Проект
Закон України
Про внесення змiн до деяких законодавчих актiв України щодо
охорони культурної спадщини
Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:
I. Внести змiни до таких законодавчих актiв України:
1. У Кодексi України про адмiнiстративнi правопорушення
( 80731-10 ) (80731-10)
(Вiдомостi Верховної Ради УРСР, 1984 р., додаток до №
51, ст. 1122):
1) у назвi глави 7 слова "охорони пам'яток iсторiї та
культури" замiнити словами "у сферi охорони культурної спадщини";
2) статтю 92 викласти в такiй редакцiї:
"Стаття 92. Порушення вимог законодавства про охорону
культурної спадщини
Порушення вимог законодавства про охорону культурної
спадщини - тягне за собою попередження або накладення штрафу на
громадян вiд десяти до п'ятдесяти неоподатковуваних мiнiмумiв
доходiв громадян i попередження або накладення штрафу на посадових
осiб вiд п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв
громадян.";
3) доповнити Кодекс статтею 188-27 такого змiсту:
"Стаття 188-27. Невиконання законних вимог посадових осiб
органiв охорони культурної спадщини
Невиконання законних рiшень, iнших законних вимог посадових
осiб органiв охорони культурної спадщини щодо усунення порушень
законодавства про охорону культурної спадщини або створення
перешкод для дiяльностi таких органiв -
тягне за собою накладення штрафу вiд десяти до п'ятдесяти
неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян.
Тi самi дiї, вчиненi повторно протягом року пiсля накладення
адмiнiстративного стягнення, -
тягнуть за собою накладення штрафу вiд п'ятдесяти до ста
неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян.";
4) доповнити статтю 221 i частину першу статтi 294 пiсля цифр
"188-25," цифрами "188-27,";
5) у пунктi 1 частини першої статтi 255:
абзац шостий викласти в такiй редакцiї:
"органiв охорони культурної спадщини (статтi 92, 188-27);";
доповнити пункт абзацом такого змiсту:
"адмiнiстрацiй iсторико-культурних заповiдникiв та
iсторико-культурних заповiдних територiй (стаття 92).".
2. У Кримiнальному кодексi України ( 2341-14 ) (2341-14)
(Вiдомостi
Верховної Ради України, 2001 р., № 25-26, ст. 131):
1) доповнити статтю 193 частинами такого змiсту:
"2. Привласнення особою рухомих предметiв, що походять з
об'єкта археологiчної спадщини, добутих такою особою шляхом
проведення археологiчних розвiдок, розкопок, iнших земляних i
пiдводних робiт на зазначеному об'єктi, -
карається позбавленням волi на строк до трьох рокiв з
позбавленням права займатися певною дiяльнiстю на строк до трьох
рокiв.
3. Дiї, передбаченi частиною другою цiєї статтi, вчиненi
повторно чи групою осiб, -
караються позбавленням волi на строк вiд трьох до семи рокiв
з позбавленням права займатися певною дiяльнiстю на строк до трьох
рокiв з конфiскацiєю майна або без такої.";
2) статтю 298 викласти в такiй редакцiї:
"Стаття 298. Незаконне проведення пошукових робiт на об'єктi
археологiчної спадщини, знищення, руйнування або пошкодження
пам'яток - об'єктiв культурної спадщини
1. Незаконне проведення археологiчних розвiдок, розкопок,
iнших земляних i пiдводних робiт на об'єктi археологiчної
спадщини -
карається штрафом до ста неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв
громадян або обмеженням волi на строк до двох рокiв, або
позбавленням волi на той самий строк.
2. Умисне незаконне знищення, руйнування або пошкодження
пам'яток - об'єктiв культурної спадщини -
карається штрафом до ста п'ятдесяти неоподатковуваних
мiнiмумiв доходiв громадян або обмеженням волi на строк до трьох
рокiв, або позбавленням волi на той самий строк.
3. Дiї, передбаченi частиною другою цiєї статтi, вчиненi щодо
пам'яток нацiонального значення, -
караються позбавленням волi на строк до п'яти рокiв.
4. Дiї, передбаченi частинами другою або третьою цiєї статтi,
вчиненi з метою пошуку рухомих предметiв, що походять з об'єктiв
археологiчної спадщини, -
караються позбавленням волi на строк вiд двох до п'яти рокiв.
5. Дiї, передбаченi частинами другою або третьою цiєї статтi,
вчиненi службовою особою з використанням службового становища, -
караються позбавленням волi на строк вiд трьох до восьми
рокiв.".
3. У Земельному кодексi України ( 2768-14 ) (2768-14)
(Вiдомостi
Верховної Ради України, 2002 р., № 3-4, ст. 27):
1) статтю 53 викласти в такiй редакцiї:
"Стаття 53. Склад земель iсторико-культурного призначення
1. До земель iсторико-культурного призначення належать землi,
на яких розташованi:
а) iсторико-культурнi заповiдники, iсторико-культурнi
заповiднi територiї;
б) об'єкти культурної спадщини, що є пам'ятками.";
2) частину другу статтi 54 викласти в такiй редакцiї:
"2. Навколо iсторико-культурних заповiдникiв,
iсторико-культурних заповiдних територiй, об'єктiв культурної
спадщини, що є пам'ятками, їх комплексiв (ансамблiв)
встановлюються зони охорони пам'яток iз забороною дiяльностi, яка
шкiдливо впливає або може вплинути на додержання режиму
використання таких земель.
Порядок визначення та затвердження меж i режимiв використання
зон охорони пам'яток та внесення змiн до них встановлюється
центральним органом виконавчої влади у сферi охорони культурної
спадщини.";
3) доповнити статтю 141 пунктом "е" такого змiсту:
"е) використання земельної дiлянки способами, якi суперечать
вимогам охорони культурної спадщини.";
4) доповнити частину першу статтi 146 пунктом "є" такого
змiсту:
"є) для охорони розташованих на них пам'яток археологiї, за
винятком земельних дiлянок, на яких розташовуються пам'ятки
археологiї - поля давнiх битв, а також пiд iсторико-культурнi
заповiдники.".
4. У Цивiльному кодексi України ( 435-15 ) (435-15)
(Вiдомостi
Верховної Ради України, 2003 р., № 40-44, ст. 356):
1) у частинi восьмiй статтi 319 слова "нацiональнi, культурнi
та iсторичнi" замiнити словом "культурнi";
2) у частинi четвертiй статтi 343:
в абзацi першому слова "є пам'яткою iсторiї та культури"
замiнити словами "становить культурну цiннiсть";
в абзацi третьому слова "пам'ятка iсторiї та культури була
виявлена" замiнити словами "скарб, що становить культурну
цiннiсть, був виявлений";
3) у пунктi 5 частини першої статтi 346 слова "пам'яток
iсторiї та культури" замiнити словами "пам'яток культурної
спадщини";
4) у статтi 352:
у назвi i текстi статтi слова "пам'ятка iсторiї та культури"
в усiх вiдмiнках замiнити словами "пам'ятка культурної спадщини" у
вiдповiдному вiдмiнку;
у частинах першiй i другiй слова "державний орган з питань
охорони пам'яток iсторiї та культури" в усiх вiдмiнках замiнити
словами "вiдповiдний орган охорони культурної спадщини" у
вiдповiдному вiдмiнку;
5) у частинi другiй статтi 417 слова "пам'ятки iсторiї та
культури" замiнити словами "пам'ятки культурної спадщини";
6) частину четверту статтi 576 викласти в такiй редакцiї:
"4. Предметом застави не можуть бути:
культурнi цiнностi, що є об'єктами права державної власностi
i занесенi або пiдлягають занесенню до Державного реєстру
нацiонального культурного надбання;
пам'ятки культурної спадщини, занесенi до Перелiку пам'яток
культурної спадщини, якi не пiдлягають приватизацiї.";
7) у частинi третiй статтi 727 слова "iсторичну, наукову,"
виключити.
5. Доповнити частину другу статтi 11 Закону України "Про
iнвестицiйну дiяльнiсть" ( 1560-12 ) (1560-12)
(Вiдомостi Верховної Ради
України, 1991 р., № 47, ст. 646) пiсля слова "культури," словами
"охорони культурної спадщини,".
6. У пiдпунктi 5.2.13 пункту 5.2 статтi 5 та в абзацi "б"
пiдпункту 7.11.1 пункту 7.11 статтi 7 Закону України "Про
оподаткування прибутку пiдприємств" ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
(Вiдомостi
Верховної Ради України, 1997 р., № 27, ст. 181; 1998 р., № 10, ст.
35; 2000 р., № 39, ст. 333; 2002 р., № 10, ст. 78; 2003 р., № 12,
ст. 88; 2004 р., № 6, ст. 38, № 52, ст. 563; 2005 р., № 5, ст.
114) слова "музеї-заповiдники" в усiх вiдмiнках виключити.
7. У Законi України "Про музеї та музейну справу"
( 249/95-ВР ) (249/95-ВР)
(Вiдомостi Верховної Ради України, 1995 р., № 25,
ст. 191; 1999 р., № 28, ст. 231):
1) частину другу статтi 6 викласти в такiй редакцiї:
"На основi комплексiв об'єктiв культурної спадщини та окремих
пам'яток природи можуть створюватися музеї просто неба та
меморiальнi музеї-садиби.";
2) частину шосту статтi 7 виключити.
8. У Законi України "Про охорону культурної спадщини"
( 1805-14 ) (1805-14)
(Вiдомостi Верховної Ради України, 2000 р., № 39, ст.
333; 2005 р., № 5, ст. 114; 2007 р., № 33, ст. 440):
1) абзац восьмий статтi 4 викласти в такiй редакцiї:
"оголошення комплексiв (ансамблiв) пам'яток державними
iсторико-культурними заповiдниками та територiй
iсторико-культурними заповiдними територiями;";
2) у статтi 5:
доповнити пункт 19 пiсля слiв "їх територiях," словами "в
iсторико-культурних заповiдниках, на iсторико-культурних
заповiдних територiях,";
пункт 26 викласти в такiй редакцiї:
"26) здiйснення вiдповiдно до закону функцiй управлiння
державними iсторико-культурними заповiдниками, що перебувають у
державнiй власностi;";
у першому реченнi пункту 28 слова "та надання" виключити;
3) у статтi 6:
у частинi першiй:
у пунктi 10 слова "та надання" виключити;
пункт 18 викласти в такiй редакцiї:
"18) здiйснення функцiй управлiння iсторико-культурними
заповiдниками, що перебувають вiдповiдно у державнiй та
комунальнiй власностi, згiдно iз законом";
доповнити пункт 7 частини другої пiсля слiв "на пам'ятках
мiсцевого значення," словами "iсторико-культурних заповiдних
територiях";
4) у статтi 21 слова "державний орган з питань охорони
пам'яток iсторiї та культури" в усiх вiдмiнках замiнити словами
"вiдповiдний орган охорони культурної спадщини" у вiдповiдному
вiдмiнку;
5) у частинi першiй статтi 25 слова "вiдповiдними органами
охорони культурної спадщини на визначених ними умовах" замiнити
словами "з дотриманням встановлених цим Законом вимог";
6) доповнити абзац перший частини першої статтi 32 пiсля слiв
"комплексiв (ансамблiв)" словами "iсторико-культурних
заповiдникiв, iсторико-культурних заповiдних територiй";
7) статтю 33 викласти в такiй редакцiї:
"Стаття 33. Iсторико-культурнi заповiдники та
iсторико-культурнi заповiднi територiї
1. Iсторико-культурним заповiдником оголошується комплекс
(ансамбль) пам'яток з усiєю сукупнiстю компонентiв, який становить
культурну, iсторичну та наукову цiннiсть, просторово, планувально
i функцiонально видiлений у структурi населеного пункту або
локалiзований поза його межами.
Комплекс (ансамбль) пам'яток, що має особливу культурну,
iсторичну i наукову цiннiсть, справив значний вплив на розвиток
культури, архiтектури, мiстобудування, безпосередньо пов'язаний з
видатними iсторичними подiями, оголошується державним
iсторико-культурним заповiдником.
Комплекс (ансамбль) пам'яток, що вiдображає характернi
особливостi iсторiї, культури, архiтектури чи мiстобудування
окремого регiону або населеного пункту, оголошується
iсторико-культурним заповiдником мiсцевого значення.
2. Iсторико-культурною заповiдною територiєю оголошується
iсторично сформована територiя, в межах якої збереглася значна
кiлькiсть об'єктiв культурної спадщини.
3. Залежно вiд домiнуючого виду об'єктiв культурної спадщини
iсторико-культурнi заповiдники та iсторико-культурнi заповiднi
територiї подiляються на iсторико-архiтектурнi,
архiтектурно-iсторичнi, iсторико-меморiальнi,
iсторико-археологiчнi, iсторико-етнографiчнi та iншi групи.
4. У межах iсторико-культурного заповiдника та
iсторико-культурної заповiдної територiї забороняється:
будiвництво i реконструкцiя будiвель, споруд, шляхiв та iнших
об'єктiв, наслiдком яких може бути змiна традицiйного характеру
середовища;
дiяльнiсть, що спричиняє забруднення навколишнього природного
середовища, деструктивнi процеси в ландшафтах, перевищення
гранично допустимого рiвня акустичного впливу на стан збереження
об'єктiв культурної спадщини;
органiзацiя масових i видовищних заходiв без узгодження з
адмiнiстрацiєю iсторико-культурного заповiдника або органом, який
забезпечує дотримання режиму заповiдної територiї;
iнша дiяльнiсть, що негативно впливає або може негативно
вплинути на стан збереження об'єктiв культурної спадщини, режим їх
охорони та використання.
Певнi види робiт, якi не впливають негативно на стан
збереження об'єктiв культурної спадщини, можуть проводитися:
у межах державного iсторико-культурного заповiдника,
iсторико-культурної заповiдної територiї - за погодженням з
центральним органом виконавчої влади у сферi охорони культурної
спадщини або з органом охорони культурної спадщини Ради мiнiстрiв
Автономної Республiки Крим, обласної, Київської та
Севастопольської мiської державної адмiнiстрацiї у разi
делегування йому таких повноважень;
у межах iсторико-культурного заповiдника мiсцевого значення -
за погодженням з органом охорони культурної спадщини Ради
мiнiстрiв Автономної Республiки Крим, обласної, Київської та
Севастопольської мiської державної адмiнiстрацiї або з органом
охорони культурної спадщини нижчого рiвня у разi делегування йому
таких повноважень.
5. Положення про iсторико-культурний заповiдник та
iсторико-культурну заповiдну територiю розробляється i
затверджується в порядку, встановленому центральним органом
виконавчої влади у сферi охорони культурної спадщини.
6. Межi, зони охорони, обсяги i строки проведення робiт з
консервацiї, реставрацiї, реабiлiтацiї, музеєфiкацiї, ремонту i
пристосування об'єктiв культурної спадщини, благоустрою
iсторико-культурного заповiдника та упорядження
iсторико-культурної заповiдної територiї, а також заходи з охорони
i використання об'єктiв культурної спадщини, збереження i
вiдтворення традицiйного характеру середовища визначаються у
генеральному планi iсторико-культурного заповiдника або
iсторико-культурної заповiдної територiї, який є складовою
частиною генерального плану населеного пункту, або оформляється як
окрема мiстобудiвна документацiя. Генеральний план
iсторико-культурного заповiдника або iсторико-культурної
заповiдної територiї розробляється у порядку, встановленому
центральним органом виконавчої влади з питань мiстобудування та
архiтектури, i пiсля погодження з центральним органом виконавчої
влади у сферi охорони культурної спадщини затверджується мiсцевою
радою.";
8) доповнити Закон статтями 33-1 i 33-2 такого змiсту:
"Стаття 33-1. Порядок оголошення комплексу (ансамблю)
пам'яток iсторико-культурним заповiдником або територiї
iсторико-культурною заповiдною територiєю
1. Клопотання про оголошення комплексу (ансамблю) пам'яток
iсторико-культурним заповiдником або територiї iсторико-культурною
заповiдною територiєю можуть подавати Українське товариство
охорони пам'яток iсторiї та культури, iншi заiнтересованi
органiзацiї, установи, пiдприємства та громадяни.
У клопотаннi обгрунтовується необхiднiсть оголошення
комплексу (ансамблю) пам'яток або окремої територiї чи водного
об'єкта, iнших природних, природно-антропогенних або створених
людиною об'єктiв iсторико-культурним заповiдником або
iсторико-культурною заповiдною територiєю i подаються вiдомостi,
що пiдтверджують цiннiсть таких об'єктiв з культурного,
iсторичного та наукового погляду.
2. Клопотання про оголошення комплексу (ансамблю) пам'яток
iсторико-культурним заповiдником або територiї iсторико-культурною
заповiдною територiєю подається за мiсцем їх розташування до
мiсцевої державної адмiнiстрацiї або органу мiсцевого
самоврядування для попереднього розгляду.
Зазначене клопотання розглядається у мiсячний строк i в разi
схвалення узгоджується з користувачами i власниками об'єктiв
культурної спадщини, а також з користувачами i власниками iнших
будiвель, споруд i земельних дiлянок, розташованих в межах
створюваних iсторико-культурного заповiдника або
iсторико-культурної заповiдної територiї.
За результатами погодження мiсцева державна адмiнiстрацiя або
орган мiсцевого самоврядування проводить пiдготовку документiв
згiдно з перелiком, визначеним центральним органом виконавчої
влади у сферi охорони культурної спадщини, що пiдтверджують
необхiднiсть оголошення комплексу (ансамблю) пам'яток
iсторико-культурним заповiдником або територiї iсторико-культурною
заповiдною територiєю, i подає їх:
щодо державного iсторико-культурного заповiдника,
iсторико-культурної заповiдної територiї - центральному органовi
виконавчої влади у сферi охорони культурної спадщини;
щодо iсторико-культурного заповiдника мiсцевого значення -
органовi охорони культурної спадщини Ради мiнiстрiв Автономної
Республiки Крим, обласних, Київської i Севастопольської мiських
державних адмiнiстрацiй.
3. Орган охорони культурної спадщини, який отримав документи,
що пiдтверджують необхiднiсть оголошення комплексу (ансамблю)
пам'яток iсторико-культурним заповiдником або територiї
iсторико-культурною заповiдною територiєю, розглядає їх у мiсячний
строк i у разi схвалення вносить в установленому порядку органовi,
уповноваженому приймати рiшення про оголошення комплексу
(ансамблю) пам'яток iсторико-культурним заповiдником або територiї
iсторико-культурною заповiдною територiєю, зокрема:
щодо державного iсторико-культурного заповiдника,
iсторико-культурної заповiдної територiї - Кабiнету Мiнiстрiв
України;
щодо iсторико-культурного заповiдника мiсцевого значення -
Верховнiй Радi Автономної Республiки Крим, обласним, Київськiй та
Севастопольськiй мiським радам.
Стаття 33-2. Особливостi управлiння та функцiонування
iсторико-культурних заповiдникiв та iсторико-культурних заповiдних
територiй
1. Безпосереднє управлiння iсторико-культурним заповiдником
здiйснює його адмiнiстрацiя - органiзацiя, що провадить дiяльнiсть
у сферi культури, до складу якої входять апарат управлiння,
вiдповiднi науковi пiдроздiли, а також пiдроздiли господарського,
туристського та iншого обслуговування.
Адмiнiстрацiя iсторико-культурного заповiдника утворюється
органом, до сфери управлiння якого належить iсторико-культурний
заповiдник.
2. Завдання, основнi напрями дiяльностi адмiнiстрацiї
iсторико-культурного заповiдника, порядок управлiння
iсторико-культурним заповiдником визначаються у положеннi про неї,
що затверджується органом, до сфери управлiння якого належить
iсторико-культурний заповiдник, у порядку, встановленому
центральним органом виконавчої влади у сферi охорони культурної
спадщини.
3. З метою забезпечення дотримання режиму
iсторико-культурного заповiдника його адмiнiстрацiя:
проводить роботу з виявлення, фiксацiї, класифiкацiї,
складення облiкової документацiї на об'єкти культурної спадщини,
готує документацiю для їх державної реєстрацiї;
iнформує вiдповiдний орган охорони культурної спадщини про
пошкодження, руйнування, загрозу або можливу загрозу пошкодження,
руйнування об'єктiв iсторико-культурного заповiдника;
укладає охороннi договори на пам'ятки у разi їх передачi
iншим особам у тимчасове користування;
здiйснює науково-методичне керiвництво проведенням робiт з
дослiдження, консервацiї, реабiлiтацiї, реставрацiї, ремонту,
пристосування i музеєфiкацiї пам'яток та iнших робiт на територiї
iсторико-культурного заповiдника та в зонах його охорони;
видає висновки щодо можливостi розмiщення реклами на
територiї iсторико-культурного заповiдника та в зонах його
охорони;
вживає заходiв до запобiгання i припинення порушення вимог
законодавства у сферi охорони культурної спадщини, а також до
усунення негативних наслiдкiв i компенсацiї шкоди, завданої такими
порушеннями;
здiйснює вiдповiдно до законодавства iншi заходи щодо охорони
та збереження об'єктiв iсторико-культурного заповiдника.
Для забезпечення ефективної комплексної охорони об'єктiв i
територiї iсторико-культурного заповiдника у складi його
адмiнiстрацiї може утворюватися пiдроздiл вiдомчої охорони.
4. Вiдповiдно до завдань та основних напрямiв дiяльностi
адмiнiстрацiя iсторико-культурного заповiдника може надавати
платнi послуги, перелiк яких затверджується Кабiнетом Мiнiстрiв
України.
5. Майно iсторико-культурного заповiдника, що перебуває у
державнiй або комунальнiй власностi, передається його
адмiнiстрацiї на правi оперативного управлiння i не пiдлягає
вiдчуженню.
6. Земельнi дiлянки з розташованими на них пам'ятками,
оголошеними вiдповiдно до цього Закону iсторико-культурним
заповiдником, надаються в установленому законодавством порядку
адмiнiстрацiї iсторико-культурного заповiдника у постiйне
користування.
7. Iсторико-культурний заповiдник може мати власну символiку
у формi знака (позначення або будь-якої комбiнацiї позначень,
зокрема з використанням найменування та зображення об'єктiв
iсторико-культурного заповiдника), що затверджується органом, до
сфери управлiння якого належить iсторико-культурний заповiдник, за
погодженням з центральним органом виконавчої влади у сферi охорони
культурної спадщини.
8. Забезпечення дотримання режиму охорони iсторико-культурної
заповiдної територiї з розташованими на нiй об'єктами культурної
спадщини здiйснюється органом охорони культурної спадщини за
мiсцезнаходженням такої територiї або адмiнiстрацiєю
iсторико-культурного заповiдника, з яким зазначена територiя
пов'язана, у разi делегування їй вiдповiдних функцiй.
У разi коли зазначенi функцiї не можуть бути делегованi
адмiнiстрацiї iсторико-культурного заповiдника, вiдповiдною
обласною держадмiнiстрацiєю для забезпечення дотримання режиму
охорони заповiдної територiї може бути утворено адмiнiстрацiю
iсторико-культурної заповiдної територiї.
Завдання та основнi напрями дiяльностi адмiнiстрацiї
iсторико-культурної заповiдної територiї визначаються в положеннi
про неї, яке затверджується вiдповiдною обласною державною
адмiнiстрацiєю у порядку, встановленому центральним органом
виконавчої влади у сферi охорони культурної спадщини.
З метою забезпечення дотримання режиму охорони
iсторико-культурної заповiдної територiї її адмiнiстрацiя виконує
функцiї, передбаченi частиною третьою цiєї статтi.
9. Пам'ятки, їх комплекси, земельнi дiлянки, розташованi у
межах iсторико-культурної заповiдної територiї, не вилучаються у
користувачiв i власникiв, якi забезпечують дотримання режиму,
встановленого положенням про iсторико-культурну заповiдну
територiю та охоронними договорами на пам'ятки.";
9) частину першу статтi 34 викласти в такiй редакцiї:
"Землi, на яких розташованi об'єкти культурної спадщини, що є
пам'ятками, iсторико-культурнi заповiдники та iсторико-культурнi
заповiднi територiї належать до земель iсторико-культурного
призначення, включаються до державних земельних кадастрiв, планiв
землекористування, проектiв землеустрою, iншої
проектно-планувальної та мiстобудiвної документацiї.";
10) у частинi третiй статтi 37 слово "надання" замiнити
словом "вiдведення";
11) доповнити частину першу статтi 46 пiсля слiв "охоронних
договорiв," словами "порушення режиму, встановленого в
iсторико-культурному заповiднику чи на iсторико-культурнiй
заповiднiй територiї,".
9. У Законi України "Про охорону археологiчної спадщини"
( 1626-15 ) (1626-15)
(Вiдомостi Верховної Ради України, 2004 р., № 26, ст.
361):
1) статтю 1 викласти в такiй редакцiї:
"Стаття 1. Визначення термiнiв
У цьому Законi наведенi нижче термiни вживаються в такому
значеннi:
археологiчна спадщина України (далi - археологiчна
спадщина) - сукупнiсть пам'яток археологiї, що перебувають пiд
охороною держави, та пов'язанi з ними територiї, а також рухомi
культурнi цiнностi (археологiчнi предмети), що походять з об'єктiв
археологiчної спадщини;
археологiчна розвiдка - вид наукового дослiдження
археологiчної спадщини, не пов'язаний з руйнуванням культурного
шару (крiм обмеженого шурфування для визначення товщини
культурного шару) об'єкта археологiчної спадщини i спрямований на
виявлення, локалiзацiю (картографування), iнтерпретацiю об'єктiв
археологiчної спадщини, уточнення даних про вже вiдомi об'єкти
археологiчної спадщини;
археологiчнi розкопки - вид наукового дослiдження
археологiчної спадщини, спрямований на пошук i вивчення
археологiчних залишкiв на територiї об'єкта археологiчної
спадщини, що проводиться шляхом систематичного обстеження земної
чи пiдводної поверхнi та включає, зокрема, землянi i пiдводнi
роботи, наслiдком яких може бути часткове або повне руйнування
дослiджуваного об'єкта;
дозвiл - документ установленого зразка, який дає право на
проведення археологiчних розвiдок, розкопок на територiї пам'ятки,
охоронюванiй археологiчнiй територiї, в зонах охорони, в
iсторичних ареалах населених мiсць, а також дослiдження решток
життєдiяльностi людини, що мiстяться пiд земною поверхнею та пiд
водою;
дослiдник археологiчної спадщини (археолог) - вчений
(громадянин України, iноземець або особа без громадянства), який
має вiдповiднi фахову освiту i квалiфiкацiю, професiйно проводить
археологiчнi дослiдження iз складенням наукової звiтностi та
публiкацiєю наукових результатiв;
квалiфiкацiйний документ - посвiдчення установленого зразка,
яке визначає фаховий рiвень дослiдника;
наукова археологiчна експертиза - дiяльнiсть, метою якої є
наукове дослiдження археологiчної спадщини, що проводиться шляхом
обстеження територiй та водних об'єктiв, аналiзу програм i
проектiв мiстобудiвних, архiтектурних i ландшафтних перетворень,
iнших проектiв, згiдно з якими передбачаються землянi i пiдводнi
роботи, виконання яких може позначитися на станi об'єктiв
археологiчної спадщини, а також пiдготовка науково обгрунтованих
експертних висновкiв щодо наявностi на обстежуваних територiях
об'єктiв археологiчної спадщини та режимiв їх використання,
можливостi та умов виконання зазначених програм i реалiзацiї
проектiв;
наукове дослiдження археологiчної спадщини - наукова
дiяльнiсть, спрямована на здобуття нових знань про об'єкти
археологiчної спадщини, закономiрностi розвитку давнього
суспiльства i людини на основi результатiв аналiзу археологiчних
матерiалiв i документованої iнформацiї (публiкацiй, наукових
звiтiв тощо) археологiчного характеру;
об'єкт археологiчної спадщини (археологiчний об'єкт) - мiсце,
споруда (витвiр), комплекс (ансамбль), їх частини, пов'язанi з
ними територiї чи воднi об'єкти, створенi людиною, незалежно вiд
стану збереженостi, що донесли до нашого часу цiнностi з
археологiчного, антропологiчного та етнографiчного погляду i
повнiстю або частково зберегли свою автентичнiсть;
охорона археологiчної спадщини - комплекс заходiв, що
здiйснюється вiдповiдно до законодавства органами влади,
пiдприємствами, установами, органiзацiями, громадянами,
спрямованих на ведення облiку (виявлення, наукове вивчення,
класифiкацiю, картографування, державну реєстрацiю), захист,
збереження, належне утримання, вiдповiдне використання,
консервацiю, реставрацiю, реабiлiтацiю та музеєфiкацiю об'єктiв
археологiчної спадщини, а також поширення знань про археологiчну
спадщину;
пам'ятка археологiї (археологiчна пам'ятка) - об'єкт
археологiчної спадщини нацiонального або мiсцевого значення, який
занесено до Державного реєстру нерухомих пам'яток України.";
2) у статтi 3:
абзаци п'ятий i восьмий викласти в такiй редакцiї:
"визначення повноважень державних органiв у сферi охорони
археологiчної спадщини;";
"визначення прав та обов'язкiв осiб, у користуваннi або
володiннi яких перебувають археологiчнi об'єкти чи предмети;";
в абзацi одинадцятому слова "вiдкритих листiв" замiнити
словами "квалiфiкацiйних документiв", та доповнити пiсля слiв
"населених мiсць" словами ", а також дослiдження решток
життєдiяльностi людини, що мiстяться пiд земною поверхнею або пiд
водою";
3) статтi 4, 6 i 7 викласти в такiй редакцiї:
"Стаття 4. Органи управлiння у сферi охорони археологiчної
спадщини
Державне управлiння у сферi охорони археологiчної спадщини
покладається на Кабiнет Мiнiстрiв України та спецiально
уповноваженi органи охорони культурної спадщини.
До спецiально уповноважених органiв охорони культурної
спадщини належать:
центральний орган виконавчої влади у сферi охорони культурної
спадщини;
орган охорони культурної спадщини Ради мiнiстрiв Автономної
Республiки Крим;
органи охорони культурної спадщини обласних, Київської та
Севастопольської мiських, районних державних адмiнiстрацiй;
органи охорони культурної спадщини мiсцевого
самоврядування.";
"Стаття 6. Повноваження центрального органу виконавчої влади
у сферi охорони культурної спадщини
До повноважень центрального органу виконавчої влади у сферi
охорони культурної спадщини належать:
розроблення, затвердження та погодження нормативно-правових
актiв, що регулюють питання охорони археологiчної спадщини;
ведення державного облiку об'єктiв археологiчної спадщини;
оголошення топографiчно визначених територiй чи водних
об'єктiв, в яких мiстяться об'єкти культурної спадщини або можлива
їх наявнiсть, охоронюваними археологiчними територiями;
визначення меж територiй археологiчних пам'яток нацiонального
значення, затвердження зон їх охорони, охоронюваних археологiчних
територiй, iсторичних ареалiв населених мiсць та встановлення
режиму їх використання;
здiйснення нагляду за виконанням робiт з дослiдження,
консервацiї, реабiлiтацiї, реставрацiї, ремонту, пристосування,
музеєфiкацiї та iнших робiт на об'єктах археологiчної спадщини i в
зонах їх охорони, на охоронюваних археологiчних територiях, в
iсторичних ареалах населених мiсць. Зазначенi повноваження можуть
бути делегованi вiдповiдно до закону iншим органам охорони
культурної спадщини;
визначення необхiдностi проведення археологiчних розвiдок на
земельних дiлянках, згiдно з проектами вiдведення яких
передбачаються роботи, що можуть позначитися на станi об'єктiв
археологiчної спадщини;
погодження проектiв вiдведення земельних дiлянок для всiх
потреб на територiї пам'яток та в зонах їх охорони, на
охоронюваних археологiчних територiях, в iсторичних ареалах
населених мiсць;
погодження програм та проектiв мiстобудiвних, архiтектурних i
ландшафтних перетворень, будiвельних, мелiоративних, шляхових,
земляних робiт на пам'ятках нацiонального значення та зонах їх
охорони, на охоронюваних археологiчних територiях, в iсторичних
ареалах населених мiсць з урахуванням експертного висновку за
результатами наукової археологiчної експертизи зазначених
проектiв;
видача дозволiв на проведення археологiчних розвiдок,
розкопок на територiї пам'ятки, охоронюванiй археологiчнiй
територiї, в зонах охорони, в iсторичних ареалах населених мiсць,
а також дослiдження решток життєдiяльностi людини, що мiстяться
пiд земною поверхнею та пiд водою;
заборона будь-якої дiяльностi юридичних або фiзичних осiб,
яка створює загрозу об'єкту археологiчної спадщини або порушує
вимоги законодавства про охорону археологiчної спадщини;
видання розпоряджень та приписiв щодо охорони археологiчних
пам'яток, припинення робiт на таких пам'ятках, їх територiях та в
зонах охорони, на охоронюваних археологiчних територiях, в
iсторичних ареалах населених мiсць, якщо такi роботи виконуються
за вiдсутностi затверджених або погоджених вiдповiдними органами
охорони культурної спадщини програм та проектiв, передбачених цим
Законом дозволiв або з вiдхиленням вiд них;
застосування фiнансових санкцiй за порушення вимог цього
Закону;
науково-методичне керiвництво з питань охорони i використання
археологiчної спадщини;
здiйснення контролю за перемiщенням археологiчних предметiв
через державний кордон;
здiйснення iнших повноважень вiдповiдно до закону.
Стаття 7. Повноваження iнших органiв охорони культурної
спадщини
До повноважень органу охорони культурної спадщини Ради
мiнiстрiв Автономної Республiки Крим, органiв охорони культурної
спадщини обласних, Київської та Севастопольської мiських, районних
державних адмiнiстрацiй та органiв охорони культурної спадщини
мiсцевого самоврядування належать:
здiйснення контролю за виконанням цього Закону, iнших
нормативно-правових актiв щодо охорони археологiчної спадщини;
визначення меж територiй археологiчних пам'яток мiсцевого
значення, затвердження зон їх охорони;
забезпечення в межах вiдповiдної
адмiнiстративно-територiальної одиницi належного захисту та
утримання об'єктiв археологiчної спадщини;
здiйснення нагляду за станом схоронностi археологiчних
пам'яток;
визначення необхiдностi проведення археологiчних розвiдок на
земельних дiлянках, згiдно з проектами вiдведення яких
передбачаються роботи, що можуть позначитися на станi об'єктiв
археологiчної спадщини;
погодження проектiв вiдведення земельних дiлянок для всiх
потреб в межах повноважень, делегованих центральним органом
виконавчої влади у сферi охорони культурної спадщини;
погодження програм та проектiв мiстобудiвних, архiтектурних i
ландшафтних перетворень, будiвельних, мелiоративних, шляхових,
земляних робiт, виконання яких може позначитися на станi пам'яток
мiсцевого значення, їх територiй i зон охорони, з урахуванням
експертного висновку за результатами наукової археологiчної
експертизи зазначених проектiв;
реєстрацiя квалiфiкацiйних документiв та дозволiв на
проведення археологiчних розвiдок, розкопок, а також дослiдження
решток життєдiяльностi людини, що мiстяться пiд земною поверхнею
та пiд водою;
видання розпоряджень i приписiв щодо охорони пам'яток
мiсцевого значення, припинення робiт на пам'ятках, їх територiях
та в зонах охорони, якщо такi роботи виконуються за вiдсутностi
затверджених або погоджених з вiдповiдним органом охорони
культурної спадщини програм та проектiв, передбачених цим Законом
дозволiв або з вiдхиленням вiд них;
здiйснення iнших повноважень вiдповiдно до закону.";
5) у статтi 8:
у частинi другiй слова "спецiально уповноваженим" виключити;
у частинi четвертiй слова "Порядок проведення Державного"
замiнити словами "Порядок державного";
6) абзаци третiй i четвертий частини першої статтi 9 викласти
в такiй редакцiї:
"польовi дослiдження (археологiчнi розвiдки, розкопки, iншi
землянi i пiдводнi роботи);
пiсляпольовi дослiдження (шифрування, реставрацiя,
замальовування та фотографування знахiдок, архiвнi, лабораторнi та
iншi види вивчення археологiчних пам'яток i предметiв, знайдених
пiд час польових дослiджень тощо).";
7) у статтi 10:
частину другу доповнити реченням такого змiсту: "Порядок
видачi дозволiв установлюється Кабiнетом Мiнiстрiв України.";
у частинi третiй:
слова "вiдкритого листа - квалiфiкацiйного документа,
виданого Iнститутом археологiї Нацiональної академiї наук України"
замiнити словами "квалiфiкацiйного документа, виданого
квалiфiкацiйною радою.";
доповнити частину реченням такого змiсту: "Порядок формування
та дiяльностi квалiфiкацiйної ради встановлюється Кабiнетом
Мiнiстрiв України.";
частину четверту викласти в такiй редакцiї:
"Проведення археологiчних розвiдок, розкопок, iнших земляних
та пiдводних робiт для пошуку об'єктiв археологiчної спадщини або
пов'язаних з ними рухомих предметiв за вiдсутностi передбаченого
законом дозволу, зокрема на використання металошукачiв, детекторiв
неоднорiдностi грунту чи будь-якого iншого пошукового обладнання
або вiдповiдної технологiї, є незаконним.";
8) статтi 11 i 12 викласти в такiй редакцiї:
"Стаття 11. Науковий звiт дослiдника археологiчної спадщини
Археолог, що проводить археологiчне дослiдження на територiї
України, зобов'язаний подати до початку наступного польового
сезону науковий звiт про виконанi у попередньому польовому сезонi
археологiчнi роботи до органу, що видав дозвiл, а також до
державної архiвної установи (архiвного пiдроздiлу державної
наукової установи), визначеної Кабiнетом Мiнiстрiв України.
Науковий звiт пiдлягає довiчному зберiганню.
Вимоги до складення та порядку подання наукового звiту
затверджуються вченою радою Iнституту археологiї Нацiональної
академiї наук України.
Стаття 12. Iнститут археологiї Нацiональної академiї наук
України
Iнститут археологiї Нацiональної академiї наук України є
державною науковою установою у сферi дослiдження археологiчної
спадщини, яка вiдповiдно до законодавства:
органiзує i проводить науковi та науково-рятувальнi
дослiдження археологiчних об'єктiв;
координує науковi дослiдження, що проводяться на територiї
України науковими установами та органiзацiями незалежно вiд їх
пiдпорядкування та форми власностi;
розробляє, затверджує та впроваджує науковi методики
дослiдження археологiчної спадщини;
здiйснює наукову археологiчну експертизу програм та проектiв
мiстобудiвних, архiтектурних i ландшафтних перетворень,
будiвельних, мелiоративних, шляхових, земляних робiт на пам'ятках
археологiї, в зонах їх охорони, на охоронюваних археологiчних
територiях, в iсторичних ареалах населених мiсць;
веде науковий архiв звiтiв про археологiчнi дослiдження в
Українi;
проводить наукову експертизу результатiв дослiдження
археологiчної спадщини та наукових звiтiв.";
10) у статтi 14:
у частинi другiй слова "вiдкритий лист" та "земляних"
замiнити вiдповiдно словами "квалiфiкацiйний документ" та
"вiдповiдних";
у частинi четвертiй слова "очолюються дослiдником, який
отримав вiдкритий лист, i" виключити;
11) статтю 15 викласти в такiй редакцiї:
"Стаття 15. Права та обов'язки дослiдника археологiчної
спадщини
Дослiдник археологiчної спадщини (археолог) є вченим i має
вiдповiднi права, встановленi цим Законом i законами України "Про
охорону культурної спадщини" ( 1805-14 ) (1805-14)
та "Про наукову i
науково-технiчну дiяльнiсть".
Дослiдник археологiчної спадщини має прiоритетне право:
на поновлення наукових дослiджень об'єкта археологiчної
спадщини, який вiн дослiджував ранiше, крiм випадкiв органiзацiї
на такому об'єктi охоронних дослiджень;
доступу до польової документацiї та наукових звiтiв, а також
до археологiчних предметiв, виявлених ним пiд час археологiчних
дослiджень.
Дослiдник археологiчної спадщини зобов'язаний:
дотримуватися принципiв наукового дослiдження археологiчної
спадщини, визначених цим Законом;
проводити археологiчнi дослiдження вiдповiдно до вимог
законодавства про охорону культурної спадщини, зокрема
нормативно-правових актiв центрального органу виконавчої влади у
сферi охорони культурної спадщини;
передати всi виявленi пiд час дослiджень рухомi предмети,
пов'язанi з нерухомими об'єктами культурної спадщини, пiсля їх
вивчення на постiйне зберiгання визначенiй у дозволi установi для
занесення до державної частини Музейного фонду України;
передати польову документацiю та науковий звiт про проведенi
роботи до державної архiвної установи (архiвного пiдроздiлу
державної наукової установи) у встановленому законодавством
порядку для занесення до Нацiонального архiвного фонду;
забезпечити належну консервацiю об'єктiв культурної спадщини,
упорядження територiї пiсля завершення робiт, а в разi потреби -
взяти участь у пiдготовцi зазначених об'єктiв до експозицiї, а
пов'язаних з ними матерiалiв - до проведення їх державної
реєстрацiї як пам'яток.";
12) у статтi 18:
у частинi першiй слова "та задокументованi" i "спецiально
уповноваженим" виключити, а слова "методики, затвердженої"
замiнити словами "методик, затверджених";
частину третю викласти в такiй редакцiї:
"Знахiдки пiдлягають передачi на зберiгання до визначених у
дозволi на проведення археологiчних розвiдок, розкопок, iнших
земляних робiт, а також дослiдження решток життєдiяльностi людини,
що мiстяться пiд земною поверхнею та пiд водою, фондiв музеїв, у
яких зберiгаються музейнi колекцiї i предмети, що є державною
власнiстю i належать до державної частини Музейного фонду
України.";
13) у статтi 19:
у назвi статтi та абзацi першому слово "власностi" замiнити
словом "володiннi";
в абзацi другому слово "правил" замiнити словами "вимог
законодавства щодо";
15) у частинi другiй статтi 21 слово "власностi" замiнити
словом "володiння".
II. Прикiнцевi положення
1. Цей Закон набирає чинностi з дня його опублiкування.
2. Кабiнету Мiнiстрiв України протягом року вирiшити питання
щодо вiднесення iсторико-культурних заповiдникiв та
музеїв-заповiдникiв до державних iсторико-культурних заповiдникiв
чи iсторико-культурних заповiдникiв мiсцевого значення,
iсторико-культурних заповiдних територiй або музеїв.