КОМІТЕТ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ З ПИТАНЬ
                ФІНАНСІВ І БАНКІВСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

 N 06-10/279 від 15.04.2000
     м.Київ

 vd20000415 vn06-10/279


              Про окремі питання щодо оподаткування


     На запит   щодо   застосування   окремих   норм   податкового
законодавства  Комітет  Верховної Ради України з питань фінансів і
банківської діяльності роз'яснює наступне.

     1. Щодо нарахування збору на  обов'язкове  державне  пенсійне
страхування    на    суми    виплат    допомоги    по   тимчасовій
непрацездатності,  то відповідно до Закону України  "Про  збір  на
обов'язкове державне  пенсійне  страхування"  (  400/97-ВР  )  (із
змінами та доповненнями) для  платників  цього  збору  -  фізичних
осіб,  які  працюють на умовах трудового договору (контракту),  та
фізичних  осіб,  які  виконують   роботи   (послуги)   згідно   із
цивільно-правовими  договорами,  об'єктом оподаткування є сукупний
оподатковуваний  доход,  обчислений  відповідно  до  законодавства
України.
     Згідно із  статтею  5 Декрету Кабінету Міністрів України "Про
прибутковий податок   з   громадян"  (  13-92  )  (із  змінами  та
доповненнями) допомога по  державному  соціальному  страхуванню  і
державному  соціальному забезпеченню,  крім допомоги по тимчасовій
непрацездатності (в тому  числі  допомога  по  догляду  за  хворою
дитиною) не включається до складу сукупного оподаткованого доходу.
Таким чином з суми допомоги по тимчасовій непрацездатності збір на
обов'язкове  державне  пенсійне  страхування  (у  розмірі  1 або 2
відсотка) нараховується у  порядку,  визначеному  Законом  України
"Про збір    на   обов'язкове   державне   пенсійне   страхування"
( 400/97-ВР ).
     2. Єдиний податок
     Указом Президента України від 3 липня 1998 року за N N 727/98
"Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів
малого підприємництва" (із змінами та доповненнями) не передбачено
будь-яких  перехідних положень,  якими б регулювались питання,  що
виникають при переході суб'єктів  підприємницької  діяльності  від
діючої системи оподаткування на спрощену систему оподаткування, за
якою сплачується єдиний податок.
     В даний  час  на  розгляді у Комітеті перебуває проект Закону
України "Про спрощену систему оподаткування,  обліку та  звітності
суб'єктів   малого   підприємництва",  прийнятий  Верховною  Радою
України у першому читанні,  при підготовці  якого  до  розгляду  у
другому  читанні,  будуть  враховані  неурегульовані  питання,  що
виникають  при  практичному  застосуванні  вищезазначеного   Указу
Президента України.
     Стосовно справляння  єдиного  податку  і  податку  на  додану
вартість,  то у разі, якщо підприємством, яке перейшло у 2000 році
на спрощену систему оподаткування,  у  1999  році  були  визначені
податкові зобов'язання щодо податку на додану вартість та складено
податкову накладну по даті відвантаження товарів (виконання робіт,
надання послуг),  (тобто по першій події), а кошти за відвантажені
товари (виконані роботи,  надані послуги) надійшли  у  2000  році,
тобто коли підприємство вже перейшло на сплату єдиного податку, то
оскільки податкові  зобов'язання  перед  бюджетом  по  податку  на
додану  вартість платником виконані,  з метою уникнення подвійного
оподаткування суми коштів,  що надходять на розрахунковий  рахунок
або  в  касу  підприємства  за здійснення операцій з продажу такої
продукції (товарів,  робіт,  послуг),  не  повинні  включатися  до
виручки  від  реалізації  продукції (товарів,  робіт,  послуг) для
нарахування єдиного податку.
     3. Щодо  правомірності  включення сум ринкового збору до бази
при визначенні єдиного податку,  то  відповідно  до  вищеназваного
Указу  Президента  України  розрахунок  сум єдиного податку,  який
підлягає сплаті до  бюджету,  залежить  від  обсягів  виручки  від
реалізації продукції (робіт, послуг).
     Згідно із Указом ( 727/98 ) виручкою від реалізації продукції
(товарів,   робіт,  послуг)  вважається  сума,  фактично  отримана
суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок  або
(та)  в  касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів,
робіт, послуг).
     Ринковий збір є одним з видів місцевих податків і зборів,  що
встановлені Законом   України    "Про    систему    оподаткування"
( 1251-12 ),  який справляється до місцевих бюджетів відповідно до
Декрету Кабінету Міністрів України "Про місцеві податки  і  збори"
( 56-93 ).  Таким чином ринковий збір являє собою цільовий платіж,
що підлягає перерахуванню до місцевого бюджету у  повному  обсязі,
який не може вважатися виручкою від реалізації продукції (товарів,
робіт, послуг).
     Згідно із  вищеназваним  Декретом  Кабінету Міністрів України
( 56-93 ) ринки лише виконують функції по стягненню та своєчасному
внесенню ринкового збору до місцевого бюджету.
     Враховуючи вищенаведене, суб'єкти підприємницької діяльності,
які  здійснили перехід на спрощену систему оподаткування,  повинні
сплачувати ринковий збір до місцевих  бюджетів  у  повному  обсязі
відповідно до норм Декрету Кабінету Міністрів України "Про місцеві
податки і збори" ( 56-93 ),  оскільки зазначений збір не  включено
до  переліку  податків  і зборів (обов'язкових платежів),  замість
яких введено єдиний податок. При цьому вимоги державних податкових
органів  про  включення  сум  ринкового  збору  до складу виручки,
отриманої від здійснення операцій продажу, для нарахування єдиного
податку, є неправомірними.
     Водночас повідомляємо,  що  питання  стосовно   удосконалення
ведення   спрощеного   обліку   та   звітності  суб'єктами  малого
підприємництва будуть також розглянуті при  доопрацюванні  проекту
закону України про спрощену систему оподаткування.

 Перший заступник голови Комітету з
 питань фінансів і банківської діяльності               С.Терьохін

 "Налоговый-банковский-таможенный Консультант", N 222000