Що стосується оподаткування прибутковим податком з громадян дивідендів, то роз'яснення із зазначеного питання надано листом Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності від 04.03.2003 р. N 06-10/155 (v_155450-03) <...>.

Щодо амортизації на основні засоби, які використовуються у господарській діяльності платника податку менше ніж 365 днів.

Відповідно до підпункту 8.2.1 п. 8.2 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (334/94-ВР) (далі - Закон) під терміном "основні фонди" слід розуміти матеріальні цінності, що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом.

Отже, починаючи з 01.01.2003 р. амортизації підлягають і основні фонди, які знаходились в експлуатації менше року, але призначалися для використання більше року.

Одночасно повідомляємо, що відповідно до п. 17.2 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму такої недоплати та штраф у розмірі п'яти відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку,

б) або відобразити суму такої недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за наступний податковий період, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми податкового зобов'язання з цього податку. Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

При самостійному донарахуванні суми податкових зобов'язань адміністративні штрафи не накладаються.

Що стосується застосування реєстраторів розрахункових операцій, то Закон України від 01.06.2000 р. N 1776 (1776-14, 265/95-ВР) "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі - Закон) поширюється на розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Відповідно до статті 2 Закону (265/95-ВР) розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Отримання комітентом готівки у касі підприємства за реалізований товар не підпадає під визначення "розрахункова операція" зазначеного Закону (265/95-ВР) . Таким чином, розрахунки підприємства з комітентами можуть проводитися з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку.

У даному випадку відносини комітентів з комісіонерами регламентуються Правилами комісійної торгівлі непродовольчими товарами, затвердженими наказом Міністерства зовнішніх економічних зв'язків України від 13.03.95 р. N 37 (z0079-95) та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 22.03.95 р. за N 79/615 (зі змінами та доповненнями).