ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ
Л И С Т
01.04.2008 N 6484/7/16-1517-07

Про надання відповіді

Державна податкова адміністрація України розглянула лист <...> щодо правомірності застосування норм підпункту 3.2.8 пункту 3.2 статті 3 Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) (далі - Закон) і повідомляє.
Згідно із статтею 33 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" від 15.05.03 р. N 755-IV (755-15) (із змінами і доповненнями) юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу, перетворення (реорганізації) або в результаті ліквідації за рішенням, прийнятим засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженим ними органом, за судовим рішенням або за рішенням органу державної влади, прийнятим у випадках, передбачених законом.
Згідно з пунктом 4 статті 59 Господарського кодексу України (436-15) у разі поділу суб'єкта господарювання усі його майнові права і обов'язки переходять за роздільним актом (балансом) у відповідних частках до кожного з нових суб'єктів господарювання, що утворені внаслідок цього поділу. У разі виділення одного або кількох нових суб'єктів господарювання до кожного з них переходять за роздільним актом (балансом) у відповідних частках майнові права і обов'язки реорганізованого суб'єкта.
При цьому відповідно до статті 109 Цивільного кодексу України (435-15) до операції з виділу, яким є перехід за розподільчим балансом частини майна, прав та обов'язків юридичної особи до однієї або кількох нових юридичних осіб, застосовуються за аналогією положення частин першої, другої та четвертої статті 105 та положення статей 106 і 107 цього Кодексу, з урахуванням яких повинен складатися розподільний баланс, а також обов'язково мають бути вирішені питання про правонаступництво щодо всіх зобов'язань юридичної особи, з якої здійснюється виділення нової юридичної особи, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов'язання, які оспорюються сторонами.
Відповідно до підпункту 3.2.8 пункту 3.2 статті 3 Закону (168/97-ВР) не є об'єктом оподаткування операції з поставки за компенсацію сукупних валових активів платника податку (з урахуванням вартості гудвілу) іншому платнику податку.
Під поставкою сукупних валових активів слід розуміти поставку підприємства як окремого об'єкта підприємництва або включення валових активів підприємства чи його частини до складу активів іншого підприємства, що продає такі активи, за умови набуття підприємством-покупцем прав і обов'язків (правонаступництва) підприємства, що продає такі активи.
При цьому необхідно враховувати, що відповідно до останнього абзацу підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону (168/97-ВР) у разі якщо товари (послуги), при придбанні яких було сформовано податковий кредит, у подальшому починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею З цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).
Заступник Голови
С.Чекашкін