Оскільки акції є об'єктом права власності, то у випадку смерті акціонера на них поширюється дія норм українського законодавства про спадкування.
Для переходу акцій у спадщину спадкоємці померлого акціонера зобов'язані виконати наступні дії:
звернутися в державну нотаріальну контору за місцем відкриття спадщини з заявою про прийняття спадщини та/ або про видачу свідоцтва про право на спадщину (якщо спадкоємець уже фактично прийняв спадщину);
після одержання свідоцтва про право на спадщину здійснити перереєстрацію прав власності на акції у реєстроут-римувача (при документарній формі випуску акцій) або у зберігача, у якого померлим акціонером був відкритий рахунок у цінних паперах (при бездокументарній формі випуску акцій).
У відповідності зі ст. 34 Закону України «Про нотаріат» від 02.09.1993 р. дії щодо охорони спадкової маси і видачі свідоцтва про право на спадщину відносяться винятково до компетенції державних нотаріальних контор.
Законодавством встановлений шестимісячний строк, протягом якого спадкоємці повинні здійснити дії з прийняття спадщини.
Спадкоємець, що вступив у фактичне володіння майном спадкодавця, і зокрема у володіння його іменними цінними паперами, розглядається як такий, що прийняв спадщину. Такий спадкоємець може звернутися з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину і після закінчення шестимісячного строку (законом не обмежений термін видачі свідоцтва про право на спадщину особам, що прийняли спадщину). Крім того, прийняття навіть частини спадщини розглядається як прийняття спадщини в цілому.
У випадку успадкування акцій у документарній формі перереєстрація прав власності здійснюється реєстроутримувачем, що веде реєстр акціонерів товариства, акції якого перейшли у спадщину. Пунктом 7.17. Положення про порядок ведення реєстрів власників іменних паперів, затвердженого рішенням ДКЦПФР № 60 від 26.05.1998 p., визначається такий перелік документів, необхідних для внесення до реєстру змін, пов'язаних із переходом акцій у спадщину:
оригінал або нотаріально засвідчена копія свідоцтва про право на спадщину (передається реєстроутримувачу);
сертифікат цінних паперів (передається реєстроутримувачу).
Після представлення реєстроутримувачу зазначених документів до реєстру вноситься запис про нового власника акцій. Реєстроутримувач погашає сертифікат акцій, виданий на ім'я померлого акціонера, і видає спадкоємцеві новий сертифікат акцій. Відповідно до ч.4 ст. 5 Закону України «Про Національну депозитарну систему і особливості електронного обігу паперів в Україні» від 10.12.1997 р. (далі — Закон) сертифікат акцій є документом, що підтверджує право власності на такі цінні папери.
У випадку переходу в спадщину акцій, випущених у бездокументарній формі, зберігач, у якого був відкритий рахунок у цінних паперах померлого акціонера, проводить безумовну операцію з переказу акцій померлого акціонера на рахунок у цінних паперах, відкритий його спадкоємцеві (спадкоємцям).
Підставою для такого переказу є свідоцтво про право на спадщину, представлене спадкоємцем (п.5.10.9 Положення про депозитарну діяльність, затвердженого рішенням ДКЦПФР № 61 від 26.05.1998 p.).
Тільки від моменту зарахування акцій на рахунок у цінних паперах, відкритий спадкоєм'цем у зберігача, або з моменту внесення реєстроутримувачем відповідного запису до реєстру акціонерів і видачі сертифіката акцій до спадкоємців переходить право власності на акції померлого акціонера (ст. 5 Закону).
Щодо цінних паперів у бездокументарній формі ст. 5 Закону чітко встановлює, що право власності переходить до нового власника від моменту зарахування цінних паперів на його рахунок у зберігача. Таке ж правило діє і для знерухомлених цінних паперів.
Якщо в померлого акціонера є декілька спадкоємців, то можливі такі варіанти визначення власника акцій:
а) усі акції можуть перейти у власність одного зі спадкоємців, відповідно до угоди між спадкоємцями або рішень ням суду про поділ спадкового майна (іншим спадкоємцям виділяється рівноцінне за вартістю майно або виплачується грошова компенсація);
б) акції можуть бути розділені між спадкоємцями відповідно до часток у спадковій масі, що належать кожному з них за законом або за заповітом, або в іншому співвідношенні, визначеному угодою спадкоємців або рішенням суду;
в) акції можуть знаходитися в спільній частковій власності спадкоємців (частки спадкоємців-співвласників будуть дорівнювати їхнім часткам у спадщині).
Однак основні проблеми виникають утих випадках, коли у померлого акціонера немає спадкоємців або вони невідомі, а також якщо спадкоємці не поспішають оформити свої права на спадщину. У цьому разі можливі такі способи рішення питання відносно права власності на акції померлих акціонерів: перехід акцій у власність держави на підставі спадкування або як безхазяйного майна, або придбання акцій акціонерами.
Відповідно до п.7 ч.1 ст. 92 Конституції України правовий режим власності визначається виключно законом. Отже, саме законом може бути встановлений особливий порядок діяльності суб'єктів, об'єктом права власності яких є, зокрема, акції, і тільки закон може встановлювати щодо нього певні обмеження та покладати на таких суб'єктів (власників акцій) додаткові обов'язки.
Договір (згідно з п.1 ч.2 ст. 11 Цивільного кодексу України) є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобов'язань. Оскільки установчий договір є видом цивільного договору, то він тягне за собою виконання зобов'язань для кола осіб, що його підписали. Якщо установчими документами закріплене переважне право акціонерів товариства на придбання акцій, які відчужуються іншими акціонерами цього товариства, то акціонери мають право на придбання акцій.
Матеріали підготував ВАСИЛЬ МОРОЗ, юрист
Інформаційно-довідкова газета ЮРИСТ КОНСУЛЬТУЄ 18/2007