МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ
Н А К А З
N 59 від 21.04.94
м.Київ
vd940421 vn59
Про удосконалення хірургічної допомоги
дітям в Україні
Органами і закладами охорони здоров'я проведено значну роботу
в справі подальшого розвитку і вдосконалення хірургічної допомоги
дитячому населенню. Збільшилась кількість дитячих хірургічних
ліжок, поліпшилась забезпеченість ними. Велика увага приділяється
вдосконалення матеріально-технічної бази дитячих хірургічних
стаціонарів та спеціалізації ліжкового фонду.
Багато зроблено для впровадження спеціалізованої хірургічної
допомоги дітям: відкриті хірургічні відділення для новонароджених,
організовані центри мікрохірургії з хірургією вад розвитку,
створені міжрайонні дитячі хірургічні відділення. В
багатопрофільних дитячих лікарнях відкриваються відділення
анестезіології і реанімації з палатами реанімації та інтенсивної
терапії.
Здійснювалась планомірна підготовка і перепідготовка кадрів
українських лікарів-хірургів на кафедрах (курсах) дитячої хірургії
медичних інститутів та кафедрах дитячої хірургії КДІУЛ, в дитячих
хірургічних відділеннях науково-дослідних інститутів. У цих
закладах триває робота щодо розвитку наукових досліджень з
актуальних питань дитячої хірургії, впровадження їх результатів у
практичну роботу.
Знижується післяопераційна летальність дітей з усіх видів
оперативних втручань. Разом з тим в організації хірургічної
допомоги дітям є значні недоліки: багато дітей лікуються я в
стаціонарах для дорослих, які не відповідають сучасним вимогам
допомоги новонародженим з хірургічної паталогією, не в повному
обсязі ведеться облік вад розвитку. Все ще мають місце
діагностичні помилки та пізня діагностика таких захворювань, як
кишкова непрохідність (інвагінація), гострий апендицит, гострий
гематогенний остеомієліт, травми внутрішніх органів, є недоліки в
анастезіологічному забезпеченні дітей, виборі методів знечулення.
Диспансеризація дітей в деяких місцевостях проводиться
формально, несвоєчасно виявляються хірургічні захворювання, не
визначається етапність в наданні хірургічної допомоги дітям в
залежності від віку дитини, характеру і важкості патології, умов
транспортування. Серйозні недоліки в наданні медичної допомоги
дітям з хірургічними захворюваннями свідчать про те, що цьому
важливому розділу роботи з боку керівників органів і закладів
охорони здоров'я не надається достатньої уваги.
З метою подальшого розвитку і вдосконалення хірургічної
допомоги дітям З А Т В Е Р Д Ж У Ю:
1. Положення про головного позаштатного дитячого хірурга
Міністерства охорони здоров'я України, МОЗ Республіки Крим,
обласного, міського відділу охорони здоров'я (додається).
2. Положення про регіональний (міжобласний, обласний) центр
дитячої хірургії (додається).
3. Положення про міжрайонне спеціалізоване
лікувально-профілактичне відділення центральної районної
(районної, міської) лікарні (додається).
4. Положення про головний координаційний центр дитячої
хірургії України (додається).
П Р О П О Н У Ю:
1. Начальникам управлінь охорони здоров'я обласних, Київської
та Севастопольської міських державних адміністрацій, міністру
охорони здоров'я Республіки Крим:
1.1. Щорічно не пізніше I кварталу проводити з участю
головних позаштатних дитячих хірургів, керівників міжобласних і
обласних центрів дитячої хірургії, співробітників кафедр дитячої
хірургії медичних інститутів та інституту удосконалення лікарів
аналіз стану і якості надання хірургічної допомоги дітям, звернути
особливу увагу на лікування дітей з невідкладною хірургічною
патологією, особливо новонароджених і дітей раннього віку, дітей з
важкими вадами розвитку , вжити дійових заходів до усунення
виявлених недоліків.
1.2. До 15.05.94 р. розробити план поліпшення організації
медичної допомоги дітям з хірургічною патологією, передбачивши в
ньому:
- організацію в складі багатопрофільних дитячих міських,
обласних лікарень, спеціалізованих хірургічних відділень
(урологічних, травматологічних, ортопедичних, хірургії
новонароджених); забезпечити їх необхідним обладнанням і
укомплектувати фахівцями, які пройшли відповідну підготовку;
- розробку схеми етапного лікування дітей з вродженими вадами
розвитку, хірургічними захворюваннями в залежності від їх
важкості, складності оперативного втручання, кваліфікації
лікарів-хірургів і лікарів-анестезіологів-реаніматологів з питань
лікування дитячої патології, терміну і умов транспортування
хворих;
- систематичне підвищення в установленому порядку
кваліфікації лікарів-хірургів,
лікарів-анестезіологів-реаніматологів дитячих міських, обласних,
центральних районних лікарень з питань лікування дітей з гострими
хірургічними захворюваннями, в тому числі і головних районних
хірургів;
- організацію проведення заходів по санітарно-гігієнічному
вихованню населення з питань своєчасного звернення до лікаря при
появі у дитини ознак гострого хірургічного захворювання, в зв'язку
з чим організувати систематичні виступи перед населенням
кваліфікованих лікарів хірургічних дитячих міських, обласних
лікарень, широко використовувати засоби масової інформації (преса,
радіо, телебачення).
1.3. Підвищити особисту відповідальність керівників
лікувально-профілактичних закладів за:
- організацію роботи приймальних відділень лікарень,
своєчасного огляду з застосуванням всіх доступних методів
обстеження дітей з невідкладною хірургічною патологією з
консультацією необхідних фахівців;
- госпіталізацію дітей до 3-х років з болем у животі і дітей
старшого віку з повторним болем у животі, забезпечення їх
цілодобовим спостереженням кваліфікованих фахівців і відповідним
обстеженням.
Питання про зняття діагнозу гострого хірургічного
захворювання і припинення спостереженя за дитиною з болем у животі
вирішувати тільки консиліумом спеціалістів за участю
відповідальних чергових лікарів, завідуючих хірургічних
відділеннями:
- передачу в поліклініку за місцем проживання даних про
дітей, які не були госпіталізовані для спостереження
лікарем-педіатром;
- забезпечення консультативної допомоги у випадках
ускладненого перебігу післяопераційного періоду у дітей, що
знаходяться в хірургічних відділення для дорослих міських і
центральних лікарень;
- дотримання санітарно-протиепідеміологічного режиму роботи
дитячих хірургічних відділень з підвищенням уваги до питань
профілактики гнійно-септичних ускладнень, харчування і догляду
дітей, особливо раннього віку;
- поліпшення якості диспансеризації дітей, своєчасне
виявлення і лікування хірургічних захворювань та вроджених вад
розвитку;
- впровадження в практичну роботу хірургічних відділень
сучасних методів обстеження і лікування дітей.
1.4. Забезпечити відновне лікування дітей з наслідками
перенесених хірургічних захворювань, травм опорно-рухового апарату
і направлення їх при необхідності на санаторно-курортне лікування.
2. Вважати, що головний координаційний центр дитячої хірургії
здійснює свої функції на базі клінік кафедри дитячої хірургії
Українського державного медичного університету та відділення
хірургії вад розвитку у дітей Українського науково-дослідного
інституту педіатрії, акушерства та гінекології за погодженням з
Академією медичних наук України Н А К А З У Ю:
1. Начальнику Головного управління організації медичної
допомоги дітям і матерям (Н.Г.Гойда).
1.1. Впровадити в роботу хірургічних відділень сучасні схеми
етапного лікування дітей з вродженими вадами розвитку,
хірургічними захворюваннями в залежності від їх важкості.
1.2. Протягом 1994 року разом з управліннями охорони здоров'я
обласних, Київської і Севастопольської міських державних
адміністрацій, Міністерством охорони здоров'я Республіки Крим
сприяти організації регіональних дитячих хірургічних центрів.
2. Ректорам медичних інститутів:
2.1. Посилити увагу до підготовки науково-педагогічних кадрів
з дитячої хірургії, особливо докторів медичних наук, для створення
резерву на заміщення посад завідуючих кафедрами (курсами) дитячої
хірургії.
2.2. Забезпечити регулярні консультації силами
професорсько-викладацького складу кафедр дитячої хірургії в
консультативних територіальних поліклініках, а також виїзди
спеціалістів в лікувально-профілактичні заклади сільських районів.
3. Директорам науково-дослідних і ректорам медичних
інститутів при плануванні наукових робіт перевагу в наукових
дослідженнях віддавати тематиці, присвяченій захворюванням і вадам
розвитку, які призводять до високої летальності та інвалідності.
Контроль за виконанням наказу покладаю на заступників
міністра В.М.Пономаренка, Богатирьову.
Міністр Ю.П.Спіженко
Затверджено наказом Міністерства
охорони здоров'я України
від 21 квітня 1994 р. N 59
Положення про головного позаштатного дитячого
хірурга Міністерства охорони здоров'я України,
МОЗ Республіки Крим, управлінь охорони здоров'я
обласних, міських держадміністрацій
1. Головний позаштатний дитячий хірург Міністерства охорони
здоров'я України, МОЗ Республіки Крим, управлінь охорони здоров'я
обласних, міських державних адміністрацій призначається з числа
кваліфікованих лікарів-хірургів, які мають дослід організаційної
роботи, Міністром охорони здоров'я, керівником обласного, міського
управління охорони здоров'я.
2. Головний позаштатний дитячий хірург Міністерства охорони
здоров'я України у своїй роботі підпорядкований начальнику
Головного управлінні організації медичної допомоги дітям і матерям
Міністерства охорони здоров'я України: головний позаштатний
дитячий хірург МОЗ Республіки Крим - начальнику управління
медичної допомоги дітям і матерям МОЗ Республіки Крим: головний
дитячий хірург управління охорони здоров'я держадміністрації
відповідно - заступнику начальника по дитинству і родопомочі.
3. Головний позаштатний дитячий хірург є консультантом
відповідного органу охорони здоров'я з питань хірургічної допомоги
дітям і працює в тісному контакті з головними спеціалістами в
інших напрямках спеціалізованої допомоги дітям за планом,
затвердженим органом охорони здоров'я.
4. Головний позаштатний дитячий хірург Міністерства охорони
здоров'я здійснює організаційно-методичне керівництво, контролює
діяльність головних позаштатних дитячих хірургів управлінь охорони
здоров'я, керівників центрів дитячої хірургії.
5. На головного позаштатного дитячого хірурга Міністерства
охорони здоров'я обласних, міських управлінь охорони здоров'я
покладаються обов'язки:
5.1. Вивчення якості і обсягу надання спеціалізованої
хірургічної допомоги дітям шляхом особистого ознайомлення з
роботою лікувально-пофілактичних закладів, а також з відповідною
медичною документацією, проведення аналізу хірургічної
захворюваності,причин смертні дітей в хірургічних стаціонарах,
даних про лікування хірургічних захворювань.
5.2. Розробка разом з Головним управлінням організації
медичної допомоги дітям і матерям заходів щодо організації,
розвитку, удосконалення і забезпечення всіма видами хірургічної
допомоги дітей в стаціонарі, поліклініці та
відновно-реабілітаційному центрі.
5.3. Визначення потреби в розміщенні кадрів лікарів-хірургів
лікувально-профілактичних закладів, проведенні заходів в
установленому порядку по підвищенню професійної кваліфікації
лікарів-хірургів лікувально-профілактичних закладів.
5.4. Розробка і винесення на розгляд колегії, Вченої медичної
ради Міністерсва охорони здоров'я, медичних рад обласних, міських
управлінь охорони здоров'я з питань поліпшення хірургічної
допомоги дітям.
5.5. Впровадження в практичну роботу
лікувально-профілактичних закладів нових методів діагностики,
лікування і профілактики хірургічних захворювань у дітей.
5.6. Участь у поданні заявок і розподілі апаратури,
устаткування і обладнання, забезпечення інструментарієм і
медикаментами дитячих хірургічних закладів.
6. Головним позаштатним дитячим хірургам Міністерства охорони
здоров'я, обласного, міського управління охорони здоров'я
надається в установленому порядку право:
6.1. Проводити перевірку діяльності з спеціальностей всіх
лікувально-профілактичних закладів.
6.2. Надавати керівникам відповідних
лікувально-профілактичних закладів рекомендації у поліпшенні
організації і якості надання хірургічної допомоги дітям в цих
закладах.
6.3. Визначати обсяг оперативних втручань і складність
діагностичних обстежень в хірургічних відділеннях різних
лікувально-профілактичних закладів відповідно до кваліфікації
лікарів-хірургів.
6.4. Вносити пропозиції щодо заохочення лікарів-хірургів і
присвоєння їм почесних звань.
7. Головні позаштатні дитячі хірурги беруть участь в
організації і проведенні з'їздів, конференцій, семінарів з питань
дитячої хірургії і суміжних спеціальностей, готують повідомлення
про стан хірургічної допомоги дітям і шляхи її поліпшення.
Затверджено наказом Міністерства
охорони здоров'я України
від 21 квітня 1994 р. N 59
Положення про регіональний (міжобласний,
обласний) центр дитячої хірургії
1. Регіональний (міжобласний, обласний) центр дитячої
хірургії організується на базі дитячих обласних, міських лікарень
(не менше 100 хірургічних ліжок), які мають кафедри дитячої
хірургії медичних інститутів.
2. Сферу діяльності Центру дитячої хірургії визначає
Міністерство охорони здоров'я України.
3. Керівником Центру дитячої хірургії є завідуючий кафедрою
дитячої хірургії. При відсутності кафедри дитячої хірургії
керівником Центру є завідуючий одного з дитячих хірургічних
відділень лікарні, яка виконує функції Центру.
4. Центр дитячої хірургії проводить свою роботу за планом,
затвердженим його керівником.
5. Основним завданням Центру дитячої хірургії є:
5.1. Забезпечення в межах закріпленої території
кваліфікованої медичної допомоги дітям з хірургічними
захворюваннями.
5.2. Надання медичної допомоги лікувально-профілактичним
закладам, які розміщені на закріпленій території, з питань
діагностики, лікування, диспансеризації дітей з хірургічною
патологією.
5.3. Систематичне проведення аналізу причин пізньої
госпіталізації і летальності дітей з гострими хірургічними
захворюваннями.
5.4. Розробка і подання у відповідні органи охорони здоров'я
рекомендацій щодо проведення заходів, спрямованих на підвищення
якості медичної допомоги дітям з хірургічними захворюваннями.
5.5. Підготовка і проведення конференцій з різних питань
дитячої хірургії для лікарів лікувально-профілактичних закладів.
6. Керівники Центру дитячої хірургії щороку звітують про
проведену роботу Міністерству охорони здоров'я України.
Затверджено наказом Міністерства
охорони здоров'я України
від 21 квітня 1994 р. N 59
Положення про міжрайонне спеціалізоване
лікувально-профілактичне відділення
центральної районної (районної, міської)
лікарні
1. Функції міжрайонного спеціалізованого
лікувально-профілактичного відділення виконує спеціалізоване
відділення стаціонара, яке може забезпечити надання сільському
населенню спеціалізованої висококваліфікованої стаціонарної або
амбулаторно-поліклінічної медичної допомоги у випадках, коли
центральні районні лікарні навколишніх районів не мають можливості
надавати кваліфіковану медичну допомогу за даною спеціальністю.
2. Покладання функції міжрайонного спеціалізовоного
лікувально-профілактичного відділення на відповідні відділення
лікарні і прикріплення до них відповідного населення сільських
районів здійснює обласний орган охорони здоров'я з врахуванням
вимог населення (географічного розміщення, економічних зв'язків,
стану транспортного сполучення).
3. Міжрайонне спеціалізоване лікувально-профілактичне
відділення (лікарні, поліклініки) поряд з виконанням функцій
структурного підрозділу закладу виконує:
- консультативні прийоми в поліклініках хворих відповідного
профілю за направленням лікарів лікувально-профілактичних
прикріплених районів;
- госпіталізіцію хворих з прикріплених районів у
встановленому порядку;
- організаційно-методичну і консультативну допомогу
(враховуючи експертизу працездатності) лікарям
лікувально-профілактичних закладів закріплених районів, в тому
числі шляхом планових виїздів;
- впровадження в практику роботи закладів охорони здоров'я
свого і закріплених районів сучасних засобів і методів
профілактики, діагностики і лікування хворих з відповідної
спеціальності.
4. Кількість ліжок і обсяг амбулаторно-поліклінічної допомоги
міжрайонного спеціалізованого лікувально-профілактичного
відділення визначається відповідними органами з врахуванням
кількості населення закріплених районів і фактичного обсягу
роботи.
5. Штати міжрайонного спеціалізованого
лікувально-профілактичного закладу встановлюються відповідно до
діючих штатних нормативів лікарень, а поліклініки - за нормативами
поліклінік в складі цих лікарень з введенням посад в залежності
від кількості закріпленого населення інших районів, про що
записується в довідках планових показників для встановлення
штатів.
6. Керівництво міжрайонним спеціалізованим
лікувально-профілактичним відділенням здійснює завідуючий,
призначений у встановленому порядку.
Затверджено наказом Міністерства
охорони здоров'я України
від 21 квітня 1994 р. N 59
Положення про Головний координаційний
центр дитячої хірургії України
1. Головний координаційний центр дитячої хірургії
організується на базі клінік кафедри дитячої хірургії
Українського державного медичного університету та відділення
мікро- і торакоабдомінальної хірургії вад розвитку у дітей
Українського науково-дослідного інституту педіатрії, акушерства та
гінекології на умовах двостороннього договору за погодженням з
Академією медичних наук України.
2. Керівником Центру дитячої хірургії є завідуючий кафедрою
дитячої хірургії Українського державного медичного університету,
який у своїй роботі підпорядкований начальнику Головного
управління лікувально-профілактичної допомоги дітям і матерям МОЗ
України.
3. Діяльність Центру дитячої хірургії розповсюджується на всі
регіональні (міжобласні, обласні) центри дитячої хірургії.
4. Центр дитячої хірургії проводить свою роботу згідно з
планом, затвердженим керівником Центру.
5. Центр дитячої хірургії виконує координаційні функції
відповідних центрів з питань хірургічної допомоги дітям і працює в
тісному контакті з керівниками цих центрів.
6. Центр дитячої хірургії - спеціалізоване
лікувально-профілактичне відділення, де поряд з виконанням функції
структурного підрозділу установи виконує:
- консультативні прийоми хворих в консультативних
поліклініках;
- госпіталізацію хворих з різним профілем хірургічних
захворювань, яким діагностика, ефективне хірургічне лікування не
може бути забезпечене в регіональних центрах з тієї чи іншої
причини;
- екстрені і планові консультативні виїзди на місця;
- надавати методичну допомогу відповідним центрам та
лікарям лікувально-профілактичних закладів.
7. Сприяє розробці і впровадженню в практику роботи
регіональних центрів нових методів діагностики, лікування і
профілактики хірургічних захворювань у дітей.
8. Організує і проводить разом з регіональними центрами
семінари, науково-практичні конференції, з'їзди з актуальних
питань дитячої хірургії та контроль за виконанням прийнятих ними
рішень.
9. Центр дитячої хірургії є учбовою базою для підвищення
кваліфікації викладачів ВУЗів, лікарів лікувально-профілактичних
закладів.
10. Центру дитячої хірургії разом з Головним позаштатним
дитячим хірургом Міністерства надається у встановленому порядку
право:
- проводити перевірку діяльності із спеціальностей всіх
регіональних центрів та лікувально-профілактичних закладів;
- узагальнювати результати діяльності всіх регіональних
центрів, розробляти і надавати рекомендації з найактуальніших
проблем дитячої хірургії;
- на вимогу Центру подавати інформацію про всі випадки
діагностичних, тактичних та лікарських помилок, що привели до
летальності.
11. Керівник Центру дитячої хірургії щороку звітує про
проведену роботу Міністерству охорони здоров'я України.