченого), прихованням нею (ним) обставин, що мають для того, хто відмовився від шлюбу, істотне значення (тяжка хвороба, наявність дитини, судимість тощо).
Зарученими сімейне законодавство України визнає осіб, які подали заяву про реєстрацію шлюбу. Сама по собі така заява від двох осіб ще не створює між ними обов'язку вступити в шлюб. Але за відмову від створення сім'ї (шлюбу) настає зазначена у ст. 31 СК відповідальність.
Зазначена вище стаття СК передбачає, що у разі відмови зарученого чи зарученої, які одержали подарунок, від майбутнього шлюбу, договір дарування може бути розірваний за позовом дарувальника до відповідного суду у термін 1 рік (позовна давність визначена ст. 728 Цивільного кодексу України). Якщо ж річ (подарунок) не можна повернути через те, що вона не збереглась (перепродана, подарована іншій особі, знищена тощо), то обдаровувана особа повинна відшкодувати дарувальнику її вартість.