Проект

                       ЗАКОН УКРАЇНИ

         „Про Національний демографічний Регістр”

    Цей  Закон уніфікує, поєднує та адаптує нормативні акти

України  до законодавства Європейського Союзу і міжнародних

стандартів,   надає  можливість  прикладного   використання

інформації  про  демографічні процеси,  що  відбуваються  в

суспільстві,   з   метою  удосконалення  основ   державного

управління.

    Закон      забезпечує      створення      Національного

демографічного  Регістру, використання його  наукової  бази

для практичного планування розвитку України та передбачення

наслідків   соціально-економічних  процесів  перспективного

значення,   забезпечує   реалізацію   конституційних   прав

громадян  на  свободу  пересування,  вільний  вибір   місця

проживання  в  Україні, визначає систему і  порядок  обліку

інформації  про  фізичну особу, встановлює  єдину  форму  і

порядок виготовлення та видачі документів, що підтверджують

громадянство, посвідчують особу чи її спеціальний статус.

    Розділ I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

    Стаття 1. Визначення термінів

    Терміни,  що  вживаються  у цьому  Законі,  мають  таке

значення:

    авторизований  користувач Регістру (далі -  користувач)

–  посадова особа спеціально уповноваженого органу, яка має

право  на  ведення  Регістру  та  користування  інформацією

Регістру;

    безпека  інформації  – захищеність інформації  Регістру

від   несанкціонованого  доступу  та  дій  (випадкових   чи

навмисних),  що призводять до її модифікації, розкриття  чи

знищення;

    біженець  –  особа,  яка  не є громадянином  України  і

внаслідок    обґрунтованих    побоювань    стати    жертвою

переслідувань    за    ознаками    раси,    віросповідання,

національності,  громадянства (підданства),  належності  до

певної   соціальної   групи  або   політичних   переконань,

перебуває  за межами країни своєї громадянської  належності

та не може користуватися захистом цієї країни, або не бажає

користуватися цим захистом внаслідок таких побоювань,  або,

не  маючи громадянства (підданства) і перебуваючи за межами

країни  свого попереднього проживання, не може чи не  бажає

повернутися до неї внаслідок зазначених побоювань;

    біометрична  інформація – сукупність даних  про  особу,

зібраних  на  основі  фіксації  її  параметрів,  що   мають

достатню   стабільність   і   суттєво   відрізняються   від

аналогічних  параметрів інших осіб  (конкретні  види  даних

повинні  бути визначені відповідним законом України,  після

вивчення практики якої дотримується світова спільнота);

    ведення Регістру – внесення до Регістру інформації  про

фізичну особу і виготовлення документів Регістру в порядку,

встановленому цим Законом;

    відцифрований  образ  особи –  зафіксоване  електронним

способом  за  допомогою  цифрової фотокамери,  збережене  в

Регістрі  та  відтворене  в документі  Регістру  зображення

обличчя особи;

    вільний  вибір місця проживання чи перебування –  право

громадянина,  а  також іноземця та особи без  громадянства,

які  на  законних підставах проживають, або перебувають  на

території  України, на вибір адміністративно-територіальної

одиниці, де вони хочуть проживати чи перебувати;

    встановлення  автентичності особи –  комплекс  заходів,

пов’язаних із встановленням особи, яка звернулась із заявою

про оформлення документів Регістру;

    внесення  інформації до Регістру – процес  внесення  до

Регістру  інформації  про  особу  та  видані  їй  документи

Регістру, а також змін, доповнень та виправлення інформації

Регістру;

    громадянство  України – правовий зв’язок  між  фізичною

особою   і   державою  Україна  без  зазначення   етнічного

походження  особи,  що знаходить свій вияв  у  їх  взаємних

правах і обов’язках;

    громадянин  України  – особа, яка  набула  громадянство

України в порядку, передбаченому законодавством України;

    демографія  –  наукові дослідження  людських  населень,

головним  чином  у  відношенні  їх  розмірів,  структури  і

розвитку;  включає  в  себе кількісні аспекти  їх  головних

характеристик;

    довідка  про внесення інформації в Регістр –  документ,

який видається органом реєстрації особі (за її вимогою)  та

підтверджує внесення інформації до Регістру;

    документація  Регістру – матеріальні носії  інформації,

що   супроводжують  процес  ведення  Регістру,  оформлення,

виготовлення, персоналізації та видачі документів Регістру;

    документи  Регістру – виготовлені та персоналізовані  в

централізованому   порядку  документи,   що   підтверджують

громадянство,  посвідчують особу чи її спеціальний  статус,

які   містять  інформацію,  встановлену  цим  Законом,   та

обліковуються в Регістрі;

    законні  представники  – батьки,  усиновителі,  батьки-

вихователі, опікуни, піклувальники, представники  закладів,

які  виконують  обов’язки опікунів і  піклувальників,  інші

особи,  які  представляють  інтереси  осіб  за  нотаріально

засвідченими дорученнями;

    запис  Регістру  –  сукупність  інформації  про  особу,

внесеної до Регістру;

    заява-анкета  –  письмове звернення встановленої  форми

яке  подається заявником до відповідного органу  реєстрації

згідно   з   його  компетенцією,  зокрема:   про   внесення

інформації до Регістру, про надання інформації з  Регістру,

про виготовлення документів Регістру;

    заявник  –  особа,  що досягла шістнадцятирічного  віку

або  законний представник особи, що звертається  до  органу

pe:страці? з метою внесення інформації до Регістру,  видачі

їй документа або отримання інформації з Регістру;

    зона  візуальної перевірки – сукупність  зон  проїзного

документа призначених для візуального контролю;

    зона  документа  – встановлене місце на сторінці  даних

проїзного  документа у формі книжечки, або на  документі  у

формі   картки,   призначене   для   внесення   відповідної

інформації;

    іммігрант  – іноземець чи особа без громадянства,  який

отримав дозвіл на імміграцію і прибув в Україну на постійне

проживання,   або,  перебуваючи  в  Україні   на   законних

підставах,  отримав  дозвіл на  імміграцію  і  залишився  в

Україні на постійне проживання;

    імміграція – прибуття в Україну чи залишення в  Україні

в  установленому  законом порядку  іноземців  та  осіб  без

громадянства на постійне проживання;

    ім'я  особи – прізвище, ім'я та по-батькові (якщо  таке

є)  особи, що є громадянином України, ім'я фізичної  особи,

яка   є   іноземцем   або  особою  без   громадянства,   що

визначається  відповідно  до її  національних  традицій  та

вказується в документі;

    іноземний  громадянин  (іноземець)  –  особа,  яка   не

перебуває   в   громадянстві  України  і   є   громадянином

(підданим) іншої держави або держав;

    інформація  про  особу – сукупність документованих  або

публічно оголошених відомостей про особу;

    інформація Регістру – сукупність інформації  про  особу

та  видані  їй документи, що внесена до Регістру відповідно

до цього Закону;

    компонування  інформації  – порядок  розміщення  зон  і

полів документа;

    користування  інформацією Регістру  –  ознайомлення  та

використання  інформації  Регістру  в  межах  та   порядку,

встановлених цим Законом;

    країна  постійного проживання особи без громадянства  –

країна, в якій особа без громадянства постійно проживала до

прибуття в Україну;

    лівий   форзац   –  внутрішній  лівий  бік   обкладинки

документа Регістру в формі книжечки;

    машинозчитуваний  документ  –  документ,   що   містить

спеціальну  зону,  призначену для  перевірки  документа  за

допомогою технічних засобів контролю;

    машинозчитувана зона – встановлене місце  в  документі,

призначене   для  внесення  та  зчитування  інформації   за

допомогою технічних засобів;

    міжнародний  договір  України  –  міжнародний  договір,

згода   на  обов’язковість  якого  надана  Верховною  Радою

України;

    місце  перебування – адреса місця, відмінного від місця

проживання,   де  особа  тимчасово  перебуває   (санаторії,

готелі, місце проведення відпустки та ін.) та зареєстрована

у порядку, встановленому цим Законом;

    місце проживання – адреса місця, де особа постійно  або

переважно    проживає   як   власник   житлового    будинку

(приміщення),   за   договором  найму,   піднайму,   оренди

житлового  приміщення або на інших підставах,  передбачених

законодавством   України   та  зареєстрована   у   порядку,

встановленому цим Законом, і за якою з особою може  вестися

офіційне листування або вручення офіційної кореспонденції;

    Національний демографічний Регістр (далі –  Регістр)  –

автоматизований   перелік   громадян   України,   іноземних

громадян  та  осіб  без  громадянства,  що  проживають  або

тимчасово  перебувають  на території  України  на  законних

підставах,  а  також  інформації  про  них  і  виданих   їм

документів,  побудований на основі  врахування  порядкового

номеру запису, в межах і порядку, встановлених цим Законом;

    орган  реєстрації – спеціально уповноважений  орган,  а

також   органи  державної  виконавчої  влади  і   місцевого

самоврядування  та  інші  органи,  що  у  відповідності  до

чинного  законодавства  України  уповноважені  на  внесення

інформації  до  Регістру, оформлення та  видачу  документів

Регістру;

    особа  без  громадянства – особа, яка  не  належать  до

громадянства будь-якої держави;

    паспортний   документ  іноземця  –  документ,   виданий

уповноваженими    органами    іноземної     держави     або

уповноваженими  органами,  спеціалізованими  установами  чи

іншими   автономними   організаціями   системи   ООН,    що

підтверджує громадянство іноземця, посвідчує особу іноземця

або особу без громадянства, надає право виїзду за кордон  і

визнається Україною.

    персоналізація   –  автоматизований  і  централізований

процес  внесення  в  бланк  документа  його  реквізитів  та

інформації про особу, якій оформлюється документ;

    поле  запису  –  місце в документі,  що  має  назву  та

призначене для внесення інформації;

    порядковий  номер запису Регістру – первинний  запис  у

Регістрі, за яким вноситься інформація про особу,  який  не

змінюється  та  не підлягає заміні чи анулюванню  після  її

смерті або втрати громадянства України;

    правий   форзац  –  внутрішній  правий  бік  обкладинки

документа;

    проживання  на території України на законних  підставах

–  проживання в Україні іноземця чи особи без громадянства,

які  мають  у  паспорті громадянина колишнього СРСР  зразка

1974  року  відмітку про постійну чи тимчасову прописку  на

території  України, або зареєстрували на території  України

свій  національний  паспорт, або  в  установленому  законом

порядку  одержали дозвіл на імміграцію, або мають  посвідку

на  постійне чи тимчасове проживання на території  України,

або їм надано статус біженця чи притулок в Україні;

    програмно-апаратний комплекс – це сукупність  апаратних

та  програмних засобів, які забезпечують ведення  Регістру,

оформлення та видачу документів і документації Регістру;

    проїзний  документ – машинозчитувальний документ,  який

посвідчує  особу  під  час перетинання  державного  кордону

України та перебування за кордоном;

    реєстрація  місця  проживання або місця  перебування  –

внесення  інформації до Регістру про місце  проживання  або

місце   перебування  особи  в  установленому  цим   Законом

порядку;

    реквізити   документа   –   інформація   про   документ

Регістру:  тип, номер (серія) документу, код держави,  дата

та  місце  видачі, дата закінчення строку дії документу  та

найменуванн   органу,  який  його  видав,  а   також   інша

інформація, що вносяться у документ згідно з цим Законом;

    свобода  пересування – конституційне право  громадянина

України, а також іноземця чи особи без громадянства, які на

законних  підставах проживають або перебувають  в  Україні,

вільно  та безперешкодно за своїм бажанням переміщатися  по

території   України  у  будь-якому  напрямку,  у  будь-який

спосіб,   у  будь-який  час,  за  винятком  обмежень,   які

встановлюються законом;

    сторінка даних – спеціальний аркуш у документі в  формі

книжечки  або лицьовий чи зворотний бік документа  в  формі

картки, призначений для внесення інформації про особу;

    суб’єкти   реєстрації  –  громадяни  України,  іноземні

громадяни   та   особи  без  громадянства,   які   постійно

проживають або тимчасово перебувають на території  України,

громадяни  України, що в установленому порядку  виїхали  на

постійне місце приживання за межі України;

    тип   документа   –   літерне   позначення   документів

Регістру, встановлене цим Законом;

    фізичні   особи  (особи)  –  громадяни   України,   які

проживають  в Україні або за її межами, іноземці  та  особи

без  громадянства, які на законних підставах проживають або

тимчасово перебувають в Україні;

    фотокартка   –  відтворене  на  фотопапері   зображення

обличчя особи.

    Стаття 2. Сфера дії Закону

    Дія   цього  Закону  поширюється  на  державні  органи,

підприємства,  установи, організації, інших юридичних  осіб

незалежно від форми власності та господарювання і  фізичних

осіб,  що є громадянами України, іноземними громадянами  чи

особами без громадянства.

    Закон не поширюється на іноземних громадян чи осіб  без

громадянства,  паспортні документи  яких  звільняються  від

реєстрації  при  в'їзді в Україну згідно  з  законодавством

України.

    Стаття 3. Мета створення і принципи побудови Регістру

    Метою створення Регістру є:

    отримання  актуальної  і  достовірної  інформації   про

населення  України для реалізації ефективної  демографічної

політики  держави  у  соціальній  і  інформаційній  сферах,

підвищення  рівня  державного управління  і  перспективного

планування,     прогнозованості    заселення     територій,

відстеження   динаміки  міграційних   процесів,   зміцнення

національної безпеки України, її економічного добробуту;

    забезпечення  реалізації конституційних  прав  фізичних

осіб   на  свободу  пересування  та  вільний  вибір   місця

проживання,  на  заборону втручання в  особисте  і  сімейне

життя,  на  участь в управлінні державними справами,  інших

прав і свобод людини і громадянина;

    виконання  міжнародних  зобов'язань  України  з  питань

боротьби    з    тероризмом,   незаконною   міграцією    та

організованою міжнародною злочинністю;

    запровадження   централізованого   порядку   реєстрації

фізичних   осіб   за  місцем  проживання   чи   тимчасового

перебування    з   використанням   новітніх   інформаційних

технологій,   забезпечення   населення   документами,    що

підтверджують  громадянство,  посвідчують   особу   чи   її

спеціальний статус відповідно до міжнародних стандартів, їх

обліку  та  належного  захисту від підробки  і  незаконного

використання;

    уніфікація  алгоритму накопичення та обробки інформації

про  особу, забезпечення надійного захисту такої інформації

від несанкціонованого доступу та використання.

    Основними принципами ведення Регістру є:

    принцип  законності  і  дотримання  прав  людини,  який

гарантує  відповідність  порядку ведення  Регістру  вимогам

Конституції  ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
  , законам України та міжнародним

договорам України з прав людини;

    принцип добровільності, відповідно до якого внесення  в

Регістр  інформації про фізичну особу здійснюється виключно

на   добровільній  основі  шляхом  подання   заявником   до

спеціально  уповноваженого  органу  відповідної   письмової

заяви;

    принцип  повноти  і достовірності інформації  Регістру,

згідно  з  яким  внесення інформації про  фізичну  особу  в

Регістр  здійснюється  на  підставі  наданої  безпосередньо

заявником інформації, а також виготовлених і виданих  особі

документів, визначених цим Законом;

    принцип  єдності  інформації про  фізичну  особу,  який

забезпечується порядком ведення Регістру в єдиному  форматі

даних;

    принцип   контролю  за  порядком  ведення  Регістру   і

заборони внесення до нього інформації, не передбаченої  цим

Законом. Дані особистого характеру, що свідчать про  расову

приналежність, політичні або релігійні чи інші переконання,

а  також  дані особистого характеру, що стосуються здоров’я

чи  статевого життя, не можуть відображатись в Регістрі. Це

правило  поширюється  також  на дані  особистого  характеру

відносно засудження в кримінальному порядку;

    принцип  захисту інформації Регістру, який гарантується

запровадженням  спеціальних засобів захисту інформації  про

фізичну особу, встановленням ступеневого режиму доступу  до

інформації Регістру, чітким визначення прав і обмежень щодо

кожної категорії користувачів Регістру;

    принцип  уніфікації форм документів Регістру і  порядку

їх  виготовлення,  згідно  з яким  усі  документи  Регістру

виготовляються  за  єдиними  формами  відповідно  до  вимог

державних   (національних)  та  міжнародних  стандартів   і

підлягають   персоналізації  у   централізованому   порядку

спеціально уповноваженим органом.

    Стаття   4.  Уповноважені  державні  органи  з   питань

ведення Регістру

    1.  Уповноваженим центральним органом виконавчої  влади

щодо   забезпечення   ведення   Регістру   є   Міністерство

внутрішніх справ України (уповноважений орган).

    Основними завданнями Уповноваженого органу є:

    організація    роботи    зі   створення    і    ведення

Національного  демографічного Регістру  на  базі  Державної

інформаційної  системи реєстраційного обліку фізичних  осіб

та  їх  документування, прийняття нормативних актів  з  цих

питань відповідно до своїх повноважень;

    забезпечення   виконання   законодавства    з    питань

громаднства, імміграції, реєстрації фізичних осіб;

    взаємодія    з    консульською   службою   Міністерства

закордонних   справ   України,  відповідними   підрозділами

центральних та місцевих органів виконавчої влади і  органів

місцевого   самоврядування   з   питань,   віднесених    до

компетенції уповноваженого органу;

    здійснення  контролю за виконанням  посадовими  особами

органів  реєстрації та фізичними особами правил  паспортної

системи,  порядку реєстрації осіб за місцем проживання  або

перебування,  порядку в’їзду в Україну і виїзду  з  України

громадян України, іноземців і осіб без громадянства;

    узагальнення  практики  застосування  законодавства   з

питань громадянства, імміграції, реєстрації фізичних  осіб,

розроблення та внесення пропозицій щодо його вдосконалення;

    забезпечення    установленого   порядку    розроблення,

оформлення, виготовлення, персоналізації, видачі та  обліку

документів Регістру.

    2.  Спеціально  уповноваженим органом з питань  ведення

Регістру  є  Служба  громадянства, міграції  та  реєстрації

фізичних   осіб   Міністерства  внутрішніх  справ   України

(спеціально уповноважений орган), до складу якої входять:

    Департамент   громадянства,  міграції   та   реєстрації

фізичних  осіб і Департамент по контролю за розробленням  і

виготовленням бланків суворого обліку та обігом  документів

Регістру  є  урядовими органами державного  управління,  що

діють у складі Міністерства внутрішніх справ України і йому

підпорядковуються.

    управління  (відділи) у справах громадянства,  міграції

та    реєстрації   фізичних   осіб   Головного   управління

Міністерства   внутрішніх  справ   України   в   Автономній

Республіці  Крим, обласних, Київського та Севастопольського

міських управлінь внутрішніх справ;

    відділи  (відділення) у справах громадянства,  міграції

та  реєстрації фізичних осіб міських, районних, районних  у

містах  управлінь (відділів) Міністерства внутрішніх  справ

України;

    управління  (відділи) розроблення документів  головного

управління  МВС  України  в  автономній  республіці   Крим,

обласних,   Київського   та   Севастопольського    міського

управління внутрішніх справ;

    підприємства,  установи і організації, що  забезпечують

технічний та технологічний процеси функціонування Регістру,

а  також  централізований порядок розроблення, виготовлення

та персоналізації документів Регістру.

    Основними  завданнями Спеціально уповноваженого  органу

є:

    своєчасне  внесення до Регістру інформації  про  особу,

координація діяльності органів реєстрації;

    реєстрація  місця  проживання або перебування  осіб  на

території України;

    видача  особам чи їх законним представникам та  органам

державної   влади   інформації  з   Регістру   в   порядку,

встановленому законами України;

    обслуговування   та   облік   користувачів    Регістру,

організація контролю за доступом до інформації Регістру;

    збереження  інформації  Регістру від  несанкціонованого

доступу, незаконного використання, поширення чи знищення;

    організація  розроблення, централізованого виготовлення

та персоналізації документів Регістру;

    виконання  функцій державного замовника товарів,  робіт

і   послуг   з   розроблення,  виробництва,  постачання   і

технічного   супроводження   програмно-апаратних   засобів,

обладнання,  витратних матеріалів, інших товарів,  а  також

інших   робіт  і  послуг  для  забезпечення  функціонування

системи Регістру;

    підготовка   інформаційно-аналітичних   матеріалів   та

документів  з питань, що належать до компетенції спеціально

уповноваженого органу.

    Стаття 5. Мова Регістру

    1. Мовою ведення Регістру є українська мова.

    Ведення   Регістру,   виготовлення   і   персоналізація

документів   Регістру  здійснюються   згідно   з   вимогами

міжнародного  стандарту  ISО 1073-II:1976  та  відповідного

державного  стандарту  на набори алфавітно-цифрових  знаків

для оптичного розпізнавання шрифтом OCR-B.

    2.  Внесення  до Регістру та документів Регістру  імені

фізичної особи, найменувань місць народження, проживання чи

перебування   особи  здійснюється  українською   мовою   та

латинськими    літерами   за   відповідністю   українському

алфавіту.  На  письмове  прохання іноземця  або  особи  без

громадянства внесення імені латинськими літерами може  бути

виконано  відповідно до їх написання у документах,  виданих

відповідними  органами  іноземної держави.  Переклад  імені

іноземців  та  осіб  без громадянства  на  українську  мову

здійснюється у зворотному порядку.

    3.   Найменування  полів,  інформації  про   особу   та

реквізити  в  зоні візуальної перевірки та машинозчитуваній

зоні   документів  Регістру  заповнюються   українською   і

англійською  мовами, за виключенням випадків,  встановлених

цим   Законом.  Ім’я  фізичної  особи,  найменування  місця

народження,  проживання чи перебування  особи  (у  разі  їх

внесення  в  документ)  здійснюється українською  мовою  та

через  скісну  лінію латинськими літерами за  відповідністю

українському алфавіту.

    4.  Для ведення Регістру, виготовлення і персоналізації

документів  Регістру застосовуються правила транслітерації,

встановлені Кабінетом Міністрів України.

    Стаття 6. Законодавство про Регістр

    1.   Законодавство   про   Національний   демографічний

Регістр складають Конституція України ( 254к/96-ВР  ) (254к/96-ВР)
  ,  цей

Закон,    закони   України   „Про   громадянство   України”

( 2235-14  ) (2235-14)
  , „Про правовий статус іноземців та  осіб  без

громадянства” ( 3929-12 ) (3929-12)
  , „Про порядок виїзду з України  і

в’їзду   в   Україну  громадян  України”   ( 3857-12   ) (3857-12)
  ,

„Про  свободу пересування та вільний вибір місця проживання

в  Україні”  ( 1382-15 ) (1382-15)
  , „Про імміграцію”  ( 2491-14  ) (2491-14)
  ,

„Про  біженців” ( 2557-14 ) (2557-14)
  , „Про інформацію” ( 2657-12  ) (2657-12)
  ,

Декретом  Кабінету  Міністрів України «Про  державне  мито»

( 7-93  ) (7-93)
    та інші законодавчі акти, що регулюють  питання

громадянства,   міграції  та  реєстрації   фізичних   осіб,

виготовлення  документів,  що  підтверджують  громадянство,

посвідчують особу чи її спеціальний статус.

    2.   Ведення   Регістру  здійснюється   з   додержанням

Загальної  декларації прав людини 1948 року  ( 995_015  ) (995_015)
  ,

*вропейсько?   Конвенції   про   громадянство   1997   року

( 994_004  ) (994_004)
  ,  Міжнародного  Пакту  про  громадянські  та

політичні права 1976 року ( 995_043 ) (995_043)
  , Конвенції про захист

осіб  стосовно  автоматизованої  обробки  даних  особистого

характеру 1981 ( 994_326 ) (994_326)
   року та Додаткового протоколу до

неї  щодо  органів нагляду та транскордонних потоків  даних

2001  року  ( 994_363 ) (994_363)
  , Конвенції 1951  року  про  статус

біженців  ( 995_011 ) (995_011)
   та Протоколу щодо  статусу  біженців

1967  року  ( 995_363 ) (995_363)
  , Конвенції про міжнародну  цивільну

авіацію  1944 року ( 995_038 ) (995_038)
  , Конвенції ООН про  дорожній

рух  ( 995_041  ) (995_041)
  ,  Конвенції ООН проти  транснаціональної

організованої злочинності 2000 року ( 995_789 ) (995_789)
  , стандартів

Міжнародної організації цивільної авіації (ІСАО) – Doc 9303

„Машинозчитувані  проїзні документи” та рішень  відповідних

стандартів  Міжнародної організації  стандартизації  (ISO),

рішень  Організації Об’єднаних Націй, Організації з безпеки

та   співробітництва  в  Європі  (ОБСЄ)  та  рішень   інших

міжнародних організацій з питань громадянства, забезпечення

безпеки   проїзних  документів,  боротьби   з   тероризмом,

міжнародною    організованою    злочинністю,     незаконною

міграцією.

    3.  Якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість

якого  надана  Верховною  Радою України,  встановлені  інші

правила,  ніж ті, що містяться в законодавстві України  про

Регістр, то застосовуються правила міжнародного договору.

    Розділ II. НАЦІОНАЛЬНИЙ ДЕМОГРАФІЧНИЙ РЕГІСТР

    Стаття 7. Структура Регістру

    Регістр    побудований   за   трирівневим   ієрархічним

принципом   з  урахуванням  адміністративно-територіального

устрою   України   й   організаційної   структури   органів

реєстрації.  Він складається з центрального,  регіонального

та місцевого рівнів і являє єдину державну систему.

    Кожний з рівнів представляє собою сукупність програмно-

апаратних   комплексів  -  вузлів,  які  встановлюються   в

структурних  підрозділах відповідного рівня  уповноваженого

органу та закордонних дипломатичних установ України.

    Програмно-апаратний   комплекс    центрального    рівня

розташовується   в   місті   Києві   на   базі   спеціально

уповноваженого   органу   та   складається   з    Головного

обчислювального   центру  Міністерства   внутрішніх   справ

України   (ГОЦ)   та   Державного   центру   персоналізації

документів Міністерства внутрішніх справ України (ДЦПД).

    Програмно-апаратні   комплекси   регіонального    рівня

(вузли  регіонального  рівня  Регістру)  розташовуються   в

підрозділах  спеціально уповноваженого органу в  Автономній

республіці Крим, областей, міст Києва та Севастополя  та  в

Міністерстві закордонних справ України.

    Програмно-апаратні  комплекси  місцевого  рівня  (вузли

місцевого  рівня  Регістру)  розташовуються  в  підрозділах

органів  реєстрації в районах, містах, районах у містах,  а

також в закордонних дипломатичних установах України.

    Стаття 8. Функціонування Регістру

    Функціонування   Регістру   на   кожному    з    рівнів

забезпечується       відповідними      програмно-апаратними

комплексами.

    ГОЦ  забезпечує накопичення, актуалізацію та  перевірку

інформації  про  особу, що надходить по каналах  зв‘язку  з

вузлів  регіонального рівня Регістру. Результати  перевірки

автоматично передаються відповідним вузлам регіонального та

місцевого рівнів.

    Центральна база даних Регістру, яка входить  до  складу

ГОЦ,  забезпечує накопичення змін інформації  про  особу  в

хронологічному   порядку.  Резервна  база  даних   Регістру

забезпечує надійність збереження інформації Регістру шляхом

дублювання інформації центральної бази даних Регістру.

    ГОЦ  забезпечує  управління всіма вузлами  Регістру  та

його  взаємодію з зовнішніми інформаційними  системами  для

перевірки інформації, що надається суб‘єктами реєстрації, а

також   надання   інформації   з   Регістру   авторизованим

користувачам.

    ДЦПД     забезпечує    централізовану    персоналізацію

документів Регістру відповідно до інформації, що  надходить

від  ГОЦ,  а  також  облік виготовлених  документів  та  їх

розсилку органам реєстрації, які оформлюють документи

    Підрозділи  регіонального рівня  Регістру  забезпечують

управління  вузлами Регістру, які розташовані на  території

регіону,  та підтримання баз даних з інформацією про  осіб,

що звернулись до органів реєстрації, яка надходить з вузлів

місцевого рівня Регістру та передається до центральної бази

даних Регістру.

    Підрозділи  місцевого  рівня забезпечують  взаємодію  з

заявниками:  перевірку  наданих документів,  автоматизоване

оформленн      заяв-анкет,     отримання     відцифрованого

фотовідбитку  та підпису особи, а також інших  біометричних

даних особи відповідно до чинного законодавства. Інформація

про особу заноситься до бази даних вузла місцевого рівня  і

через  вузол  регіонального рівня передається в  центральну

базу  даних Регістру для накопичення, оброблення інформації

про особу та виготовлення документів Регістру.

    Для   забезпечення   стабільного   функціонування    та

системного розвитку Регістру Міністерство внутрішніх  справ

України визначає Адміністратора Регістру.

    Адміністратором  регістру може бути визначена  юридична

особа,  яка відповідає кваліфікаційним вимогам встановленим

законодавством  України  та з якою Міністерство  внутрішніх

справ  України, в установленому порядку, уклало договір  на

виконання наступних функцій:

-   супроводження програмно  -  інформаційного забезпечення

діяльності Регістру;

-   сервісне обслуговування обладнання;

-   технологічне обслуговування обладнання;

-   розроблення нових технологій захисту інформації та

виготовлення документів;

-   постачання необхідних витратних матеріалів, обладнання

і технологій;

-   участь у роботі міжнародних організацій з питань

реєстрації фізичних осіб та захисту інформації

персонального характеру.

    Стаття 9. Інформація Регістру

    До  Регістру вноситься інформація про особу двох видів:

текстова та графічна.

    1. Текстова інформація:

    1.1. порядковий номер запису в Регістрі;

    1.2. ім'я фізичної особи;

    1.3. дата народження;

    1.4. місце народження;

    1.5. стать;

    1.6.  дата  реєстрації та адреса місця  проживання  або

перебування;

    1.7.    сімейний   стан   (реквізити   документа,    що

підтверджує факт укладення чи розірвання шлюбу);

    1.8. відомості про дітей, батьків, подружжя;

    1.9.  відомості  про громадянство або його  відсутність

та підстави набуття громадянства України;

    1.10.  реквізити документів Регістру, що  видані  особі

(серія, номер, дата видачі та орган, що видав документ);

    1.11.  відомості про смерть особи (серія,  номер,  дата

видачі  свідоцтва про смерть та орган, що його  видав)  або

про  визнання особи померлою чи безвісно відсутньою  (дата,

номер судового рішення та назва суду, що його прийняв);

    1.12. інші відомості встановлені законом.

    2. Графічна інформація:

    2.1. відцифрований образ особи;

    2.2. відцифрований зразок особистого підпису;

    2.3. інша біометрична інформація встановлена законом.

    3. Інформація Регістру зберігається довічно.

    Стаття 10. Захист інформації Регістру

    Інформація   Регістру  є  конфіденційною,   її   захист

гаранту:тьс державою.

    Захист  інформації  Регістру забезпечується  спеціально

уповноваженим  органом з використанням комплексної  системи

захисту  інформації згідно з вимогами Закону  України  „Про

захист     інформації    в    автоматизованих     системах”

( 80/94-ВР ) (80/94-ВР)
  .

    Комплексна   система   захисту   інформації    Регістру

забезпечує   конфіденційність,  цілісність,   контроль   за

доступом  до  інформації  Регістру  та  спостереженість  за

станом захищеності інформації Регістру.

    Контроль  за доступом та надання інформації з  Регістру

здійснюється спеціально уповноваженим органом.

    Стаття   11.   Фінансове  забезпечення   функціонування

Регістру

    Створення  та  функціонування Регістру здійснюється  за

рахунок коштів Державного бюджету.

    Кошти   на  фінансування  створення  та  функціонування

Регістру  передбачаються у Державному  бюджеті  України  на

відповідний рік окремою статтею видатків.

    Розділ III. ПОРЯДОК ВЕДЕННЯ РЕГІСТРУ

    Стаття 12. Загальний порядок ведення Регістру

    1.   Внесення   до   Регістру  інформації   про   особу

здійснюється   органами  реєстрації  місцевого   рівня   за

зверненням   заявника,   який   документально   підтверджує

інформацію, що підлягає внесенню до Регістру.

    При   первинному  внесенні  інформації  про  особу   до

Регістру автоматично формується порядковий номеру запису  в

Регістрі  та  фіксується час, дата та  відповідальна  особа

органу реєстрації, яка оформила електронну заяву-анкету.

    Про  внесення  інформації про особу до  Регістру  орган

реєстрації  на  вимогу заявника видає довідку встановленого

зразка.

    2.  Первинне внесення інформації про фізичну  особу  до

Регістру здійснюється:

         )   при народженні;

)   при в'їзді (імміграції) в Україну на постійне чи

тимчасове проживання;

)   при реєстрації місця проживання або перебування, а

також при оформленні документів Регістру, якщо на цей час

інформація про особу не була внесена до Регістру.

    2.1.  При  народженні  до Регістру  вноситься  наступна

інформація:

         )   ім'я особи;

)   дата народження;

)   місце народження;

)   стать;

)   відомості про батьків або законних представників

(ім’я, вид родинного зв‘язку, порядковий номер запису в

Регістрі, місце проживання);

)   громадянство.

    Первинне  внесення інформації про народжену  дитину  до

Регістру  здійснюється  за  зверненням  одного  із  батьків

(законного   представника)  при  одержанні  свідоцтва   про

народження дитини. Одночасно оформляється заява-анкета  про

видачу посвідчення громадянина України (якщо дитина набуває

громадянство   України),   яка   в   електронному   вигляді

направляється органом реєстрації актів громадянського стану

до спеціально уповноваженого органу для внесення інформації

про особу до Регістру.

    2.2.  При в'їзді (імміграції) в Україну на постійне  чи

тимчасове   проживання  до  Регістру   вноситься   наступна

інформація:

         )   ім'я особи;

)   дата народження;

)   місце народження;

)   стать;

)   відомості про родинні відносини з особами, що

в’їжджають разом з нею на постійне чи тимчасове проживання

(ім’я, стать, громадянство);

)   відомості про громадянство особи;

)   назва країни постійного проживання або країни, з якої

особа прибула в Україну та підстави для в’їзду.

    3.  Внесення  інформації про фізичну особу до  Регістру

здійснюється на підставі документів, поданих заявником.

    4.  Для  внесення  інформації до  Регістру  автоматично

формується  та  друкується  відповідна  електронна   заява-

анкета,  яка  підписується заявником та працівником  органу

реєстрації, що її оформив.

    Оригінал  підписаної заяви-анкети залишається в  органі

реєстрації,  що  здійснив її оформлення, а  інформація  про

особу  в  електронному вигляді впродовж однієї  доби  після

реєстрації    автоматично    передається    через     вузол

регіонального  рівня  Регістру до  центральної  бази  даних

Регістру.

    Заява-анкета   повинна  містити  наступну   обов’язкову

інформацію:

       ім’я особи;

       день народження;

       місяць народження;

       рік народження;

       місце народження;

       стать;

       громадянство;

       ідентифікаційний номер платника податків;

       порядковий номер запису в Регістрі;

       фотокартка;

       особистий підпис.

    Збирання  та внесення до заяви-анкети інформації  іншої

ніж визначеної цим Законом забороняється.

    5.   За  внесення  інформації  до  Регістру  плата   не

стягується.

    6.   У   внесенні  інформації  до  Регістру  може  бути

відмовлено, якщо:

    внесення інформації не передбачено цим Законом;

    внесення   інформації   до   Регістру   віднесене    до

компетенції іншого органу реєстрації;

    у   заявника   відсутні  документи   що   підтверджують

інформацію, яка вноситься до Регістру;

    під    час    перевірки   інформації    виявилась    її

недостовірність;

    особа  не досягла шістнадцяти років або представник  не

має відповідних повноважень.

    Стаття  13.  Внесення інформації про  реєстрацію  місця

проживання чи місця перебування особи

    Внесення  до  Регістру інформації про реєстрацію  місця

проживання   особи   на   території  України   здійснюється

спеціально   уповноваженим  органом  за  місцем  проживання

особи,  а  в  разі  проживання особи за  межами  України  –

консульськими установами та дипломатичними представництвами

України  на підставі звернення цієї особи або її  законного

представника.

    Для    внесення   інформації   про   реєстрацію   місця

проживання подаються:

    заява-анкета  про  внесення інформації  про  реєстрацію

місця проживання;

    документ,   що   посвідчує   особу   або   повноваження

законного представника;

    документи,  що підтверджують право особи на  проживання

за обраним місцем проживання (документи про право власності

на   житло,   договір  найму,  піднайму,  оренди  житлового

приміщення   та   інші   документи,   передбачені    чинним

законодавством, що надають особі право на проживання);

    квитанція  про сплату державного мита або документ  про

звільненн від його сплати.

    Забороняється  вимагати  для  внесення  інформації  про

реєстрацію місця проживання інших документів.

    Анкета-заява   є   єдиною   підставою   для    внесення

інформації про реєстрацію місця проживання особи і внесення

відповідного запису до Регістру.

    Внесення  до  Регістру інформації про реєстрацію  місця

проживання   особи   здійснюється  в  загальному   порядку,

встановленому цим Законом.

    Особи,  які перебувають більше одного місяця за  межами

адміністративно-територіальної     одиниці,     в      якій

зареєстроване  їх місце проживання, і які мають  невиконані

майнові зобов'язання, накладені в адміністративному порядку

чи  за  рішенням суду, або призиваються на дійсну військову

службу  і не мають відстрочки, або беруть участь у судовому

процесі в будь-якій якості, зобов'язані зареєструвати місце

свого перебування.

    Внесення  до  Регістру інформації про реєстрацію  місця

перебування особи здійснюється в порядку, встановленому для

внесення інформації про реєстрацію місця проживання особи.

    Стаття 14. Отримання інформації з Регістру

    Право  на отримання інформації з Регістру мають фізичні

особи  та  органи  реєстрації в  порядку,  визначеному  цим

Законом.

    Фізичні  особи  отримують інформацію з Регістру  шляхом

звернення   до   відповідного  органу  реєстрації.   Органи

реєстрації   отримують   інформацію   з   Регістру   шляхом

безпосереднього доступу до Регістру в якості авторизованого

користувача Регістру або за окремими запитами до спеціально

уповноваженого органу.

    Права  авторизованого  користувача  Регістру  надаються

спеціально   уповноваженим  органом  із  визначенням   прав

авторизованого користувача.

    Рішення  спеціально уповноваженого органу  про  надання

прав  авторизованого  користувача є  єдиною  підставою  для

надання паролю доступу до Регістру.

    Інформація з Регістру про особу може отримуватись:

    фізичною особою - суб‘єктом реєстрації – в частині,  що

стосується цієї особи;

    іншими  фізичними та юридичними особами –  за  рішенням

суду.

    Факт  видачі з Регістру інформації про особу фіксується

в журналі подій Регістру.

    Узагальнена   інформація  з  Регістру  без   зазначення

інформації   персонального  характеру   може   отримуватись

державними  органами згідно з їх компетенцією, встановленою

законами України, для формування аналітичних і статистичних

зведень  для  прийняття управлінських  рішень  та  сприяння

проведенню різноманітних державних і регіональних заходів.

    Стаття 15. Довідка про внесення інформації до Регістру

    Довідка  про внесення інформації до Регістру  (довідка)

-  це письмовий документ, який видається органом реєстрації

відповідно  до наданих повноважень заявнику та  підтверджує

факт внесення до Регістру певної інформації про особу.

    Довідка повинна містити:

    назву – „Довідка про внесення інформації до Регістру”;

    серія і номер довідки;

    інформацію про особу, що внесена до Регістру;

    дата та час видачі довідки;

    код   органу   реєстрації,  який  вніс  інформацію   до

Регістру;

    дата внесення інформації до Регістру;

    порядковий номер запису в Регістрі;

    посада,  прізвище,  ініціали і підпис  керівника  (його

заступника)  органу реєстрації, який видав довідку.  Підпис

скріплюється печаткою органу реєстрації.

    Інформація  про дату видачі довідки та її реквізити  та

орган, що видав довідку, вноситься до Регістру.

    Бланк довідки є бланком документу суворого обліку.

    За  видачу  довідки  (або  її  дублікату)  справляється

плата   в  розмірі,  визначеному  спеціально  уповноваженим

органом.

    Особа    з    метою   перевірки,   підтвердження    або

спростування  інформації Регістру, що її  стосується,  може

безкоштовно отримати витяг з Регістру, підписаний посадовою

особою органу реєстрації, що його видав.

    Довідка видається за письмовим зверненням особи або  її

законного представника впродовж робочого дня.

    Стаття   16.  Відповідальність  за  порушення   порядку

ведення Регістру

    1.  За  порушення порядку ведення Регістру, що призвело

до   порушення  прав  та  охоронюваних  законом   інтересів

фізичних  осіб,  органи реєстрації  та  їх  посадові  особи

несуть    кримінальну,    адміністративну    та    цивільну

відповідальність.

    За   розголошення  інформації  Регістру   винні   особи

притягаються  до відповідальності згідно із  законодавством

України.

    2.    Авторизовані    користувачі    Регістру    несуть

відповідальність  за  шкоду, заподіяну суб'єкту  реєстрації

внаслідок порушення умов користування інформацією Регістру,

відповідно до законодавства.

    3.  Суб'єкти реєстрації за порушення законодавства  про

Регістр,  в  тому  числі  за надання  завідомо  неправдивої

інформації,    несуть    відповідальність     згідно     із

законодавством.

    4.  Відмова заявнику у внесенні інформації до Регістру,

в  тому  числі  у виправленні відомостей, їх поновленні  та

анулюванні можуть бути оскаржені до вищестоящого органу або

в судовому порядку.

    5.   У   випадках,  коли  протиправними  діями  завдано

матеріальну   або   моральну  шкоду   органам   реєстрації,

користувачам, суб'єктам реєстрації, особи, винні  в  цьому,

зобов’язані відшкодувати завдану шкоду на підставі  рішення

суду. Розмір відшкодування визначається судом.

    Розділ  ІV.  ДОКУМЕНТИ, ЩО ПІДТВЕРДЖУЮТЬ  ГРОМАДЯНСТВО,

ПОСВІДЧУЮТЬ ОСОБУ ЧИ ЇЇ СПЕЦІАЛЬНИЙ СТАТУС

    ЗАГАЛЬНІ вимоги до документів Регістру

    Стаття 17. Перелік документів Регістру та їх форми

    Документи  Регістру  відповідно до  їх  функціонального

призначення поділяються на:

    1. Документи, що підтверджують громадянство України:

    1.1. паспорт громадянина України для виїзду за кордон;

    1.2. посвідчення громадянина України;

    1.3. тимчасове посвідчення громадянина України;

    1.4. дипломатичний паспорт України;

    1.5. службовий паспорт України;

    1.6. посвідчення особи моряка;

    1.7. посвідчення члена екіпажу;

    1.8. посвідчення особи на повернення в Україну.

    2.  Документи,  що посвідчують особу чи її  спеціальний

статус:

    2.1. картка платника податків;

    2.2. страхове свідоцтво;

    2.3. пенсійне посвідчення;

    2.4. посвідчення інваліда;

    2.5. національне посвідчення водія;

    2.6. дозвіл на зберігання і носіння зброї;

    2.7. військовий квиток;

    2.8.  посвідчення особи без громадянства для виїзду  за

кордон;

    2.9. посвідка на постійне проживання;

    2.10. посвідка на тимчасове проживання;

    2.11. посвідчення біженця;

    2.12. проїзний документ біженця для виїзду за кордон;

    2.13. дозвіл на працевлаштування.

    Документи  Регістру в залежності від змісту  та  обсягу

інформації,  яка  вноситься  в документ,  виготовляються  у

формі книжечки або у формі картки.

    Зміст  і компонування інформації про особу та реквізити

документа визначаються його функціональним призначенням.

    У    проїзні    машинозчитувані   документи    Регістру

інформація  вноситься відповідно до стандартів  Міжнародної

організації цивільної авіації ІСАО „Машинозчитувані проїзні

документи”,  частина  1  „Машинозчитувані  паспорти”   (Doc

9303/1)  та  частина  3  „Офіційні машинозчитувані  проїзні

документи розміру 1 і розміру 2” (Doc 9303/3).

    У   проїзних  машинозчитуваних  документах  Регістру  в

формі  книжечки  інформація, призначена для  візуального  і

машинозчитуваного  контролю  документа,   розміщується   на

сторінці даних.

    У  проїзних  машинозчитуваних документах Регістру,  які

виготовляються  в  формі картки інформація  розміщується  з

обох боків картки.

    У   проїзних   машинозчитуваних   документах   Регістру

написання  імені  особи виконується  українською  мовою  і,

через   скісну  риску  курсивом  –  символами   латинського

алфавіту відповідно до статті 5 цього Закону.

    Уся інша текстова інформація виконується українською  і

англійською  мовами.  Назви полів, а також  інформація  про

особу, що вноситься в документ, виконуються українською  і,

через скісну риску курсивом, англійською мовою.

    В  інших документах Регістру вся інформація виконується

українською мовою і компонується відповідно до вимог  цього

Закону.

    Документи  Регістру в формі книжечки на всіх  сторінках

та    на    нижній   частині   обкладинки   повинні    мати

вісьмисимвольний номер документа, виконаний за  технологією

лазерної перфорації.

    Персоналізація  документів Регістру  в  формі  книжечки

здійснюється   за  технологією  лазерного  гравіювання   та

лазерної  перфорації.  Персоналізація  документів  у  формі

картки  виконується за технологією термодруку. У  випадках,

встановлених   цим  Законом,  дозволяється   інший   спосіб

внесення інформації в документ.

    Чорно-білий  відцифрований  образ  особи  в  документах

Регістру в формі книжечки розміщується на сторінці даних  і

виконується   за   технологією  лазерного  гравіювання.   У

проїзних  машинозчитуваних документах Регістру,  визначених

цим  Законом, відцифрований образ особи дублюється в центрі

сторінки   даних   за   технологією  лазерної   перфорації.

Вклеювання  кольорової  фотокартки  дозволяється   лише   у

випадках, встановлених цим Законом.

    Кольоровий   відцифрований  образ  особи  в  документах

Регістру в формі картки виконується способом термодруку.

    Машинозчитувані   проїзні   документи   повинні    мати

позначення типу документа, яке виконується однією або двома

літерами латинського алфавіту в такій відповідності:

    паспорт громадянина України для виїзду за кордон – Р;

    посвідчення громадянина України – ІР;

    тимчасове посвідчення громадянина України – PТ;

    дипломатичний паспорт України – PD;

    службовий паспорт України – PS;

    посвідчення особи моряка – PM;

    посвідчення члена екіпажу – АС;

    посвідчення особи на повернення в Україну – PО;

    посвідчення  особи  без  громадянства  для  виїзду   за

кордон – PV;

    посвідка на постійне проживання – PP;

    посвідка на тимчасове проживання – PT;

    проїзний документ біженця для виїзду за кордон – PB.

    Документи  Регістру  повинні містити  порядковий  номер

запису в Регістрі.

    Стаття 18. Вимоги до бланків документів Регістру та  їх

форми

    Бланки   документів  Регістру  є  документами  суворого

обліку  і  виготовляються  відповідно  до  вимог  державних

(національних) та міжнародних стандартів підприємствами, що

мають ліцензію на цей вид господарської діяльності.

    Форма бланків кожного виду документу Регістру, якщо  це

не  встановлено  цим  Законом,  виготовляється  за  єдиними

зразками які затверджуються Кабінетом Міністрів України.

    Бланки   документів  Регістру  в  формі   книжечки   за

конструкцією являють собою зшиту внакидку обрізну  книжечку

розміром  88,0  Х  125,0 (±0,75) мм у м’якій  обкладинці  з

закругленими кутами. Обсяг книжечки – від 8 до 64 сторінок.

    Сторінка    даних   виготовляється   з   багатошарового

полікарбонату з захисним покриттям та смужкою  синтетичного

матеріалу,  що  призначена для вшивання її  в  книжечку.  У

випадках,    встановлених   цим    Законом,    допускається

виготовлення  сторінки даних з іншого  матеріалу.  Сторінка

даних  вшивається  між лівим форзацом та  першою  сторінкою

книжечки.  Лицевий бік сторінки даних розміщується  з  боку

першої  сторінки книжечки. Інформація розміщується впоперек

сторінки і починається від корінця книжечки.

    Всі  паперові сторінки бланка у формі книжечки  повинні

мати  нумерацію  сторінок, а остання сторінка  також  номер

бланка, виконані друкарським способом.

    Бланки    документів   Регістру    в    формі    картки

виготовляються  з полімерних матеріалів, які  за  фізичними

характеристиками   відповідають   міжнародним    стандартам

ISO/IEC,  розміром 54,0 Х 85,6 (±0,75) мм та  повинні  мати

номер    бланка,   виконаний   за   технологією   лазерного

гравіювання.

    Розроблення  дизайну  та  захисту  бланків   документів

Регістру  від  підробки  та  несанкціонованого  тиражування

здійснюється   відповідно   до   державних   (національних)

стандартів та законодавства України.

    Всі   бланки   документів  Регістру   повинні   містити

зображення  малого  Державного  Герба  України.  В  бланках

документів у формі книжечки зображення Герба виконується на

кожній  сторінці, в бланках документів у формі картки  –  з

лицьового боку.

    Стаття  19. Оформлення, виготовлення, видача  та  обмін

документів Регістру

    Оформлення  і  видача документів Регістру  здійснюється

органами  реєстрації відповідно до наданих  повноважень  за

місцем звернення заявників.

    Для оформлення документів Регістру подається:

    заява-анкета    про    видачу    документа     Регістру

встановленої форми;

    документ,  що посвідчує особу заявника або повноваження

законного    представника   (у   разі   потреби   подається

засвідчений переклад тексту документа українською мовою);

    довідка   про   присвоєння   ідентифікаційного   номера

платника податків, крім осіб, які через свої релігійні  або

інші      переконання     відмовились     від     прийняття

ідентифікаційного  номера  та офіційно  повідомили  про  це

відповідні  державні органи, або картка  платника  податків

(якщо такі є);

    дві  кольорові фотокартки розміром 35 Х 45 мм  (в  разі

відсутності  в органі реєстрації необхідного оснащення  для

отримання відцифрованого образу особи);

    квитанція  про  сплату державного мита чи консульського

збору  у випадках встановлених законодавством або документ,

що підтверджує право на звільнення від його сплати.

    Форма   заяви-анкети  про  видачу  документа   Регістру

затверджується Департаментом по контролю за розробленням  і

виготовленням бланків суворого обліку та обігом  документів

Регістру.

    Заява-анкета  із внесенням відцифрованого образу  особи

та її особистого підпису оформляється в загальному порядку,

встановленому  цим  Законом,  та  в  електронному   вигляді

направляється до ГОЦ.

    На   підставі   наявної   бази   даних   ГОЦ   здійснює

автоматизовану   перевірку  отриманої  інформації,   формує

спеціальні  набори  даних  для  виготовлення  документів  і

направляє їх до ДЦПД для персоналізації документа.

    Документи  з  відтворенням відцифрованого образу  особи

та   її   особистого   підпису   виготовляються   ДЦПД   та

надсилаються    засобами   підприємства   спецзв‘язку    до

відповідних  органів реєстрації. У випадках, коли  органами

реєстрації  є  підрозділи  Міністерства  закордонних  справ

України,    виготовлені   документи    надсилаються    ДЦПД

кур’єрською  службою  до  Міністерства  закордонних   справ

України,   яке   дипломатичною  поштою   надсилає   їх   до

відповідних підрозділів.

    Протокол   виготовлення   документів,   який    включає

інформацію    про   серію   та   номер   документа,    дату

персоналізації,  номер використаного бланка,  направляється

ДЦПД  до  ГОЦ  для  внесення  до  Регістру  інформації  про

виготовлення документа.

    Про  видачу документа в заяві-анкеті органом реєстрації

робиться відмітка, а факт отримання документа засвідчується

особистим підписом заявника.

    Обмін  документів провадиться в порядку,  встановленому

для  первинної  видачі, з обов’язковим  поверненням  органу

реєстрації   документа,   що  підлягає   обміну,   і   може

здійснюватись у випадках:

    зміни інформації, внесеної в документ Регістру;

    встановлення невідповідностей у записах;

    закінчення терміну дії документа Регістру;

    непридатності документа Регістру для використання.

    У  передбачених законодавством випадках  за  видачу  та

обмін  документів Регістру справляється державне  мито  або

консульський збір. Справляння будь-яких інших  платежів  за

видачу та обмін документів Регістру забороняється.

    Особі  може бути відмовлено у видачі документа Регістру

в наступних випадках:

    за   видачею  документа  звернулась  особа   віком   до

шістнадцяти   років   або   представник,   який   не    має

документально підтверджених повноважень;

    особа  вже  отримала  документ такого  типу  та  він  є

чинним на день звернення;

    заявник   не   надав  усіх  документів  та  інформації,

необхідних для отримання певного документа Регістру.

    Мотиви   відмови  доводяться  до  відома   заявника   в

письмовій формі.

    При  закінченні строку дії документів або смерті особи,

її  документи  здаються  до органів  реєстрації  за  місцем

проживання  (посвідчення  особи моряка,  посвідчення  члену

екіпажу   –   за   місцем  роботи)  або  до  дипломатичного

представництва чи консульської установи України.

    У  разі  втрати  документа на території  України  особа

зобов'язана  негайно  повідомити про це  органи  внутрішніх

справ, а також орган реєстрації за місцем проживання, а  за

кордоном   -  дипломатичне  представництво  чи  консульську

установу  України. Документ, що був втрачений або  визнаний

недійсним, після його знаходження власнику не повертається,

а  надсилається  для знищення до спеціально  уповноваженому

органу.

    Документ Регістру замість втраченого може бути  виданий

після  встановлення автентичності особи,  яка  заявила  про

втрату.  У разі втрати або викрадення документа за кордоном

додатково подається довідка компетентного органу держави, в

якій втрачено або викрадено документ.

    У   разі   припинення   особою   громадянства   України

відповідно  до  Закону  України “Про громадянство  України”

( 2235-14 ) (2235-14)
  , така особа зобов’язана повернути документи, що

посвідчують особу та підтверджують громадянство України, до

органу    реєстрації,   що   їх   видав,   чи    спеціально

уповноваженого  органу або до дипломатичного представництва

чи консульської установи України.

    У  разі підробки, використання для вчинення злочину  на

території України чи за кордоном, а також з інших  підстав,

встановлених  законодавством, документ  Регістру  тимчасово

затримується  або  вилучається.  Тимчасове  затримання   та

вилучення  документів  Регістру  здійснюється  у  випадках,

встановлених законом, або за рішенням суду.

    Органи  реєстрації,  що  здійснюють  видачу  документів

Регістру,  організовують передачу документів  Регістру,  що

втратили чинність, до спеціально уповноваженого органу  для

їх знищення.

Спеціальні вимоги до документів Регістру

    Глава   1.  Документи,  що  ПІДТВЕРДЖують  громадянство

України

    Стаття  20. Паспорт громадянина України для  виїзду  за

кордон

    Паспорт  громадянина  України  для  виїзду  за   кордон

(надалі – Паспорт) – проїзний машинозчитуваний документ, що

посвідчує особу і підтверджує її належність до громадянства

України.  Паспорт  дійсний на території  України  і  за  її

межами  для вчинення будь-яких дій, спрямованих на набуття,

зміну  або припинення цивільних прав і обов’язків, а  також

під  час  перетинання державного кордону України. Право  на

отримання   паспорта   громадянина   України   має   кожний

громадянин України.

    Паспорт громадянина України є власністю України.

    Паспорт    виготовляється   у   формі   книжечки,    що

складається  з м’якої обкладинки, 32 сторінок  та  сторінки

даних.

    На   обкладинці  паспорта  виконано  зображення  малого

Державного   Герба   України  та  напис   назви   документа

українською і англійською мовами.

    На  лицьовому  боці сторінки даних реквізити  документа

та інформація про особу розміщуються в такій послідовності:

    назва держави;

    назва документа;

    тип документа;

    код держави;

    номер паспорта;

    ім’я особи;

    громадянство;

    дата народження;

    порядковий номер запису в Регістрі;

    стать;

    місце народження;

    орган реєстрації, що видав документ (код);

    дата видачі документа;

    дата закінчення строку дії документа;

    відцифрований підпис особи.

    У  лівій  частині  сторінки даних  розміщується  чорно-

білий  відцифрований образ особи, виконаний за  технологією

лазерного  гравіювання, що повторюється в  центрі  сторінки

даних за технологією лазерної перфорації.

    У    нижній   частині   сторінки   даних   розміщується

машинозчитувана зона.

    На   зворотному  боці  сторінки  даних  за  клопотанням

заявника  вноситься додаткова інформація про  особу:  група

крові, резус-фактор.

    В  разі  прийняття Верховною Радою України  Закону  про

застосування   біометричної  інформації  для  ідентифікації

особи,   така  інформація  має  розміщуватись  у   паспорті

громадянина  України  на електронному  носії  (інтегральній

мікросхемі), вмонтованому у правий форзац документа.

    На   першій   сторінці  паспорта,   впоперек   сторінки

українською  мовою друкується напис: „Паспорт  є  власністю

України”  та  текст:  „Іменем України  Міністр  закордонних

справ України просить усіх, кого це може стосуватися, всіма

можливими  засобами полегшити поїздку пред’явника паспорта,

подавати йому необхідну допомогу та захист”.

    Друга, третя, четверта і п’ята сторінки призначені  для

особливих  відміток, куди за клопотанням заявника вноситься

додаткова  інформація про особу (про дітей, сімейний  стан,

місце проживання).

    Сторінки  з  шостої  по тридцять другу  призначені  для

проставлення віз.

    На  правому форзаці українською мовою друкуються  слова

„СЛІД ПАМ’ЯТАТИ”, нижче – українською мовою текст:

    „Для  в’їзду до іноземної держави необхідно обов’язково

отримати   візу,  якщо  інше  не  передбачено  міжнародними

договорами України.

    Невиконання митних і валютних правил може призвести  до

відкладення закордонної поїздки. Відомості про вимоги з цих

питань Ви можете отримати у найближчій митниці.

    Відповідно  до  міжнародних  правил  охорони   здоров’я

іноземна   держава,  до  якої  Ви  прибули,  може  зажадати

документ  щодо вакцинації проти хвороб. За більш  докладною

інформацією   звертайтеся  до  місцевих   органів   охорони

здоров’я.

    У  разі  втрати,  крадіжки  або  знищення  паспорта  Ви

зобов’язані  негайно  повідомити про це  органи  внутрішніх

справ України чи найближчу консульську установу України  за

кордоном.

    З  метою створення умов, що гарантують відшкодування  в

повному   обсязі  витрат,  пов’язаних  з  непередбачуваними

обставинами  під  час пересування за кордоном,  Ви  повинні

бути застраховані.”

    У  нижній  частині правого форзаца друкуються реквізити

виробників бланка паспорта.

    Оформлення, видача, обмін паспорта громадянина  України

здійснюється:

    громадянам   України,  які  проживають  в   Україні   –

спеціально уповноваженим органом;

    громадянам    України,    які   постійно    проживають,

перебувають   у   довгостроковому  відрядженні,   тимчасово

перебувають на навчанні, стажуванні, працюють за контрактом

або  перебувають на лікуванні за кордоном -  дипломатичними

представництвами та консульськими установами України;

    громадянам   України,   які  постійно   проживають   за

кордоном, у разі втрати паспорта або закінчення строку його

дії   під   час  перебування  за  кордоном  –  закордонними

дипломатичними установами України.

    Видача  паспорта  громадянина  України  здійснюється  в

строк  до  п‘ятнадцяти робочих днів з дня подання заявником

необхідних документів.

    Паспорт  громадянина України видається на  п‘ять  років

та підлягає обміну після закінчення цього строку. За видачу

або обмін паспорта справляється державне мито.

    Якщо особа (її законні представники) протягом місяця  з

дня  закінчення строку дії паспорта громадянина України  не

обміняла його, такий паспорт визнається недійсним.

    Всі  паспорти, що були видані до набрання чинності  цим

законом, є дійсними до терміну вказаному в такому паспорті.

    Будь  який громадянин України має право здійснити обмін

свого  паспорту  на паспорт нового зразка, що  встановлений

цим Законом.

    Стаття 21. Посвідчення громадянина України

    Посвідчення    громадянина    України    –     проїзний

машинозчитуваний    загальнообов’язковий    документ,    що

посвідчує   особу   та   підтверджує   її   належність   до

громадянства   України  і  використовується  на   території

України для вчинення будь-яких дій, спрямованих на набуття,

зміну  або припинення цивільних прав та обов’язків, а також

за  межами  України  відповідно  до  міжнародних  договорів

України. Право на отримання посвідчення громадянина України

мають громадяни України незалежно від віку.

    Посвідчення громадянина України є власністю України.

    Посвідчення громадянина України виготовляється у  формі

картки.  На лицьовому боці посвідчення реквізити  документа

та інформація про особу розміщуються в такій послідовності:

         назва держави;

         назва документа;

         ім’я особи;

         стать;

         громадянство;

         дата народження;

         порядковий номер запису в Регістрі;

         місце народження;

         номер документа;

    дата закінчення строку дії документа;

         орган реєстрації, що видав документ (код);

         відцифрований підпис особи.

    У  лівій частині лицьового боку посвідчення громадянина

України розміщується кольоровий відцифрований образ  особи.

Для  оформлення  та  виготовлення  посвідчення  громадянина

України   особам  віком  до  трьох  років   фотокартка   не

вимагається.

    На  зворотному  боці  посвідчення  громадянина  України

міститься напис українською мовою: „Посвідчення громадянина

України  є  власністю України” і додаткова  інформація  про

особу,   що   вноситься  за  клопотанням  заявника:   місце

проживання, група та резус-фактор крові.

    У    нижній   частині   зворотного   боку   посвідчення

громадянина України розміщується машинозчитувана зона.

    Оформлення,   видача,   обмін  посвідчення   громадянам

України,  що  постійно  проживають в Україні,  здійснюється

спеціально уповноваженим органом, а громадянам України,  що

постійно   проживають   за   кордоном,   –   дипломатичними

представництвами  та  консульськими  установами  України  в

строк  до  десяти  робочих днів з  дня  подання  необхідних

документів.

    Посвідчення громадянина України видається:

    дітям у віці до семи років – на три роки;

    дітям старше семи років – на п’ять років;

    особам,  які  досягли  вісімнадцятирічного  віку  –  на

десять років.

    Якщо  особа  (законний представник) протягом  місяця  з

дня  закінчення строку дії посвідчення громадянина  України

не обміняла його, таке посвідчення визнається недійсним.

    Паспорт   громадянина   України,   згідно   з    описом

затвердженим   Постановою  Верховної   Ради   України   від

26.06.1992  р.  №2503-ХІІ  «Про затвердження  положень  про

паспорт  громадянина України та свідоцтво  про  народження»

( 2503-12 ) (2503-12)
  , лишається дійсним і після набуття чинності цим

Законом.

    У  той  же час громадянин України має право за  власним

бажанням  здійснити  його обмін на посвідчення  громадянина

України.

    Стаття 22. Тимчасове посвідчення громадянина України

    Тимчасове    посвідчення    громадянина    України    –

машинозчитуваний  проїзний документ, що посвідчує  особу  і

підтверджує  її  належність  до  громадянства  України,  та

видається особам, які взяли зобов'язання припинити іноземне

громадянство   протягом  одного  року  з  моменту   набуття

громадянства України.

    Тимчасове  посвідчення громадянина України є  власністю

України.

    Тимчасове      посвідчення     громадянина      України

виготовляється   у   формі  картки.   На   лицьовому   боці

тимчасового  посвідчення реквізити документа та  інформація

про особу розміщуються в такій послідовності:

    назва держави;

    назва документа;

    тип документа;

    ім’я особи

    стать;

    громадянство;

    дата народження;

    порядковий номер запису в Регістрі;

    місце народження;

    номер документа;

    дата закінчення строку дії документа;

    орган реєстрації, що видав документ (код);

    відцифрований підпис особи.

    У  лівій частині лицьового боку тимчасового посвідчення

громадянина  України розміщується кольоровий  відцифрований

образ особи.

    На  зворотному  боці тимчасового посвідчення  реквізити

документа  та  інформація про особу  розміщуються  в  такій

послідовності:

    напис   українською  мовою:  „Посвідчення  є  власністю

України”  і  текст:  „Цей  документ  відповідно  до  Закону

України  „Про  громадянство  України”  посвідчує  особу   і

підтверджує її належність до громадянства України”;

    підстава для набуття громадянства;

    місце проживання;

    відцифрований   підпис  посадової  особи,   що   видала

документ.

    У    нижній   частині   зворотного   боку   тимчасового

посвідчення      громадянина      України      розміщується

машинозчитувана зона.

    Оформлення,   видача,  обмін  тимчасового   посвідчення

громадянина  України здійснюється спеціально  уповноваженим

органом   (в   разі  проживання  особи   в   Україні)   або

дипломатичними представництвами та консульськими установами

України (у разі постійного проживання особи за кордоном)  у

строк  до  десяти  робочих  днів після  подання  необхідних

документів.

    Тимчасове посвідчення громадянина України видається  на

один рік.

    Тимчасове  посвідчення громадянина України здається  до

спеціально   уповноваженого   органу   або   дипломатичного

представництва  чи консульської установи  України  разом  з

документом,  що  підтверджує припинення  особою  іноземного

громадянства, або з декларацією про відмову від  іноземного

громадянства, при цьому особі видається паспорт громадянина

України або посвідчення громадянина України.

    Стаття 23. Дипломатичний паспорт України

    Дипломатичний   паспорт  України   –   машинозчитуваний

проїзний  документ, що підтверджує громадянство України  та

дає  право  на виїзд з України, в‘їзд в Україну,  посвідчує

особу  та  її  спеціальний статус під  час  перебування  за

межами  України. Перелік посадових осіб, що мають право  на

одержання  дипломатичного паспорта України, а також  строки

та порядок його видачі встановлюється Президентом України.

    Дипломатичний паспорт є власністю України.

    Дипломатичний паспорт виготовляється у формі  книжечки,

що складається з м‘якої обкладинки, 32 сторінок та сторінки

даних.

    На  лицьовому  боці  обкладинки виконується  зображення

малого  Державного Герба України, напис  назви  держави  та

назви документа українською і англійською мовами.

    На   лицьовому   боці  сторінки  даних   дипломатичного

паспорта  реквізити  документа  та  інформація  про   особу

розміщуються в такій послідовності:

    назва держави;

    назва документа;

    тип документа;

    код держави;

    номер паспорта;

    ім’я особи;

    громадянство;

    дата народження;

    стать;

    місце народження;

    порядковий номер запису в Регістрі;

    орган реєстрації, що видав документ (код);

    дата видачі документа;

    дата закінчення строку дії документа;

    відцифрований підпис особи.

    У  лівій  частині  сторінки даних  розміщується  чорно-

білий  відцифрований образ особи, виконаний за  технологією

лазерного  гравіювання, що повторюється в  центрі  сторінки

даних за технологією лазерної перфорації.

    У    нижній   частині   сторінки   даних   розміщується

машинозчитувана зона.

    На   зворотний   бік  сторінки  даних  за   клопотанням

заявника  вноситься додаткова інформація про  особу:  група

крові, резус-фактор.

    На  першій  сторінці дипломатичного  паспорта  впоперек

сторінки  розміщується напис українською мовою: “Паспорт  є

власністю  України”  та  текст українською  та  англійською

мовами:  “Іменем України Міністр закордонних справ  України

просить  усі  компетентні  власті безперешкодно  пропускати

пред’явника   цього  паспорта,  надавати   йому   необхідну

допомогу та захист”.

    Друга  і третя сторінки дипломатичного паспорта України

призначені  для внесення інформації про посаду особи,  якій

видано дипломатичний паспорт.

    Четверта  і  п’ята  сторінки – для особливих  відміток.

Сторінки   з  шостої  по  тридцять  другу  призначені   для

проставлення  віз іноземних держав та відміток компетентних

органів.

    Оформлення  та  видача дипломатичного паспорта  України

здійснюється  Міністерством  закордонних  справ  України  в

строк  до  п‘ятнадцяти  робочих з  дня  подання  необхідних

документів.  Дипломатичний  паспорт  України  видається  на

строк до десяти років.

    За  видачу  дипломатичних  паспортів  України  державне

мито і консульський збір не справляються.

    Стаття 24. Службовий паспорт України

    Службовий  паспорт України – машинозчитуваний  проїзний

документ, що підтверджує громадянство України, дає право на

виїзд   з  України,  в‘їзд  в  Україну  і  посвідчує  особу

громадянина  України  та  її  спеціальний  статус  під  час

перебування за межами України. Перелік посадових  осіб,  що

мають  право  на одержання службового паспорта  України,  а

також   строки   та  порядок  його  видачі   встановлюється

Президентом України.

    Службовий паспорт України є власністю України.

    Службовий  паспорт виготовляється в формі книжечки,  що

складається  з  м‘якої обкладинки, 32 або  64  сторінок  та

сторінки даних.

    На  лицьовому  боці  обкладинки виконується  зображення

малого  Державного Герба України, напис  назви  держави  та

назви документа українською і англійською мовами.

    На  лицьовому  боці сторінки даних службового  паспорту

реквізити документа та інформація про особу розміщуються  в

такій послідовності:

    назва держави;

    назва документа;

    тип документа;

    код держави;

    номер документа;

    ім’я особи;

    громадянство;

    дата народження;

    стать;

    місце народження;

    порядковий номер запису в Регістрі;

    орган реєстрації, що видав документ (код);

    дата видачі документа;

    дата закінчення строку дії документа;

    відцифрований підпис особи.

    У  лівій  частині  сторінки даних  розміщується  чорно-

білий  відцифрований образ особи, виконаний за  технологією

лазерного  гравіювання, що повторюється в  центрі  сторінки

даних за технологією лазерної перфорації.

    У    нижній   частині   сторінки   даних   розміщується

машинозчитувана зона.

    На   зворотний  бік  сторінки  даних,  за   клопотанням

заявника  вноситься додаткова інформація про  особу:  група

крові, резус-фактор.

    На   першій   сторінці   паспорта   впоперек   сторінки

розміщу:тьс  напис українською мовою: “Паспорт є  власністю

України”  та  текст  українською  та  англійською   мовами:

“Іменем  України Міністр закордонних справ України  просить

усі компетентні власті безперешкодно пропускати пред’явника

цього   паспорта,  надавати  йому  необхідну  допомогу   та

захист”.

    Друга   і   третя  сторінки  паспорта  призначені   для

внесення інформації про посаду особи, якій видано паспорт.

    Четверта і п’ята сторінки – для особливих відміток.

    Сторінки   з   шостої  по  тридцять  другу   (шістдесят

четверту) призначені для проставлення віз іноземних  держав

та відміток компетентних органів.

    Оформлення   та  видача  службового  паспорта   України

здійснюється  Міністерством  закордонних  справ  України  в

строк  до п‘ятнадцяти робочих днів після подання необхідних

документів. Службовий паспорт України видається на строк до

п’яти років.

    За  видачу службових паспортів України державне мито  і

консульський збір не справляються.

    Стаття 25. Посвідчення особи моряка

    Посвідчення  особи  моряка – машинозчитуваний  проїзний

документ,  що  посвідчує особу та її спеціальний  статус  і

видається громадянину України, що займає будь-яку посаду на

борті  судна  (крім військового судна), зареєстрованого  на

території  України чи інших держав-учасниць конвенції  1958

року    про    посвідчення   особи   моряка   і    звичайно

використовуваного для морського плавання, або моряку  іншої

країни, який несе службу на борту судна, зареєстрованого на

території  України  або  який зареєстрований  в  Україні  у

службі зайнятості.

    Посвідчення особи моряка є власністю України.

    Посвідчення   особи  моряка  виготовляється   у   формі

книжечки,  що складається з м’якої обкладинки, 16  сторінок

та сторінки даних.

    На  внутрішньому  лівому  боці  обкладинки  українською

мовою друкується текст: „Посвідчення особи моряка видається

громадянинові України, що займає будь-яку посаду  на  борту

судна   (крім   військового  судна),   зареєстрованого   на

території України чи інших держав – учасниць Конвенції 1958

року про посвідчення особи моряків.

    Власнику посвідчення особи моряка дозволяється  за  цим

посвідченням виїзд з України та в’їзд в Україну  на  судні,

до суднової ролі якого занесено власника посвідчення.

    Україна  гарантує за кордоном захист громадян  України,

які мають посвідчення особи моряка.

    У  разі  списання  з  судна власник  посвідчення  особи

моряка повинен здати посвідчення за місцем його одержання.

    Власник   посвідчення  особи  моряка  повинен   бережно

ставитись до посвідчення і завжди мати його з собою”.

    На  правому форзаці посвідчення особи моряка цей  текст

друкується англійською мовою.

    На  лицьовому боці сторінки даних посвідчення реквізити

документа  та  інформація про особу  розміщуються  в  такій

послідовності:

    назва держави;

    назва документа;

    тип документа;

    код держави;

    номер документа;

    ім’я особи;

    громадянство;

    дата народження;

        порядковий номер запису в Регістрі;

    стать;

    місце народження;

    орган реєстрації, що видав документ (код);

    дата видачі документа;

    дата закінчення строку дії документа;

    відцифрований підпис особи.

    У  лівій  частині  сторінки даних  розміщується  чорно-

білий  відцифрований образ особи, виконаний за  технологією

лазерного  гравіювання, що повторюється в  центрі  сторінки

даних за технологією лазерної перфорації.

    У    нижній   частині   сторінки   даних   розміщується

машинозчитувана зона.

    На   зворотному  боці  сторінки  даних  українською  та

англійською  мовами  друкується текст:  „Посвідчення  особи

моряка є власністю України”.

    На   зворотний   бік  сторінки  даних  за   клопотанням

заявника  вноситься додаткова інформація про  особу:  група

крові, резус-фактор.

    На   першій  сторінці  посвідчення  впоперек   сторінки

надруковано:  „Цей документ є посвідченням особи  моряка  в

цілях Конвенції 1958 року про посвідчення особи моряків”.

    Сторінки  з другої по дев’яту призначені для розміщення

додаткової   інформації,  справжність   записів   про   яку

засвідчується печаткою:

    найменування судна та судновласника;

    дата і місце влаштування на судно;

    посада;

    дата і місце звільнення з роботи на судні;

    підпис    капітана    судна   або   посадової    особи,

судновласника.

    Сторінки  з  десятої  по  п’ятнадцяту  призначені   для

особливих відміток.

    На   десятій  сторінці  вміщуються  дані  про  прикмети

пред’явника   посвідчення  (зріст,  колір  очей,   особливі

прикмети).

    На  шістнадцятій сторінці українською мовою виконується

напис: „Посвідчення є власністю України”.

    Оформлення   та   видача   посвідчення   особи   моряка

здійснюється   капітанами  морських   торговельних   портів

України,  перелік яких визначає Міністерство транспорту  та

зв‘язку України, в строк до п’ятнадцяти робочих днів з  дня

подання необхідних документів.

    Посвідчення особи моряка видається строком на 5  років.

У  разі  дострокового списання з судна особа,  якій  видано

посвідчення особи моряка, повинна без зволікань здати  його

за місцем роботи.

    Стаття 26. Посвідчення члена екіпажу

    Посвідчення  члена екіпажу – машинозчитуваний  проїзний

документ,  що  посвідчує особу та її спеціальний  статус  і

видається  особі,  яка є членом екіпажу повітряного  судна,

зареєстрованого  в  Україні  відповідно  до  Конвенції  про

міжнародну  цивільну авіацію ( 995_038 ) (995_038)
  , для  використання

під час виконання міжнародних польотів.

    Посвідчення члена екіпажу є власністю України.

    Посвідчення  члена  екіпажу  виготовляється   у   формі

картки. На лицевому боці посвідчення реквізити документа та

інформація про особу розміщуються в такій послідовності:

         назва держави;

         назва документа;

         ім'я особи;

         громадянство;

         дата народження;

         місце роботи;

         посада;

         номер документа;

         дата закінчення строку дії документа,

         порядковий номер запису в Регістрі;

         відцифрований підпис особи.

    У   лівій  частині  лицьового  боку  посвідчення  члена

екіпажу розміщується кольоровий відцифрований образ особи.

    На   зворотному  боці  посвідчення  виконуються  написи

українською і англійською мовами:

    „Посвідчення надає право на виїзд з України та в’їзд  в

Україну”;

    „Державна  служба  України з нагляду  за  забезпеченням

безпеки авіації”,

    і вноситься така інформація:

    посада    та    відцифрований   підпис   відповідальної

посадової особи, що видала документ;

    за  клопотанням заявника вноситься додаткова інформація

про особу: група крові та резус-фактор.

    У  правій частині зворотного боку відводиться зона  для

припресування голографічного захисного елемента.

    У    нижній   частині   зворотного   боку   посвідчення

розміщується машинозчитувана зона.

    Оформлення   та   видача  посвідчення   члена   екіпажу

здійснюється  Державною  службою  України  з   нагляду   за

забезпеченням безпеки авіації (Державіаслужба) за  поданням

керівника  авіакомпанії (авіапідприємства),  в  якій  особа

працює,  в  строк  до  десяти робочих днів  з  дня  подання

необхідних документів.

    Посвідчення члена екіпажу видається на строк  до  п’яти

років.

    Стаття 27. Посвідчення особи на повернення в Україну

    Посвідчення   особи   на   повернення   в   Україну   –

машинозчитуваний   проїзний   документ,   що    підтверджує

громадянство  України  та надає право громадянину  України,

який постійно проживає в Україні, на в'їзд в Україну в разі

втрати   або  псування  під  час  перебування  за  кордоном

документів,   що  дають  право  на  виїзд  з   України   та

посвідчують особу під час перебування за її межами.

    Бланк   посвідчення  особи  на  повернення  в   Україну

виготовляється у вигляді буклету розміром 352,0Х125,0 мм  з

трьома згинами, обсягом у 8 сторінок та окремою самоклеючою

сторінкою даних розміром 125,0 Х 88,0 мм.

    Перша сторінка буклету є обкладинкою документа. На  ній

виконується   напис  назви  держави  та   назви   документа

українською  та  англійською  мовами,  зображується   малий

Державний Герб України.

    Друга  сторінка  (зворотний бік першої) призначена  для

наклеювання  сторінки  даних. На сторінці  даних  реквізити

документа  та  інформація про особу  розміщуються  в  такій

послідовності:

         назва держави;

         назва документа;

         тип документа;

         код держави;

         номер документа;

         ім’я особи;

         громадянство;

         дата народження;

         порядковий номер запису в Регістрі;

         стать;

         місце народження;

         дата видачі документа;

         орган реєстрації, що видав документ (код);

         дата закінчення строку дії документа;

         підпис особи.

    У   лівій   частині  лицьового  боку   сторінки   даних

розміщується    вклеєна    фотокартка    або     кольоровий

відцифрований образ особи.

    У    нижній   частині   сторінки   даних   розміщується

машинозчитувана зона.

    Після  внесення  інформації  до  посвідчення,  паперова

основа   сторінки  даних  відділяється  і  сторінка   даних

наклеюється  на  зворотний бік першої сторінки  буклету.  У

визначеному   місці   наноситься   голографічний   захисний

елемент,  сторінка  даних ламінується захищеною  полімерною

плівкою.

    Третя   сторінка   буклету  призначена   для   внесення

відомостей  про дітей, які повертаються в Україну  разом  з

особою, та для особливих відміток.

    Сторінки   з   четвертої   по  сьому   призначені   для

проставлення  віз  і  відміток про  перетинання  державного

кордону.

    На    восьмій    сторінці   українською,   англійською,

французькою,  російською  та іспанською  мовами  друкується

текст такого змісту:

    „Звернення

    Міністерство  закордонних справ України просить  органи

влади  іноземних держав сприяти поверненню в Україну особі,

зазначеній у цьому посвідченні”.

    Після   внесення   всіх   необхідних   реквізитів    та

інформації   і   нанесення   захисних   елементів,    аркуш

складається в буклет.

    Оформлення та видача посвідчення особи на повернення  в

Україну  здійснюється  дипломатичними  представництвами  та

консульськими  установами України протягом  десяти  робочих

днів після встановлення особи заявника та підтвердження  її

громадянства спеціально уповноваженим органом.

    Строк  дії  посвідчення особи на повернення  в  Україну

визначається посадовою особою дипломатичного представництва

або  консульської установи України, відповідальною за  його

видачу,  виходячи з реальної можливості повернення особи  в

Україну.

    У  разі хвороби заявника, нещасного випадку та з  інших

поважних  причин,  що  унеможливлюють  повернення  особи  в

Україну   впродовж   установленого   строку,   термін   дії

посвідчення   може  бути  продовжено,  про  що   у   місці,

відведеному  для  особливих відміток, робиться  відповідний

запис,  який  засвідчується  підписом  посадової  особи  та

печаткою  дипломатичного  представництва  або  консульської

установи України.

ГЛАВА    2.    ДОКУМЕНТИ,   ЩО   ПОСВІДЧУЮТЬ    ОСОБУ    ЧИ

підтверджують спеціальний статус

    Стаття 28. Картка платника податків

    Картка  платника  податків  –  документ,  що  посвідчує

особу  та  її  спеціальний статус в  частині  підтвердження

факту внесення особи до Єдиного державного реєстру фізичних

осіб-платників податків.

    На  лицьовому  боці картки платника податків  реквізити

документа  та  інформація про особу  розміщуються  в  такій

послідовності:

         назва держави;

         назва  центрального  органу  державної  податкової

    служби України;

         назва документа;

         ім'я особи;

         ідентифікаційний номер платника податків особи  за

    Державним  реєстром фізичних осіб - платників  податків

    та інших обов‘язкових платежів;

         порядковий номер запису в Регістрі.

    У   лівій   частині  лицьового  боку  картки   платника

податків розміщується кольоровий відцифрований образ особи.

    На   зворотному   боці   картки   реквізити   документа

розміщуються в такій послідовності:

         назва  органу державної податкової служби України,

    де зареєстровано особу;

         код  органу  державної податкової служби  України,

    де зареєстровано особу;

         дата реєстрації.

    У  нижній  частині зворотного боку картки  розміщується

дворівневий (2D) штрих-код, який розраховується  відповідно

до  державних (національних) та міжнародних стандартів. Усі

написи  на  лицьовому та зворотному боках  картки  платника

податків виконуються українською мовою.

    Оформлення,  видача,  обмін  картки  платника  податків

громадянам   України   здійснюється   органами    Державної

податкової адміністрації України, а іноземним громадянам  -

державними   податковими   адміністраціями   в   Автономній

Республіці  Крим,  областях, містах Києві  та  Севастополі,

впродовж   десяти  робочих  днів  після  подання  заявником

необхідних документів.

    Картка  платника податків видається безкоштовно  та  не

має строку дії.

    Стаття 29. Страхове свідоцтво

    Страхове    свідоцтво   –   документ,   що    посвідчує

спеціальний  статус  особи  в частині  підтвердження  права

застрахованої  особи на одержання послуг  та  матеріального

забезпечення  за загальнообов'язковим державним  соціальним

страхуванням. Право на отримання страхового свідоцтва мають

особи,   які  у  відповідності  до  законодавства   України

підлягають будь-якому виду загальнообов'язкового державного

соціального   страхування   та  зареєстровані   в   органах

Пенсійного фонду України.

    Страхове  свідоцтво виготовляється у формі  картки.  На

лицьовому  боці свідоцтва реквізити документа та інформація

про особу розміщуються в такій послідовності:

         назва держави;

         назва органу Пенсійного фонду України;

         назва документа;

         номер документа;

         ім'я особи;

         дата і місце народження;

         стать;

         дата видачі документа;

         порядковий номер запису в Регістрі;

         орган реєстрації, що видав документ (код);

         відцифрований   підпис  посадової   особи   органу

    реєстрації;

         відцифроване     зображення     печатки     органу

    реєстрації;

         штрих-код.

    На   зворотному   боці  свідоцтва  розміщується   текст

українською мовою:

    „Свідоцтво зберігається у застрахованої особи.

    Свідоцтво  дійсне  тільки у разі пред'явлення  паспорта

чи іншого документа, що посвідчує особу.

    Страхове свідоцтво пред'являється застрахованою  особою

у  разі  одержання послуг та матеріального забезпечення  за

загальнообов'язковим  державним  соціальним   страхуванням,

укладення трудового договору (контракту), договору цивільно-

правового характеру, предметом якого є виконання  робіт  та

надання  послуг,  під час прийому на навчання,  а  також  в

інших випадках, передбачених законодавством.

    Застраховані особи зобов'язані в повному  обсязі  та  у

встановлені  законодавством України про загальнообов'язкове

державне  соціальне  страхування строки  сплачувати  внески

страховикам,  повідомляти  страховиків  про  обставини,  що

спричинюють  зміни  розміру матеріального  забезпечення  із

загальнообов'язкового державного соціального страхування та

порядку  його  надання  (зміни  стану  непрацездатності,  у

складі сім'ї, звільнення з роботи, працевлаштування,  виїзд

за межі держави тощо).

    Сума  вартості матеріального забезпечення та соціальних

послуг,  наданих застрахованій особі внаслідок  зловживання

або  невиконання  нею своїх обов'язків, стягується  з  цієї

особи в судовому порядку”.

    Всі   написи   в   страховому   свідоцтві   виконуються

українською мовою.

    Номер   страхового   свідоцтва  повинен   збігатись   з

ідентифікаційним   номером  платника  податків   та   інших

обов'язкових платежів.

    Оформлення   та   видача  страхових   свідоцтв   особам

здійснюється  органами  Пенсійного фонду  України  впродовж

десяти робочих днів з дня подання необхідних документів.

    Страхове  свідоцтво  видається безкоштовно  та  не  має

строку дії.

    Стаття 30. Пенсійне посвідчення

    Пенсійне посвідчення - документ, що посвідчує особу  та

її  спеціальний  статус  в частині призначення  громадянину

пенсії.

    Пенсійне посвідчення виготовляється у формі картки.  На

лицьовому   боці   посвідчення   реквізити   документа   та

інформація про особу розміщуються в такій послідовності:

         назва держави;

         назва органу реєстрації;

         назва документа та його номер;

         ім'я особи;

         дата і місце народження;

         стать;

         номер особового рахунку;

         строк дії документа;

         дата видачі документа;

         порядковий номер запису в Регістрі;

         відцифрований   підпис  посадової   особи   органу

    реєстрації;

         відцифроване     зображення     печатки     органу

    реєстрації;

         штрих-код.

    У  лівій  частині лицьового боку пенсійного посвідчення

розміщується кольоровий відцифрований образ особи.

    На  зворотному боці пенсійного посвідчення розміщується

серія та номер бланка документа та текст українською мовою:

"Пенсійне посвідчення є документом, що підтверджує право на

одержання  пенсії  і  засвідчує  особу  його  власника  при

одержанні  належних  до виплати сум  пенсій,  зверненні  до

органів Пенсійного фонду України та інших державних органів

з питань пенсійного забезпечення.

    Пенсіонер  має  право  на одержання  лише  одного  виду

державної пенсії.

    Пенсіонер  зобов'язаний  повідомити  органи  Пенсійного

фонду  України  за  місцем проживання  про  влаштування  на

роботу, у тому числі за сумісництвом, зміни у складі  сім'ї

та   інші   обставини,  які  відповідно  до   законодавства

визначають право на пенсію та її розмір.

    Пенсіонер     зобов'язаний     пред'являти     пенсійне

посвідчення  на  вимогу посадових осіб  органів  Пенсійного

фонду України та повідомляти про втрату посвідчення".

    Всі   написи   в  пенсійному  посвідченні   виконуються

українською мовою.

    Оформлення    та    видача    пенсійного    посвідчення

здійснюється органами Пенсійного фонду України в  строк  до

десяти  робочих  днів  з дня подання  заявником  необхідних

документів.    Посвідчення   оформлюється    і    видається

безкоштовно.

    У  разі  закінчення  строку дії пенсійного  посвідчення

або  виникнення підстав, внаслідок яких особа втрачає право

на  відповідний  вид державної пенсії, видане  їй  пенсійне

посвідчення вилучається органом, який його видав.

    Стаття 31. Посвідчення інваліда

    Посвідчення інваліда – документ, що посвідчує особу  та

її спеціальний статус в частині підтвердження того, що вона

є  особою зі стійким розладом функцій організму, зумовленим

захворюванням, наслідком травм або з уродженими  дефектами,

що призводить до обмеження життєдіяльності, необхідності  в

соціальній допомозі і захисті.

    Посвідчення інваліда виготовляється у формі картки.  На

лицьовому боці посвідчення інваліда реквізити документа  та

інформація про особу розміщуються в такій послідовності:

         назва держави;

         назва документа

         номер документа;

    ім'я особи;

         стать;

         дата народження;

         порядковий номер запису в Регістрі;

    дата закінчення строку дії документа;

         відцифрований підпис особи.

    У  лівій  частині  лицьового боку посвідчення  інваліда

розміщується кольоровий відцифрований образ особи.

    На   зворотному  боці  посвідчення  інваліда  реквізити

документа  та  інформація про особу  розміщуються  в  такій

послідовності:

         група інвалідності;

         орган реєстрації, що видав документ (код);

         дата видачі документа;

         посада  та підпис відповідальної особи, що  видала

     документ.

    Всі   написи   в   посвідченні   інваліда   виконуються

українською мовою.

    Оформлення  та видача посвідчення інваліда здійснюється

державними  органами,  що мають відповідні  повноваження  в

строк  до  десяти  робочих  днів з  дня  подання  заявником

необхідних документів. Посвідчення оформлюється і видається

безкоштовно.

    Особам,   яким   групу  інвалідності  встановлено   без

терміну перегляду, видаються безстрокові посвідчення, іншим

-   на  період  встановлення  групи  інвалідності.  У  разі

продовження  медико-соціальною експертною комісією  терміну

чи зміни групи інвалідності видається нове посвідчення.

    У  разі  виникнення  підстав, за  якими  особа  втрачає

право  на  статус  інваліда, видане їй  раніше  посвідчення

вилучається органом, який його видав.

    Стаття 32. Національне посвідчення водія

    Національне посвідчення водія – документ, що  посвідчує

особу  та  її  спеціальний статус в  частині  підтвердження

права його власника на керування транспортними засобами.

    Національне  посвідчення водія виготовляється  у  формі

картки.  На лицьовому боці посвідчення реквізити  документа

та інформація про особу розміщуються в такій послідовності:

         назва держави;

         назва документа;

         1. Прізвище;

         2. Ім'я та по батькові;

         3. Дата і місце народження;

         4a. Дата видачі;

         4b. Дата закінчення строку дії;

         4c. Назва установи, що видала посвідчення;

         5. Серія і номер посвідчення;

         7. Підпис власника;

         9. Категорія;

         Особливі відмітки.

    Назви полів, виділені курсивом, не друкуються.

    У    лівій   частині   лицьового   боку   національного

посвідчення  водія  розміщується  кольоровий  відцифрований

образ особи.

    На   зворотному  боці  посвідчення  ліворуч  друкуються

номери  та  назви  полів  відповідно  до  інформації,   яка

вноситься з лицьового боку посвідчення:

         1. Прізвище;

         2. Ім'я, по батькові;

         3. Дата і місце народження;

         4a. Дата видачі посвідчення;

         4b. Дата закінчення строку дії;

         4c. Назва установи, що видала посвідчення;

         5. Серія і номер посвідчення;

         7. Підпис власника;

         9. Категорія;

         10. „Категорія діє з”;

         11. „Категорія діє до”;

         12. Обмеження.

    У    нижній   частині   зворотного   боку   посвідчення

зазначається порядковий номер запису в Регістрі.

    Праворуч   друкується  таблиця,  в  якій   зазначаються

категорії транспортних засобів з піктограмами та інформація

про  категорію  транспортного засобу особи, якій  видається

посвідчення, строки дії категорії та обмеження.

    Назва    держави   і   назва   документа    виконується

українською, російською, англійською і французькою  мовами.

Інформація   про   прізвище  та  ім’я   особи   виконується

українською   мовою   та   через  скісну   риску   курсивом

латинськими  літерами.  Всі  інші  написи  в  національному

посвідченні  водія виконуються українською  мовою  і  через

скісну риску курсивом англійською мовою.

    Оформлення  та  видача національного посвідчення  водія

здійснюється органами Міністерства внутрішніх справ України

в  строк  до  п’яти  робочих днів з дня подання  необхідних

документів.

    Після   закінчення   терміну  дії  проводиться   заміна

посвідчення  без  складання  іспитів  у  разі  пред’явлення

старого посвідчення.

    Національне посвідчення водія видається строком  на  10

років.

    Посвідчення  водія,  що  були  видані  з  використанням

зразку бланку затвердженого органом виконавчої влади  Союзу

Радянських Соціалістичних Республік припиняють свою  дію  1

січня 2009 року.

    Посвідчення  водія, що були видані  особі  до  набрання

чинності  цим  Законом, та які не мають  кінцевого  терміну

дії,  вважаються  дійсними на протязі  10  років  від  дати

видачі, при чому посвідчення, строк дії яких закінчується 1

січня  2009 року, вважаються дійсними та підлягають  обміну

до 1 січня 2010 року.

    Стаття 33. Дозвіл на зберігання і носіння зброї

    Дозвіл  на  зберігання і носіння зброї –  документ,  що

посвідчує особу та її спеціальний статус в частині  надання

права  на  зберігання і носіння вогнепальної,  пневматичної

або холодної зброї.

    Дозвіл  на зберігання і носіння зброї виготовляється  в

формі картки. На лицьовому боці дозволу реквізити документа

та інформація про особу розміщуються в такій послідовності:

    назва органу реєстрації (центрального);

    назва документа;

    ім'я особи;

    адреса;

    орган реєстрації, що видав документ (код);

    дата закінчення строку дії документа;

    порядковий номер запису у Регістрі.

    У  лівій  частині  лицьового боку дозволу  розміщується

кольоровий відцифрований образ особи.

    На  зворотному боці дозволу реквізити та інформація про

особу розміщуються в такій послідовності:

    повний  опис зброї, право на носіння і зберігання  якої

надається особі;

    особливі відмітки.

    Усі  написи  на  лицевому та зворотному  боках  дозволу

виконуються українською мовою.

    Оформлення та видача дозволів на зберігання  і  носіння

зброї  здійснюється органами Міністерства внутрішніх  справ

України  в  строк  до  десяти робочих днів  з  дня  подання

необхідних  документів визначених. Дозволи на зберігання  й

носіння зброї видаються строком на три роки.

    Міністерство  внутрішніх справ  України  є  утримувачем

реєстру дозволів на зберігання та носіння зброї. Ці дозволи

виготовляються,  оформлюються  та  видаються   виключно   у

централізованому порядку.

    За  видачу  посвідчення справляється плата у розмірі  6

неоподаткованих мінімумів доходів громадянина.

    Стаття 34. Військовий квиток

    Військовий  квиток  – документ, що посвідчує  особу  та

визначає  її спеціальний статус у частині належності  особи

до  військової  служби,  службі  в  запасі  та  військового

обов'язку.

    Військовий  квиток виготовляється у формі книжечки,  що

складається  з м’якої обкладинки, 32 сторінок  та  сторінки

даних.

    На   лицьовому   боці  обкладинки  військового   квитка

виконується  зображення  малого Державного  Герба  України,

напис   назви   документа  та  назви  центрального   органу

виконавчої влади, що здійснює його оформлення та видачу.

    На  лицьовому  боці сторінки даних реквізити  документа

та інформація про особу розміщуються в такій послідовності:

    назва держави;

    назва документа;

    номер документа;

    ім'я особи;

    дата народження;

    порядковий номер запису в Регістрі;

    місце народження;

    особистий номер військовослужбовця (якщо такий є);

    відцифрований підпис особи;

    орган, що видав документ (код);

    дата видачі документа;

    звання  та відцифрований підпис посадової особи  органу

реєстрації, що видала документ.

    У  лівій  частині  сторінки даних  розміщується  чорно-

білий відцифрований образ особи.

    На  першу  сторінку книжечки вноситься така  інформація

про особу:

    освіта;

    основна цивільна спеціальність особи.

    Компонування  інформації на інших  сторінках  документа

здійснюється  відповідно до опису, затвердженого  Кабінетом

Міністрів України.

    Усі    написи    у   військовому   квитку   виконуються

українською мовою.

    Оформлення  та  видача військових квитків  здійснюється

районними (міськими) військовими комісаріатами в  строк  до

п‘ятнадцяти  робочих  днів з дня  подання  всіх  необхідних

документів. Військовий квиток видається безкоштовно та  діє

безстроково.

    Cтаття  35.  Посвідчення  особи  без  громадянства  для

виїзду за кордон

    Посвідчення  особи  без  громадянства  для  виїзду   за

кордон  –  машинозчитуваний проїзний документ, що посвідчує

особу  без  громадянства  під  час  перетинання  державного

кордону України та перебування за кордоном.

    Посвідчення   особи   без  громадянства   є   власністю

України.

    Посвідчення   виготовляється  у  формі  книжечки,   яка

складається  з м’якої обкладинки, 16 сторінок  та  сторінки

даних.

    На   обкладинці   посвідчення  виконується   зображення

малого   Державного  Герба  України,  напис  назви  держави

українською   мовою  та  назви  документа   українською   і

англійською мовами.

    На  сторінці  даних реквізити документа  та  інформація

про особу розміщуються в такій послідовності:

    назва держави;

    тип документа;

    код держави;

    номер документа;

    ім'я особи;

    дата народження;

    порядковий номер запису в Регістрі;

    стать;

    місце народження;

    дата видачі документа;

    орган реєстрації, що видав документ (код);

    дата закінчення строку дії документа;

    відцифрований підпис особи.

    У  лівій  частині  сторінки даних  розміщується  чорно-

білий відцифрований образ особи.

    У    нижній   частині   сторінки   даних   розміщується

машинозчитувана зона.

    На    першій   сторінці   посередині   впоперек   угорі

надруковано  українською та англійською мовами слова:  "Цей

документ  є  власністю України і не посвідчує  громадянства

пред'явника", нижче - текст:

    "Для  отримання дозволу для в'їзду в іншу країну  особа

без   громадянства   має   звернутися   до   дипломатичного

представництва   чи   консульської   установи   відповідної

іноземної держави.

    Якщо  цей  документ пошкоджено, втрачено або закінчився

термін його дії, особа без громадянства може отримати новий

документ  тільки в уповноважених на те органах на території

України.

    Якщо особа без громадянства перебуває за кордоном і  не

має  можливості повернутися в Україну для отримання  нового

документа,  вона  може ще до закінчення терміну  дії  цього

документа  звернутися у посольство чи консульську  установу

Укра?ни  за  кордоном  для отримання посвідчення  особи  на

право повернення в Україну".

    Друга  і  третя  сторінки  посвідчення  призначені  для

інформації  про  дітей, які є особами  без  громадянства  і

разом  з  особою  виїжджають за кордон без  документів  для

виїзду   за  кордон.  Четверта  сторінка  -  для  особливих

відміток.  Сторінки з п'ятої по шістнадцяту призначені  для

проставлення   віз  і  відміток  щодо  перетинання   особою

державного кордону.

    На   четверту   сторінку  посвідчення  за   клопотанням

заявника  вноситься додаткова інформація про  особу:  група

крові, резус-фактор.

    Оформлення    та   видача   посвідчення    здійснюється

спеціально  уповноваженим органом в  строк  до  п’ятнадцяти

робочих  днів  після  дня  подання  необхідних  документів.

Посвідчення  особи без громадянства для  виїзду  за  кордон

видається на три роки.

    Стаття 36. Посвідка на постійне проживання

    Посвідка  на  постійне  проживання  –  машинозчитуваний

проїзний документ що посвідчує особу іноземця або особи без

громадянства,  яка  іммігрувала  в  Україну   на   постійне

проживання.

    Посвідка є власністю України.

    Посвідка   виготовляється   у   формі   книжечки,   яка

складається  з м’якої обкладинки, 12 сторінок  та  сторінки

даних.  На  лицьовому боці обкладинки посвідки  виконується

зображення  малого  Державного Герба України,  напис  назви

держави українською мовою та назви документа українською  і

англійською мовами.

    На  лівому форзаці українською мовою надруковано напис:

„Посвідка є власністю України” і текст:

    „Слід пам’ятати

    У  разі  пошкодження чи втрати посвідки іммігрант  може

отримати   нову   посвідку  в  органах   Державної   служби

громадянства,   міграції   та  реєстрації   фізичних   осіб

Міністерства внутрішніх справ України.

    Про  втрату  посвідки  іммігрант  зобов’язаний  негайно

повідомити територіальний підрозділ за місцем втрати.

    Особи,  які мають посвідку зобов’язані протягом  десяти

днів    після   прибуття   до   нового   місця   проживання

зареєструвати місце проживання”.

    На  сторінці  даних  посвідки  на  постійне  проживання

реквізити документа та інформація про особу розміщуються  в

такій послідовності:

    назва держави;

    назва документа;

    тип документа;

    код держави;

    номер документа;

    ім'я особи;

    громадянство;

    дата народження;

    порядковий номер запису в Регістрі;

    стать;

    місце народження;

    дата видачі документа;

    орган реєстрації, що видав документ (код);

    дата закінчення строку дії документа;

    відцифрований підпис особи.

    У  лівій  частині  сторінки даних  розміщується  чорно-

білий відцифрований образ особи.

    У    нижній   частині   сторінки   даних   розміщується

машинозчитувана зона.

    Перша  сторінка посвідки призначена для внесення  серії

та  номеру  паспортного документа особи, назви  країни,  де

народилась особа (країна походження), зазначення останнього

місця  проживання особи до прибуття в Україну та особистого

підпису особи.

    Сторінки   з   другої   по  четверту   призначені   для

інформації  про  дітей  віком до 16 років,  які  прибули  в

Україну  разом з особою. Сторінки з дев’ятої по  дванадцяту

призначені для особливих відміток про особу.

    На   правому  форзаці  англійською  мовою  повторюється

текст надрукований на лівому форзаці.

    Оформлення  та видача посвідки здійснюється  спеціально

уповноваженим органом в строк до п’ятнадцяти  робочих  днів

після дня подання особою визначених цим Законом документів.

    Посвідка  на постійне проживання видається  строком  на

10 років.

    Стаття 37. Посвідка на тимчасове проживання

    Посвідка  на  тимчасове проживання  –  машинозчитуваний

проїзний документ що посвідчує особу іноземця або особу без

громадянства,  яка перебуває в Україні на підставі  дозволу

відповідного  центру  зайнятості  на  працевлаштування   на

визначений термін.

    Посвідка на тимчасове проживання є власністю України.

    Посвідка   виготовляється   у   формі   книжечки,   яка

складається  з  м’якої обкладинки, 8 сторінок  та  сторінки

даних.

    На   лицьовому  боці  обкладинки  посвідки  виконується

зображення  малого  Державного Герба України,  напис  назви

держави   та  назви  документа  українською  і  англійською

мовами.

    На  сторінці  даних  посвідки на  тимчасове  проживання

реквізити документа та інформація про особу розміщуються  в

такій послідовності:

    назва держави;

    назва документа;

    тип документа;

    код держави;

    номер документа;

    ім'я особи;

    громадянство;

    дата народження;

    порядковий номер запису в Регістрі;

    стать;

    місце народження;

    дата видачі документа;

    орган реєстрації, що видав документ (код);

    дата закінчення строку дії документа;

    відцифрований підпис особи.

    У  лівій  частині  сторінки даних  розміщується  чорно-

білий відцифрований образ особи.

    У    нижній   частині   сторінки   даних   розміщується

машинозчитувана зона.

    Перша  сторінка посвідки призначена для внесення  серії

і  номеру  паспортного  документа особи,  назви  країни  де

народилась особа (країна походження), зазначення останнього

місця проживання особи до прибуття в Україну, підстави  для

видачі  посвідки,  назви роботодавця та особистого  підпису

особи пред’явника посвідки.

    Сторінки   з   другої   по  четверту   призначені   для

зазначення  місця проживання особи. Сторінки  з  п’ятої  по

восьму призначені для особливих відміток про особу.

    Оформлення  та видача посвідки на тимчасове  проживання

здійснюється спеціально уповноваженим органом  в  строк  до

п’ятнадцяти   робочих  днів  з  дати   подання   необхідних

документів. Посвідка видається на один рік.

    Стаття 38. Посвідчення біженця

    Посвідчення біженця - документ, що посвідчує  особу  та

її  статус  в  частині підтвердження  факту  надання  їй  в

Україні статусу біженця і є дійсним для реалізації прав  та

виконання обов'язків, передбачених законами України.

    Посвідчення біженця є власністю України.

    Посвідчення  біженця виготовляється у  формі  книжечки,

яка  складається  з м’якої обкладинки та  16  сторінок.  На

лицьовому боці обкладинки виконується напис назви  держави,

зображення  малого  Державного Герба України,  напис  назви

документа.

    На  лівому  форзаці  надруковано текст:  "Цей  документ

посвідчує  особу та підтверджує факт надання їй  в  Україні

статусу біженця".

    На  сторінці  даних (перший аркуш книжечки),  реквізити

та інформація про особу розміщуються в такій послідовності:

    фотокартка розміром 35 Х 45 мм;

    ім'я особи;

    дата народження;

    громадянство;

    підпис особи;

    держава постійного проживання особи;

    стать;

    сімейний стан;

    рішення  спеціально уповноваженого органу  про  надання

особі статусу біженця;

    дата закінчення строку дії документа;

    орган реєстрації, що видав документ (код);

    порядковий номер запису в Регістрі;

    підпис  посадової  особи органу реєстрації,  скріплений

печаткою.

    Сторінки  з  третьої по п’яту призначені  для  внесення

інформації  про  дітей, які не досягли 16-річного  віку  та

наклеювання фотокартки дитини.

    Відомості про дітей заносяться до посвідчення одного  з

батьків. У посвідченні другого з батьків зазначається номер

посвідчення, до якого вони занесені.

    У  разі відсутності батьків відомості про дітей, які не

досягли   16-тирічного  віку,  заносяться  до   посвідчення

біженця діда чи баби, повнолітніх брата чи сестри, опікунів

чи  піклувальників  або  іншої особи,  яка  до  прибуття  в

Україну  добровільно  чи  в силу звичаю  країни  походження

біженця  взяла  на себе відповідальність  за  виховання  та

утриманн дітей.

    Сторінки  сьома  і  восьма призначені  для  продовження

строку  дії посвідчення на яких зазначаються дати, до  яких

продовжено   строк  дії  посвідчення  засвідчені   підписом

посадової особи та скріплені печаткою.

    Оформлення    та   видача   посвідчення    здійснюється

спеціально  уповноваженим органом в  строк  до  п’ятнадцяти

робочих    днів   після   отримання   рішення    спеціально

уповноваженого органу про надання іноземцю  або  особі  без

громадянства в Україні статусу біженця.

    Посвідчення біженця видається строком на один рік.  Під

час перереєстрації біженця спеціально уповноваженого органу

за місцем його проживання дія посвідчення продовжується.

    Стаття  39.  Проїзний документ біженця  для  виїзду  за

кордон.

    Проїзний  документ  біженця  для  виїзду  за  кордон  –

машинозчитуваний проїзний документ, що посвідчує особу, яка

отримала  статус біженця в Україні, та надає  їй  право  на

виїзд з України і в'їзд в Україну.

    Проїзний  документ  біженця  для  виїзду  за  кордон  є

власністю України.

    Документ   виготовляється   у   формі   книжечки,   яка

складається  з м’якої обкладинки, 16 сторінок  та  сторінки

даних.

    На  лицьовому  боці  обкладинки виконується  зображення

малого  Державного Герба України, напис  назви  держави  та

назви документа.

    На  сторінку  даних реквізити документа  та  інформація

про особу вносяться у такій послідовності:

    назва держави;

    назва документа;

    тип документа;

    код держави;

    номер документа;

    ім'я особи;

    громадянство;

    дата народження;

    порядковий номер запису в Регістрі;

    стать;

    місце народження;

    дата видачі документа;

    орган реєстрації, що видав документ;

    дата закінчення строку дії документа;

    відцифрований підпис особи.

    У  лівій  частині  сторінки даних  розміщується  чорно-

білий відцифрований образ особи.

    На першій сторінці впоперек друкується текст:

    „Цей  документ  є проїзним документом біженця  в  цілях

Конвенції про статус біженців, 1951 року.

    Документ  видано з єдиною метою надати його пред'явнику

проїзний  документ,  який  може  використовуватися  замість

національного паспорта. Він не завдає шкоди і жодним  чином

не зачіпає національність його пред'явника.

    Пред'явник має дозвіл на повернення в Україну  протягом

терміну дії (чинності) цього документа.

    Якщо  пред'явник документа оселиться за межами України,

він  повинен,  якщо  він бажає знову їхати,  звернутися  до

компетентних  властей  країни  свого  проживання  за  новим

документом.   Цей  проїзний  документ  повинен   вилучатися

властями,   які  видають  новий  документ,  і   повертатися

компетентному органу в Україні, що видав документ", а також

зазначається, що документ є власністю України.

    На  сторінках  другій та третій розміщуються  відомості

про   дітей   віком  до  шістнадцяти  років   з   вклеєними

фотокартками, які є біженцями і виїжджають за межі  України

разом з пред'явником документа без документів для виїзду за

кордон.

    Сторінка четверта призначена для особливих відміток.

    Сторінки  з п’ятнадцятої по шістнадцяту призначені  для

віз і відміток про перетинання державного кордону особою.

    Оформлення  та видача документа здійснюється спеціально

уповноваженим органом в строк до п’ятнадцяти  робочих  днів

після  надання  необхідних  документів.  Проїзний  документ

біженця  для  виїзду  за  кордон  видається  на  строк  дії

посвідчення  біженця, за умови, що він не  менший  ніж  три

місяці.

    У   разі  втрати  документа  і  бажання  повернутися  в

Україну  під  час перебування за кордоном біженець  повинен

звернутися до дипломатичного представництва чи консульської

установи  України  за кордоном з метою отримання  документа

для  повернення в Україну. Про втрату документа  в  Україні

біженець  зобов'язаний негайно повідомити орган  внутрішніх

справ  та  орган  міграційної служби за місцем  втрати;  за

кордоном - поліцейський відділок.

    Стаття 40. Дозвіл на працевлаштування

    Дозвіл   на   працевлаштування  –   це   документ,   що

оформляється іноземцю або особі без громадянства, який  має

намір  займатися в Україні трудовою діяльністю,  за  умови,

якщо  в країні (регіоні) відсутні працівники, які спроможні

виконувати  цей  вид  роботи, або є достатні  обґрунтування

доцільності  використання  праці іноземних  фахівців,  якщо

інше не передбачене міжнародними договорами України.

    Дозвіл  на  працевлаштування  виготовляється  в   формі

картки.  На  лицьовому боці дозволу реквізити документа  та

інформація про особу розміщуються в такій послідовності:

    назва органу видачі (центрального);

    назва документа;

    номер документа;

    ім'я особи;

    громадянство;

    дата народження;

    номер документа, що посвідчує особу;

    порядковий номер запису у Регістрі;

    строк дії дозволу;

    підпис пред‘явника.

    У  лівій  частині  лицьового боку дозволу  розміщується

кольоровий відцифрований образ особи.

    На  зворотному  боці дозволу зазначаються  найменування

роботодавця, посада за фахом, на яку наймається  пред‘явник

документа, та особливі відмітки.

    Усі  написи  на  лицевому та зворотному  боках  дозволу

виконуються українською мовою, а ім‘я особи – відповідно до

вимог ст.. 5 Закону.

    Оформлення   та  видача  дозволів  на  працевлаштування

здійсню:тьс   Державним  центром  зайнятості   Міністерства

праці та соціальної політики України або за його дорученням

відповідними  центрами  зайнятості  Автономної   Республіки

Крим,  областей, міст Києва та Севастополя  для  роботи  на

підприємстві,   в  установі,  організації,  які   запросили

іноземця  на  певну посаду (за фахом), в  строк  до  десяти

робочих днів з дня подання всіх необхідних документів.

    У   випадках,  передбачених  законами  та  міжнародними

договорами України, дозвіл на працевлаштування не потрібний

іноземцям, які постійно проживають в Україні.

    Дозвіл  на  працевлаштування  видається  на  період  до

одного   року.   На   повний   строк   найму   дозволи   на

працевлаштування  видаються  працівникам,  що  належать  до

категорії   "внутрішньокорпоративні  цесіонарії"  (керівний

персонал, менеджери та спеціалісти) та категорії "особи, що

надають послуги без комерційної присутності в Україні".

    За  надання  дозволу на працевлаштування з  роботодавця

справляється   плата  в  розмірі  десяти  неоподатковуваних

мінімумів  доходів громадян, 50 відсотків коштів  від  якої

спрямовуються  до  Державного  бюджету  України,  інші   50

відсотків  – на спеціальний рахунок Міністерства внутрішніх

справ  України  на  утримання  та  супроводження  Державної

інформаційної  системи реєстраційного обліку фізичних  осіб

та їх документування.

    Іноземець  чи особа без громадянства, що оформилась  на

роботу без дозволу на працевлаштування, підлягає видворенню

з України.

    У   разі  використання  праці  іноземця  чи  особи  без

громадянства  без  надання дозволу  на  працевлаштування  з

роботодавця    на   користь   Фонду   загальнообов‘язкового

державного   страхування  України  на  випадок   безробіття

стягується штраф у розмірі ста неоподатковуваних  мінімумів

доходів громадян.

Розділ V. Прикінцеві положення.

    I.  Цей Закон набирає чинності через 30 днів після його

опублікування.

    II. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

    1.  У  Кодексі про шлюб та сім’ю України  ( 2006-07  ) (2006-07)
  

(Відомості  Верховної  Ради УЗСЗ,  1969,  додаток  до  №26,

ст.204):

    1)  у  тексті  розділу  V слова „громадянського  стану”

замінити   словами   „цивільного   стану”   у   відповідних

відмінках;

    2) доповнити статтю 159 частиною 2 такого змісту:

    „Органи  реєстрації актів цивільного стану одночасно  з

реєстрацією  актів цивільного стану направляють  спеціально

уповноваженому   органу  з  питань  ведення   Національного

демографічного Регістру інформацію про реєстрацію актів  за

формою,   встановленою   Міністерством   внутрішніх   справ

України.”

    3)   у   статті  174  слова  „паспорти  або   паспортні

документи”   замінити  словами  „паспорти  чи   посвідчення

громадянина України або паспортні документи іноземця”;

    4) статті 178 та 184 виключити.

    2.  В  Законі  України  „Про  органи  реєстрації  актів

громадянського стану” ( 3807-12 ) (3807-12)
   (Відомості Верховної Ради

України, 1994 , №14 (05.04.94), ст.78):

    1)  у  назві  і  в  тексті закону слова „громадянського

стану”  замінити словами „цивільного стану”  у  відповідних

відмінках;

    2)  у  статті 20 слова „паспорт або паспортний документ

заявника”   замінити   словами  „паспорт   чи   посвідчення

громадянина України або паспортний документ іноземця”.

    3.    В    Кодексі    України    про    адміністративні

правопорушення ( 80731-10 ) (80731-10)
   (Відомості Верховної Ради УРСР,

1984, додаток до N 51, ст.1122):

    1)  статті 197, 198, 199, 200 та 201 викласти  у  такій

редакції:

    „Стаття  197.  Проживання без паспорта  чи  посвідчення

громадянина України

    Проживання  громадян,  зобов'язаних  мати  паспорт   чи

посвідчення   громадянина   України,   без   паспорта    чи

посвідчення громадянина України або за недійсним  паспортом

чи   посвідченням  громадянина  України,   проживання   без

реєстрації місця проживання чи перебування –

    тягне  за собою попередження або накладення штрафу  від

одного   до   трьох  неоподатковуваних  мінімумів   доходів

громадян.

    Стаття  198.  Умисне псування паспорта  чи  посвідчення

громадянина України чи втрата його з необережності

    Умисне  псування  паспорта чи  посвідчення  громадянина

України  або  недбале  зберігання паспорта  чи  посвідчення

громадянина України, що спричинило їх втрату –

    тягне  за собою попередження або накладення штрафу  від

одного   до   трьох  неоподатковуваних  мінімумів   доходів

громадян.

    Стаття  199.  Допущення  проживання  без  паспорта   чи

посвідчення громадянина України

    Допущення   особами,  відповідальними   за   додержання

правил   паспортної   системи,  проживання   громадян   без

паспортів   чи  посвідчень  громадянина  України   або   за

недійсними паспортами чи посвідченнями громадянина України,

або  без реєстрації місця проживання чи перебування, а  так

само допущення громадянами проживання у займаних ними жилих

приміщеннях  осіб  без паспортів чи посвідчень  громадянина

України або без реєстрації -

    тягнуть  за  собою  попередження або накладення  штрафу

від  одного  до  трьох неоподатковуваних мінімумів  доходів

громадян.

    Стаття  200.  Прийняття  на  роботу  без  паспорта   чи

посвідчення громадянина України

    Прийняття  посадовими  особами  підприємств,   установ,

організацій на роботу громадян без паспортів чи  посвідчень

громадянина   України  або  з  недійсними   паспортами   чи

посвідченнями громадянина України, -

    тягне  за собою накладення штрафу в розмірі від  одного

до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

    Те  саме  порушення,  допущене посадовою  особою  після

застосування  до неї протягом року заходу адміністративного

стягнення за такі дії, -

    тягне   за  собою  накладення  штрафу  від  десяти   до

чотирнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

    Стаття    201.   Незаконне   вилучення   паспорта    чи

посвідчення громадянина України і прийняття їх у заставу

    Незаконне  вилучення  посадовими  особами  паспорта  чи

посвідчення  громадянина України у громадян  або  прийняття

цих документів у заставу -

    тягне  за собою попередження або накладення штрафу  від

одного   до   трьох  неоподатковуваних  мінімумів   доходів

громадян.”;

    2)  стаття  204  – у назві статті слова  „прописки  або

виписки” виключити;

    3)   частини  1  та  2  статті  218  після  цифр  „196”

доповнити цифрами „197 – 201”;

    4) у статті 222:

    а)  у  частині  1  виключити  слова  „порушення  правил

паспортної системи”.

    б) у пункті 1 частини 2 виключити цифри „197 – 201”.

    4.   У   Цивільному   процесуальному  кодексі   України

( 1618-15 ) (1618-15)
  :

    1)  у  тексті  глав 33, 34, 35, 35–А, 36  та  37  слова

„громадянського стану” замінити словами „цивільного стану”;

    2)  частину  2  статті  2653  після  слова  „паспортів”

доповнити  словами „чи посвідчень громадянина  України  або

паспортних документів іноземця”;

    3)  пункт 6 частини 1 статті 273 після слова „паспорті”

доповнити словами „чи посвідченні громадянина України”;

    4)  частину 3 після слова „паспорта” доповнити  словами

„чи посвідчення громадянина України”.

    5.  Абзаци  2  та 3 частини 7 статті 25 Закону  України

„Про  сертифіковані  товарні склади та  прості  і  подвійні

складські свідоцтва” ( 2286-15 ) (2286-15)
   (Відомості Верховної  Ради

України,  2005,  N  6  (11.02.2005),  ст.136)  після  слова

„паспорт”   через   кому  доповнити  словами   „посвідчення

громадянина України чи паспортний документ іноземця”.

    6.  У  Законі України „Про порядок виїзду з  України  і

в'їзду  в  Україну громадян України” ( 3857-12 ) (3857-12)
   (Відомості

Верховно? Ради України, 1994, N 18 (03.05.94), ст.101):

    1)  в  частині 1 статті 2 слова „для виїзду за  кордон”

виключити;   слова  „проїзний  документ  дитини”   замінити

словами  „  посвідчення  особи на  повернення  в  Україну”;

доповнити частину 1 словами „посвідчення члена екіпажу”;

    2) у статті 4:

    а)  в  абзаці 1 частини 1 слова „для виїзду за  кордон”

виключити;

    б) абзац 2 частини 1 викласти у такій редакції:

    „громадянам України, які постійно проживають в  Україні

- за особистим клопотанням про отримання паспорта або через

своїх  законних  представників до спеціально уповноваженого

органу  Міністерства внутрішніх справ України. Особам,  які

не   досягли  16-річного  віку,  паспорт  оформлюється   за

зверненням їх законних представників”;

    в)  в  абзаці  5  слова „для виїзду за  кордон”  та  „з

можливістю продовження на такий же термін” виключити;

    г) абзаци 1, 2, 3, 4 та 6 частини 2 виключити;

    д)  частину 4 після слова „моряка” через кому доповнити

словами „посвідчення члена екіпажу”;

    е) доповнити статтю частиною 5 такого змісту:

    „5.  Оформлення  посвідчення  особи  на  повернення   в

Україну   здійснюється   у   встановленому   законодавством

порядку”;

    3)  у  назві  статті 5 слова „для виїзду  за  кордон  і

проїзного документа дитини” виключити;

    частину 1 статті викласти у такій редакції:

    „Заяви  громадян України або їх законних  представників

про  оформлення паспорта громадянина України  розглядаються

протягом  не більше п’ятнадцяти робочих днів з дня  подання

документів”;

    4)  у  частині  3  статті  6 слова  „органу  внутрішніх

справ”  замінити словами „спеціально уповноваженого  органу

Міністерства  внутрішніх  справ  України”;  слова   „органі

внутрішніх     справ”    замінити    словами    „спеціально

уповноваженому   органі   Міністерства   внутрішніх   справ

України”;

    5) статтю 7 викласти у такій редакції:

    „Правила  оформлення, виготовлення і  видачі  паспортів

визначаються відповідно до Закону України „Про Національний

демографічний  Регістр”. Правила тимчасового затримання  та

вилучення   паспортів   визначаються  Кабінетом   Міністрів

України і підлягають опублікуванню.”

    7.  У  Декреті Кабінету Міністрів України „Про державне

мито” ( 7-93 ) (7-93)
  (Відомості Верховної Ради України, 1993, N 13

(30.03.93), ст.113):

    1) Пункт 6 статті 2 викласти у такій редакції:

    „6)   за  видачу  або  обмін  посвідчення  чи  паспорта

громадянина України”;

    2)  підпункт  „а”  пункту 6 статті 3 викласти  у  такій

редакції:

    а)   за   видачу  посвідчення  громадянина  України   –

державне   мито   у   розмірі  2  (двох)  неоподатковуваних

мінімумів доходів громадянина”;

    3)  у підпункті „б” пункту 6 статті 3 слова „для виїзду

за   кордон”  виключити;  слова  „продовження  строку  дії”

замінити словом „обміну”;

    4) підпункт „в” пункту 6 статті 3 виключити;

    5)   у   підпункті   „г”  пункту  6  статті   3   слова

„продовження строку дії” замінити словом „обміну”;

    6) підпункт „е” пункту 6 статті 3 виключити;

    7)  у  підпункті „ж” пункту 6 статті слова „продовження

строку дії” замінити словом „обмін”;

    8) підпункт „л” пункту 6 статті 3 виключити;

    9)  у  підпункті „м” пункту 6 статті 3 слова  „прописку

громадян або” виключити;

    10)  у  підпункті „н” пункту 6 статті слова „громадянам

України паспортів для виїзду за кордон, документів, які  їх

замінюють,   а   також  за  продовження  строку   дії   цих

документів” замінити словами „або обмін паспортів  громадян

України”;

    11)  у  пункті  17 частини 1 статті 4 слово  „паспорта”

замінити  словом  „посвідчення”;  доповнити  пункт   такими

словами:  „батьки новонароджених дітей - при  отриманні  на

дитину   посвідчення  громадянина  України  при  реєстрації

народження дитини”;

    12)  у  частини  1 статті 6 слова „за дії,  передбачені

підпунктами "б" - "е", "и", "к", "л" та "н" пункту 6 статті

3,   в   частині,   що   стосується   загальногромадянських

закордонних  паспортів,  яке  зараховується  до  Державного

бюджету  України.” замінити словами: ”за  дії,  передбачені

підпунктами "г", "д", "и", "к" та "н" пункту 6 статті 3,  в

частині,  що  стосується паспортів  громадян  України,  яке

зараховується до Державного бюджету України.”;

    13)   статтю  6  доповнити  абзацом  третім  наступного

змісту:

    „50  відсотків  державного  мита  за  дії,  передбачені

підпунктом   "б"  пункту  6  статті  3,  зараховуються   до

загального  фонду  Державного  бюджету  України,  інші   50

відсотків  – на спеціальний рахунок Міністерства внутрішніх

справ  України  на  утримання  та  супроводження  Державної

інформаційної  системи реєстраційного обліку фізичних  осіб

та їх документування”.

    8.  Частину  4 статті 7 Закону України „Про кооперацію”

( 1087-15  ) (1087-15)
   (Відомості Верховної Ради України,  2004,  N5

(30.01.2004), ст.35) після слів „паспортні дані”  доповнити

словами  „чи  дані  посвідчення  громадянина  України   або

паспортних документів іноземця”.

    9.   У   Законі   України   „Про  недержавне   пенсійне

забезпечення”   ( 1057-15  ) (1057-15)
    (Відомості  Верховної   Ради

України, 2003, N 47-48 (28.11.2003), ст.372):

    1) пункт 3 частини 2 статті 54, абзаци 2 і 3 частини  1

статті  56,  абзац  3  частини  1  статті  64  після   слів

„паспортні   дані”  через  кому  доповнити  словами   „дані

посвідчення   громадянина  України  чи   паспортних   даних

іноземця”.

    10.  В абзаці 5 частини 4 статті 14 Закону України „Про

іпотечне  кредитування, операції з консолідованим іпотечним

боргом  та  іпотечні  сертифікати” ( 979-15  ) (979-15)
    (Відомості

Верховної Ради України, 2004, N 1 (02.01.2004), ст.1) слово

„власника”  замінити  словами „чи  посвідчення  громадянина

України або паспортного документа іноземця”.

    11.  Частину  2  підпункту 9.5.2 пункту  9.5  статті  9

Закону  України  „Про  податок  з  доходів  фізичних  осіб”

( 889-15 ) (889-15)
   (Відомості Верховної Ради України, 2003,  N  37

(12.09.2003),  ст.308)  після  слів  „паспорт”,  „паспорта”

доповнити  словами „чи посвідчення громадянина України  або

паспортних документів іноземця”; слова „а у разі коли  така

особа  є  громадянином України - зареєстроване  місце  його

проживання” – виключити.

    12.   У   Законі   України  „Про  державну   реєстрацію

юридичних    осіб   та   фізичних   осіб   –   підприємців”

( 755-15 ) (755-15)
   (Відомості Верховної Ради України, 2003, N 31-32

(08.08.2003), ст.263):

    1) частину 11 статті 9, частину 3 статті 19, частину  6

статті  23,  частину  9  статті 24, частину  5  статті  28,

частину 8 статті 29, частину 5 статті 34, частину 4  статті

36,  частину  3 статті 42, частину 4 статті 45,  частину  3

статті  47,  частину  11  статті 47 після  слова  „паспорт”

доповнити  словами „чи посвідчення громадянина України  або

паспортні документи іноземця”.

    13.  Абзац  3  частини 3 статті 5 Закону  України  „Про

обіг  векселів в Україні” ( 2374-14 ) (2374-14)
   (Відомості  Верховної

Ради  України, 2001, N 24 (15.06.2001), ст.128) після  слів

„паспортних  даних” доповнити словами „чи даних посвідчення

громадянина  України  або паспортних документів  іноземця”;

після  слова  „паспорта” доповнити словами „чи  посвідчення

громадянина України або паспортних документів іноземця”.

    14.  Частину 2 статті 6 Закону України „Про запобігання

та  протидію  легалізації (відмиванню)  доходів,  одержаних

злочинним  шляхом”  ( 249-15 ) (249-15)
   (Відомості  Верховної  Ради

України,   2003,  N  1  (03.01.2003),  ст.2)  після   слова

„паспорта”  доповнити  словами „чи посвідчення  громадянина

України, паспортних документів іноземця”.

    15.  Частину 2 статті 13 Закону України „Про  видавничу

справу”  ( 318/97-ВР ) (318/97-ВР)
   (Відомості Верховної Ради  України,

1997,  N 32, ст.206) після слів „паспортні данні” доповнити

словами  „чи  данні  посвідчення  громадянина  України  або

паспортних документів іноземця”.

    16.  Частину  3  статті 6 Закону України „Про  кредитні

спілки”  ( 2908-14  ) (2908-14)
   (Відомості Верховної  Ради  України,

2002,  N  15  (12.04.2002), ст.101) після слова  „паспорта”

доповнити  словами „чи посвідчення громадянина України  або

паспортних документів іноземця”.

    17.  В  підпункті  5  пункту „б” частини  1  статті  38

Закону  України  „Про  місцеве  самоврядування  в  Україні”

( 280/97-ВР ) (280/97-ВР)
   (Відомості Верховної Ради України,  1997,  N

24,  ст.170) слова „громадянського стану” замінити  словами

„цивільного стану”.

    18.    У    Кримінально-виконавчому   кодексі   України

( 1129-15 ) (1129-15)
   (Відомості Верховної Ради України, 2004, N 3-4

(23.01.2004), ст.21):

    1)  абзац  4  частини 3 статті 59 після слів „паспорту”

доповнити  словами  „чи  посвідчення  громадянина  України,

паспортних документів іноземця”;

    2)   частину   4  статті  153  після  слів   „паспорт”,

„паспорта”  доповнити  словами „чи посвідчення  громадянина

України або паспортних документів іноземця”.

    19.  Пункт 13 статті 8 розділу 1 я (Відомості Верховної

Ради  УРСР, 1991, N 6 (05.02.91), ст.37) після слів „картку

з  ідентифікаційним номером” через кому  доповнити  словами

Dяка  виготовляється у централізованому порядку  відповідно

до Закону України „Про Національний демографічний Регістр”.

    20.  Друге  речення частини 4 статті 2  Закону  України

"Про  зайнятість населення" ( 803-12 ) (803-12)
   (Відомості Верховної

Ради  УРСР,  1991,  N  14 (02.04.91), ст.170)  після  слова

„паспорта”  доповнити словами „або посвідчення  громадянина

України чи паспортних документів іноземця”.

    21.   У   Законі  України  "Про  загальний   військовий

обов'язок  і  військову  службу"  ( 2232-12  ) (2232-12)
    (Відомості

Верховної  Ради  України, 1992, N  27  (07.07.92),  ст.385)

абзац 6 частини 5 статті 1 виключити.

    22.  У Законі України "Про оцінку майна, майнових  прав

та  професійну оціночну діяльність в Україні" ( 2658-14  ) (2658-14)
  

(Відомості Верховної Ради України, 2001, N 47 (23.11.2001)),

ст.251)  частину  5 статті 15 після слів  „копії  паспорту”

доповнити  словами „або посвідчення громадянина України  чи

паспортних документів іноземця”.

    23.   У  Законі  України  "Про  органи  самоорганізації

населення"  ( 2625-14 ) (2625-14)
   (Відомості Верховної Ради  України,

2001,  N 48 (30.11.2001), ст.254) частину 3 статті 8  після

слів   „паспорта”   доповнити  словами   „або   посвідчення

громадянина України чи паспортних документів іноземця”.

    24.  У  Законі  України "Про організації  роботодавців"

( 2436-14 ) (2436-14)
    (Відомості Верховної Ради України, 2001, N 32

(10.08.2001), ст.171):

    1)  в  абзацах  2  та 3 частини 4 статті  9  слова  „її

паспорта”   замінити  словами  „паспорта  або   посвідчення

громадянина України”;

    2)  у  частині 3 статті 10 слова „її паспорта” замінити

словами „паспорта або посвідчення громадянина України”

    25.   У   Законі  України  "Про  громадянство  України"

( 2235-14 ) (2235-14)
   (Відомості Верховної Ради України, 2001, N  13

(30.03.2001), ст.65):

    1) абзац 18 частини 1 статті 1 виключити;

    2)  у пункті 2 частини 1 статті 5 слова „свідоцтво  про

належність   до  громадянства  України”  замінити   словами

„посвідчення громадянина України”;

    3)  пункти  3  і  5  частини 1 статті  5  виключити.  В

зв’язку з цим пункти 4, 6, 7, 8, 9 і 10 вважати пунктами 3,

4, 5, 6, 7 і 8;

    4)  у пункті 6 частини 1 статті 24 слова „свідоцтва про

належність  до громадянства України (для осіб віком  до  16

років)” замінити словами „посвідчення громадянина України”;

слова „проїзні документи дитини” – виключити;

    5)  у пункті 7 частини 1 статті 24 слова „свідоцтва про

належність   до  громадянства  України”  замінити   словами

„посвідчення   громадянина   України”;   слова    „паспорти

громадянина України для виїзду за кордон, проїзні документи

дитини” – виключити.

    26.  Абзац  3  пункту  1 частини  2  статті  10  Закону

України   "Про   ліцензування  певних  видів  господарської

діяльності" ( 1775-14 ) (1775-14)
   (Відомості Верховної Ради  України,

2000,  N  36  (08.09.2000), ст.299) після  слів  „паспортні

дані”  доповнити  словами „чи дані посвідчення  громадянина

України  або  паспортних документів іноземця (серія,  номер

документа, ким і коли виданий)”.

    27. У пункті 2 частини 2 статті 2, у частинах 11 та  12

статті  35  Закону України "Про вибори Президента  України"

( 474-14 ) (474-14)
   (Відомості Верховної Ради України, 1999,  N  14

(09.04.99),  ст.81) слова „паспорт громадянина України  для

виїзду  за кордон” замінити словами „паспорт чи посвідчення

громадянина України”.

    28.  Частину  2  статті 28 Закону України  „Про  вибори

депутатів  місцевих  рад  та сільських,  селищних,  міських

голів”  (Відомості  Верховної Ради України,  1998,  N  3-4,

ст.15)   після  слова  „паспорта”  доповнити  словами   „чи

посвідчення громадянина України”.

    29.  Частину  10 статті 35 Закону України  „Про  статус

народного   депутата  України”  ( 2790-12   ) (2790-12)
     (Відомості

Верховної Ради України, 1993, N 3 (19.01.93), ст.17)  після

слова   „паспортів”  доповнити  словами   „або   посвідчень

громадянина України”.

    30.  Статтю 35, частину 4 статті 38 Закону України „Про

всеукраїнський  та  місцеві  референдуми”   ( 1286-12   ) (1286-12)
  

(Відомості  Верховної  Ради  УРСР,  1991,  N33  (13.08.91)),

ст.443)  після  слова  „паспорта”  доповнити  словами   „чи

посвідчення громадянина України”.

    31.   У  Законі  України  „Про  приватизаційні  папери”

( 2173-12 ) (2173-12)
   (Відомості Верховної Ради України, 1992, N  24

(16.06.92), ст.352):

    1)  частину 2 статті 2 після слова „паспорт”  доповнити

словами „чи посвідчення громадянина України”;

    2) частину 4 статті 2 – виключити.

    32.  Частину 2 статті 12 Закону України „Про  друковані

засоби  масової інформації (пресу) в Україні” ( 2782-12  ) (2782-12)
  

(Відомості  Верховної  Ради України, 1993,  N1  (05.01.93)),

ст.1)   після   слова  „паспорт”  доповнити   словами   „чи

посвідчення  громадянина  України або  паспортний  документ

іноземця”.

    33.   У  частині  4  статті  18  Закону  України   „Про

донорство крові та її компонентів” ( 239/95-ВР ) (239/95-ВР)
   (Відомості

Верховної  Ради  України, 1995, N  23  (06.06.95),  ст.183)

слова  „паспортні данні” замінити словами  „данні  паспорта

або посвідчення громадянина України”.

    34.   У  частині  1  статті  13  Закону  України   „Про

інформаційні  агентства” ( 74/95-ВР ) (74/95-ВР)
   (Відомості  Верховної

Ради   України,  1995,  N  13  (28.03.95),   ст.83)   слова

„паспортні  дані”  замінити  словами  „данні  паспорта   чи

посвідчення  громадянина України або паспортного  документа

іноземця”.

    35.   У  Законі  України  „Про  оподаткування  прибутку

підприємств” ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
   (Відомості Верховної Ради,  1995

р., N 4, ст.28):

    1)  в  абзаці  1 підпункту 5.4.8 пункту  5.4  статті  5

слова  „закордонних паспортів” замінити словами  „паспортів

громадян України”;

    2)  абзац 14 підпункту 5.4.8 пункту 5.4 статті 5  після

слова „паспорт” доповнити словами „громадянина України”.

    36.  Друге  речення частини 2 статті 1  Закону  України

„Про Державний реєстр фізичних осіб – платників податків та

інших  обов'язкових  платежів”  ( 320/94-ВР  ) (320/94-ВР)
    (Відомості

Верховної  Ради  України,  1995,  N  2  (10.01.95),  ст.10)

виключити.

    37.  Частину  3  статті 1 Закону України „Про  правовий

статус     іноземців    та    осіб    без     громадянства”

( 3929-12  ) (3929-12)
   (Відомості Верховної Ради України, 1994,  N23

(07.06.94), ст.161) викласти в такій редакції:

    „Паспортний  документ  іноземця  –  документ,   виданий

уповноваженими    органами    іноземної     держави     або

уповноваженими  органами,  спеціалізованими  установами  чи

іншими   автономними   організаціями   системи   ООН,    що

підтверджує громадянство іноземця, посвідчує особу іноземця

чи  особу без громадянства, надає право виїзду за кордон  і

визнається Україною”;

    38.  Частину 2 статті 43 Закону України „Про  нотаріат”

( 3425-12  ) (3425-12)
   (Відомості Верховної Ради України, 1993,  N39

(28.09.93),  ст.383)  після  слова  „паспортом”   доповнити

словами „чи посвідченням громадянина України або паспортним

документом іноземця”.

    39.  У  Законі  України  „Про  свободу  пересування  та

вільний  вибір  місця  проживання в Україні”  ( 1382-15  ) (1382-15)
  

(Відомості   Верховної   Ради   України,   2004,   N     15

(09.04.2004), ст. 232):

    1) у статті 3:

    а)  в  абзаці  3  слова  „на території  якої”  замінити

словом „де”;

    б) абзац 4 викласти у такій редакції:

    „місце  перебування  –  адреса  місця,  відмінного  від

місця   проживання,   де  особа  тимчасово   перебуває   та

зареєстрована  у  порядку  і  випадках,  встановлених   цим

Законом  та Законом України „Про Національний демографічний

Регістр”,  та  за  якою  з  особою  може  вестися  офіційне

листування або вручення офіційної кореспонденції”;

    в) абзац 5 викласти у такій редакції:

    „місце  проживання  – адреса місця, де  особа  постійно

або   переважно  проживає  як  власник  житлового   будинку

(приміщення),   за   договором  найму,   піднайму,   оренди

житлового  приміщення або на інших підставах,  передбачених

законодавством   України,  що  надають   особі   право   на

проживання,   та  зареєстрована  у  порядку,  встановленому

Законом  України „Про Національний демографічний  Регістр”,

та  за  якою з особою може вестися офіційне листування  або

вручення офіційної кореспонденції”;

    в) абзац 7 викласти у такій редакції:

    „реєстрація  -  внесення  інформації  до  Національного

демографічного  Регістру  про місце  проживання  або  місце

перебування особи із зазначенням адреси, за якою  з  особою

може  вестися  офіційне листування або  вручення  офіційної

кореспонденції”;

    2) у статті 6:

    а) в абзаці 2 частини 2:

    цифру „15” замінити цифрою „16”;

    2-ге  речення після слова „заяву” через дефіс доповнити

словами   „анкету  за  формою,  встановленою  Міністерством

внутрішніх  справ  України”; слова „уповноваженого  органу”

замінити  словами  „органу реєстрації за місцем  проживання

особи”;

    б)  в  абзаці  3 частини 2 слова „паспортний  документ”

замінити   словами  „посвідчення  чи  паспорт   громадянина

України  або  паспортний документ іноземця”; друге  речення

абзацу виключити;

    в) абзац 5 викласти у такій редакції:

    „документи, що підтверджують право особи на  проживання

за обраним місцем проживання (документи про право власності

на   житло,   договір  найму,  піднайму,  оренди  житлового

приміщення   та   інші   документи,   передбачені    чинним

законодавством, що надають особі право на проживання);

    г)  частину 4 після слова „заява” через дефіс доповнити

словом „анкета”;

    д) частини 5 та 9 виключити;

    3) статті 7, 8 та 9 виключити.

    4) статтю 11 викласти у такій редакції:

    „Реєстрація  місця  проживання  або  місця  перебування

особи   здійснюється   спеціально  уповноваженим   органом,

визначеним  Законом України „Про Національний демографічний

Регістр”, за місцем проживання особи”.

    40.  У  Законі  Української  Радянської  Соціалістичної

Республіки  „Про  мови  в  Українській  РСР”  ( 8312-11  ) (8312-11)
  

(Відомості Верховної Ради, №45, ст.631).

    1)   у   назві   та  по  всьому  тексту  Закону   слова

„Українській РСР” замінити на слово „України” у відповідних

відмінках;

    2)  по всьому тексту Закону слово „республіка” замінити

на слово „держава” у відповідних відмінках;

    3) у статті 14 викласти в новій редакції:

    „Стаття   14.   Мова   документів,   що   підтверджують

громадянство  України, посвідчують особу чи її  спеціальний

статус

    Документи   що   підтверджують  громадянство   України,

посвідчують  особу  чи її спеціальний  статус,  виконуються

українською мовою.

    У  випадках, встановлених законами України, внесення до

документів   імені  особи,  найменувань  місць  народження,

проживання  чи  перебування особи здійснюються  українською

мовою та латинськими літерами за відповідністю українському

алфавіту.

    Найменування  полів,  інформації про  особу,  реквізити

документів  у зоні візуальної перевірки та машинозчитуваній

зоні заповнюються українською і англійською мовами.”;

    40.  У ст.. 8 Закону України «Про зайнятість населення»

( 803-12  ) (803-12)
   слова «у п‘ятдесятикратному розмірі»  замінити

словами «у стократному розмірі».

    III. Кабінету Міністрів України у двомісячний термін  з

дня набрання чинності цим Законом:

    підготувати   та  подати  на  розгляд  Верховної   Ради

України  пропозиції  щодо  приведення  законодавчих   актів

України у відповідність з цим Законом;

    прийняти   нормативно-правові   акти,   необхідні   для

реалізації цього Закону;

    привести  свої  нормативно-правові акти у відповідність

з цим Законом;

    забезпечити     приведення    центральними     органами

виконавчої влади України їхніх нормативно-правових актів  у

відповідність з цим Законом.

    IV.  Рекомендувати  Президенту  України  привести  свої

акти у відповідність з цим Законом.

    Розділ VІ. ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ.

    Документи,  що підтверджують громадянство,  посвідчують

особу чи її спеціальний статус, видані до набрання чинності

цим Законом, є чинними до закінчення строку дії.