(Втратив чиннiсть згiдно Постанови Правлiння НБУ вiд 23.09.96 р. N 245 ( v0245500-96 ), вiд 23.09.96 р. реєстр. N 391) Національний банк України Кримському республіканському, обласним та по м.Києву управлінням НБУ, комерційним банкам, Асоціації комерційних банків, Державному митному комітету, Державній податковій інспекції, Укрстрахнагляду ь 276 від 26.07.95 Національний банк України за погодженням з Комітетом у справах нагляду за страховою діяльністю з метою вдосконалення валютного обігу і сприяння страховій діяльності, зокрема, прискорення здійснення виплат за страховими випадками, роз'яснює окремі питання застосування іноземної валюти в стра- ховій діяльності. 1. Страхувальник-нерезидент має право вносити страхові платежі тільки у вільно конвертованій валюті. З 1 серпня 1995 року страхувальник-резидент має право вносити платежі лише в національній грошовій одиниці України за винятком випадку, ко- ли здійснюється оплата послуг страховика за договорами, дія яких поширюється на іноземну територію, відповідно до його посередницьких угод з іноземними партнерами. Страховики, що виступають як посередники при реалізації страхового продукту нерезидента, мають право здійснювати його продаж страхувальникам-резидентам за вільно конвертовану валю- ту також через страхових агентів - юридичних осіб-резидентів відповідно до укладених з ними агентських угод. У цьому разі страхувальник здійснює сплату страхових внесків на валютний рахунок страхового агента в уповноваженому банку. Уся сума іноземної валюти без попереднього обов'язкового продажу з 071 балансового рахунку страхового агента перераховується на ва- лютний рахунок страховика-посередника для наступних розра- хунків з нерезидентом. Страховий агент у цьому разі має подати уповноваженому банку копію агентської угоди, звіт перед стра- ховиком (бордеро) або інший документ згідно з агентською уго- дою, який оформляється страховим агентом, та договори страху- вання (поліси), що його підтверджують. Страховик виплачує комісійну винагород страховому агенту тільки у національній грошовій одиниці України. У разі необхідності визначення розміру страхового платежу у вільно конвертованій валюті для надання послуг страхувальни- кам-нерезидентам здійснюється перерахування суми платежу в національній грошовій одиниці України в іноземну валюту за курсом Національного банку України на момент проведення плате- жу. 2. З 1 серпня 1995 року страховики не мають право прийма- ти готівкову іноземну валюту до своєї каси. Оплата їх послуг може проводитись тільки шляхом внесення страхувальником відповідної суми готівкової іноземної валюти до каси уповнова- женого банку для зарахування її на валютні рахунки страхо- виків. Підставою для прийняття уповноваженим банком до каси відповідної суми готівкової іноземної валюти є рахунок-фактура страховика або страхового агента, який містить в собі суму готівкової іноземної валюти, назву юридичної особи-страхуваль- ника або прізвище фізичної особи-страхувальника, реквізити ва- лютного рахунку та юридичну адресу страховика або страхового агента, а також митна декларація, яка підтверджує, що страху- вальник-нерезидент законно ввіз на територію України іноземну валюту, або копія квитанції про отримання страхувальником-не- резидентом готівкової іноземної валюти за кредитною карткою або дорожнім чеком в уповноваженому банку України. Як виняток, страховикам дозволяється приймати готівкою вільно конвертовану валюту в разі надання послуг страхувальни- кам-нерезидентам на території митниць України. Приймання іноземної валюти здійснюється з використанням контрольно-касового апарата і забезпеченням окремого обліку в бухгалтерському журналі суворої звітності. 3. Страховики можуть відкривати пункти обміну іноземних валют на підставі агентських угод з уповноваженими банками. 4. На кожний національний страховий продукт (поліс), дія якого поширюється на іноземну територію, страховик має отрима- ти ліцензію Укрстрахнагляду. 5. З 1 серпня 1995 року страховики (перестраховувальники) можуть купувати вільно конвертовану валюту на міжбанківському валютному ринку України у таких випадках: 5.1. для забезпечення виплат страхового відшкодування за страхувальників-резидентів відповідно до договорів страхуван- ня, дія яких поширюється на іноземну територію. Для цього страховики надають уповноваженим банкам такі документи: - копію ліцензії Укрстрахнагляду, зазначеної у пункті 4 (надається одноразово); - заяву страхувальника (застрахованого або їх представни- ка) про виплату; - страховий акт (аварійний сертифікат) і документи, які підтверджують розмір заподіяних збитків та пов'язаних з ними витрат (уповноважені банки мають право запросити підтвердження достовірності цього документа в організації, що його подала); - договір страхування (поліс). 5.2. для здійснення розрахунків згідно з договорами пе- рестраховування з перестраховувальниками-нерезидентами. Для цього страховики надають уповноваженим банкам такі документи: - копію ліцензії перестраховувальника-нерезидента; - договір перестраховування або перестраховувальний сер- тифікат (поліс) і підтвердження про прийняття ризику перестра- ховування (ковер-нот); або - договір перестраховування або перестраховувальний сер- тифікат (поліс), примірник страхового полісу і звіт перед партнером (бордеро) або інший документ згідно з договором пе- рестраховування, який оформляється страховиком; або - договір перестраховування або перестраховувальний сер- тифікат (поліс) і рахунок-фактуру (інвойс). 5.3. для покриття частини страхових резервів страховиків вільно конвертованою валютою в межах, встановлених чинним за- конодавством, у разі, якщо страховики не отримують страхові платежі в іноземній валюті (страховики мають право купувати іноземну валюту один раз на квартал). Для цього страховики надають уповноваженим банкам такі документи: - баланс страховика з додатком (форма ь4-СТР); - звіти про фінансовий стан страховика (форми ь2 і ь3); - дозвіл Укрстрахнагляду на купівлю конкретної суми іно- земної валюти, що розрахована на підставі вищезазначених фінансових документів (уповноважені банки мають право запроси- ти в Укрстрахнагляді підтвердження достовірності його дозвілу). 5.4. для розрахунків з нерезидентами, у разі, якщо стра- хувальник-резидент вносить страхові платежі в національній грошовій одиниці України за договорами страхування, дія яких поширюється на іноземну територію, відповідно до посередниць- ких угод страховика з цими нерезидентами. Для цього страховики надають уповноваженим банкам такі документи: - посередницьку угоду з нерезидентом; - звіт перед нерезидентом (бордеро) або інший документ згідно з посередницькою угодою, який оформляється страховиком, та договори страхування (поліси), що його підтверджують. 6. Уповноважені банки у разі пред'явлення страховиками договорів перестраховування обов'язків перед страхувальника- ми-нерезидентами мають право здійснювати без попереднього обов'язкового продажу валютних надходжень перерахування вільно конвертованої валюти з 071 балансового рахунку на рахунки ре- зидентів-перестраховувальників, реквізити яких зазначені у до- говорах. Страховики у цьому разі мають подати уповноваженому банку також копію договору страхування з нерезидентом, копію договору перестраховування і ковер-нот. При настанні страхового випадку резидент-перестрахову- вальник для здійснення перерахування своєї частини страхових сум і страхового відшкодування, належного нерезиденту, на ва- лютний рахунок страховика-резидента має пред'явити уповноваже- ному банку договір перестраховування, ковер-нот, примірник страхового полісу, страховий акт (аварійний сертифікат) і ра- хунок страховика. Зазначені валютні кошти, після надходження на рахунок страховика, не підлягають обов'язковому продажу, оскільки у повному обсязі направляються на виконання обов'язків страховика перед страхувальником-нерезидентом. В усіх інших випадках валютні надходження на користь страхувальників (перестраховувальників) підлягають обов'язко- вому продажу на загальних підставах. Голова Правління В.А.Ющенко Погоджено Голова Комітету у справах нагляду за страховою діяльністю І.В.Яковенко