Погоджено:

Національний банк України

У зв'язку з численними запитами, що надходять від платників податків щодо застосування норм Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (334/94-ВР) стосовно оподаткування операцій по врахуванню векселя банками Державна податкова адміністрація України разом з Міністерством фінансів України, Національним банком України та Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку роз'яснює.

Статтею 3 Закону України від 18 червня 1991 року N 1201-XII (1201-12) "Про цінні папери і фондову біржу" (із внесеними змінами та доповненнями) передбачено, що вексель - це цінний папір.

Відповідно до Положення про операції банків з векселями (v0653500-99) , яке затверджено постановою Правління НБУ від 28.05.99 N 258 (v0258500-99) , врахування векселя - є формою кредитування банком суб'єкта господарської діяльності шляхом придбання векселя до настання строку платежу за ним у векселедержателя за грошові кошти з дисконтом з метою одержання прибутку від погашення векселя в повній сумі, а придбання векселя - це одержання векселя у власність через купівлю, врахування, заставу (заклад), видачу або повторну видачу, дарування, спадщину або ж іншу добровільну угоду, яка породжує майнове право на вексель.

Банк враховуючи векселі придбаває їх у попередніх держателів за грошові кошти і фактично становиться їх власником та отримує право розпоряджатися придбаними векселями.

Положенням про організацію бухгалтерського обліку та звітності в установах банків України, яке затверджено постановою Правління НБУ від 30.12.98 N 566 (z0056-99) , передбачено ведення банками бухгалтерського (фінансового) та податкового обліку всіх здійснюваних операцій. Податковий облік має бути відокремлений від фінансового обліку та передбачати можливість внесення змін у будь-які операції, визначені Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" та іншими законодавчими актами з питань оподаткування, не порушуючи методику фінансового обліку.

Так, з метою оподаткування при розгляді здійснення банком операцій по врахуванню векселя, слід керуватися Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" (334/94-ВР) в редакції від 22.05.97 (283/97-ВР) (із внесеними змінами та доповненнями).

Пунктом 1.31 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" передбачено, що продаж товарів - це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію, незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.

Враховуючи, що відповідно до пункту 1.6 вказаного Закону товарами є - матеріальні та нематеріальні активи, а також цінні папери та деривативи, що використовуються у будь-яких операціях, крім операцій з їх випуску (емісії) та погашення, операції, які передбачають передачу прав власності на цінний папір (вексель), крім операцій по їх випуску та погашенню, є операціями по продажу цінних паперів.

Згідно з положеннями вищевказаного Закону під терміном "торгівля цінними паперами" слід розуміти, зокрема будь-які операції з придбання або продажу цінних паперів торгівцями цінними паперами, чий статус встановлюється відповідним законодавством про цінні папери і фондовий ринок, а також будь-які операції з купівлі та продажу цінних паперів особами, які не мають статусу торгівців цінними паперами (пункт 7.6.2).

Оскільки при здійсненні операцій по врахуванню векселів банк придбаває вексель за грошові кошти та становиться власником цього векселя, то керуючись пунктом 1.31 і підпунктом 7.6.2 вказаного Закону ця операція з метою оподаткування відноситься до операцій з торгівлі цінними паперами.

Під терміном "витрати" з точки зору цього Закону слід розуміти суму коштів або вартість майна, сплачену (нараховану) платником податку продавцю цінних паперів та деривативів як компенсація їхньої вартості. До складу витрат включається також сума будь-якої заборгованості покупця, яка виникає у зв'язку з таким придбанням.

Що стосується доходу, то згідно з підпунктом 7.6.4 цього Закону під терміном "доходи" слід розуміти суму коштів або вартість майна, отриману платником податку від продажу, обміну або інших способів відчуження цінних паперів та деривативів, збільшену на вартість будь-яких матеріальних цінностей чи нематеріальних активів, які передаються платнику податку в зв'язку з таким продажем, обміном або відчуженням.

До складу доходів включається також сума будь-якої заборгованості платника податку, яка погашається у зв'язку з таким продажем, обміном або відчуженням.

Таким чином, операція по врахуванню векселя за своїм змістом з метою оподаткування має всі ознаки операцій з торгівлі цінними паперами.

Відповідно до норм вказаного Закону з метою оподаткування ведеться окремий облік фінансових результатів операцій з торгівлі цінними паперами та деривативами.

У разі коли протягом звітного періоду витрати, понесені (нараховані) платником податку у зв'язку із придбанням цінних паперів і деривативів, перевищують доходи, отримані від продажу (відчуження) цінних паперів і деривативів протягом такого звітного періоду, балансові збитки переносяться на зменшення доходів майбутніх періодів від таких операцій протягом строків визначених статтею 6 цього Закону (абзац 2 пункту 7.6.1).

У разі коли протягом звітного періоду доходи, отримані (нараховані) платником податку у зв'язку із продажем (відчуженням) цінних паперів і деривативів, перевищують витрати, понесені (нараховані) платником податку у зв'язку із придбанням цінних паперів і деривативів протягом такого звітного періоду, збільшені на суму некомпенсованих балансових збитків від таких операцій минулих періодів, прибуток включається до складу валових доходів за результатами такого звітного періоду (абзац 3 пункту 7.6.1).

Таким чином, з метою оподаткування податком на прибуток операції по врахуванню векселя розглядаються як операції по торгівлі цінними паперами і застосовуються норми щодо їх оподаткування, які визначено Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" в редакції від 22.05.97 (із внесеними змінами та доповненнями).

Випуск та погашення векселів Міністерства фінансів України та Державного казначейства України або за їх дорученням уповноваженими органами не можуть розглядатись як операції по врахуванню векселів.