У якому порядку віруюча людина може відмовитися від ідентифікаційного номера?

Відповідно до ч. 2 ст. 1 Закону України «Про державний реєстр фізичних осіб — платників податків та інших обов'язкових платежів» від 02.12.1994 р. № 320/94-ВР (далі — Закон) для осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомляють про це відповідні державні органи, зберігаються раніше встановлені форми обліку платників податків та інших обов'язкових платежів.

Відповідно до ст. 5 Закону до Державного реєстру фізичних осіб — платників податків та інших обов'язкових платежів не вноситься інформація про осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомляють про це відповідні державні органи.

Відповідно до Порядку внесення відмітки до паспорта громадянина України щодо ідентифікаційного номера фізичної особи — платника податків та інших обов'язкових платежів, затвердженого наказом ДПА України і МВС від 19.10.2004 р. №602/1226, відмітка про наявність у громадянина права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера вноситься до паспорта громадянина України (на 7—9 сторінки).

Громадяни України, які відмовились від прийняття ідентифікаційного номера, обліковуються як платники податків та інших обов'язкових платежів за серією та номером паспорта.

Особа, яка через свої релігійні або інші переконання відмовляється від ідентифікаційного номера, за наявності в неї ідентифікаційного номера, повідомляє про це у формі заяви орган державної податкової служби за своїм місцем реєстрації.

Залежно від свого статусу фізична особа надає відповідний комплект документів, зокрема: свідоцтво про народження, паспорт громадянина України, свідоцтво про шлюб (за наявності), свідоцтво про розірвання шлюбу (за наявності), свідоцтво про зміну імені (за наявності), копію документа про присвоєння ідентифікаційного номера (за наявності).

Посадова особа органу державної податкової служби отримує заповнену заяву з додатком, за відсутності розбіжностей між даними заяви та пред'явленими документами приймає заяву, про що робить відповідний запис на заяві та формує особову справу.

Після прийняття заяви орган державної податкової служби за місцем реєстрації особи проводить перевірку наявності інформації про особу в Державному реєстрі фізичних осіб — платників податків та інших обов'язкових платежів щодо достовірності поданих даних.

У термін до ЗО календарних днів від дня прийняття заяви орган державної податкової служби надає заявнику довідку встановленої форми або відмовляє в наданні такої довідки із зазначенням причин відмови. Термін дії довідки — 30 календарних днів.

Після цього особа, яка відмовляється від ідентифікаційного номера, подає до органу внутрішніх справ за своїм місцем реєстрації довідку за формою № ВЗ та паспорт громадянина України.

Посадова особа органу внутрішніх справ при зверненні громадянина за місцем його реєстрації щодо внесення відмітки до його паспорта розглядає довідку за формою № ВЗ стосовно повноти і правильності її заповнення та відповідності пред'явленому паспорту.

Чи надаються у 2006 році пільги колишнім медичним працівникам-пенсіонерам, що проживають у сільській місцевості, щодо безплатного користування квартирою з опаленням і освітленням?

З 1992 року відповідно до пункту «ї» ст. 77 Основ законодавства України про охорону здоров'я медичним і фармацевтичним працівникам, що проживали у сільській місцевості, забезпечувалось право на безплатне користування квартирою з опаленням і освітленням. Це право надавалося виконкомами сільських рад народних депутатів лише в межах виділених місцевим органом самоврядування асигнувань на цю мету.

У зв'язку з дефіцитом бюджетних коштів надання цих пільг зупинялось Законами України «Про Державний бюджет України» на 2000, 2001, 2003, 2004 роки.

У відповідності із Законом України від 17.06:2004 р. №1801-15 «Про внесення змін до- Закону України «Про Державний бюджет України на 2004 рік» зазначені норми ст. 77 Основ законодавства України про охорону здоров'я відновлені починаючи з 1 липня 2004 року (п. 25).

За ініціативою Міністерства охорони здоров'я України Верховною Радою України 12.06.2005 р. прийнятий Закон України «Про внесення змін до статті 77 Основ законодавства України про охорону здоров'я» щодо відновлення пільг для колишніх медичних працівників — пенсіонерів та медичних працівників селищ міського типу, який набув чинності з 1 січня 2006 року.

У державному бюджеті на 2006 рік враховані видатки на фінансове забезпечення цих гарантій. Крім того, ч. 1 ст. 39 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» встановлено, що пільги, компенсації та гарантії, на які мають право працівники бюджетної сфери, надаються у разі, якщо зазначені працівники мають право на податкову соціальну пільгу, розмір якої на 01.01.2006 р. становив 630 грн., а з 01.04.2006 р. — 650 грн.

Матеріали підготував ВАСИЛЬ МОРОЗ, юрист
Інформаційно-довідкова газета ЮРИСТ КОНСУЛЬТУЄ 39/2006