Наказом Міністерства юстиції України № 1154/5 від 22.11.2007 р. затверджено Правила реєстрації актів цивільного стану в Україні.
У зв'язку з прийняттям Закону України «Про внесення . змін до Сімейного та Цивільного кодексів України» № 524 від 22.12.2006 р. та відповідно до ст. 19 Закону України «Про органи реєстрації актів громадянського стану» унесено зміни до Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні і викладено їх у новій редакції.
Державна реєстрація актів цивільного стану здійснюється з метою охорони особистих немайнових та майнових прав громадян, а також в інтересах держави.
Акти цивільного стану реєструються у державних відділах реєстрації актів цивільного стану районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних управлінь юстиції, у виконавчих органах сільських, селищних, міських (крім міст обласного значення) рад, у консульських установах та дипломатичних представництвах України за кордоном.
Відповідно до Сімейного та Цивільного кодексів України, Закону України «Про органи реєстрації актів громадянського стану» державній реєстрації в органах реєстрації актів цивільного стану з дотриманням вимог закону підлягають народження фізичної особи та її походження, смерть, шлюб, розірвання шлюбу, зміна імені.
Народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміна імені, смерть підлягають обов'язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян відповідно до Порядку ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1064 від 22 серпня 2007 року.
Державні відділи реєстрації актів цивільного стану районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних управлінь юстиції проводять реєстрацію народження фізичної особи з одночасним визначенням її походження, а також реєстрацію смерті, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, приймають і розглядають заяви громадян про внесення змін, доповнень, поновлення, а також анулювання актових записів цивільного стану та в установленому порядку зберігають книги реєстрації актів цивільного стану.
Виконавчі органи сільських, селищних, міських (крім міст обласного значення) рад проводять реєстрацію народження фізичної особи з одночасним визначенням її походження, а також реєстрацію смерті, шлюбу.
Реєстрацію народження фізичної особи з одночасним визначенням її походження, а також реєстрацію смерті, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені громадян України, які проживають за кордоном, проводять дипломатичні представництва і консульські установи України. Зазначені представництва та установи також приймають і розглядають заяви громадян про внесення змін, доповнень, поновлення та анулювання актових записів цивільного стану, зареєстрованих в Україні.
Про кожний факт реєстрації акту цивільного стану органами реєстрації актів цивільного стану видаються відповідні свідоцтва про народження, смерть, шлюб, розірвання шлюбу, зміну імені на бланках суворої звітності, виготовлених за єдиними зразками, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України №1367 від 12 вересня 2002 року «Про затвердження зразків книг реєстрації актів цивільного стану та описів бланків свідоцтв, що видаються державними органами реєстрації актів цивільного стану» (зі змінами).
На бажання усиновлювача державний відділ реєстрації актів цивільного стану на підставі рішення суду видає свідоцтво про усиновлення.
Порядок обліку, зберігання та звітності про використання бланків свідоцтв про реєстрацію актів цивільного стану встановлюється Інструкцією з обліку, зберігання та витрачання бланків свідоцтв, що видаються державними органами реєстрації актів цивільного стану на підтвердження юридичних фактів в Україні, затвердженою наказом Міністерства юстиції України № 81/5 від 3 вересня 2002 року, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України за № 727/7015 З вересня 2002 року (зі змінами) (далі — Інструкція з обліку, зберігання та витрачання бланків свідоцтв).
Працівники органів реєстрації актів цивільного стану у своїй діяльності керуються законами України, постановами Верховної Ради України, указами і розпорядженнями Президента України, постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства юстиції України, а на території Автономної Республіки Крим — законодавством Автономної Республіки Крим.
При реєстрації актів цивільного стану працівники органів реєстрації актів цивільного стану в установленому порядку та в межах компетенції вирішують питання, що випливають з норм міжнародного права, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Якщо в міжнародному договорі України, укладеному в установленому порядку, містяться інші правила, ніж ті, що встановлені відповідним актом сімейного законодавства, застосовуються правила відповідного міжнародного договору України.
Реєстрація актів цивільного стану за заявами іноземців, осіб без громадянства провадиться за законодавством України.
Працівники органів реєстрації актів цивільного стану зобов'язані додержуватись таємниць реєстрації актів цивільного стану. Відомості, які стали відомі працівнику органу реєстрації актів цивільного стану у зв'язку з реєстрацією акту цивільного стану, є конфіденційними, мають обмежений доступ і розголошенню не підлягають.
Органи реєстрації актів цивільного стану повідомляють органам праці та соціального захисту населення, територіальним органам Пенсійного фонду України, державним податковим органам відомості про померлих в установленому законодавством порядку.
Державні відділи реєстрації актів цивільного стану надають органам ведення Державного реєстру .виборців відомості в порядку, передбаченому Законом України «Про Державний реєстр виборців».
Органи реєстрації актів цивільного стану повідомляють районні (міські) військові комісаріати про зміну призовниками і військовозобов'язаними прізвища, власного імені, по батькові при реєстрації зміни імені, шлюбу, розірванні шлюбу та при визнанні батьківства відносно даних осіб, а також про їх смерть.
Повторні свідоцтва, довідки про реєстрацію актів цивільного стану видаються відділами реєстрації актів цивільного стану при підтвердженні права особи на отримання даних документів та, в окремих випадках, родинних відносин між заявником та особою, щодо якої складено актовий запис.
Державний відділ реєстрації актів цивільного стану повідомляє відомості про державну реєстрацію акту цивільного стану на письмову вимогу суду (судді), прокуратури, органів Служби безпеки України, органів дізнання чи слідства, у зв'язку зі справами, що перебувають у їх провадженні, а також нотаріуса, у веденні якого перебуває спадкова справа.
Діловодство в органах реєстрації актів цивільного стану ведеться мовою, визначеною законодавством України про мови.
Головним управлінням юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головними управліннями юстиції в областях, містах Києві та Севастополі здійснюється перевірка достовірності, належного оформлення, а також засвідчення документів, які видаються органами реєстрації актів цивільного стану для подальшого використання їх за кордоном.
Державна реєстрація акту цивільного стану провадиться органом реєстрації актів цивільного стану шляхом складання відповідного актового запису цивільного стану у присутності заявника.
На підставі вчиненого актового запису цивільного стану у повній відповідності до нього видається свідоцтво.
Заявник повинен бути ознайомлений з даними, унесеними до актового запису, який засвідчується печаткою і підписом керівника органу реєстрації актів цивільного стану та посадової особи, яка провела реєстрацію акту цивільного стану.
Якщо до актового запису вносяться зміни, доповнення або здійснюються інші відмітки (про розірвання шлюбу, усиновлення, зміну імені, позбавлення чи поновлення батьківських прав тощо), то на лицьовому боці актового запису зазначаються підстави їх внесення: актовий запис, рішення суду, розпорядження голови районної, міської державної адміністрації або рішення виконавчого комітету міської, районної в місті ради про присвоєння або зміну прізвища або власного імені малолітньої дитини, висновок відділу реєстрації актів цивільного стану або інший документ, який є підставою для внесення змін. Записи щодо внесених у актовий запис цивільного стану змін, доповнень засвідчуються підписом посадової особи та печаткою відділу реєстрації актів цивільного стану.
При державній реєстрації актів цивільного стану подаються документи, які підтверджують факти, що підлягають реєстрації в органах реєстрації актів цивільного стану, а також пред'являються паспорти або паспортні документи, які посвідчують особи заявників.
Особи, які не досягли шістнадцяти років, пред'являють свідоцтво про народження та довідку з місця проживання.
Особи, які досягли шістнадцятирічного віку, але не отримали^ паспорт громадянина України, пред'являють свідоцтво про народження та довідку з місця проживання за умови, що від дня досягнення зазначеного віку-минуло менше ніж один місяць.
Документи, складені іноземною мовою, подаються для реєстрації актів цивільного стану разом з їх перекладами на українську мову, засвідченими в установленому порядку.
Документи, видані компетентними органами іноземних держав на посвідчення актів цивільного стану, здійснених поза межами України за законами відповідних держав щодо громадян України, іноземців і осіб без громадянства, визнаються дійсними в Україні за наявності легалізації, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
При обчисленні строків, визначених Цивільним кодексом України, необхідно керуватись такими правилами:
— строк, визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку;
— строк, визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку. Якщо закінчення строку, визначеного місяцем, припадає на такий місяць, у якому немає відповідного числа, строк спливає в останній день цього місяця.
Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.
Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язаний його початок.
Працівники державних органів реєстрації актів цивільного стану не мають права реєструвати акти цивільного стану, а також уносити зміни, доповнення в актові записи цивільного стану, поновлювати, анулювати актові записи цивільного стану щодо себе, другого з подружжя, своїх дітей та близьких родичів. У цих випадках реєстрація може бути проведена іншим працівником відділу або в іншому відділі реєстрації актів цивільного стану за погодженням з відповідним відділом реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі. Про таку реєстрацію у складеному актовому записі провадиться відповідна відмітка.
За реєстрацію актів цивільного стану, а також видачу громадянам повторних свідоцтв про реєстрацію актів цивільного стану і свідоцтв, виданих у зв'язку зі зміною, доповненням і поновленням актових записів цивільного стану, справляється державне мито у розмірах і порядку, встановлених законодавством України.
За надання працівниками відділів реєстрації актів цивільного стану додаткових послуг правового і технічного характеру, не передбачених Законом України «Про органи реєстрації актів громадянського стану», справляється окрема плата в розмірах, що встановлюються Головним управлінням юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головними управліннями юстиції в областях, містах Києві та Севастополі.
На всі види актових записів цивільного стану відділи реєстрації актів цивільного стану ведуть алфавітні книги, а за наявності автоматизованої системи дані актових записів також уводяться до комп'ютерної бази даних.
Реєстрація народження дитини провадиться державним органом реєстрації актів цивільного стану з одночасним визначенням її походження та присвоєнням прізвища, власного імені та по батькові.
Підставами для реєстрації народження є:
а) медичне свідоцтво про народження форми №103/о, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України № 545 від 08.08.2006 p., зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 р. за № 1150/13024 (далі — форма № 103/о), що видається закладами охорони здоров'я, незалежно від підпорядкування та форми власності, де приймаються пологи;
б) медична довідка про перебування дитини під наглядом лікувального закладу форми №103-1/о, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України № 545 від 08.08.2006 p., зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 р. за № 1150/13024 (далі — форма № 103-1/о), заява двох свідків, присутніх при пологах, у разі народження дитини поза закладом' охорони здоров'я. '
Медична,довідка заповнюється лікарем, під наглядом якого перебуває новонароджений, і засвідчується підписом керівника закладу охорони здоров'я та круглою печаткою закладу.
При реєстрації народження дитини, народженої поза закладом охорони здоров'я, на підставі документів, визначених у пп.«б» цього пункту, у графі 10 актового запису про народження зазначаються номер, дата видачі медичної довідки про перебування дитини під наглядом лікувального закладу форми № 103-1/о, а також прізвища, власні імена, по батькові двох свідків, присутніх при пологах, їх власні підписи, серії, номери їх паспортів або паспортних документів, яким органом і коли вони видані, а також місце проживання свідків;
в) акт, складений відповідними посадовими особами (капітаном судна, командиром, начальником потягу тощо) за участю двох свідків і лікаря або фельдшера (якщо лікар або фельдшер були на транспортному засобі), у випадку народження дитини на морському, річковому, повітряному судні, у потязі або в іншому транспортному засобі. У разі відсутності лікаря або фельдшера реєстрація народження провадиться на підставі вказаного акта та медичної довідки про перебування дитини під наглядом лікувального закладу форми № 103-1/о;
г) лікарське свідоцтво про перинатальну смерть форми № 106-2/о, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України № 545 від 08.08.2006 p., зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 р. за № 1150/13024 (далі — форма № 106-2/о), у разі мертвонародження.
Ці документи подаються до органу реєстрації актів цивільного стану, де реєструється народження. При відсутності підстав для реєстрації народження, визначених у цьому пункті, реєстрація народження провадиться на підставі рішення суду про встановлення факту народження даною жінкою.
Реєстрація народження дитини провадиться державним органом реєстрації актів цивільного стану за місцем народження дитини або за місцем проживання її батьків чи одного з них.
Якщо батьки дитини не перебувають у шлюбі, то народження дитини може бути зареєстроване за місцем проживання особи, яка визнає себе батьком дитини, якщо з заявою про реєстрацію народження ця особа одночасно подає заяву про визнання батьківства.
Якщо реєстрація народження дитини провадиться за місцем проживання батьків чи одного з них, то місцем народження дитини в актовому записі про народження, на бажання батьків, може бути зазначено фактичне місце народження дитини, яке підтверджується документом, що посвідчує факт її народження, або місце проживання батьків.
Якщо місцем народження зазначається фактичне місце народження дитини, а не місце проживання її батьків, то про це робиться відповідна відмітка в графі «Для відміток», яка під час реєстрації скріплюється підписами батьків чи одного з них.
Під час реєстрації народження дитини за місцем її народження в актовому записі вказується фактичне місце народження.
Зазначений порядок повинен бути роз'яснений особам, які звернулись з питання реєстрації народження дитини.
Державний орган реєстрації актів цивільного стану не вправі відмовити в реєстрації народження, мотивуючи відмову доцільністю провести її в іншому державному органі реєстрації актів цивільного стану.
Реєстрація народження дітей, які народилися в експедиції або в іншій віддаленій місцевості, де немає органів реєстрації актів цивільного стану, провадиться за місцем проживання батьків чи одного з них не пізніше одного місяця з дня їх повернення. У цих випадках, на бажання батьків, місцем народження дитини в актовому записі про народження зазначається місце проживання батьків або фактичне місце народження, якщо воно підтверджене одним із документів, що посвідчує факт народження, визначених у п. 2 гл.1 розд. Ill Правил, про що робиться відповідна відмітка в графі «Для відміток».
Якщо дитина народилася під час перебування матері на морському, річковому, повітряному судні, у потязі або в іншому транспортному засобі, то реєстрація народження провадиться за місцем проживання батьків чи одного з них. Місцем народження зазначається місце проживання батьків.
У разі народження дитини жінкою, яка тримається в установі виконання покарань чи слідчому ізоляторі, реєстрація народження проводиться в органі реєстрації актів цивільного стану за місцезнаходженням цієї установи на підставі заяви матері та одного із документів, що посвідчує факт народження, визначених у п. 2 гл.1 розд. Ill Правил, уповноваженим представником адміністрації установи чи слідчого ізолятора, який після реєстрації отримує документ про народження, що надалі зберігається в особовій справі жінки, про що робиться відповідна відмітка в графі «Для відміток». У цьому разі паспорт або паспортний документ матері подається тільки в тому разі, якщо він зберігається в її особовій справі.
Реєстрація народження провадиться за усною чи письмовою заявою батьків дитини чи одного з них, а в разі хвороби, смерті батьків або з інших причин неможливості для них зареєструвати народження — за заявою родичів, інших осіб, уповноваженого представника закладу охорони здоров'я, в якому народилася дитина або в якому на цей час вона перебуває.
Заяву про реєстрацію народження дитини батьки зобов'язані подати невідкладно, але не пізніше одного місяця від дня народження дитини.
Невиконання цього обов'язку є підставою для покладення на батьків дитини відповідальності, встановленої законом.
Реєстрація в органах реєстрації актів цивільного стану мертвонароджених і дітей, які померли в перші 0-6 діб після народження, провадиться закладом охорони здоров'я, в якому народилася мертва дитина, помер новонароджений. При пологах, які приймали вдома, реєстрація провадиться закладом охорони здоров'я, медичний працівник якого приймав пологи або констатував смерть новонародженого; у випадку, якщо була знайдена мертва дитина віком 0-6 діб,— бюро судово-медичної експертизи.
Заклади охорони здоров'я при мертвонародженні, народженні та смерті дитини, померлої на першому тижні життя, бюро судово-медичної експертизи — у разі встановлення факту смерті дитини поза лікувальним закладом зобов'язані звернутися до органу реєстрації актів цивільного стану з заявою про реєстрацію не пізніше трьох діб.
Повідомлення в органи реєстрації актів цивільного стану про мертвонародження, про народження та смерть дитини, яка померла на першому тижні життя, покладається на головного лікаря (керівника) закладу охорони здоров'я, де перебувала мати під час пологів або помер новонароджений; на заклад, лікарі якого надавали медичну допомогу при пологах удома або установили смерть новонародженого вдома; на керівника бюро судово-медичної експертизи — у разі встановлення факту смерті дитини поза лікувальним закладом (на вулиці, удома, коли медичного нагляду не було та в іншому місці).
У тих випадках, коли мати, яка не перебуває у шлюбі з батьком дитини, померла або передала дитину на повне державне утримання, тобто відмовилась узяти дитину з пологового будинку, або місце її проживання невідоме, а батьківство не встановлене, то реєстрація народження дитини провадиться за письмовою заявою уповноваженого представника закладу охорони здоров'я, у якому перебувала мати під час народження дитини, або за письмовою заявою уповноваженого представника адміністрації дитячого закладу чи особи, яка опікується дитиною. Відомості про матір наводяться на підставі одного із документів, що посвідчує факт народження, визначених у п. 2 гл.1 розд. Ill Правил, прізвище дитини і прізвище батька — за прізвищем матері, власне ім'я і по батькові дитини та батька — за вказівкою заявника.
При цьому по батькові дитини повинно відповідати власному імені батька (решта даних про батьків дитини не записується).
Про реєстрацію народження такої дитини орган реєстрації актів цивільного стану повинен письмово повідомити орган опіки і піклування, про що зазначається в графі «Для відміток» актового запису про народження.
У разі народження дитини жінкою, якій в організм було перенесено ембріон людини, зачатий подружжям в результаті застосування допоміжних репродуктивних технологій, реєстрація народження провадиться за заявою подружжя, яке дало згоду на таке перенесення. У цьому разі одночасно з документом, що підтверджує факт народження дитини цією жінкою, подається засвідчена нотаріусом її письмова згода на запис подружжя батьками дитини. При цьому в графі «Для відміток» робиться відповідний запис: матір'ю дитини згідно з медичним свідоцтвом про народження форми № 103/о є громадянка (прізвище, власне ім'я, по батькові).
Одночасно з заявою про реєстрацію народження подаються:
а) паспорти або паспортні документи, що посвідчують особи батьків (одного з них). Якщо документ, що посвідчує особу одного з батьків, з поважних причин не може бути пред'явлений, то орган реєстрації актів цивільного стану не вправі відмовити в реєстрації народження дитини. Відомості про другого з батьків у цьому разі зазначаються на підставі свідоцтва про шлюб. Дані про громадянство в актовому записі про народження та свідоцтві не заповнюються, про що робиться відповідний запис у графі «Для відміток». Надалі ці дані можуть бути доповнені відповідно до Положення про порядок зміни, доповнення, поновлення та анулювання актових записів цивільного стану, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 86/5 від 26 вересня 2002 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26 вересня 2002 року за № 786/7074 (далі — Положення про порядок зміни, доповнення, поновлення та анулювання актових записів цивільного стану);
б) паспорт або паспортний документ, що посвідчує особу заявника, у разі, якщо реєстрація народження провадиться не батьками, а іншою особою;
в) документ, який є підставою для внесення відомостей про батька дитини (свідоцтво про шлюб, заява матері, спільна заява матері та батька дитини, заява батька про визнання батьківства). За відсутності свідоцтва про шлюб підтвердженням зареєстрованого шлюбу може бути відмітка про його реєстрацію в паспортах або паспортних документах матері та батька дитини.
Якщо в медичному свідоцтві про народження форми " № 103/о указане дошлюбне прізвище матері, а паспорт або паспортний документ на момент реєстрації народження одержаний нею вже на прізвище, присвоєне їй при реєстрації шлюбу, то заявником в обов'язковому порядку повинно бути подано свідоцтво про шлюб, яке підтверджує, що дана медична довідка видана жінці, паспорт або паспортний документ якої пред'явлений до органу реєстрації актів цивільного стану.
Якщо жінці під час реєстрації шлюбу було присвоєно прізвище чоловіка, однак паспорт або паспортний документ на нове прізвище вона не обміняла, а в медичному свідоцтві про народження дитини також зазначене дошлюбне прізвище матері, то заявник в обов'язковому порядку повинен подати свідоцтво про шлюб.
За наявності в даному відділі реєстрації актів цивільного стану актового запису про шлюб батьків подавати свідоцтво про шлюб не обов'язково. У цьому разі прізвище матері в актовому записі про народження наводиться за даними актового запису або свідоцтва про шлюб, а в графі «Для відміток» робиться запис: «У поданому медичному свідоцтві про народження зазначене дошлюбне прізвище матері» або: «У пред'явленому медичному свідоцтві про народження та в паспорті (паспортному документі) матері вказано її дошлюбне прізвище» та записується дошлюбне прізвище матері.
Батько й мати, які перебувають у шлюбі, записуються батьками дитини в книзі реєстрації актів про народження за заявою будь-кого з них.
У разі встановлення у порядку, передбаченому чинним законодавством, режиму окремого проживання подружжя дитина, народжена дружиною після спливу десяти місяців, не вважається такою, що походить від її чоловіка. У цьому випадку при пред'явленні дружиною копії рішення суду про встановлення для подружжя режиму окремого проживання реєстрація народження дитини провадиться за заявою матері в порядку, передбаченому п.17 гл.1 розд. Ill Правил. У графі «Для відміток» зазначаються назва суду, дата та номер даного рішення.
Якщо батьки не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від матері визначається на підставі одного із документів, що посвідчує факт народження, передбачених у п. 2 гл.1 розд. Ill Правил, а походження дитини від батька визначається за заявою матері та батька дитини або за заявою чоловіка, який вважає себе батьком дитини.
Спільна заява матері та батька, які не перебувають у шлюбі між собою, може бути подана до державного органу реєстрації актів цивільного стану як до, так і після народження дитини (додатки 2, 3). У разі подання такої заяви до народження дитини до неї додається довідка закладу охорони здоров'я про вагітність жінки.
Якщо зі спільної заяви батьків убачається, що чоловік, який визнав себе батьком дитини, є неповнолітнім, державний орган реєстрації актів цивільного стану в триденний термін повідомляє батьків (чи одного з них), опікуна, піклувальника неповнолітнього про запис його батьком дитини, про що робиться відповідна відмітка в графі «Для відміток».
У разі, якщо повідомити батьків, опікуна, піклувальника неповнолітнього неможливо, державний орган реєстрації актів цивільного стану в той же термін повинен повідомити про це орган опіки та піклування, про що зазначити в графі «Для відміток».
Якщо заява про визнання батьківства не може бути подана особисто, вона може бути подана через представника або надіслана поштою за умови нотаріального засвідчення справжності підпису заявника на цій заяві. Повноваження представника мають бути нотаріально засвідчені.
У цих випадках при складанні актового запису про народження дитини прізвище дитини вказується за прізвищем матері, а по батькові і відомості про батька — відповідно до спільної заяви про визнання батьківства. Якщо батьки (батько) бажають присвоїти дитині прізвище батька, то воно виправляється в актовому записі про народження на підставі зазначених вище документів.
У разі смерті матері або оголошення її померлою, визнання матері недієздатною, безвісно відсутньою, позбавлення її батьківських прав або якщо мати дитини не проживає з нею не менше шести місяців і не виявляє про неї материнської турботи та піклування, а також при неможливості встановити її місцезнаходження запис про батька дитини може бути проведений на підставі заяви чоловіка про визнання себе батьком дитини за умови, що реєстрація народження проведена відповідно до вимог ч.1 ст. 135 Сімейного кодексу України в порядку, передбаченому п. 17 гл.1 розд. Ill Правил (додаток 4). У цьому разі до заяви додаються документи, які посвідчують відсутність матері (свідоцтво про смерть, рішення суду про визнання матері недієздатною, безвісно відсутньою або про позбавлення її батьківських прав, рішення органу опіки та піклування про підтвердження факту непроживання матері з дитиною не менше шести місяців), про проведену реєстрацію повідомляється орган опіки та піклування, про що робиться відповідна відмітка в графі «Для відміток».
Якщо мати дитини не перебуває у шлюбі та не має спільної заяви батьків, заяви батька про визнання батьківства, то за заявою матері прізвище батька дитини зазначається за прізвищем матері, а власне ім'я та по батькові — за бажанням матері (додаток 5).
Якщо реєстрація народження дитини провадиться за заявою іншої особи, а мати дитини на момент її народження у шлюбі не перебувала, то відомості про батька записуються за вказівкою цієї особи в порядку, передбаченому абз.1 даного пункту. При цьому в графі «Для відміток» учиняється запис: «Відомості про батька внесені за вказівкою заявника», і заявник розписується в цій графі. В подальшому при незгоді матері дитини з унесеними в актовий запис про народження відомостями про батька дитини зміни провадяться згідно з Положенням про порядок зміни, доповнення, поновлення та анулювання актових записів цивільного стану.
Якщо мати дитини, яка перебуває у зареєстрованому шлюбі, під час реєстрації народження заявляє, що її чоловік не є батьком цієї дитини, і у зв'язку з цим просить не вказувати його батьком в актовому записі про народження дитини, то її прохання може бути задоволене лише за наявності спільної заяви самої матері та її чоловіка про невизнання його батьком дитини, а також заяви про визнання батьківства іншої особи та матері дитини. У цьому разі реєстрація народження провадиться у порядку, передбаченому абз. 5 п.15 гл.1 розд. Ill Правил (додатки 2, 6).
Про подану заяву робиться така відмітка в графі «Для відміток»: «Мати дитини перебуває у шлюбі з ... (прізвище, власне ім'я, по батькові), який згідно із спільною заявою подружжя не є батьком цієї дитини», і обоє з подружжя розписуються в цій графі.
Якщо чоловік, який перебуває у зареєстрованому шлюбі з матір'ю дитини, не може особисто з'явитись до органу реєстрації актів цивільного стану для подання такої заяви, то його заява, яка підтверджує, що він не є батьком дитини, справжність підпису на якій має бути нотаріально засвідченою, може бути подана через представника. Повноваження представника мають ґрунтуватись на нотаріально посвідченій довіреності.
Про це робиться відмітка в актовому записі про народження в графі «Для відміток».
Якщо дитина народилася до спливу десяти місяців від дня припинення шлюбу (смерті, розірвання шлюбу) або визнання його недійсним, реєстрація народження дитини провадиться у такому самому порядку, як і реєстрація народження дитини, батьки якої перебувають між собою у шлюбі, за винятком випадків, передбачених абзацами 2, 5 та 7 цього пункту.
Якщо мати дитини під час реєстрації народження заявляє, що її колишній чоловік не є батьком дитини, і у зв'язку з цим просить не вказувати його батьком в актовому записі про народження дитини, то її прохання може бути задоволене лише за наявності спільної заяви самої матері та її колишнього чоловіка про невизнання його батьком дитини, а також заяви про визнання батьківства іншої особи та матері дитини. У цьому разі реєстрація народження провадиться у порядку, передбаченому абз. 5 п. 15 гл.1 розд. Ill Правил (додатки 2, 6).
Якщо колишній чоловік матері дитини не може особисто з'явитись до органу реєстрації актів цивільного стану для подання такої заяви, то його заява, справжність підпису на якій має бути нотаріально засвідченою і яка підтверджує, що він не є батьком дитини, може бути подана через представника. Повноваження представника мають ґрунтуватися на нотаріально посвідченій довіреності.
Про подану заяву колишнього подружжя робиться відповідний запис в графі «Для відміток», який скріплюється підписами обох з подружжя, або зазначається про подану нотаріально засвідчену заяву.
Якщо дитина народилася до спливу десяти місяців від дня припинення шлюбу внаслідок смерті чоловіка, походження дитини від батька може бути визначене за спільною заявою матері та чоловіка, який вважає себе батьком.
У графі «Для відміток» актового запису про народження зазначаються дані про пред'явлені документи, за якими визначено момент припинення шлюбу (рішення суду про розірвання шлюбу; свідоцтво про розірвання шлюбу; свідоцтво про смерть батька дитини; рішення суду про визнання шлюбу недійсним або яким відділом реєстрації актів цивільного стану складено про це висновок).
Якщо дитина народилася до спливу десяти місяців від дня припинення шлюбу або визнання шлюбу недійсним, але після реєстрації повторного шлюбу її матері з іншою особою, батьком дитини в актовому записі про народження зазначається чоловік матері в повторному шлюбі. У цих випадках батьківство попереднього чоловіка може бути визначене на підставі його спільної заяви з чоловіком у повторному шлюбі або за рішенням суду (додатки 2, 7).
При вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до Положення про внесення змін, доповнень, поновлення та анулювання актових записів цивільного стану.
Якщо батьки мають спільне прізвище, то воно присвоюється і дітям.
За різних прізвищ за письмовою згодою батьків дитині присвоюється прізвище батька чи матері або подвійне прізвище, утворене шляхом з'єднання їхніх прізвищ, про що робиться відповідний запис у графі «Для відміток», який засвідчується підписами обох батьків.
У разі, якщо мати чи батько дитини не може особисто з'явитись до органу реєстрації актів цивільного стану, то її (його) заява, справжність підпису на якій має бути нотаріально засвідченою, може бути подана через представника. Повноваження представника мають ґрунтуватися на нотаріально посвідченій довіреності.
У заяві про присвоєння дитині подвійного прізвища батьки зазначають, з якого прізвища — батька чи матері — повинне починатися прізвище дитини.
За відсутності згоди дитині присвоюється прізвище на підставі рішення органу опіки й піклування або суду.
Власне ім'я дитини визначається за згодою батьків. Власне ім'я дитини, народженої жінкою, яка не перебуває у шлюбі, у разі відсутності добровільного визнання батьківства, визначається матір'ю дитини.
При реєстрації народження іншою особою власне ім'я дитини присвоюється за її вказівкою.
При реєстрації народження дитині може бути присвоєно не більше двох власних імен, якщо інше не випливає із звичаю національної меншини, до якої належать мати і (або) батько, про що в графі «Для відміток» робиться відповідна відмітка, яка засвідчується підписами одного або обох батьків.
У разі відсутності при реєстрації народження згоди батьків щодо присвоєння власного імені спір вирішується органами опіки й піклування або судом.
По батькові дитині присвоюється за власним іменем батька. Якщо батько має подвійне власне ім'я, то по батькові дитині присвоюється за одним із них на вибір батьків, про що робиться відмітка в графі «Для відміток», яка засвідчується підписами одного або обох батьків. На прохання батьків по батькові може також утворюватись згідно з національними традиціями або не присвоюватись взагалі.
У разі реєстрації народження дитини в громадян, у національній традиції яких немає звичаю зазначати по батькові, в актовому записі про народження дитини мають право записати лише її прізвище та власне ім'я. Про бажання батьків робиться відмітка в актовому записі про народження в графі «Для відміток», яка скріплюється підписами обох батьків цієї дитини.
По батькові дитини, народженої жінкою, яка не перебуває у шлюбі, за умови, що батьківство щодо дитини не визнано, визначається за власним іменем особи, яку мати дитини назвала її батьком.
Якщо заява про реєстрацію народження надійшла після закінчення року з дня народження дитини і до досягнення нею 16 років, то реєстрація народження провадиться відділом реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання дитини на загальних підставах (за заявою будь-кого з осіб, визначених ст. 144 Сімейного кодексу України, але після перевірки наявності реєстрації народження за місцем народження дитини, за місцем проживання батьків дитини на момент її народження або за даними Державного реєстру актів цивільного стану громадян), в книзі реєстрації поновлених актових записів про народження як первинна, але з зазначенням після порядкового номера «Реєстрація з пропуском строку» (додаток 1). У цих випадках одночасно подаються один із документів, що посвідчує факт народження, визначених в п. 2 гл.1 розд. Ill Правил, медична довідка про перебування дитини під наглядом лікувального закладу форми № 103-1/о, а також довідка з місця проживання дитини. За відсутності такої довідки дані про місце проживання дитини можуть бути підтверджені паспортом або паспортним документом одного з батьків. Водночас подаються документи, що підтверджують походження дитини.
Реєстрація народження осіб, які досягли 16 років, провадиться відділами реєстрації актів цивільного стану відповідно до Положення про порядок зміни, доповнення, поновлення та анулювання актових записів цивільного стану.
Якщо батьки чи один з них не досягли 18-річного віку, то народження дитини реєструється на загальних підставах. Згода батьків (опікунів, піклувальників) неповнолітніх батька або матері на реєстрацію народження дитини при цьому не потрібна.
Реєстрація народження знайденої дитини, батьки якої невідомі, провадиться за письмовою заявою представника органу опіки і піклування, адміністрації закладу охорони здоров'я, куди влаштована дитина, органів внутрішніх справ або особи, у якої перебуває дитина, не пізніше трьох діб з часу виявлення дитини. Одночасно із заявою про реєстрацію народження дитини до органів реєстрації актів цивільного стану подаються рішення органу опіки та піклування, а також довідка закладу охорони здоров'я про вік дитини. Прізвище, власне ім'я, по батькові знайденої дитини записуються згідно з даними, зазначеними в рішенні органу опіки та піклування.
У графі «Для відміток» зазначається «Дитина знайдена, батьки невідомі, відомості про них унесені згідно з рішенням органу опіки та піклування», а також указуються назва та адреса дитячого закладу, де перебуває дитина, або прізвище, власне ім'я, по батькові та адреса особи або установи, де дитина тимчасово перебуватиме до прийняття рішення її подальшого влаштування.
У графі «Місце народження» зазначається місце реєстрації народження дитини.
Якщо закладом охорони здоров'я установлено, що вік знайденої дитини становить більше одного року, то реєстрація здійснюється у книзі реєстрації поновлених актових записів про народження як первинна, але після порядкового номера зазначається «Реєстрація з пропуском строку».
Реєстрація знайдених дітей, яким не виповнився один рік, провадиться на загальних підставах у книзі поточної реєстрації актів про народження на підставі зазначених вище документів.
При реєстрації народження дітей, народжених при багатоплідних пологах, про кожного з них складається окремий актовий запис про народження і видається окреме свідоцтво про народження.
Дитина, яка народилася мертвою, записується в книзі реєстрації актів про народження на підставі лікарського свідоцтва про перинатальну смерть форми № 106-2/о. У графі актового запису про народження «живонароджена чи мертвонароджена» зазначається «мертвонароджена». Свідоцтво про народження у цьому разі не видається.
У тих випадках, коли смерть дитини настала на першому тижні життя (навіть якщо вона прожила хоч декілька хвилин), складаються два записи: про народження і смерть, але видається тільки свідоцтво про смерть. У цьому разі підставою для реєстрації народження є медичне свідоцтво про народження форми № 103/о, а для реєстрації смерті — лікарське свідоцтво про перинатальну смерть форми № 106-2/о.
Якщо батькам необхідно одержати документ, що підтверджує народження дитини (мертвої або живої, але померлої на першому тижні життя), то орган реєстрації актів цивільного стану видає довідку про народження з указівкою про мертвонародження або про те, що дитина померла.
Після реєстрації народження батькам дитини видається довідка для виплати допомоги, про що робиться відповідна відмітка і проставляється підпис заявника (додаток 9).
У разі народження мертвої дитини довідка для виплати допомоги не видається.
У тих випадках, коли батьки або один з них відмовились від дитини і передали її на повне державне утримання, довідка для виплати допомоги не видається.
Якщо при реєстрації народження дитини відомості про батька внесені в порядку, передбаченому абз.1 п.17 гл.1 розд. Ill Правил, то разом із свідоцтвом про народження дитини видається довідка за встановленою формою для отримання відповідної допомоги згідно з чинним законодавством (додаток 8). Про видачу довідки робиться відмітка в графі «Для відміток» обох примірників актового запису про народження і проставляється підпис заявника.
На прохання батьків громадян України до їх паспортів або паспортних документів державні органи реєстрації актів цивільного стану уносять відомості про дітей: їх прізвище, власне ім'я, по батькові, число, місяць і рік народження.
Відомості про дітей, батьками яких є громадянин України та іноземець або особа без громадянства, уносяться на прохання одного з батьків лише до паспорта або паспортного документа громадянина України.
На підставі рішення суду про позбавлення батьківських прав, що набрало чинності, у графі «Для відміток» актового запису зазначається: «Батьки (батько, мати) позбавлені батьківських прав на підставі рішення (назва суду), № справи____від «_______». Учинений запис засвідчується підписом посадової особи і печаткою відділу реєстрації актів цивільного стану. У таких випадках відомості про батьків з актового запису не виключаються, а тому одному з батьків, кого позбавлено батьківських прав, повторне свідоцтво про народження дитини не видається.
При поновленні в батьківських правах на підставі рішення суду, що набрало чинності, в актовому записі про народження робиться відмітка: «Батьки (батько, мати) поновлені в батьківських правах на підставі рішення (назва Суду), № справи____від «________». Учинений запис засвідчується підписом посадової особи і печаткою відділу реєстрації актів цивільного стану.
Підставою для реєстрації смерті є:
а) лікарське свідоцтво про смерть форми № 106/о, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України № 545 від Q8.08.2006 p., зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.Ю.2006 р. за № 1150/13024 (далі — форма № 106/о);
б) фельдшерська довідка про смерть форми № 106-1/о, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України № 545 від 08.08.2006 p., зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 р. за № 1150/13024 (далі — форма № 106-1/о);
в) лікарське свідоцтво про перинатальну смерть форми № 106-2/о, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України № 545 від 08.08.2006 p., зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 р. за № 1150/13024 (далі — форма № 106-2/о);
г) рішення суду про оголошення особи померлою;
ґ) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час;
д) повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України, у разі реєстрації смерті осіб, репресованих заміщенням несудових та судових органів;
є) повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятора, надіслане разом з лікарським свідоцтвом про смерть.
Ці документи додаються до другого примірника актового запису про смерть.
Реєстрація смерті провадиться в органах реєстрації актів цивільного стану за останнім місцем проживання померлого, за місцем настання смерті чи виявлення трупа або за місцем поховання.
Смерть особи, яка померла в дорозі (у потягу, на судні, у літаку та ін.), може бути зареєстрована в найближчому органі реєстрації актів цивільного стану.
Реєстрація смерті особи, оголошеної судом померлою, а також факту смерті, установленого в судовому порядку, провадиться відділами реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання заявника.
Реєстрація смерті осіб, що померли в слідчих ізоляторах або установах виконання покарань, у яких ці особи трималися або відбували покарання, провадиться відділами реєстрації актів цивільного стану за останнім місцем проживання до взяття під варту або засудження осіб чи за місцезнаходженням установи, про що робиться відмітка в графі «Для відміток». В актовому записі про смерть записується причина смерті, зазначена в лікарському свідоцтві про смерть.
Реєстрація смерті провадиться за заявою родичів померлого, його сусідів, працівників житлово-експлуатаційних організацій або інших осіб чи за повідомленням адміністрації закладу охорони здоров'я, де сталася смерть.
Особа, яка звернулась щодо реєстрації смерті, повинна пред'явити паспорт або паспортний документ. Відсутність зазначеного документа не є підставою для відмови в реєстрації смерті, але про це робиться відповідна відмітка в графі «Для відміток» актового запису про смерть.
Заява про реєстрацію смерті повинна бути зроблена не пізніше трьох діб з дня смерті чи виявлення трупа, а в разі неможливості одержання лікарського свідоцтва про смерть форми № 106/о, фельдшерської довідки про смерть форми № 106-1/о чи висновку судово-медичної експертизи, прокурора — не пізніше п'яти діб.
Якщо заява про реєстрацію смерті надійшла після закінчення року з дня настання смерті, то реєстрація провадиться за місцем проживання заявника за наявності лікарського свідоцтва або фельдшерської довідки про смерть установленої форми в книзі реєстрації поновлених актових записів про смерть на загальних підставах як первинна, без складання висновку, але після перевірки наявності реєстрації смерті за місцем настання смерті, за місцем останнього проживання померлого, за місцем поховання чи виявлення трупа або за даними Державного реєстру актів цивільного стану громадян.
Реєстрація смерті особи, оголошеної судом померлою, провадиться у книгах поновлених актових записів про смерть. У цих випадках датою смерті вважається день набрання рішенням суду законної сили, якщо інше не зазначено в рішенні суду.
Реєстрація факту смерті особи, встановленого в судовому порядку, якщо з часу настання смерті не минуло одного року, провадиться у книгах актових записів про смерть як первинна, а якщо минуло більше року, — у книгах поновлених актових записів.
Реєстрація смерті осіб, репресованих за рішенням несудових та судових органів, незалежно від часу її настання, провадиться відділами реєстрації актів цивільного стану в книгах поновлених актових записів про смерть за поточний рік. В актовому записі графи «Причина смерті» та «Місце смерті» заповнюються відповідно до повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України. Якщо причина та місце смерті невідомі, то у відповідних графах записується «Не встановлено».
Реєстрація смерті осіб, які загинули в період проходження військової або альтернативної служби в мирний час, провадиться відділами реєстрації актів цивільного стану із зазначенням в актовому записі про те, що смерть настала в період проходження військової служби, якщо відповідний запис є у графі «Причина смерті» лікарського свідоцтва про смерть.
При реєстрації смерті невпізнаних осіб до актового запису про смерть уносяться тільки ті відомості, які містяться у лікарському свідоцтві про смерть.
При встановленні надалі відомостей про померлого, яких бракувало, зміни і доповнення до актового запису про смерть уносяться згідно з Положенням про порядок зміни, доповнення, поновлення та анулювання актових записів цивільного стану на підставі висновку відділу реєстрації актів цивільного стану, за наявності протоколу впізнання трупа.
Запис у графі «Причина смерті» повинен відповідати пп. І-г п.11 лікарського свідоцтва про смерть, якщо заповнені всі чотири підпункти, пп.І-в, якщо заповнені три підпункти, або пп. І-б, якщо заповнені два підпункти, та пп. 1-а, якщо заповнений тільки цей пункт.
Якщо померлий мав паспорт або паспортний документ, а також військово-облікові та пільгові документи, то орган реєстрації актів цивільного стану, який реєструє смерть, вилучає їх і на першій сторінці цих документів проставляє штамп «Власник помер______________200__ року. Актовий запис про смерть № ____ від ___________ 200__ року».
Паспорти, паспортні документи померлих осіб, а також військово-облікові документи та пільгові посвідчення призовників або військовозобов'язаних у семиденний строк передаються за списком до органів внутрішніх справ та військових комісаріатів за місцем реєстрації смерті (додаток 10).
Непередача зазначених документів померлих не є перешкодою для реєстрації смерті. Про їх непередачу орган реєстрації актів цивільного стану зобов'язаний у тижневий термін повідомити органи внутрішніх справ та військові комісаріати за місцем реєстрації смерті, про що робиться відмітка в актовому записі в графі «Для відміток».
Реєстрація смерті іноземців та осіб без громадянства провадиться на загальних підставах з дотриманням вимог чинного законодавства України. У цих випадках паспорти або паспортні документи померлого невідкладно надсилаються до відділу реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі для подальшого направлення їх до Міністерства закордонних справ України або повертаються особі, яка супроводжує тіло померлої особи, про що в графі «Для відміток» робиться відповідна відмітка, яка засвідчується підписом цієї особи.
Про реєстрацію смерті іноземця відділ реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі на підставі повідомлення відділу реєстрації актів цивільного стану, яким зареєстровано смерть, невідкладно інформує Міністерство закордонних справ України.
На підставі актового запису про смерть орган реєстрації актів цивільного стану видає довідку про смерть для одержання допомоги на поховання, про що в графу «Для відміток» актового запису про смерть уноситься відповідна інформація, яка засвідчується підписом заявника (додаток 11).
Щомісяця, але не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, інформація про померлих громадян подається відділами реєстрації актів цивільного стану державним податковим інспекціям (додаток 13), органам праці та соціального захисту населення (додаток 13-а) у встановленому законодавством порядку.
Органи реєстрації актів цивільного стану протягом десяти робочих днів з дня реєстрації смерті особи подають відповідні відомості територіальним органам Пенсійного фонду України. У разі, смерті дитини державний орган реєстрації актів цивільного стану подає протягом 10 днів після реєстрації смерті дитини органу праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації відповідні відомості за формою, наведеною в додатку 12 Правил.
Якщо при реєстрації смерті стане відомо про дітей, які позбавлені батьківського піклування, то орган реєстрації актів цивільного стану зобов'язаний в той самий день письмово повідомити'про це орган опіки та піклування за місцезнаходженням дітей.
Жінка та чоловік, які бажають зареєструвати шлюб, подають письмову заяву про реєстрацію шлюбу за встановленою формою до будь-якого органу реєстрації актів цивільного стану за їхнім вибором (додаток 14).
Заява про реєстрацію шлюбу подається жінкою та чоловіком особисто.
Якщо жінка і (або) чоловік не можуть через поважні причини особисто подати заяву про реєстрацію шлюбу до державного органу реєстрації актів цивільного стану, таку заяву, нотаріально засвідчену, можуть подати їх представники. Повноваження представника мають ґрунтуватися на нотаріально посвідченій довіреності.
При поданні заяви про реєстрацію шлюбу жінка та чоловік пред'являють на посвідчення своєї особи паспорт або паспортний документ.
Заяви про реєстрацію шлюбу від громадян України, які постійно проживають за кордоном, приймаються за паспортом громадянина України для виїзду за кордон.
Заяви про реєстрацію шлюбу в органах реєстрації актів цивільного стану України громадян України, які тимчасово проживають за кордоном, приймаються при пред'явленні паспорта громадянина України.
Заяви громадян України, які оформили виїзд на постійне місце проживання до іншої країни, але ще не виїхали за кордон, приймаються відділами реєстрації актів цивільного стану на підставі паспорта громадянина України для виїзду за кордон за наявності довідки про сімейний стан заявника, виданої уповноваженим органом, якому було здано паспорт громадянина України.
Особи, які відбувають у закордонне плавання і мають посвідчення особи моряка, при поданні заяви про реєстрацію шлюбу повинні пред'явити до органу реєстрації актів цивільного стану паспорт громадянина України.
Іноземці та особи без громадянства для реєстрації шлюбу в Україні повинні пред'явити національний паспорт або паспортний документ з відміткою про реєстрацію уповноваженого органу щодо законності їх перебування в Україні, якщо інше не передбачене чинним законодавством України.
Особи, які раніше перебували в шлюбі, можуть зареєструвати повторний шлюб тільки при пред'явленні документів, що підтверджують припинення попереднього шлюбу (свідоцтво про розірвання шлюбу, свідоцтво про смерть одного З подружжя, судове рішення або висновок відділу реєстрації актів цивільного стану про визнання шлюбу недійсним).
Для громадян України, шлюб яких припинено за кордоном, а також іноземців та осіб без громадянства таким документом може бути рішення суду про розірвання шлюбу, якщо за законодавством іноземної держави воно є остаточним, свідоцтво про розірвання шлюбу або смерть другого з подружжя чи інші документи про підтвердження припинення попереднього шлюбу, які передбачені законодавством . іноземної держави, видані компетентним органом та відповідним чином легалізовані, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
У заяві про реєстрацію шлюбу, а також у графі «Для відміток» актового запису про шлюб зазначається документ, що підтверджує припинення попереднього шлюбу.
Якщо в паспортах або паспортних документах іноземців та осіб без громадянства відсутні відомості про сімейний стан, то вони повинні одночасно подати документ про те, що не перебувають у шлюбі, виданий компетентним органом країни свого громадянства або країни постійного проживання та належним чином легалізований (легалізація консульською установою або дипломатичним представництвом України в цій країні, проставлення апостилю), якщо інше не передбачено чинними міжнародними договорами України.
Зазначені документи можуть бути також видані або легалізовані консульською установою або дипломатичним представництвом цієї країни в Україні та надалі легалізовані Міністерством закордонних справ України, якщо інше не передбачено чинними міжнародними договорами України.
Якщо в паспортах або паспортних документах є відмітка про припинення шлюбу зазначених вище осіб, документ про те, що особа не перебуває в шлюбі, повинен бути пред'явлений за період після розірвання шлюбу.
У разі відсутності в країні походження документів дипломатичного представництва або консульської установи України документи можуть бути легалізовані в найближчому дипломатичному представництві чи консульській установі України, повноваження якої офіційно поширюються на територію країни походження документів. Документи, що посвідчують сімейний стан цієї категорії осіб, можуть бути видані або легалізовані консульською установою країни їх громадянства або країни постійного проживання в тій країні, де одночасно присутнє дипломатичне представництво або консульська установа України, у якій ці документи легалізуються для використання в Україні.
Громадяни України та особи без громадянства, які проживають в Україні, для підтвердження сімейного стану з метою реєстрації шлюбу в іншій державі подають заяву, засвідчену нотаріально, у якій особа повідомляє про себе, що вона ніколи не перебувала у шлюбі, або про те, що вона раніше перебувала у шлюбі, але зараз її шлюб припинено, та належним чином легалізовану, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Громадяни України, які проживають за кордоном, для реєстрації шлюбу та підтвердження сімейного стану подають аналогічну заяву, засвідчену дипломатичним представництвом чи консульською установою України, нотаріусом, або документ про те, що особа не перебуває в шлюбі, виданий компетентними органами країни проживання, який повинен бути належним чином легалізований, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Якщо документи громадян України, іноземців, осіб без громадянства, які є підставою для реєстрації шлюбу, складені іноземною мовою, до них обов'язково додається переклад тексту на українську мову, достовірність якого засвідчується дипломатичним представництвом або консульською установою України за кордоном, посольством (консульством) держави, громадянином якої є іноземець (країни постійного проживання особи без громадянства), Міністерством закордонних справ, іншим відповідним органом цієї держави або нотаріусом.
Якщо до органів реєстрації актів цивільного стану подається переклад документів, вірність якого засвідчено згідно з законодавством іноземної країни, у якій їх видано, то він повинен бути легалізований у встановленому порядку.
Переклад паспорта або паспортного документа іноземців та осіб без громадянства може бути зроблений також позаштатним перекладачем органів юстиції, у цьому разі його вірність засвідчує керівник відділу реєстрації актів цивільного стану.
Оригінал документа про сімейний стан разом з перекладами всіх зазначених вище документів залишаються у справах відділу реєстрації актів цивільного стану, який прийняв заяву та зареєстрував шлюб.
Документ про сімейний стан дійсний протягом шести місяців з дня його видачі або засвідчення (якщо в ньому не встановлено інший термін).
Про представлений документ робиться відмітка в графі «Для відміток» актового запису про шлюб (назва органу, який видав документ, номер та дата видачі). Державний орган реєстрації актів цивільного стану, який Сприйняв заяву про реєстрацію шлюбу, повинен ознайомити наречених з їх обов'язком повідомити один одного про стан свого здоров'я, з умовами і порядком реєстрації шлюбу, а також роз'яснити їм права й обов'язки як майбутнього подружжя і батьків та попередити про відповідальність за приховання перешкод до реєстрації шлюбу.
Державний орган реєстрації актів цивільного стану під час приймання заяви про реєстрацію шлюбу інформує наречених про можливість здійснення медичного обстеження та за їх бажанням видає направлення за зразком, затвердженим Міністерством охорони здоров'я.
Про видачу направлення або про відмову наречених від його отримання працівниками державного органу реєстрації актів цивільного стану робиться запис в заяві про реєстрацію шлюбу та актовому записі про шлюб в графі «Для відміток», який скріплюється підписами наречених.
За погодженням з нареченими орган реєстрації актів Цивільного стану призначає день і час реєстрації шлюбу з додержанням вимог, передбачених ст. 32 Сімейного кодексу України.
Шлюб реєструється в органах реєстрації актів цивільного стану після спливу одного місяця від дня подання нареченими заяви про реєстрацію шлюбу.
У виняткових випадках цей строк може бути скорочений керівником державного відділу реєстрації актів цивільного стану на підставі спільної заяви наречених та документів, які підтверджують наявність поважної причини для його скорочення.
У разі вагітності нареченої, народження нею дитини, а також якщо є безпосередня загроза для життя нареченої або нареченого, за наявності документів, що підтверджують викладені факти, шлюб реєструється у день подання відповідної заяви або у будь-який інший день за бажанням наречених протягом одного місяця.
Якщо до державного органу реєстрації актів цивільного стану надійде письмова інформація про наявність перешкод до реєстрації шлюбу, передбачених законодавством, то його реєстрація відкладається, і в цьому разі заявникові, який про це повідомив, пропонується у термін не більше ніж три місяці подати відповідні докази.
Про відстрочку реєстрації шлюбу повідомляються наречені.
Рішення про таке відкладення реєстрації шлюбу може бути оскаржене в судовому порядку.
Орган реєстрації актів цивільного стану може на прохання зацікавлених осіб або зі своєї ініціативи провести необхідну перевірку. За наявності передбачених законодавством перешкод для реєстрації шлюбу орган реєстрації актів цивільного стану відмовляє в його реєстрації і видає письмове роз'яснення. Якщо відомості про такі перешкоди не дістануть підтвердження, то реєстрація шлюбу провадиться на загальних підставах.
Якщо наречені не можуть з'явитися з поважних причин до органу реєстрації актів цивільного стану в установлений їм день, то строк реєстрації шлюбу за їх письмовою заявою переноситься згідно з їхнім бажанням на інший день, про що робиться відмітка на заяві про реєстрацію шлюбу та в журналі обліку заяв про шлюб.
У цих випадках строк перенесення реєстрації шлюбу не може перевищувати одного року з дня подання заяви.
Якщо наречені не з'явилися до органу реєстрації актів цивільного стану протягом тримісячного строку від дня подання заяви про реєстрацію шлюбу і не повідомили про причину неявки, то заява втрачає чинність.
Реєстрація шлюбу через представника не допускається. Присутність нареченої та нареченого в момент реєстрації їхнього шлюбу є обов'язковою.
Реєстрація шлюбу провадиться у приміщенні органу реєстрації актів цивільного стану.
За заявою наречених реєстрація шлюбу може відбутися за місцем їхнього проживання, за місцем надання стаціонарної медичної допомоги або в іншому місці, якщо вони не можуть з поважних причин прибути до державного органу реєстрації актів цивільного стану.
У цих випадках наявність поважної причини необхідно підтвердити документально.
Про реєстрацію шлюбу в лікарні, удома або в іншому відповідному місці, а також про документ, що підтверджує наявність поважної причини, зазначається в графі «Для відміток» актового запису про шлюб.
За заявою наречених реєстрація шлюбу проводиться в урочистій обстановці. Про таке бажання наречені зазначають у заяві про реєстрацію шлюбу.
Реєстрація шлюбу з особою, якій відповідно до Сімейного кодексу України знижено шлюбний вік, провадиться на загальних підставах.
У цьому випадку особа, яка не досягла шлюбного віку, при поданні заяви про реєстрацію шлюбу пред'являє свідоцтво про народження (у разі, якщо нею ще не отримано паспорт громадянина України) та копію рішення суду про надання права на шлюб.
У такому випадку в графі «Для відміток» актового запису про шлюб зазначаються назва суду, яким постановлене дане рішення, номер та дата його постановлення, а в свідоцтві про народження робиться запис про проведену реєстрацію.
Факт реєстрації шлюбу на судні засвідчується актом, який складається капітаном судна в присутності двох свідків та підлягає поданню до державного відділу реєстрації актів цивільного стану для отримання свідоцтва про шлюб.
У цьому випадку державним відділом реєстрації актів цивільного стану за спільною заявою подружжя про реєстрацію шлюбу встановленої форми та на підставі акта, складеного капітаном судна, у присутності обох з подружжя провадиться запис про реєстрацію шлюбу в книзі поновлених актових записів про шлюб.
В актовому записі про шлюб проставляються підписи осіб, які зареєстрували шлюб, а також дані їх паспортів або паспортних документів, а в графі «Для відміток» зазначаються підстави його складання: місце, дата складання акта, а також прізвище посадової особи, яка його склала.
На підставі складеного поновленого актового запису про шлюб у день реєстрації державним відділом реєстрації актів цивільного стану видається відповідне свідоцтво про шлюб із штампом «Поновлено».
У таких випадках у графі «Для відміток» актового запису та у графі «Зареєстрували шлюб» свідоцтва про шлюб дата реєстрації шлюбу зазначається відповідно до дати складання акта капітаном судна.
Якщо на день звернення до відділу реєстрації актів цивільного стану одна з осіб, з якою було зареєстровано шлюб на судні, померла, то друга особа має право звернутися до суду із заявою про встановлення факту реєстрації шлюбу.
У цьому разі реєстрація шлюбу провадиться у відділі реєстрації актів цивільного стану на підставі копії рішення суду про встановлення факту реєстрації шлюбу.
Реєстрація шлюбу із засудженими, які відбувають покарання в установах виконання покарань, провадиться відділом реєстрації актів цивільного стану за місцезнаходженням цієї установи на загальних підставах, передбачених законодавством України.
Особа, яка бажає зареєструвати шлюб із засудженим, заповнює заяву про реєстрацію шлюбу за встановленою формою (у частині, яка торкається її) і представляє її до відділу реєстрації актів, цивільного стану.
Відділ реєстрації актів цивільного стану звіряє зазначені в заяві відомості з паспортом або паспортним документом, який посвідчує особу заявника, засвідчує його підпис та правильність зазначених у заяві відомостей і повертає заяву заявнику, який направляє її адміністрації установи виконання покарань для передачі засудженому.
При надходженні заяви про реєстрацію шлюбу адміністрація установи виконання покарань передає її засудженому для заповнення тієї частини, яка торкається його. Правильність зазначених у заяві відомостей та підпис засудженого перевіряються та засвідчуються підписом начальника і гербовою печаткою установи виконання покарань, у якій засуджений відбуває покарання, після чого заява надсилається до органу реєстрації актів цивільного стану, який проводитиме реєстрацію шлюбу.
Якщо питання про реєстрацію шлюбу ініціює засуджений, то адміністрація установи виконання покарань забезпечує його бланком заяви про реєстрацію шлюбу встановленої форми. Після заповнення засудженим тієї частини заяви, яка торкається його, адміністрація установи виконання покарань звіряє вказані в заяві відомості з паспортом або паспортним документом, який міститься в особовій справі засудженого, засвідчує його підпис і правильність указаних у заяві відомостей та направляє цю заяву особі, з якою засуджений бажає зареєструвати шлюб. Одночасно цій особі повідомляються найменування та адреса відділу реєстрації актів цивільного стану, у якому може бути проведена реєстрація шлюбу.
При погодженні на реєстрацію шлюбу із засудженим особа, яка отримала таку заяву, заповнює її в тій частині, яка торкається її, та передає до відділу реєстрації актів цивільного стану для засвідчення підпису та відомостей, указаних у заяві, після чого направляє заяву до відділу реєстрації актів цивільного стану, який зазначено в повідомленні установи виконання покарань.
Відділ реєстрації актів цивільного стану, який отримав спільну заяву про реєстрацію шлюбу, призначає дату та час реєстрації шлюбу, про що заздалегідь повідомляє наречених, а також адміністрацію установи виконання покарань, у якій утримується засуджена особа, яка бажає зареєструвати шлюб.
Реєстрація шлюбу провадиться у присутності нареченого та нареченої у приміщенні, визначеному адміністрацією установи виконання покарань.
Реєстрація шлюбу з особами, щодо яких як запобіжний захід обрано взяття під варту, здійснюється відділом реєстрації актів цивільного стану в слідчих ізоляторах лише з письмового дозволу слідчого, органу дізнання або суду, у провадженні яких знаходиться справа, у тому самому порядку і за тими самими правилами, які встановлені для реєстрації шлюбу в установах виконання покарань.
Наречені мають право обрати прізвище одного з них як спільне прізвище подружжя або надалі іменуватись дошлюбними прізвищами, або приєднати до свого прізвища прізвище нареченого (нареченої).
Якщо наречені бажають мати подвійне прізвище, то за їх спільною заявою визначається, з якого прізвища починатиметься обране ними прізвище, про що робиться відповідна відмітка в графі «Для відміток» актового запису про шлюб.
Складання більше двох прізвищ не допускається, якщо інше не випливає із звичаю національної меншини, до якої належить наречена і (або) наречений.
Якщо на момент реєстрації шлюбу прізвище нареченої (нареченого) вже є подвійним, вона (він) має право замінити одну із частин свого прізвища на прізвище другого, про що вказується у заяві про реєстрацію шлюбу та проставляється відповідна відмітка в графі «Для відміток».
У паспортах або паспортних документах осіб, які зареєстрували шлюб, на відповідній сторінці проставляється штамп про реєстрацію шлюбу із зазначенням, прізвища, власного імені, по батькові і року народження другого з подружжя, місця і часу реєстрації шлюбу.
Якщо особа під час реєстрації шлюбу змінила прізвище, то на першій сторінці паспорта або паспортного документа проставляється штамп про те, що він підлягає обміну в місячний строк у зв'язку зі зміною прізвища при реєстрації шлюбу.
Аналогічні штампи проставляються в паспорти або паспортні документи осіб при реєстрації шлюбу із засудженою особою.
У паспорти або паспортні документи іноземців та осіб без громадянства зазначений штамп проставляється в графі «Примітки», а в разі відсутності такої графи штамп проставляється на будь-якій вільній від записів сторінці паспорта або паспортного документа.
Якщо іноземець або особа без громадянства отримали дозвіл на постійне проживання в Україні, що підтверджується посвідкою, виданою уповноваженим органом, то штамп про реєстрацію шлюбу проставляється в обидва документи.
Державний орган реєстрації актів цивільного стану зобов'язаний в семиденний строк повідомити районні (міські) військові комісаріати про зміну військовозобов'язаними і призовниками прізвища у зв'язку з реєстрацією шлюбу (додаток 15).
Підставою для державної реєстрації розірвання шлюбу є:
рішення суду про розірвання шлюбу, що набуло чинності;
спільна заява про розірвання шлюбу подружжя, яке не має дітей;
заява про розірвання шлюбу одного з подружжя та рішення суду про визнання другого з подружжя безвісно відсутнім, недієздатним або вирок суду про засудження другого з подружжя за вчинення злочину до позбавлення волі на строк не менше як три роки.
Реєстрація розірвання шлюбу провадиться за місцем проживання подружжя або одного з них.
Відділ реєстрації актів цивільного стану не вправі відмовити в реєстрації розірвання шлюбу, якщо один з подружжя звернувся із заявою про реєстрацію розірвання шлюбу до відділу реєстрації актів цивільного стану не за своїм місцем проживання, а за місцем проживання другого з подружжя. У цьому разі місце проживання другого з подружжя підтверджується його паспортом або паспортним документом з відміткою про його проживання чи відповідною довідкою, виданою компетентними органами, про що робиться відмітка в актовому записі про розірвання шлюбу в графі «Для відміток».
Розірвання шлюбу, здійснене за рішенням суду, має бути зареєстроване в державному органі реєстрації актів цивільного стану, за заявою колишньої дружини або чоловіка.
У цьому разі шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Реєстрація розірвання шлюбу може провадитись незалежно від строку, що минув після постановлення судом рішення про розірвання шлюбу, яке набрало чинності, або винесення постанови про розірвання шлюбу.
Реєстрація розірвання шлюбу на підставі рішення суду провадиться за письмовою заявою подружжя або одного з них по пред'явленні копії рішення суду (витягу з рішення суду) про розірвання шлюбу, що набрало чинності, а також паспорта або паспортного документа, квитанції про сплату встановленої судом суми державного мита (додаток 17).
Якщо один з подружжя, що розриває шлюб, звільнений від сплати державного мита, то реєстрація розірвання шлюбу і видача йому свідоцтва провадиться незалежно від сплати державного мита другим з подружжя.
Особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище, про що повинна заявити письмово державному відділу реєстрації актів цивільного стану при поданні заяви про реєстрацію розірвання шлюбу.
При одержанні заяви про реєстрацію розірвання шлюбу та після реєстрації її в спеціальному журналі відділ реєстрації актів цивільного стану одночасно з'ясовує, чи не було зареєстровано розірвання шлюбу у відділі реєстрації актів цивільного стану України за заявою другого з подружжя. Тому з подружжя, хто подав заяву, роз'яснюється, що розірвання шлюбу буде зареєстровано після одержання відповіді з відділу реєстрації актів цивільного стану України за місцем зберігання актового запису про шлюб.
Відділ реєстрації актів цивільного стану, який одержав такий запит, повинен не пізніше тижневого строку повідомити, коли і яким органом реєстрації актів цивільного стану було зареєстровано розірвання шлюбу другим з подружжя або про відсутність відмітки про розірвання шлюбу в актовому записі про шлюб.
Відділ реєстрації актів цивільного стану, який одержав повідомлення про відсутність відмітки про розірвання шлюбу, у десятиденний термін запрошує заявника для реєстрації розірвання шлюбу і в його присутності реєструє розірвання шлюбу.
Якщо розірвання шлюбу реєструється одним з подружжя, то при складанні актового запису до нього вносяться всі необхідні відомості щодо цієї особи. Щодо другого з подружжя зазначаються лише прізвище до розірвання шлюбу, власне ім'я, по батькові і сума державного мита, яку він має сплатити відповідно до рішення суду.
У цьому разі в свідоцтві про розірвання шлюбу зазначається прізвище, присвоєне після розірвання шлюбу лише тому з подружжя, який зареєстрував розірвання шлюбу.
Якщо відділу реєстрації актів цивільного стану відомо, що другий з подружжя вже зареєстрував розірвання шлюбу, то заяву, що надійшла, разом з копією рішення суду і квитанцією про сплату державного мита вказаний відділ надсилає до відділу реєстрації актів цивільного стану України за місцезнаходженням актового запису про розірвання шлюбу для доповнення його відсутніми відомостями.
Відділ реєстрації актів цивільного стану, який одержав такі матеріали, зобов'язаний у десятиденний строк доповнити актовий запис про розірвання шлюбу і надіслати свідоцтво про розірвання шлюбу до відділу реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання заявника для вручення, зазначивши в ньому ту саму дату реєстрації розірвання шлюбу, що й першому з подружжя.
Після доповнення актового запису відділ реєстрації актів цивільного стану повинен у тижневий термін надіслати повідомлення про це відділу за місцезнаходженням другого примірника актового запису про розірвання шлюбу (додаток 18).
Реєстрація розірвання шлюбу у випадку, передбаченому ст. 106 Сімейного кодексу України, провадиться на підставі письмової заяви подружжя про розірвання шлюбу, у якій повинна бути зазначена відсутність у нього спільних дітей, після спливу одного місяця від дня подання такої заяви, якщо вона не була відкликана, у присутності хоча б одного з подружжя (додаток 19).
Шлюб розривається незалежно від наявності між членами подружжя майнового спору та припиняється у день реєстрації державним відділом реєстрації актів цивільного стану розірвання шлюбу.
У цих випадках державним відділом реєстрації актів цивільного стану виноситься постанова про розірвання шлюбу після спливу одного місяця від дня подання подружжям заяви про розірвання шлюбу, якщо вона не була відкликана (додаток- 16). В актовому записі про розірвання шлюбу в графі 9 «Підстава реєстрації розірвання шлюбу» зазначається заява подружжя та дата її подачі, в графі 14 «Для відміток» — дата та номер винесеної постанови.
Якщо один з подружжя через поважну причину (у зв'язку з тяжкою хворобою, тривалим відрядженням, проживанням у віддаленій місцевості) не може особисто подати заяву про розірвання шлюбу до державного відділу реєстрації актів цивільного стану, таку заяву, нотаріально засвідчену або прирівняну до неї, від його імені може подати другий з подружжя, про що робиться відмітка в журналі обліку заяв про розірвання шлюбу подружжя, яке не має дітей, та заяв відповідно до ст. 107 Сімейного кодексу України, а також в актовому записі про розірвання шлюбу.
При прийнятті заяви про розірвання шлюбу особам, які подають заяву про розірвання шлюбу, роз'яснюються порядок і умови реєстрації розірвання шлюбу, а також момент його припинення.
Якщо один з подружжя через поважну причину не може з'явитися до державного відділу реєстрації актів цивільного стану для реєстрації розірвання шлюбу в установлений для нього день, то строк реєстрації на письмове прохання подружжя може бути перенесений на інший день. Про це робиться відмітка на заяві та в журналі обліку заяв про розірвання шлюбу подружжя, яке не має дітей, та заяв відповідно до ст. 107 Сімейного кодексу України.
У цих випадках строк перенесення реєстрації розірвання шлюбу не може перевищувати одного року від дня подання заяви.
Якщо один з подружжя через поважну причину не може з'явитись на реєстрацію розірвання шлюбу, то він може при подачі заяви або впродовж місяця письмово повідомити орган реєстрації актів цивільного стану про свою згоду розірвати шлюб за його відсутності, а також вказати місцезнаходження' органу реєстрації актів цивільного стану, до якого слід надіслати свідоцтво про розірвання шлюбу після реєстрації розірвання шлюбу. У разі направлення письмової заяви підпис відсутнього з подружжя повинен бути нотаріально засвідчений, про що робиться відмітка в актовому записі про розірвання шлюбу в графі «Для відміток».
Той з подружжя, який змінив своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу і буде відсутній при реєстрації розірвання шлюбу, повинен зазначити в заяві про розірвання шлюбу про бажання надалі іменуватись цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
До заяви про розірвання шлюбу має бути додане свідоцтво про шлюб. Якщо в подружжя такого свідоцтва немає, а актовий запис про шлюб "в органі реєстрації актів цивільного стану не зберігся, то за наявності в паспортах або паспортних документах заявника відмітки (штампа) про шлюб вимагати поновлення актового запису не потрібно. Про відсутність свідоцтва робиться відмітка на заяві про реєстрацію розірвання шлюбу. За наявності свідоцтва про шлюб після складання актового запису про розірвання шлюбу воно повертається заявникам з відміткою про реєстрацію розірвання шлюбу. Якщо актовий запис про шлюб був складений в органах реєстрації актів цивільного стану України, але не зберігся, і в подружжя немає свідоцтва про шлюб, а також відсутні штампи (відмітки) про шлюб в паспортах, паспортних документах, то реєстрація розірвання шлюбу може бути проведена тільки після поновлення актового запису про шлюб у встановленому законодавством порядку.
Якщо один з подружжя визнаний у встановленому законом порядку безвісно відсутнім, недієздатним, засуджений за вчинення злочину до позбавлення волі на строк не менше як три роки, то реєстрація розірвання шлюбу провадиться за місцем проживання другого з подружжя за його заявою про розірвання шлюбу.
Шлюб розривається незалежно від наявності між подружжям майнового спору та припиняється у день реєстрації державним органом реєстрації актів цивільного стану розірвання шлюбу.
До заяви про розірвання шлюбу, яка подається ініціатором розірвання шлюбу, додаються копія або виписка з рішення суду про визнання другого з подружжя безвісно відсутнім чи недієздатним, або копія чи виписка з вироку суду про засудження його до позбавлення волі на строк не менш як три роки (додаток 20). На підставі пред'явлених документів відділом реєстрації актів цивільного стану реєструється розірвання шлюбу. Про проведену реєстрацію розірвання шлюбу засуджений повідомляється в десятиденний термін (додаток 50).
При складанні актового запису про розірвання шлюбу відомості щодо відсутнього з подружжя зазначаються лише до розірвання шлюбу в графах «Прізвище», «Ім'я» та «По батькові».
У паспортах або паспортних документах розлученого подружжя проставляється штамп про реєстрацію розірвання шлюбу, де зазначаються місце і час цієї реєстрації, прізвище, власне ім'я, по батькові особи, з якою розірвано шлюб, прізвище після реєстрації.
Якщо особа, у паспорті або паспортному документі якої робиться відмітка про розірвання шлюбу, змінила прізвище на дошлюбне, то на першій сторінці цих документів одночасно вказується, що у зв'язку зі зміною прізвища паспорт або паспортний документ підлягає обміну в місячний строк.
Якщо реєстрація розірвання шлюбу була проведена за відсутності одного з подружжя, то відмітка про розірвання шлюбу в його паспорті або паспортному документі робиться при врученні йому свідоцтва про розірвання шлюбу тим відділом реєстрації актів цивільного стану, який видає свідоцтво, із зазначенням фактичного місця та дати реєстрації розірвання шлюбу.
Відділ реєстрації актів цивільного стану, який зареєстрував розірвання шлюбу, повинен у десятиденний термін надіслати повідомлення про реєстрацію розірвання шлюбу до відділу реєстрації актів цивільного стану за місцезнаходженням актового запису про шлюб (додаток 21).
Відділ реєстрації актів цивільного стану, який одержав таке повідомлення, повинен у десятиденний термін зробити на лицьовому боці актового запису про шлюб відмітку про реєстрацію розірвання шлюбу, зазначивши, коли і яким відділом реєстрації актів цивільного стану було зареєстровано розірвання шлюбу, а також номер актового запису про розірвання шлюбу. При реєстрації розірвання шлюбу на підставі рішення суду зазначається, коли і яким судом винесено рішення суду. Після цього відділ реєстрації актів цивільного стану надсилає повідомлення про проведену реєстрацію розірвання шлюбу до архіву органу реєстрації актів цивільного стану, у якому зберігається другий примірник актового запису про шлюб, який здійснює у ньому відповідну відмітку.
У разі з'явлення того з подружжя, який у судовому порядку був оголошений померлим, або виявлення місця його перебування відповідне рішення скасовується судом. Якщо смерть особи, оголошеної судом померлою, була зареєстрована в органах реєстрації актів цивільного стану, а другий з подружжя не уклав нового шлюбу, то шлюб вважатиметься поновленим тільки після анулювання актового запису про смерть на підставі рішення суду.
Про анулювання актового запису про смерть надсилаються повідомлення до відділів реєстрації актів цивільного стану за місцем зберігання першого та другого примірників цього актового запису. Якщо смерть особи, оголошеної судом померлою, не була зареєстрована в органах реєстрації актів цивільного стану, то шлюб не вважається припиненим. Якщо ж другий з подружжя зареєстрував повторний шлюб, той з подружжя, щодо якого було скасовано рішення суду про оголошення його померлим та анульовано актовий запис про смерть, може оформити розірвання шлюбу на загальних підставах.
Якщо один з подружжя був визнаний у судовому порядку безвісно відсутнім і за цієї підстави шлюб з ним було розірвано, то в разі з'явлення цього члена подружжя і скасування рішення суду про визнання цієї особи безвісно відсутньою шлюб може бути поновлений відділом реєстрації актів цивільного стану тільки за спільною заявою подружжя.
Анулювання актового запису про розірвання шлюбу провадиться відділом реєстрації актів цивільного стану, у якому зберігається актовий запис, тільки за наявності рішення суду про скасування попереднього рішення суду про визнання цієї особи безвісно відсутньою.
Шлюб не може бути поновлений, якщо другий з подружжя особи, визнаної безвісно відсутньою, зареєстрував новий шлюб. У цьому разі той з подружжя, який з'явився, вправі одержати або витребувати свідоцтво про розірвання шлюбу від відділу реєстрації актів цивільного стану, у якому було зареєстровано розірвання шлюбу. При цьому актовий запис про розірвання шлюбу доповнюється тими відомостями, яких бракує.
Відділи реєстрації актів цивільного стану зобов'язані в семиденний строк повідомити районні (міські) військові комісаріати про зміну військовозобов'язаними і призовниками прізвища у зв'язку з реєстрацією розірвання шлюбу (додаток 15).
Ім'я фізичної особи, яка є громадянином України, складається з прізвища, власного імені та по батькові, якщо інше не випливає із закону або звичаю національної меншини, до якої вона належить.
Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на власний розсуд змінити своє прізвище та (або) власне ім'я.
Фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, має право змінити своє прізвище та (або) власне ім'я за згодою батьків (одного з батьків — у разі, коли другий з батьків помер, визнаний безвісно відсутнім, оголошений померлим, визнаний обмежено дієздатним, недієздатним, позбавлений батьківських прав щодо цієї дитини, а також якщо відомості про батька (матір) дитини виключено з актового запису про її народження або якщо відомості про чоловіка як батька дитини внесені до актового запису про її народження за заявою матері) або піклувальника про надання згоди на зміну імені.
Заява про надання згоди батьків (одного з батьків) або піклувальника на зміну прізвища та (або) власного імені зазначеної особи може подаватися ними особисто, а у разі, коли заява через поважну причину не може бути подана особисто одним з батьків, така заява, нотаріально засвідчена або прирівняна до нотаріально засвідченої, від його імені може бути подана другим з батьків.
Фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, має право на зміну по батькові у разі зміни її батьком свого власного імені.
Реєстрація зміни імені громадян України провадиться за їх заявою державним відділом реєстрації актів цивільного стану за місцем їх проживання (додаток 22).
Заява про зміну імені подається у письмовій формі за умови пред'явлення паспорта громадянина України.
Для зміни імені фізичної особи, яка досягла чотирнадцятирічного віку, разом з відповідною заявою подається свідоцтво про народження та довідка з місця проживання.
Фізична особа, яка досягла шістнадцятирічного віку, але не отримала паспорт громадянина України, пред'являє свідоцтво про народження та довідку з місця проживання за умови, якщо від дня досягнення зазначеного віку минуло менше ніж один місяць.
До заяви про зміну імені додаються:
а) свідоцтво про народження заявника;
б) свідоцтво про шлюб (у разі, коли заявник перебуває у шлюбі);
в) свідоцтво про розірвання шлюбу (у разі, коли шлюб розірвано);
г) свідоцтва про народження дітей (у разі, коли заявник має малолітніх або неповнолітніх дітей);
ґ) свідоцтва про зміну імені заявника, батька чи матері, якщо воно раніше було змінене;
д) фотокартка заявника.
Під час подання заяви про зміну імені працівник державного відділу реєстрації актів цивільного стану звіряє вказані в ній відомості з поданими документами заявника, попереджає його про встановлену законодавством відповідальність за повідомлення неправдивих відомостей і про необхідність обміну паспорта громадянина України та інших-документів у разі зміни імені.
Для підтвердження достовірності поданих заявником документів відділ реєстрації актів цивільного стану, який прийняв заяву про зміну імені, додає до зазначених документів копії відповідних актових записів цивільного стану або витяги з Державного реєстру актів цивільного стану громадян.
Зміна імені проводиться за наявності в архівах відділів реєстрації актів цивільного стану України актових записів цивільного стану або даних в Державному реєстрі актів цивільного стану громадян.
У разі відсутності в архівах відділів реєстрації актів цивільного стану України актових записів цивільного стану або даних у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян заява про зміну імені може бути розглянута тільки після їх поновлення та внесення відомостей до зазначеного Реєстру в установленому порядку.
Державний відділ реєстрації актів цивільного стану надсилає необхідні матеріали до органу внутрішніх справ за місцем проживання заявника для надання висновку про можливість зміни імені.
Орган внутрішніх справ за результатами відповідної перевірки, яка проводиться безоплатно, у місячний строк готує та надсилає висновок про можливість зміни імені разом з усіма матеріалами до відділу реєстрації актів цивільного стану.
Підставами для відмови у наданні дозволу на зміну імені є:
перебування заявника під слідством, судом, адміністративним наглядом;
наявність у заявника судимості, не погашеної або не знятої в установленому законом порядку;
офіційне звернення правоохоронних органів іноземних держав про оголошення розшуку заявника;
подання заявником неправдивих відомостей.
Заява про зміну імені розглядається державним відділом реєстрації актів цивільного стану у тримісячний строк з дня її подання.
Строк розгляду заяви про зміну імені може бути зупинено у разі потреби у поновленні та внесенні відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян.
Відділ реєстрації актів цивільного стану на підставі документів про зміну імені та висновку органу внутрішніх справ про можливість зміни імені готує висновок про надання дозволу на зміну імені або відмову в його наданні в двох примірниках, один з яких надсилає заявнику (додатки 23, 24).
У разі надання дозволу на зміну імені заявник у тримісячний строк від дня його надання відділом реєстрації актів цивільного стану може звернутися для реєстрації зміни імені до відділу реєстрації актів цивільного стану, яким складається актовий запис про зміну імені. Якщо заявник без поважних причин у зазначений строк не звернувся до відділу реєстрації актів цивільного стану для реєстрації зміни імені, дозвіл на зміну імені втрачає силу.
Відмова у наданні дозволу на зміну імені може бути оскаржена у суді в установленому порядку.
Відділ реєстрації актів цивільного стану вносить необхідні зміни до актових записів цивільного стану заявника та його малолітніх дітей, а також неповнолітніх дітей щодо відомостей про батьків, які зберігаються у даному відділі, на підставі складеного актового запису про зміну імені.
Зміни щодо даних про батьків в актових записах про народження повнолітніх дітей заявника вносяться в разі їх письмового клопотання.
Після цього надсилаються відповідні повідомлення до відділу реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі для внесення аналогічних змін до других примірників актових записів цивільного стану.
Відомості про зміну імені підлягають обов'язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян.
Раніше видані свідоцтва вилучаються і знищуються в порядку, передбаченому Інструкцією з обліку, зберігання та витрачання бланків свідоцтв.
Якщо актові записи цивільного стану, у які необхідно внести дані, пов'язані з реєстрацією зміни імені,-містяться в інших органах реєстрації актів цивільного стану України, то за їхнім місцезнаходженням протягом десяти днів надсилаються повідомлення про внесення відповідних змін. При отриманні цього повідомлення відділ реєстрації актів цивільного стану за місцезнаходженням відповідного актового запису вносить до першого примірника необхідні зміни, надсилає нове свідоцтво до відділу реєстрації актів цивільного стану для вручення заявнику за місцем його проживання, після чого направляє повідомлення до відповідного органу реєстрації актів цивільного стану для внесення аналогічних змін до другого примірника цього актового запису (додаток 25).
До компетентних органів іноземних держав надсилаються повідомлення про внесення змін до актових записів цивільного стану у зв'язку з реєстрацією зміни імені тільки в тих випадках, коли це передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Про це робиться відповідна відмітка у графі «Для відміток» актового запису про зміну імені.
У разі реєстрації громадянином України актів цивільного стану в компетентних органах іноземних держав, з якими Україна не уклала договорів про надання правової допомоги у цивільних та сімейних справах, розгляд заяв про зміну імені здійснюється без витребування копій актових записів цивільного стану та без внесення відповідних змін до таких актових записів.
Реєстрація компетентними органами іноземних держав актів цивільного стану підтверджується відповідними документами про реєстрацію актів цивільного стану, легалізованими в установленому порядку.
Про реєстрацію зміни імені призовника і військовозобов'язаного відділ реєстрації актів цивільного стану в семиденний строк надсилає повідомлення до районного (міського) військового комісаріату, у якому він перебуває на обліку, а також до .органу внутрішніх справ за місцем проживання заявника (додатки 26, 27).
Після реєстрації зміни імені відділом реєстрації актів цивільного стану на першій сторінці паспорта заявника проставляється штамп з відміткою про те, що паспорт у зв'язку із зміною імені підлягає обміну протягом місяця.
Повторні свідоцтва про реєстрацію актів цивільного стану видаються відділами реєстрації актів цивільного стану районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних та Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, а також дипломатичними представництвами та консульськими установами України.
Повторні свідоцтва про реєстрацію актів цивільного стану видаються у разі втрати або пошкодження виданих раніше на підставі актового запису цивільного стану за заявами громадян, щодо яких складено запис (додатки 28—33).
Повторне свідоцтво про усиновлення видається на підставі актового запису про народження з урахуванням унесених змін згідно з рішенням суду про усиновлення.
Повторні свідоцтва можуть видаватись на підставі нотаріально посвідченої довіреності.
На свідоцтвах, що видаються повторно, а також на тих, які видаються після внесення до актових записів змін та доповнень, поновлення актового запису цивільного стану проставляється штамп «Повторне», якщо раніше первинне свідоцтво видавалося.
В актовому записі про реєстрацію акта цивільного стану, на підставі якого видано повторне свідоцтво, проставляються серія, номер та дата видачі цього свідоцтва.
Громадяни України та особи без громадянства, які проживають в Україні, витребовують документи на підтвердження фактів реєстрації актів цивільного стану, здійснених компетентними органами іноземної держави, через Міністерство закордонних справ України, якщо інший порядок не встановлено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Повторні свідоцтва про реєстрацію актів цивільного стану іноземців, осіб без громадянства та громадян України, які проживають за кордоном, витребовуються через дипломатичні представництва та консульські установи України за кордоном, а також через Міністерство закордонних справ України за заявою або анкетою (установленого зразка), підписаною особою, яка витребує свідоцтво.
Якщо договорами про надання правової допомоги в цивільних, сімейних справах, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, установлений інший порядок витребування цих документів від компетентних органів іноземних держав, то діють правила, передбачені відповідним договором.
Повторні свідоцтва особам, щодо яких реєстрація актів цивільного стану провадилась у дипломатичних представництвах або консульських установах України, видаються відділами реєстрації актів цивільного стану головних управлінь юстиції у місті Києві та Київській області, якщо такі записи передано їм на зберігання.
У заяві про видачу повторного свідоцтва зазначаються: прізвище, власне ім'я, по батькові та адреса заявника; прізвище, власне ім'я, по батькові особи, щодо якої запитується свідоцтво; яке необхідне свідоцтво; коли і яким органом реєстрації актів цивільного стану складено актовий запис цивільного стану; мета запиту цього свідоцтва та проставляється особистий підпис заявника.
Якщо витребовується свідоцтво про народження, то додатково зазначаються прізвище, власне ім'я, по батькові батьків.
При витребуванні свідоцтва про шлюб або розірвання шлюбу зазначаються прізвища, власні імена, по батькові обох з подружжя.
Якщо в заяві не зазначено або неточно зазначено час реєстрації, то провадиться перевірка за книгами реєстрації актів цивільного стану і метричними книгами за сім років: за рік, указаний у заяві, а також за три попередні і три наступні роки або за даними Державного реєстру актів цивільного стану громадян.
Повторні свідоцтва видаються особам, щодо яких складено актовий запис цивільного стану.
Повторні свідоцтва про народження дітей незалежно від їх віку можуть видаватись їх батькам і усиновителям. Повторні свідоцтва про народження дітей, які не досягли 18-ти років, можуть також видаватись опікунам, піклувальникам і адміністрації дитячих закладів, у яких перебувають діти, а також органам опіки і піклування. У цих випадках свідоцтва представникам зазначених установ видаються за належно оформленою довіреністю та при 'пред'явленні документів, що посвідчують їх особу. Особам, яким виповнилося 16 років, повторні свідоцтва можуть видаватися за наявності паспорта або паспортного документа.
Повторні свідоцтва про усиновлення видаються усиновителям та усиновленим, які досягли 16-ти років.
Особі, позбавленій батьківських прав, повторні свідоцтва про народження дітей не видаються.
Повторні свідоцтва про смерть видаються другому з подружжя, а також дітям, у тому числі й усиновленим, та їх законним представникам, близьким родичам померлої особи (братам і сестрам, онукам, діду і бабі як з боку батька, так і з боку матері) або особі, яка є спадкоємцем за законом або заповітом, якщо родинні стосунки, право на спадкування підтверджуються документально, про що зазначається в заяві про видачу свідоцтва.
Особам, які звернулися до відділу реєстрації актів цивільного стану особисто, повторні свідоцтва повинні видаватися того ж самого дня при пред'явленні ними паспорта або паспортного документа.
На письмові запити громадян про видачу повторних свідоцтв відповідь повинна надсилатись протягом 15 днів. На запити з інших населених пунктів повторні свідоцтва надсилаються до відділу реєстрації актів цивільного стану України за місцем проживання заявника, про що доводиться до його відома.
На заявах громадян зазначаються назва відділу реєстрації актів цивільного стану, до якого надіслано свідоцтво, дата надіслання, а також номер і серія свідоцтва.
Свідоцтва про реєстрацію актів цивільного стану пересилаються тільки рекомендованими листами.
При видачі повторних свідоцтв про реєстрацію актів цивільного стану на підставі метричних книг дата повинна зазначатися за новим стилем (до числа, указаного в метричній книзі щодо події, яка відбулася у XIX столітті до 1 січня 1901 року, слід додати 12 днів, а до числа, зазначеного в метричній книзі щодо події, яка відбулася після 1 січня 1901 року,— 13 днів).
Назва місцевості в повторних свідоцтвах зазначається відповідно до існуючого адміністративно-територіального устрою на день видачі свідоцтва, а у виняткових випадках, якщо це не є можливим,— за старим адміністративно-територіальним устроєм згідно з даними актового запису, на підставі якого оформляється документ.
Якщо окремі графи в актових записах цивільного стану не заповнені або відсутні, то вони в повторних свідоцтвах прокреслюються.
У разі відсутності актового запису у відділах реєстрації актів цивільного стану районних, районних у містах, міських (міст обласного підпорядкування), міськрайонних управлінь юстиції заява про видачу повторного свідоцтва пересилається для подальшого виконання до відділу реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі.
Якщо актовий запис також відсутній у відділі .реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, то заявникові видається або надсилається повідомлення про відсутність актового запису цивільного стану за встановленою формою (додаток 49).
Перевірка може бути проведена за даними Державного реєстру актів цивільного стану громадян, за результатами якої видається відповідний витяг.
Якщо чинним законодавством не передбачено видачі повторних свідоцтв, то за заявами громадян їм може бути видана довідка про проведену реєстрацію за формою та в порядку, передбаченими Правилами (додатки 36—48).
Після припинення шлюбу внаслідок його розірвання повторні свідоцтва про шлюб не видаються. У таких випадках на письмове прохання заявників відділ реєстрації актів цивільного стану видає довідку із зазначенням прізвищ, власних імен, по батькові осіб, які зареєстрували шлюб, їх прізвища після реєстрації шлюбу і дат реєстрації шлюбу та його розірвання (додатки 34, 35).
Довідки про реєстрацію народження, смерті, шлюбу та його розірвання, зміни імені, а також про внесення змін, доповнень до актових записів цивільного стану та анулювання актових записів цивільного стану видаються особам, щодо яких складено актовий запис цивільного стану, а також родичам таких осіб по прямій та побічній лінії споріднення, спадкоємцям особи за законом та заповітом, усиновлювачу та усиновленій ним дитині, яка досягла 16-ти років.
При цьому родинні стосунки між заявником та особою, щодо якої складено актовий запис, право на спадкування повинні бути документально підтверджені.
Довідка підписується керівником відділу реєстрації актів цивільного стану і скріплюється печаткою.
Якщо на ім'я особи, яка не є родичем померлого, зроблено заповіт в установі банку, то відділи реєстрації актів цивільного стану за місцем зберігання актового запису про смерть повинні видати пред'явнику відповідного документа довідку із зазначенням дати смерті вкладника, а також місця і дати реєстрації його смерті.
Якщо відносно особи, яка не є родичем померлого, але яка згідно з договором особистого страхування життя, укладеним у фінансових установах, створених відповідно до Закону України «Про страхування», є вигодонабувачем, то відділи реєстрації актів цивільного стану за місцем зберігання актового запису про смерть повинні видати пред'явнику зазначеного договору довідку про смерть, передбачену абз. 1 цього пункту.
У кожному відділі ведеться журнал обліку виданих довідок про проведену реєстрацію акту цивільного стану, у якому зазначаються порядковий номер, дата надходження заяви, прізвище, власне ім'я, по батькові заявника та місце його проживання, про видачу якої довідки порушено питання, відомості про актовий запис цивільного стану, який є підставою для видачі довідки, а також про документи, пред'явлені заявником для підтвердження родинних стосунків та посвідчення особи, дата видачі довідки та підпис заявника або вихідний номер та дата направлення довідки до відділу реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання заявника.
Запити Міністерства закордонних справ України, пов'язані з діяльністю органів реєстрації актів цивільного стану, направляються Міністерству юстиції України і спрямовуються для виконання Головному управлінню юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головним управлінням юстиції в областях, містах Києві та Севастополі.
Запити іноземних установ юстиції щодо надіслання документів, пов'язаних з реєстрацією актів цивільного стану,
виконуються в порядку, передбаченому міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Запити, які надходять від адвокатів або адвокатських об'єднань, виконуються на загальних підставах з дотриманням вимог чинного законодавства в порядку, установленому Міністерством юстиції України.
Копії актових записів цивільного стану видаються тільки на запити Міністерства юстиції України, відділів реєстрації актів цивільного стану України, суду, нотаріуса, у веденні якого перебуває спадкова справа, а також слідчих органів прокуратури, внутрішніх справ, Служби безпеки України, дипломатичних представництв та консульських установ України із зазначенням мети їх витребування, у межах їх компетенції.
Видача громадянам копій актових записів цивільного стану забороняється.
Матеріали підготував ВАСИЛЬ МОРОЗ, юрист
Інформаційно-довідкова газета ЮРИСТ КОНСУЛЬТУЄ 5-8/2008