Трудові відносини оформляються шляхом укладення трудового договору — угоди між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядку, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язуються виплачувати працівникові заробітну плату й забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Хоча трудовим договором вважається не лише документ під такою назвою, підписаний працівником й роботодавцем (також трудовим договором можна вважати й виданий роботодавцем наказ про прийняття працівника на роботу відповідно до заяви останнього, і укладення трудового контракту, і' взагалі просто фактичний допуск працівника до роботи, навіть якщо при цьому не було оформлено жодних документів), слід звернути увагу, що у п.6 ст. 24 Кодексу законів про працю (далі — КЗпП) міститься вимога про обов'язкове додержання письмової форми при укладенні трудового договору з фізичною особою. Крім того, у ст. 241 КЗпП передбачено, що в разі укладення трудового договору між працівником і фізичною особою фізична особа повинна у тижневий строк з моменту фактичного допущення працівника до роботи зареєструвати укладений у письмовій формі трудовий договір у державній службі зайнятості за місцем свого проживання.
Як зазначено у п.3 Порядку реєстрації трудового договору між працівником і фізичною особою, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики № 260 від 08.06.2001 p., при реєстрації трудового договору фізична особа—суб'єкт підприємницької діяльності (тобто у даному випадку роботодавець) має подати паспорт, свідоцтво про реєстрацію підприємницької діяльності, довідку відповідної державної податкової адміністрації про ідентифікаційний код, а працівник, який влаштовується на роботу до фізичної особи,— паспорт, трудову книжку та довідку відповідної державної податкової адміністрації про ідентифікаційний номер. Відповідальна особа центру зайнятості в день подання фізичною особою трудового договору реєструє його у книзі реєстрації трудових договорів (трудовому договору присвоюється номер, за яким він зареєстрований у книзі, і ставиться дата його реєстрації).
Згідно зі ст. 48 КЗпП фізичні особи—суб'єкти підприємницької діяльності поряд з підприємствами, установами, організаціями мають право ведення трудових книжок на всіх працюючих у них понад п'ять днів працівників. Підставою для внесення такими роботодавцями записів до трудової книжки працівника про його прийняття та звільнення з роботи є відповідні записи про реєстрацію та зняття з реєстрації у державній службі зайнятості трудового договору.
Фізична особа—суб'єкт підприємницької діяльності, яка використовує найману працю, є податковим агентом своїх працівників щодо виплати заробітної плати й відповідно зобов'язана нараховувати (утримувати, перераховувати) податок з доходів фізичних осіб із доходів, що виплачуються нею найманим працівникам.
Матеріали підготував ВАСИЛЬ МОРОЗ, юрист
Інформаційно-довідкова газета ЮРИСТ КОНСУЛЬТУЄ 18/2007