КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
Р О З П О Р Я Д Ж Е Н Н Я
від 8 грудня 2006 р. N 607-р
Київ
Про схвалення Концепції проекту
Закону України "Про граничний розмір
компенсації витрат на правову допомогу"
1. Схвалити Концепцію проекту Закону України "Про граничний
розмір компенсації витрат на правову допомогу", що додається.
2. Мін'юсту разом з Мінекономіки, Мінфіном і Державною
судовою адміністрацією розробити з урахуванням положень Концепції,
схваленої цим розпорядженням, і подати в установленому порядку на
розгляд Кабінету Міністрів України проект Закону України "Про
граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу".
Прем'єр-міністр України В.ЯНУКОВИЧ
Інд. 31
СХВАЛЕНО
розпорядженням Кабінету Міністрів України
від 8 грудня 2006 р. N 607-р
КОНЦЕПЦІЯ
проекту Закону України "Про граничний
розмір компенсації витрат на правову допомогу"
Загальна частина
Необхідність розроблення проекту Закону України "Про
граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу" зумовлена
наявністю потреби у врегулюванні механізму встановлення граничного
розміру компенсації витрат, пов'язаних з отриманням особою
правової допомоги, що надається адвокатом або фахівцем у галузі
права в цивільній чи адміністративній справі.
Так, пунктом 2 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення"
Цивільного процесуального кодексу України ( 1618-15 ) і пунктом 2
розділу VII "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу
адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) передбачається,
що до набрання чинності відповідним законом питання встановлення
граничного розміру компенсації витрат на правову допомогу
вирішується Кабінетом Міністрів України. З огляду на це Кабінетом
Міністрів України прийнято постанову від 27 квітня 2006 р. N 590
( 590-2006-п ) "Про граничні розміри компенсації витрат,
пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і
порядок їх компенсації за рахунок держави" (Офіційний вісник
України, 2006 р., N 18, ст. 1336), яка визначає, що граничний
розмір витрат, пов'язаних з правовою допомогою стороні в цивільних
та адміністративних справах, на користь якої ухвалено судове
рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, якщо компенсація
сплачується за рахунок іншої сторони, не перевищує суми, яка
обчислюється виходячи з того, що стороні виплачується 40 відсотків
розміру мінімальної заробітної плати за годину роботи. Якщо
компенсація в цивільних та адміністративних справах відповідно до
закону сплачується за рахунок держави стороні, на користь якої
ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень,
граничний розмір не перевищує суми, що обчислюється виходячи з
того, що стороні виплачується 5 відсотків розміру мінімальної
заробітної плати за повний робочий день.
Статтею 76 Цивільного процесуального кодексу України
( 1501-06 ) (у редакції 1963 року) передбачалося відшкодування
витрат з оплати допомоги тільки адвоката шляхом присудження судом
стороні, на користь якої постановлено рішення, з іншої сторони
витрат, пов'язаних з оплатою допомоги адвоката, який брав участь у
справі, у розмірі до 5 відсотків задоволеної частини позовних
вимог. Такий розмір не перевищував встановленої таксою суми. Якщо
допомогу адвокат відповідно до встановленого порядку надавав
стороні безоплатно, суд зобов'язаний був стягнути з іншої сторони
зазначену суму на користь юридичної консультації або в дохід
держави.
Законодавство більшості країн світу при встановленні розміру
відшкодування витрат на правову допомогу, пов'язаних з розглядом
справ, виходить із суми, що є розумною для особи, яка зобов'язана
відшкодувати іншій стороні відповідні витрати. При цьому
враховуються всі обставини, включаючи фінансово-майновий стан
кожної із сторін процесу, а також їх поведінку щодо спору.
Нормативно-правовими актами регулюється питання щодо того, суд чи
особа повинні визначати відповідну суму, а також її межі.
Відшкодування понесених витрат на правову допомогу проводиться за
заявою особи, що розглядається судом після вирішення справи.
Мета Концепції
Метою цієї Концепції є визначення засад, які на виконання
положень процесуальних кодексів дадуть змогу забезпечити на
законодавчому рівні гарантію права сторони, на користь якої
ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень,
на компенсацію витрат, пов'язаних з отриманням правової допомоги
під час розгляду цивільних та адміністративних справ, якщо
компенсація сплачується за рахунок іншої сторони або відповідно до
закону за рахунок держави.
Для досягнення зазначеної мети необхідно передбачити шляхи
врегулювання питань, пов'язаних з установленням граничного розміру
компенсації витрат з правової допомоги під час вирішення цивільних
та адміністративних справ у судах, на засадах достатності,
розумності, справедливості, що надасть можливість встановити
розмір компенсації витрат на правову допомогу в цивільних та
адміністративних справах стороні, на користь якої ухвалено судове
рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень. Для цього
необхідно визначити також критерії та механізм формування
граничного розміру такої компенсації.
Шляхи розв'язання проблеми
У проекті Закону доцільно встановити граничний розмір
компенсації витрат на правову допомогу, пов'язаних з розглядом
цивільних та адміністративних справ, стороні, на користь якої
ухвалено судове рішення, за рахунок іншої сторони або відповідно
до закону за рахунок держави.
Для визначення граничного розміру компенсації витрат доцільно
виходити із затраченого адвокатом або фахівцем у галузі права часу
на вивчення і розгляд відповідної справи. Критерієм визначення
часу пропонується обрати одну годину (повний робочий день) участі
адвоката (фахівця) в розгляді справи в суді. Критерієм плати
компенсації витрат пропонується обрати відсоток розміру
мінімальної заробітної плати, встановленої законом на відповідний
рік.
Таким чином, пропонується встановити граничний розмір
компенсації витрат стороні, на користь якої ухвалено судове
рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, витрат на
правову допомогу, пов'язаних з розглядом цивільних та
адміністративних справ у сумі, що становитиме 40 відсотків розміру
мінімальної заробітної плати за годину роботи (повний робочий
день).
У разі звільнення сторони від витрат на правову допомогу
виплата компенсації гарантується за рахунок держави. В цьому разі
передбачається встановити граничний розмір компенсації витрат за
рахунок держави стороні, на користь якої постановлено судове
рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, що становить
5 відсотків розміру мінімальної заробітної плати за годину роботи
(повний робочий день).
Очікувані результати
Прийняття Закону дасть змогу реалізувати положення
процесуальних кодексів та закріпити на законодавчому рівні
гарантію компенсації в цивільних та адміністративних справах
витрат на правову допомогу, понесених стороною, на користь якої
постановлено судове рішення і яка не є суб'єктом владних
повноважень, за рахунок іншої сторони чи відповідно до закону за
рахунок держави.