2. Департаменту стратегічного планування, інформаційного забезпечення та взаємодії з територіями (Т.В.Жерибор) направити Звіт про діяльність Держкомпідприємництва за 9 місяців 2007 року до Кабінету Міністрів України, а також розмістити на веб-сайті Комітету.

3. Загальний контроль за виконанням цього рішення залишаю за собою.

ЗВІТ

про діяльність Держкомпідприємництва України за 9 місяців 2007 року

Діяльність Держкомпідприємництва України у поточному році спрямовується на виконання законодавства, а також рішень вищих органів влади, прийнятих з метою якісного поліпшення бізнесклімату в Україні.

Базовими завданнями, проголошеними Комітетом на початку 2007 року, визначено поглиблення регуляторної та дозвільної реформ, удосконалення політики щодо ліцензування та реєстраційних процедур; поліпшення соціального та податкового законодавства для підприємців; урегулювання сфери контролю та перевірок суб'єктів господарювання; посилення відповідальності за недотримання законодавства з боку посадових осіб органів влади.

В основу діяльності Комітету покладено системні дослідження стану розвитку підприємництва, моніторинг виконання базового законодавства, а також комплексний аналіз проблем, у тому числі й оперативних, які відслідковуються Комітетом та його територіальними підрозділами.

I. Стан розвитку малого підприємництва

В цілому стан розвитку малого підприємництва України впродовж останніх років свідчить про стійку тенденцію до зростання цього сектору економіки держави. Так, якщо у 2001 році, за даними Держкомстату України функціонувало майже 1,5 млн. суб'єктів малого підприємництва, то у 2006 році їх кількість в країні збільшилась до 2,3 млн. суб'єктів малого підприємництва, що на 56,6% більше в порівнянні з 2001 роком.

Чітко виконуючи свою соціальну функцію, малий та середній бізнес країни залучив до підприємницької діяльності 9932,2 тис. осіб (+ 1,5%), з них середня кількість зайнятих у малому підприємництві працівників складає 5322,1 тис. осіб. Кількість зайнятих працівників на середніх підприємствах за підсумками 2006 року - 4489,2 тис. осіб, що на 2% більше в порівнянні з попереднім роком.

Очікується, що впродовж 2007 року загальна кількість суб'єктів малого та середнього підприємництва збільшиться на 137 тис. одиниць.

Таке збільшення має відбутися за рахунок кількісного зростання як суб'єктів малого підприємництва на 3,5%, так і збільшення чисельності середніх підприємств - юридичних осіб на 2%.

Обсяг продукції (робіт, послуг), реалізованої суб'єктами малого та середнього підприємництва у 2006 році (за прогнозними показниками), має становити 1263,5 млрд. грн. З них: 212,3 млрд. грн. - це обсяг продукції (робіт, послуг), реалізованої суб'єктами малого підприємництва та 1051,2 млрд. грн. - суб'єктами середнього бізнесу. У 2006 році приріст цих показників по відношенню до попереднього року має бути 19,3% та 3,0%, відповідно.

Якщо порівнювати обсяг реалізованої продукції на одного працівника в секторі МСП від середнього значення цього показника по всім категоріям суб'єктів господарювання, то в Україні він становить 93,4%, в ЄС - 81,6%. Проте в абсолютних значеннях в Україні цей показник становить лише 10,6% від відповідного показника ЄС. Тобто, обсяг реалізації, що припадає на одного працівника в українському МСП, є в 10 разів нижчий за той, що виробляє робітник МСП в ЄС.

Для того щоб досягти європейського рівня продуктивності, необхідні заходи як організаційного, так і нормативно-правового характеру.

II. Забезпечення державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності

Важливою складовою державної регуляторної політики як напрямку державної політики, спрямованому на вдосконалення правового регулювання господарських відносин, є зменшення втручання держави у діяльність суб'єктів господарювання (у тому числі і суб'єктів підприємницької діяльності) та усунення перешкод для розвитку господарської діяльності.

Практичними наслідками роботи Держкомпідприємництва України по забезпеченню виконання регуляторними органами вимог державної регуляторної політики є:

- досягнення достатньо високого рівня прозорості прийняття управлінських рішень. Так, на сьогоднішній день стосовно 95,3% проектів регуляторних актів розробниками застосовується процедура оприлюднення проектів з метою отримання зауважень та пропозицій до них (для порівняння у 2004 році відповідної вимоги дотримано було лише при підготовці 61% проектів);

- не тільки на кількісному, але й на якісному рівні покращився стан виконуваності вимоги щодо обов'язковості здійснення АРВ до кожного проекту регуляторного акта. Так, на сьогоднішній день при підготовці 96,4% проектів регуляторних актів розробниками провадиться дослідження наслідків прийняття відповідного регуляторного акта (у 2004 році цей показник становив лише 81%).

Комітетом приділяється особлива увага якості проведення відповідного аналізу регуляторного впливу та рівню його відповідності вимогам Методики проведення аналізу впливу регуляторного акта (308-2004-п) . При цьому, якщо у 2006 році в погодженні 11% проектів регуляторних актів, розробниками яких виступали центральні органи виконавчої було відмовлено з причин незадовільної якості здійснення АРВ, то у 2007 році цей показник дещо знизився і становить 6,3%, що свідчить про покращення рівня обґрунтованості необхідності прийняття нових регуляторних актів.

Провадження державної регуляторної політики органами виконавчої влади свідчить про існування ряду порушень, які загрожують практично нівелювати результати попереднього прискореного перегляду.

Зокрема, починаючи з другої половини 2005 року до теперішнього часу центральними та місцевими органами виконавчої влади розроблено та погоджено з Держкомпідприємництвом та його територіальними органами близько 3 тис. 800 проектів регуляторних актів.

З урахуванням результатів моніторингу набуття чинності регуляторних актів протягом зазначеного періоду можна спрогнозувати, що за той же період органами виконавчої влади майже поновлено загальну кількість регулювань господарської діяльності, що була до перегляду.

При цьому розробниками проектів регуляторних актів на незадовільному рівні виконується норма Закону (2806-15) щодо здійснення заходів з відстеження результативності дії регуляторних актів.

Так, якщо минулого року центральними органами виконавчої влади було розроблено та зареєстровано у Міністерстві юстиції України 527 регуляторних актів, то звітів про базове відстеження результативності дії регуляторних актів до Держкомпідприємництва України було надано лише 147.

Слід зазначити, що "незафіксованість точки відліку щодо визначення ефективності дії регуляторного акта" (нездійснення базового відстеження) практично унеможливлює в подальшому отримання скільки-небудь достовірних результатів повторного та періодичного відстеження результативності дії регуляторних актів перетворює їх на "вимушену формальність".

Крім того, незадовільна якість підготовки звітів про відстеження результативності дії регуляторних актів, неоприлюднення відповідних звітів, відсутність на сайтах регуляторних органів результатів попереднього відстеження та аналізів регуляторного впливу відповідних регуляторних актів фактично унеможливлює отримання об'єктивної оцінки наслідків дії регуляторних актів та проведення зацікавленими суб'єктами господарювання альтернативного відстеження результативності дії регуляторних актів.

Сукупність вищезазначених чинників фактично створила передумови для ініціювання Держкомпідприємництва України проведення протягом II півріччя 2007 року та всього 2008 року другого етапу стратегії швидкого дерегулювання.

Основною відмінністю другого етапу стратегії швидкого дерегулювання від попереднього етапу є проведення оцінки системності та узгодженості дії регуляторних актів лише у пріоритетних галузях (сферах) економіки (ліцензування, дозвільної системи, туристичній галузі, будівництва і землекористування), а не для всієї сукупності регулювань господарської діяльності.

Результатом проведення другого етапу стратегії швидкого дерегулювання мають стати:

У ліцензуванні:

- оптимізація переліку видів господарської, які потребують ліцензійних обмежень;

- забезпечення спрощеного порядку ліцензування шляхом встановлення чіткого і прозорого здійснення ліцензійних процедур, скорочення часу на видачу ліцензій;

- передача в разі доцільності процесу ліцензування на місцевий рівень;

- розробка заходів, спрямованих на встановлення заборони використання ліцензій з метою обмеження конкуренції тощо.

У дозвільній системі:

- впровадження європейських стандартів при видачі документів дозвільного характеру з урахуванням реалізації заходів щодо європейської інтеграції;

- розробка нормативно-правових актів, необхідних для подальшого впровадження положень Закону України "Про дозвільну систему України у сфері господарської діяльності" (2806-15) ;

- затвердження порядку видачі документів дозвільного характеру, встановлення чіткості і прозорості вимог та вдосконалення процесу їх видачі;

- скасування документів дозвільного характеру, застосування яких є недоцільним;

- визначення переліку дій і заходів, права на проведення яких набуваються за заявницьким (декларативним) принципом тощо.

У сфері туризму:

- розробка програми розвитку туристичної сфери відповідно до завдань проведення в Україні "Євро-2012";

- проведення оцінки інвестиційної привабливості сфери послуг, будівництва, транспорту та ін; регіонів країни;

- розробка та забезпечення здійснення комплексу заходів щодо посилення інвестиційної привабливості регіонів України, в яких планується проведення заходів чемпіонату "Євро-2012", сприяння іноземному туризму як вагомого чинника поповнення валютними надходженнями державного і місцевих бюджетів;

- удосконалення порядку ліцензування суб'єктів туристичного підприємництва;

- створення нормативного підґрунтя для модернізації готельної інфраструктури в Україні, закладів громадського харчування, торгівельно-розважальних та інших туристичних об'єктів у відповідності з міжнародними стандартами.

У сфері будівництва та землекористування:

- упорядкування на законодавчому рівні питання надання концесій для будівництва доріг, довгострокової оренди, фінансового лізингу, забезпечення прав на землю;

- посилення контролю за користуванням земельними ділянками з точки зору захисту довкілля;

- спрощення порядку і процедури надання земельних ділянок під капітальне будівництво;

- скорочення переліку видів діяльності, які підлягають ліцензуванню у будівництві.

III. Організація впровадження Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" ( 2806-15 )

З прийняттям Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" (2806-15) (далі - Закон) було здійснено низку організаційних та методологічних заходів, які, зокрема, забезпечили розробку необхідних проектів законодавчих та інших нормативно-правових актів, прийняття відповідних рішень, налагодження роботи з видачі дозвільних документів за принципом організаційної єдності тощо.

У 2007 році Держкомпідприємництво, як спеціально уповноважений орган з питань дозвільної системи, продовжував здійснювати координацію та контроль за виконанням цих заходів, надавав центральним та місцевим органам влади методологічну допомогу та підтримку.

Станом на 30 серпня 2007 року розроблено 25 законопроектів щодо приведення законодавчих актів до вимог до Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" (2806-15) .

Окрім того, на розгляді у Верховній Раді України знаходяться 6 законопроектів, які розроблялись не на виконання відповідних доручень Уряду щодо приведення у відповідність до Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" (2806-15) , проте передбачають норми щодо видачі документів дозвільного характеру. Зазначеними законопроектами вносяться зміни до 7 законів України та 2 кодексів України (за повідомленням Держводгоспу, МВС, Мінагрополітики, ДКЦПФР, Мінрегіонбуду, Мінжитлокомунгоспу), інші законопроекти знаходяться на доопрацюванні та погодженні з урахуванням зауважень та пропозицій відповідних центральних органів виконавчої влади (Держкомлісгосп, НКРЗ, МКТ).

Отже, робота щодо приведення актів законодавства у відповідність з вимогами Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" (2806-15) не завершена в повному обсязі.

До вересня п.р. на погодження до Держкомпідприємництва надійшло:

- 30 проектів постанов Кабінету Міністрів України про затвердження Порядків видачі документів дозвільного характеру, з них погоджено Держкомпідприємництвом - 19, та вже прийнято Урядом 8 постанов, 9 проектів постанов Кабінету Міністрів України про затвердження розміру тарифів, у тому числі їх граничних розмірів, на проведення дозвільними органами обстежень (експертиз), які є підставою для видачі документів дозвільного характеру, погоджено Держкомпідприємництвом - 5, прийнято Урядом 4 постанови.

Однією з причин неподання проектів постанов Кабінету Міністрів України про затвердження Порядків видачі документів дозвільного характеру на розгляд Уряду є висловлення окремими міністерствами (зокрема, Міністерством юстиції України) позиції про передчасність прийняття таких підзаконних актів до внесення відповідних змін до законів України.

Щодо вичерпного переліку документів дозвільного характеру, що застосовується у сфері господарської діяльності

Держкомпідприємництвом розроблено проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності", яким пропонується суттєве унормування основних вимог щодо видачі документів дозвільного характеру, а саме, визначення єдиних вимог до порядку видачі дозвільних документів, визначення основних підстав для відмови у видачі документів дозвільного характеру, їх анулювання тощо.

Зазначений законопроект направлено на погодження до 30 зацікавлених центральних органів виконавчої влади.

Станом на 30.08.2007 законопроект погоджено 19 центральними органами виконавчої влади, при цьому 10 - без зауважень (Мінекономіки, МОН, МКТ, НАЕР, Мінагрополітики, ФДМУ, Держкомтелерадіо, Мінжитлокомунгосп, Держводгосп, ДКЦПФР), 9 - із зауваженнями (НКРЗ, Держгірпромнагляд, Держінвестицій, Держфінпослуг, ДПА, Держспоживстандарт, МВС, Мінфін, МНС). До законопроекту отримано низку слушних пропозицій від центральних органів виконавчої влади, які наразі опрацьовуються Держкомпідприємництвом України, та у разі внесення змін до законопроекту потребуватимуть повторного з ними перепогодження.

З огляду на вищевикладене, перенесено термін подання вказаного законопроекту до Кабінету Міністрів України на 2 місяці (до 01.11.2007).

Щодо виконання Закону (2806-15) місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування

Практично завершено роботу з прийняття відповідних рішень, необхідних для забезпечення реалізації норм Закону (2806-15) . На сьогодні:

а) майже всіма райдержадміністраціями та міськвиконкомами прийняті рішення про затвердження порядків взаємодії представників місцевих дозвільних органів, які здійснюють прийом суб'єктів господарювання в одному приміщенні (залишаються не погодженими із представництвом Держпідприємництва та не затвердженими в АР Крим - 9 з 25 необхідних);

б) завершується робота по затвердженню порядків взаємодії місцевих дозвільних органів, адміністратора, суб'єкта господарювання та територіального органу уповноваженого органу (залишаються не погодженими із представництвом Держпідприємництва та не затвердженими в АР Крим - 3 з 25 необхідних).

в) всіма райдержадміністраціями та міськвиконкомами прийняті розпорядження/рішення про затвердження кількісного складу адміністраторів. У більшості райдержадміністрацій та міськвиконкомах вказаними розпорядженнями/рішеннями функціональні обов'язки адміністратора покладено на посадових осіб вказаних органів. Органами місцевого самоврядування введено до штатного розкладу посадових осіб, які будуть виконувати функції адміністратора.

У більшості міст та районів областей кількість адміністраторів складає 1 - 2 особи, у містах обласного значення - 3 - 7 осіб, у м. Кривий Ріг Дніпропетровської області - 10, м. Донецьк - 11.

Загальна кількість адміністраторів на сьогодні становить 759 чол.

Завершено роботу із створення і організації діяльності центрів з видачі документів дозвільного характеру за принципом організаційної єдності, райдержадміністраціями та міськвиконкомами прийняті відповідні рішення про створення дозвільних центрів, виділені окремі приміщення, затверджено регламенти роботи таких центрів. Загальна кількість їх становить 677 одиниць.

З метою проведення моніторингу функціонування дозвільних центрів, оперативного реагування, вирішення питань та проблем, що виникають в їх роботі, територіальними представництвами Держкомпідприємництва здійснюються перевірки їх діяльності шляхом паспортизації.

Практично у всіх районах та містах обласного значення у роботі дозвільних центрів задіяні: відділи архітектури, містобудування та житлово-комунального господарства, земельних ресурсів райдержадміністрацій (міськвиконкомів), територіальні органи санепідемстанції, державного пожежного нагляду МНС, УМВС, управління екології та природних ресурсів (окремими центральними органами виконавчої влади прийняті відповідні рішення, якими посадові особи цих органів було зобов'язано брати участь у роботі вказаних центрів, - МНС (пожежна служба), МОЗ (санітарно-епідеміологічна служба).

Найпоширенішими документами дозвільного характеру, які видаються дозвільними центрами, є:

дозвіл на розміщення об'єктів торгівлі, громадського харчування;

дозвіл від пожежного нагляду на початок роботи підприємств та оренду приміщень;

попереднє погодження місця розташування об'єкта нового будівництва, його реконструкцію або розширення існуючого об'єкта;

погодження проекту відведення земельних ділянок;

дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки;

дозвіл на розміщення зовнішньої реклами;

дозвіл на розміщення малої архітектурної форми.

За час роботи дозвільних центрів загалом по країні зареєстровано:

а) протягом 2006 року:

- 224905 звернень суб'єктів господарювання;

- 141344 виданих документів дозвільного характеру;

- 202937 наданих консультацій.

б) протягом січня - серпня 2007 року:

- 306179 звернень суб'єктів господарювання;

- 199122 виданих документів дозвільного характеру;

- 283853 наданих консультацій;

- 2721 зареєстрованих декларацій.

Вибіркові обстеження дозвільних центрів показали, що в тих адміністративно-територіальних одиницях, де центри здійснюють діяльність відповідно до покладених на них завдань (з відповідним ресурсним забезпеченням), тривалість процедури отримання дозвільних документів скоротилася в середньому в 2,4 рази, а витрати підприємців - в 2 рази.

Основними проблемами, які заважають ефективному функціонуванню дозвільних центрів, залишаються:

- неналежне матеріально-технічне забезпечення дозвільних центрів через відсутність або недостатнє фінансування органами місцевого самоврядування та місцевими органами виконавчої влади;

- небажання посадових осіб дозвільних органів брати участь у їх роботі;

- невідповідність рівня посади адміністратора, що призвело до нівелювання запровадження європейського принципу організаційної єдності (що в свою чергу пов'язано з великої плинністю кадрів, які призначаються на посаду адміністратора).

IV. Забезпечення політики щодо державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців

На сьогодні в Україні побудована сучасна система реєстрації. Якщо на почату її існування у 1991 році закон давав тільки на реєстрацію підприємства до 30 днів, то зараз термін державної реєстрації суб'єктів господарювання разом з процедурами постанови на облік зменшено до 4 - 5 днів, фінансове навантаження при проведенні певних реєстраційних процедур - в три рази, а деякі платежі взагалі скасовано.

Державну реєстрацію суб'єктів господарювання здійснюють 1250 державних реєстраторів в 678 реєстраційних органах реєстраційних органах. Станом на 01.07.2007 кількість державних реєстраторів збільшилась порівняно з 2004 роком на 343 особи. Це дозволило суттєво зменшити черги при проведенні державної реєстрації, та, відповідно, скарг суб'єктів господарювання.

Зважаючи на відповідність української системи реєстрації найвищим європейським стандартам, Україна першою з країн - членів СНД приєдналася до Європейського бізнес-реєстру.

Проведення низки досліджень, зокрема, МФК, підтверджують, що процедури державної реєстрації суб'єктів господарювання перестали бути бар'єром при започаткуванні бізнесу в Україні.

Тобто, на перший план виходять проблеми, пов'язані не з реєстраційними процедурами, а з питанням створення чи функціонування юридичних осіб (підприємств). Наприклад, завищені вимоги до розміру статутного капіталу господарський товариств як однієї з найпоширеніших організаційних форм здійснення підприємницької діяльності. В результаті питома вага кількості новостворених товариств з обмеженою відповідальністю поступово знижується.

Вирішення питання вбачається у встановленні фіксованого розміру статутного фонду шляхом внесення змін до Закону України "Про господарські товариства" (1576-12) .

V. Забезпечення державної політики у сфері ліцензування певних видів господарської діяльності

Базовими визначено завдання з нормативно-правового урегулювання цієї сфери. Комітетом розроблено проект Закону "Про внесення змін до Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності", який схвалено на засіданні Кабінету Міністрів України та направлено на розгляд Верховної Ради України (26.03.2007, зареєстровано за N 3391).

Ідея внесення змін до закону полягає в тому, щоб зберігши специфіку ліцензування окремих видів діяльності, встановлену спеціальними законами, сам порядок ліцензування зробити єдиним. З цією метою пропонується запровадити принцип переважного застосування норм базового закону про ліцензування у законах, що регулюють відносини у відповідних сферах.

Зазначене дозволить зупинити постійні спроби виведення певних видів господарської діяльності з-під сфери дії базового Закону та створити єдину уніфіковану систему ліцензування в країні.

З метою запобігання необґрунтованому розширенню видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, законопроектом пропонується запровадити вимогу, згідно якої ліцензування може бути запроваджено лише у разі, якщо провадження господарської діяльності не може регулюватися за допомогою чинних регуляторних актів або внесенням змін до них. Це дозволить зменшити втручання держави у діяльність суб'єктів господарювання та усунути перешкоди для розвитку господарської діяльності, що здійснюється в межах, у порядку та у спосіб, що встановлені Конституцією (254к/96-ВР) та законами України.

Окрім того, розроблено проект Закону України "Про внесення змін до статті 6 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" (зазначений законопроект схвалено Урядом) та проект Закону України "Про внесення зміни до статті 10 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" (щодо порядку здійснення господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, за відсутності визначеного органу ліцензування).

Зазначений законопроект прийнято Верховною Радою України 27 квітня 2007 р. за N 994 (994-16) . Із прийняттям цього Закону врегульовано правові відносини суб'єкта господарювання у разі запровадження ліцензування нового виду господарської діяльності.

Розроблено Інструкцію про порядок оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення законодавства про ліцензування певних видів господарської діяльності, яку затверджено наказом Держкомпідприємництва від 10 квітня 2007 року N 47 (z0427-07) , (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 квітня 2007 р. за N 427/13694).

Розроблено зміни до наказу Держкомпідприємництва від 10 квітня 2007 року N 47 (z0427-07) , які затверджені наказом Держкомпідприємництва від 6 липня 2007 року N 90 (z0827-07) (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18 липня 2007 р. за N 827/14094).

З метою приведення до вимог діючого законодавства нормативно-правових актів з питань ліцензування Держкомпідприємництвом здійснюється розробка нових та перегляд діючих нормативно-правових актів.

За звітний період розроблено, затверджено та здійснено супроводження в Міністерстві юстиції України 7 спільних наказів Держкомпідприємництва та органів ліцензування:

1) Держкомпідприємництва та Мінприроди від 31 липня 2007 року N 107/370 (z0954-07) "Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин із родовищ, що мають загальнодержавне значення та включені до Державного фонду родовищ корисних копалин", який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17 серпня 2007 р. за N 954/14221;

2) Держкомпідприємництва та МНС від 30 липня 2007 року N 105/517 (z0916-07) "Про затвердження Змін до Порядку контролю за додержанням ліцензіатами ліцензійних умов провадження господарської діяльності з проектування, монтажу, технічного обслуговування засобів протипожежного захисту та систем опалення, оцінки протипожежного стану об'єктів та проведення випробувань на пожежну небезпеку речовин, матеріалів, будівельних конструкцій, виробів і обладнання, а також пожежної техніки, пожежно-технічного озброєння, продукції протипожежного призначення на відповідність встановленим вимогам", який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 8 серпня 2007 р. за N 916/14183;

3) Держкомпідприємництва та МНС від 30 липня 2007 року N 104/516 (z0904-07) "Про внесення змін до Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з проектування, монтажу, технічного обслуговування засобів протипожежного захисту та систем опалення, оцінки протипожежного стану об'єктів та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з проведення випробувань на пожежну небезпеку речовин, матеріалів, будівельних конструкцій, виробів і обладнання, а також пожежної техніки, пожежно-технічного озброєння, продукції протипожежного призначення на відповідність встановленим вимогам", який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 7 серпня 2007 р. за N 904/14171;

4) Держкомпідприємництва та Мінфіну від 13 липня 2007 року N 96/822 (z0868-07) "Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розроблення, виробництва та сертифікаційних випробувань голографічних захисних елементів і Порядку контролю за додержанням Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розроблення, виробництва та сертифікаційних випробувань голографічних захисних елементів", який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 1 серпня 2007 р. за N 868/14135;

5) Держкомпідприємництва та СБУ від 13 липня 2007 року N 97/525 (z0864-07) "Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів з питань господарської діяльності з голографічного захисту", який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30 липня 2007 р. за N 864/14131;

6) Держкомпідприємництва та МВС 19 лютого 2007 року N 17/24 (z0187-07) "Про затвердження Змін до Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання послуг, пов'язаних з охороною державної та іншої власності, надання послуг з охорони громадян та Порядку контролю за додержанням Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання послуг, пов'язаних з охороною державної та іншої власності, надання послуг з охорони громадян", який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 5 березня 2007 р. за N 187/13454;

7) Держкомпідприємництва та Мінбуду від 9 січня 2007 року N 1/3 (z0064-07) "Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва теплової енергії, транспортування її магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами, постачання теплової енергії (крім певних видів господарської діяльності у сфері теплопостачання, якщо теплова енергія виробляється на теплоелектроцентралях, когенераційних установках та установках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії)", який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26 січня 2007 р. за N 64/13331.

Опрацьовано 7 проектів Ліцензійних умов на провадження наступних видів господарської діяльності:

- професійна діяльність у сфері надання соціальних послуг;

- діяльність, пов'язана з відкриттям та функціонуванням стрілецьких тирів, стрільбищ невійськового призначення, мисливських стендів;

- пошук (розвідка) корисних копалин (нова редакція);

- виробництво хімічних джерел струму, імпорт хімічних джерел струму;

- пересилання поштових переказів, простих та реєстрованих листів, поштових карток, бандеролей та посилок масою до 30 кілограмів (нова редакція);

- надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів річковим, морським транспортом (нова редакція);

- туроператорська та турагентська діяльність;

Опрацьовано 9 проектів Змін до Ліцензійних умов на провадження таких видів господарської діяльності:

- виробництво лікарських засобів, оптова, роздрібна торгівля лікарськими засобами;

- проведення фумігації (знезараження) об'єктів регулювання, що визначені Законом України "Про карантин рослин" (3348-12) , які переміщуються через державний кордон України та карантинні зони;

- розроблення, виробництво, виготовлення, зберігання, перевезення, придбання, пересилання, ввезення, вивезення, відпуск, знищення наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів;

- організація діяльності з проведення азартних ігор;

- зберігання природного газу;

- розподілу природного і нафтового газу;

- постачання природного газу за нерегульованим тарифом;

- постачання природного газу за регульованим тарифом;

- транспортування природного і нафтового газу магістральними трубопроводами.

Опрацьовано 2 проекти порядків контролю за додержанням Ліцензійних умов на провадження таких видів господарської діяльності:

- оптова, роздрібна торгівля пестицидами і агрохімікатами (тільки регуляторами росту рослин).

- діяльність, пов'язана із збиранням, обробленням, зберіганням, захистом, використанням інформації, яка складає кредитну історію.

Опрацьовано 1 проект Змін до порядків контролю за додержанням Ліцензійних умов на провадження таких видів господарської діяльності - розроблення, виробництво, виготовлення, зберігання, перевезення, придбання, пересилання, ввезення, вивезення, відпуск, знищення наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів.

Щодо виконання функцій нагляду за додержанням вимог Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" (1775-14)

Продовжено роботу із забезпечення виконання норми Закону "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" (1775-14) щодо проведення перевірок ліцензіатів не частіше одного разу на рік органом ліцензування шляхом погодження Держкомпідприємництвом планів перевірок суб'єктів господарювання органами ліцензування.

Так, у звітному періоді погоджено плани органів ліцензування стосовно перевірок ліцензіатів.

Це дозволяє усунути надмірне втручання з боку органів виконавчої влади у діяльність суб'єктів господарювання, впорядкувати проведення перевірок, унеможливити зловживання при здійсненні органами контролюючих функцій.

Планові перевірки органів ліцензування на сьогоднішній день проводяться Комітетом та його представництвами у відповідності із затвердженими планами.

Так, у звітному періоді було проведено планову перевірку Міністерства промислової політики щодо додержання вимог законодавства з питань ліцензування (щодо господарської діяльності із заготівлі, переробки, металургійної переробки металобрухту кольорових і чорних металів), а також позапланові перевірки Міністерства охорони здоров'я, Міністерства регіонального розвитку та будівництва, Національної комісії регулювання електроенергетики.

Основними порушеннями органів ліцензування є недотримання строків щодо проведення перевірки, прийняття рішення про анулювання ліцензії, направлення рішення про анулювання ліцензії суб'єкту господарської діяльності; проведення позапланової перевірки за відсутності законних на те підстав; неправильне застосування норм матеріального права при кваліфікації порушень суб'єктів господарювання.

Однією із функцій, яку здійснює Держкомпідприємництво та його територіальні представництва, у межах нагляду за додержанням законодавства у сфері ліцензування, є контроль за справлянням (стягненням) платежів до бюджету по коду бюджетної класифікації 14060200 (v0604201-01) "Плата за видачу ліцензій та сертифікатів".

За пропозицією Комітету вирішено питання щодо заборони вимагання органами ліцензування документів, що не передбачені законодавством, яке підтримано Кабінетом Міністрів України.

Робота експертно-апеляційної ради при Держкомпідприємництві.

За період з 01.01.2007 по 20.09.2007 кількість звернень суб'єктів господарювання до Ради на рішення органів ліцензування щодо порушення ними законодавства у сфері ліцензування склала 192 апеляційні скарги, що є вдвічі більше ніж за відповідний період минулого року.

У 2007 році було проведено 9 засідань Ради, на яких розглянуто 154 скарги суб'єктів господарювання. За результатами розгляду зазначених питань у 48 випадках рішеннями Ради звернення ліцензіатів були задоволені та визнано рішення органів ліцензування про анулювання, відмову у видачі та визнання недійсними ліцензій такими, що були прийняті з порушенням вимог законодавства у сфері ліцензування.

На підставі рішень Ради Держкомпідприємництво, керуючись положеннями статей 5 та 7 Закону від 01.06.2000 N 1775 (1775-14) "Про ліцензування певних видів господарської діяльності", видало 48 розпоряджень про усунення порушень законодавства у сфері ліцензування, зокрема, такими органами ліцензування: Державною службою лікарських засобів і виробів медичного призначення, Головавтотрансінспекцією, Державним департаментом з питань банкрутства Міністерством охорони здоров'я, Міністерством аграрної політики, Міністерством промислової політики, Управлінням ветеринарної медицини в м. Києві.

Основними порушеннями органів ліцензування є: здійснення позапланових перевірок щодо додержання ліцензіатами Ліцензійних умов за відсутності на те законних підстав, порушення порядку організації та проведення планових і позапланових перевірок визначеного статтею 20 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" (1775-14) (далі - Закон "Про ліцензування") та Порядками контролю за додержанням ліцензійних умов провадження окремих видів господарської діяльності, недотримання вимог щодо порядку оформлення результатів перевірок, порушення органами ліцензування права суб'єктів господарювання на участь у процедурі прийняття рішень про анулювання ліцензій, порушення встановленого в статті 21 Закону "Про ліцензування" порядку анулювання ліцензій, вимагання органами ліцензування не передбачених законом документів для одержання ліцензій, неправомірне призначення позапланових перевірок суб'єктів господарювання на підставі надходження заяв про видачу ліцензій, порушення строків прийняття рішення про видачу/відмову у видачі ліцензій, незаконна відмова у видачі ліцензій з порушенням вимог статті 11 Закону "Про ліцензування".

Наведені порушення є підставами для визнання рішень органів ліцензування такими, що не відповідає вимогам законодавства у сфері ліцензування.

Отже, в більшості випадків рішення органів ліцензування визнаються такими, що суперечать вимогам законодавства у сфері ліцензування на підставі порушень процедурного характеру. Через недотримання органами ліцензування норм Закону "Про ліцензування" (1775-14) , що регламентують порядок здійснення контролю та процедуру анулювання ліцензій експертно-апеляційна рада змушена задовольняти скарги ліцензіатів, навіть в тих випадках, коли є суттєві порушення ліцензіатами Ліцензійних умов.

Надано 970 роз'яснень органам ліцензування, суб'єктам господарювання, представництвам Держкомпідприємництва щодо застосування норм Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" (1775-14) .

VI. Вирішення фінансових та соціальних питань підприємницької діяльності

Щодо оподаткування суб'єктів малого підприємництва

На сьогодні можна констатувати, що найбільш діючим в плані стимулювання та розвитку малого бізнесу, з точки зору оптимального оподаткування, є єдиний податок.

Спрощена система оподаткування в Україні застосовується вже 8 років і практичний досвід її застосування дає достатньо підстав для того, щоб говорити про позитивний вплив цього режиму оподаткування на сектор малого бізнесу. Її застосування дозволяє максимально спростити облік та контроль діяльності суб'єктів та забезпечує стабільні надходження до бюджету.

Одним із позитивних моментів спрощеної системи оподаткування є те, що суб'єкти малого бізнесу забезпечують роботою не тільки себе, але й інших громадян, створюючи додаткові робочі місця. На сьогодні, це зачіпає інтереси понад 3 млн. осіб.

Ефективність спрощених режимів оподаткування також підтверджується щорічним збільшенням платежів до бюджету, яке у 2006 році досягло межі 3 млрд. гривень. І що головне, - "спрощенці", ні за яких умов та незалежно від результатів своєї діяльності, не можуть бути для держави збитковими. Вони на власний ризик організовують свою справу, створюючи для держави джерело постійного гарантованого поповнення бюджетів усіх рівнів, а також пенсійного фонду та фондів соціального страхування.

Тому, Урядом було спрямовано зусилля на законодавче закріплення та збереження спрощеної системи оподаткування, що знайшло своє відображення у розділі "Спеціальні податкові режими" проекту Податкового кодексу України.

Положення зазначеної глави спрямовані на забезпечення відповідності спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності сучасним напрямкам податкової політики держави, в тому числі щодо необхідності запобігання ухиленню від оподаткування.

У проекті Податкового кодексу збережено основні концептуальні норми щодо права застосовувати спрощену систему оподаткування, механізму адміністрування, ведення обліку тощо. Так, критерії визначення платників єдиного податку в частині граничного обсягу доходу та кількості найманих працівників залишаються незмінними (500 тис. грн. та 10 найманих працівників - для фізичних осіб та 1 млн. грн. та 50 найманих працівників - для юридичних осіб). Це сприятиме збереженню та створенню нових робочих місць, вирішенню питання безробіття і, відповідно, збільшенню наповнення місцевих бюджетів.

Крім того, зберігається механізм заміни ряду податків в рахунок сплати єдиного податку. Так, до складу єдиного податку включаються: податок на прибуток, податок з доходів фізичних осіб, податок на додану вартість, збір за розміщення об'єкту торгівлі та сфери послуг, плата за торговий патент, комунальний податок.

Для платників єдиного податку збережено право вибору сплати ПДВ у складі єдиного податку.

Проте є і низка відмінностей. З метою раціонального використання природних ресурсів і соціального забезпечення платників - спрощенців зі складу єдиного податку виключено ресурсні платежі та внески до державних цільових фондів, а також плату за землю.

Враховуючи зміни, що відбулися в законодавстві з питань соціального страхування, в тому числі пенсійного та запровадження сплати цих внесків на загальних підставах (а не у складі єдиного податку), ставки єдиного податку знижено.

Запропоновані зміни в оподаткуванні фізичних осіб - підприємців зумовлені необхідністю пошуку шляхів встановлення рівномірності та справедливості в оподаткуванні, забезпечення відповідності розмірів податку обсягам отриманих доходів.

Щодо запровадження єдиного соціального внеску

Нагальною є потреба в завершенні комплексного реформування системи соціального страхування та створення єдиної системи збору та обліку внесків шляхом запровадження єдиного соціального внеску. Необхідно уникнути дублювання фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування функцій, пов'язаних із формуванням страхових коштів, постановкою на облік платників страхових внесків, збором коштів, формуванням та веденням інформаційної системи відомостей про застрахованих осіб, контролю за повнотою та своєчасністю справляння внесків.

Запровадження єдиного соціального внеску дозволить не тільки скоротити адміністративні витрати фондів на виконання функцій та більш ефективно використовувати кошти соціального страхування, суттєво спростивши порядок адміністрування страхових внесків, а й зменшить обсяг звітності для платників внесків, кількість перевірок та витрати, пов'язані з адмініструванням внесків.

Проект Закону України "Про систему збору та обліку єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (реєстрац. N 2691 від 07.12.2006),розробником якого є Міністерство праці та соціальної політики України, Верховною Радою України прийнято в першому читанні (11.04.2007 року).

Враховуючи, що у 2007 році розміри ставок внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та соціальне страхування залишено на рівні минулого року і сумарно складають приблизно 37 відсотків від фонду оплати праці, надмірне навантаження на фонд оплати праці по внесках залишається проблемою для підприємців-роботодавців та однією з найбільших перешкод легального ведення підприємницької діяльності.

Створення єдиної системи збору та обліку внесків шляхом запровадження єдиного соціального внеску буде реальним кроком у цьому напрямку. Найскоріше прийняття проекту закону "Про систему збору та обліку єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування"дозволить розпочати поступове зниження навантаження на фонд оплати праці та встановити оптимальний розмір єдиного соціального внеску для окремих категорій суб'єктів господарювання.

Фінансово-кредитна підтримка малого підприємництва.

На сьогодні вітчизняними банками активно впроваджуються програми кредитування малого і середнього бізнесу.

З початку 2007 року банківськими та небанківськими фінансово-кредитними установами суб'єктам малого та середнього бізнесу, надано кредитів на загальну суму 8,3 млрд. грн., 15,6 млн. дол. США та 1,6 млн. ЄВРО. Крім того, в рамках реалізації програм міжнародних фінансових інституцій уповноваженими комерційними банками малому підприємництву надано мікрокредитів на загальну суму 3,9 млрд. грн., 41,4 млн. дол. США та 6,7 млн. ЄВРО.

Але високі відсоткові ставки за користування кредитами не дозволяють більшості підприємців використовувати переваги банківського кредитування або доводиться розраховувати на допомогу держави.

Враховуючи, що фінансування заходів Національної програми сприяння розвитку малого підприємництва в Україні (2157-14) є дуже обмеженим, а саме, у 2007 році передбачено лише 1800,0 тис. грн., а на 2008 рік передбачається фінансування в обсязі 2000,0 тис. грн., і при цьому на фінансово-кредитну підтримку кошти в межах Національної програми взагалі не передбачені, дана проблема на сьогодні вирішується через регіональні програми підтримки підприємництва, а також шляхом впровадження нової бюджетної програми часткового відшкодування відсоткових ставок за кредитами, що надаються суб'єктам малого та середнього бізнесу на реалізацію інвестиційних проектів.

З кожним роком все більше регіонів фінансують регіональні програми з місцевих бюджетів (2000 рік - 13 регіонів; 2001 - 15; 2002 - 18; 2003 - 25; 2004 - 25, 2005 - 24; 2006 - 25). Істотно збільшились обсяги фінансування. Так, впродовж 2006 року фактично профінансовано програмні заходи майже на 58 млн. грн. (2000 р. - 1,89 млн. грн., 2001 р. - 3,51 млн. грн., 2002 р. - 8,88 млн. грн., 2003 р. - 28,44 млн. грн., 2004 р. - 45,25 млн. грн., 2005 р. - 54 млн. грн.).

У 2007 році в місцевих бюджетах 26 регіонів (крім Харківської області) передбачено 70 млн. грн. на фінансування заходів регіональних програм розвитку малого підприємництва на 2007 - 2008 роки. Упродовж звітного періоду бюджетне фінансування фактично розпочато у 18 регіонах. Загальна сума використаних бюджетних коштів становила понад 22 млн. грн.

Водночас викликає занепокоєння тенденція щодо поглиблення нерівномірності фінансування програм в регіональному розрізі.

Недостатнє фінансування призводить до того, що в рамках програм підтримуються лише окремі бізнес-проекти, а формуванню безпосередньо надійної системи інфраструктури підтримки малого бізнесу приділяється слабка увага.

Завдяки підтримці Верховної Ради і Уряду Держкомпідприємництвом у 2007 році започатковано реалізацію нової бюджетної програми, яка спрямована на часткове відшкодування за рахунок бюджетних коштів відсоткових ставок за кредитами, залученими суб'єктами малого і середнього бізнесу на реалізацію інвестиційних проектів. Відшкодування здійснюється через територіальні органи Держкомпідприємництва в усіх 27 регіонах. На виконання цієї програми у 2007 році державним бюджетом виділено 27 млн. грн.

На сьогодні розроблено та прийнято всю необхідну нормативно-правову базу по частковому відшкодуванню відсоткових ставок за кредитами, залученими суб'єктами малого і середнього бізнесу на реалізацію інвестиційних проектів, зокрема, затверджено:

- Паспорт бюджетної програми;

- Порядок використання у 2007 році зазначених коштів;

- Відповідний розподіл коштів по регіонах;

- Порядок та умови проведення конкурсів, перелік необхідних документів та їх форми;

- Склади конкурсних комісій із визначення переможців конкурсу на отримання часткового відшкодування за регіонами України

та інші необхідні документи.

І хоча фінансування програми розпочалося пізніше, ніж очікувалося, станом на 01.09.2007 з 27000 тис. грн. за бюджетною програмою 8681040 (489-16) "Часткове відшкодування відсоткових ставок за кредитами, що надаються суб'єктам малого та середнього бізнесу на реалізацію інвестиційних проектів" Держкомпідприємництвом отримано 9202 тис. грн., що повністю відповідає плану розподілу коштів державного бюджету; фактично перераховано - 9062 тис. грн. (кошти перераховані згідно плану усім представництвам за виключенням Київської області).

Станом на 01.09.2007 територіальними представництвами заключені договори на суму 5764 тис. грн. (21% від загально передбаченої суми 27000 тис. грн.). Фактично використано 1864 тис. грн. (20,5% від загальних надходжень у сумі 9202 тис. грн.).

На сьогодні в усіх регіонах проведено близько 50 засідань конкурсних комісій по визначенню переможців конкурсів на отримання часткового відшкодування. Станом на 01.09.2007 таке відшкодування отримувало 76 осіб, а на сьогодні ця цифра вже збільшилася як мінімум на чверть.

При цьому існує значна нерівномірність щодо використання коштів між регіонами України. Так, станом на 01.09.2007 14 регіонів не визначили жодного претендента на отримання відшкодування.

В той же час, у Луганській області укладено договорів на 1735 тис. та використано 728 тис. грн., Хмельницькій - 1141,1 та 310,1 тис. грн. відповідно, Львівській - 903,8 та 417,4 тис. грн., Харківській - 536,5 та 61,3 тис. грн., Донецькій - 491,1 та 110,9 тис. грн., Івано-Франківській - 473,4 та 158,9 тис. грн.

Запровадження часткового відшкодування є ефективним, апробованим в розвинених країнах світу механізмом, який дає мультиплікативний ефект щодо залучення інвестицій. Так, реалізація бюджетної програми часткового відшкодування на суму лише 27 млн. грн. надасть можливість залучити у вигляді інвестицій до економіки України близько 225 млн. грн. Тобто, на одну вкладену гривню бюджетних коштів ми отримуємо більше 8 грн. Крім того, близько 400 суб'єктів малого та середнього підприємництва отримають можливість розвинути свій бізнес, створити додаткові робочі місця та підвищити конкурентоспроможність виробленої продукції, що на сьогодні є одним з головних завдань розвитку економіки України.

VII. Міжнародне співробітництво у сфері підтримки розвитку підприємництва

У сучасних політичних та економічних умовах використання можливостей розвинутих країн, міжнародних організацій і залучення міжнародної технічної допомоги для сприяння входженню України у світовий економічний простір, реалізації урядових реформ та підвищення конкурентоспроможності української економіки є дуже важливим.

Протягом 9 місяців поточного року було продовжено роботу над завершальним етапом реалізації проекту Міністерства у справах міжнародного розвитку Великої Британії (DFID) "Розвиток приватного сектора в рамках позики Світового банку на розвиток приватного сектора" (вартість проекту - 1199800 фунтів стерлінгів) та проекту "Послуги з підтримки МСП у пріоритетних регіонах", що фінансується ЄС, метою якого є підтримка розвитку політичного середовища, сприятливого для розвитку МСП в Україні, стимулювання ринку консультаційних послуг (вартість проекту - 2,5 млн. євро). Результатом впровадження даних проектів стали значні зрушення у сфері регуляторної політики, ліцензування та дозвільної системи, що в свою чергу позитивно вплинуло на процес ведення бізнесу в Україні та полегшило долю підприємництва.

Серед іншого Держкомпідприємництвом здійснювалась робота із започаткування нових проектів в рамках надання міжнародної технічної допомоги, а саме проекту "Підтримка Розвитку Ділових Можливостей МСП України - Міжнародний Аспект" (вартість проекту - 2,043 млн. євро), який має на меті сприяння розвитку конкурентоспроможності МСП через вдосконалення державної політики у сфері МСП та підтримку МСП у розробці і впровадженні оптимальних схем, механізмів становлення комерційних зв'язків з компаніями ЄС та іншими іноземними підприємствами а також проекту "Сприяння торгівлі, інвестиціям та бізнесу" (вартість проекту - 8 млн. доларів США), який, зокрема, має на меті покращення бізнес-середовища України шляхом підвищення значення урядових та бізнесових освітницьких інституцій, удосконалення законодавчої бази та правової системи для створення сприятливого бізнес-середовища, а також активізації публічного діалогу щодо можливостей розвитку бізнесу.

З метою досягнення поставлених перед Урядом України завдань у сфері розвитку підприємництва розпочато роботу із використання нових інструментів ЄС, таких як Twinning та TAIEX, що дозволить запровадити практику, яка довела свою ефективність у багатьох європейських країнах, підвищити рівень надання управлінських послуг державою тощо.

Разом з тим Держкомпідприємництвом відповідно до Плану Дій Україна - ЄС (994_693) було започатковано та проведено роботу щодо залучення аналітичних можливостей ЄС, його мережі експертів та керівників міністерств у виробленні програми заходів, спрямованих на подальший розвиток пріоритетних напрямів розвитку малого та середнього підприємництва України на основі Європейської хартії для малих підприємств (далі - Хартія).

Хартія покликана підтримувати та стимулювати розвиток малих підприємств у наступних 10 ключових напрямках:

1. освіта та навчання підприємництва;

2. дешевший та прискорений старт;

3. удосконалення законодавства;

4. придатність кваліфікації;

5. покращення "online" доступу;

6. узагальнення єдиного ринку;

7. оподаткування і фінансові питання;

8. посилення технологічної здатності малих підприємств;

9. моделі успішного електронного бізнесу і підтримка найуспішніших малих підприємств;

10. розвиток сильнішого, ефективнішого представництва інтересів малих підприємств на міждержавному та національному рівні.

Метою Хартії є підвищення рівня впровадження інновацій, зайнятості, соціальної та місцевої інтеграції у Європі з тим, щоб у середньостроковій та довгостроковій перспективі забезпечити конкурентоспроможність економіки на внутрішньому та зовнішньому ринках.

Задля сприяння активізації співробітництва в сфері розвитку приватного сектору та підприємництва, підвищення рівня соціальної відповідальності компаній шляхом спільних ініціатив, направлених на зміцнення потенціалів Держкомпідприємництва, громадських організацій, представників приватного сектору та інших суб'єктів даної сфери діяльності, Держкомпідприємництвом було розроблено та готується до підписання проект Угоди про співробітництво між Держкомпідприємництвом та Організацією Об'єднаних Націй.

Так, серед головних результатів реалізації проектів технічної допомоги можна назвати:

вивчення прогресивного європейського досвіду щодо політики розвитку МСП шляхом проведення відповідних навчальних поїздок (Угорщина, Великобританія, Бельгія, Німеччина, Польща);

проведення ряду семінарів, тренінгів, круглих столів для державних службовців ("Система збалансованих показників", "Секторальний підхід", "Управління проектним циклом", мовні курси з англійської мови);

організація навчальних акцій для представників бізнесу та громадських організацій ("Тренінг для тренерів", круглі столи на тему: "Усунення адміністративних бар'єрів та покращення державної регуляторної політики в Україні", ряд семінарів з кластерингу);

проведені аналітичні дослідження з розвитку МСП в Житомирській, Рівненській та Чернігівській областях;

розроблено кілька навчальних посібників та оглядів з розвитку консалтингу, сприяння залучення інвестицій тощо;

здійснено сприяння розвитку кластерів в Україні (Житомир, Одеса, Харків);

здійснення приєднання української системи реєстрації до європейського бізнес-реєстру для обміну інформацією серед бізнес-реєстрів країн-учасників.

Окрім того, Держкомпідприємництво продовжує роботу щодо ініціювання проекту "Розвиток конкурентоспроможності вітчизняних підприємств". Метою проекту є становлення сильного та конкурентоспроможного приватного сектору шляхом створення сприятливого клімату для росту підприємницької активності, відновлення виробництва, розвитку перспективних напрямків бізнесу, створення нових робочих місць та підвищення ефективності роботи реструктурованих підприємств. Протягом 9 місяців 2007 року проводились відповідні дослідження щодо визначення першочергових завдань, які будуть вирішення в результаті реалізації проекту відповідно до державних пріоритетів з метою визначення складових проекту.

Серед іншого, Держкомпідприємництвом розпочато роботу щодо:

- ініціювання проекту Європейської Комісії, що буде спрямований на впровадження в Україні принципів Європейської хартії малого підприємництва";

- створення пілотних фондів кредитних порук в деяких областях України з метою полегшення доступу українських МСП до фінансових ресурсів спільно з Польським агентством розвитку підприємств (Київ, Чернівці);

- створення пілотних індустріальних парків на основі досвіду Туреччини.

В рамках залучення міжнародної технічної допомоги Японії, за результатами цьогорічного конкурсу Японського агентства міжнародного співробітництва два представники Держкомпідприємництва взяли участь у навчальному курсі "Управління виробництвом для країн Південно-Східної Європи" (Японія).

VIII. Інформаційна політика та зв'язки з громадськістю Взаємодія з громадськими об'єднаннями підприємців

Протягом 9 місяців 2007 року Держкомпідприємництвом впроваджується політика щодо активного залучення підприємницької громадськості до прийняття рішень.

З метою оптимізації роботи з громадськістю на початку року було проведено реорганізацію консультативно-дорадчого органу - Громадської колегії Комітету: прийнято нового Голову Громадської колегії, затверджено новий склад та нове Положення.

Протягом звітного періоду проведено низку заходів із залучення членів Громадської колегії, провідних всеукраїнських та міжнародних об'єднань підприємців.

Так, 1 лютого п.р. проведено Громадські слухання, на яких розглядалися про підсумки виконання Держкомпідприємництвом у 2006 році завдань, визначених законами, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, установлених Прем'єр-міністром України, напрями діяльності у 2007 році щодо подальшого поліпшення роботи з виконання прийнятих рішень; взаємодію органів виконавчої влади з громадськістю в частині підготовки та проведення постійно діючого Форуму "Влада і бізнес-партнери".

Проведено 4 засідання Громадської колегії та її активу, на які було винесено питання діяльності Громадської колегії та її тематичних профільних комісій, затверджено план роботи на 2007 рік. Також було розглянуто проект Податкового кодексу України в частині спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності суб'єктів підприємницької діяльності.

З метою внесення змін та пропозиції до зазначеного проекту Податкового кодексу України у квітні п.р. проведено засідання профільної комісії Громадської колегії з питань оподаткування та адміністрування.Узагальнені пропозиції надіслано до Міністерства фінансів України.

Одним із головних питань травневого засідання Громадської колегії було стан виконання Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" (2806-15) . На розгляд засідання було винесено та підтримано громадськістю законодавчі ініціативи Комітету щодо розробки проектів законів України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" та "Про перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності", які спрямовані на удосконалення окремих норм Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" та взагалі на удосконалення дозвільної системи у сфері господарської діяльності.

26 липня п.р. Комітетом спільно з Всеукраїнською асоціацією лізингу проведено круглий стіл на тему "Фінансування діяльності малих та середніх підприємств". Мета заходу полягала у висвітлені актуальних питань фінансування та кредитування діяльності малих та середніх підприємств та шляхи їх вирішення.

У заході взяли участь представники банківських установ, страхових та лізингових компаній, фінансово-кредитних союзів, керівники громадських об'єднань підприємців та уповноважені з питань захисту прав підприємців. Результатом проведення заходу стало підписання Звернення учасників Круглого столу до Комітету та Кабінету Міністрів України із відповідними рекомендаціями про удосконалення фінансування малого та середнього бізнесу.

Комітет надав допомогу в організації 17.09.2007 Форуму "Влада і бізнес-партнери"за участю Президента України В.Ющенка.

На Форумі розглянуто підсумки спільної роботи органів влади та підприємницької спільноти у 2006 - 2007 роках щодо вирішення актуальних завдань підтримки та розвитку бізнесу в Україні та пропозиції Президента України щодо законодавчого регулювання проблемних питань у сфері підприємництва.

Інформаційна політика Комітету

У 2007 році Держкомпідприємництвом та його представництвами в регіонах проводилась низка заходів, що є запорукою відкритої інформаційної політики Комітету.

На центральному рівні було організовано прес-конференції щодо приєднання України до Європейського бізнес-реєстру та реалізацію угоди про обмін інформацією, про підсумки роботи Комітету в 2006 році, про якісне вдосконалення системи державного контролю в контексті підписання Президентом Закону "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (877-16) , Інтернет-конференція щодо впровадження контрольного закону, вдосконалення дозвільного законодавства, програми відшкодування відсотків малому бізнесу за кредитами, чотири круглих столи з актуальних питань розвитку малого та середнього бізнесу.

Експертами Держкомпідприємництва надано більше 20 коментарів стосовно різноманітних питань у підприємницькому середовищі, що публікувались провідними друкованими та Інтернет-виданнями і були доступні широкому загалу.

Спільно з міжнародним проектом "Україна: Послуги з підтримки МСП в пріоритетних регіонах" проведено 3 круглих столи в регіонах, прес-конференцію, освітні семінари.

Протягом зазначеного періоду відбулося 9 інтерв'ю з керівництвом Комітету (із них 4 для друкованих ЗМІ та 5 для телебачення).

Інформаційні листи та роз'яснення регулярно друкуються в газетах та журналах.

Діяльність Держкомпідприємництва висвітлюється на власному веб-сайті.

За оцінкою наповненості сайтів органів виконавчої влади Українського незалежного центру політичних досліджень у рейтингу інформаційної наповненості сайтів державних комітетів України станом на кінець червня п.р. Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва посідає п'яте місце.

У 2007 році розпочато випуск серії навчально-методичних посібників для суб'єктів малого та середнього підприємництва "Підприємництво та право". Зокрема, видано перші три випуски "Започаткування підприємницької діяльності", "Право власності та майно суб'єктів підприємницької діяльності" та "Договірні відносини між суб'єктами підприємницької діяльності".

Видано Довідник "Державна політика з питань дозвільної системи у сфері господарської діяльності".

Видано звіт про діяльність Держкомпідприємництва у 2006 році.

IX. Робота з кадрами та відрядження в регіони

У поточному році станом на кінець вересня в центральному апараті Комітету було здійснено наступні заходи:

- проведена щорічна оцінка державних службовців за результатами роботи у 2006 році;

- здійснено організаційні заходи щодо проведення функціонального обстеження Держкомпідприємництва разом з іншими структурними підрозділами Комітету;

- проведено засідання двох конкурсних комісій на заміщення вакантних посад та за результатами було прийнято на роботу 20 осіб;

- з метою удосконалення та поліпшення роботи Комітету та у зв'язку із збільшенням штатної чисельності центрального апарату Комітету було затверджено та введено в дію структуру та штатний розпис в новій редакції;

- до Головного управління державної служби України були підготовлені та надані документи щодо продовження терміну перебування на державній службі стосовного державних службовців як центрального апарату, так і територіальних представництв;

- постійно здійснюється робота щодо підвищення кваліфікації державних службовців, надається методична та організаційна робота щодо можливості отримання другої вищої освіти.

Протягом кінця серпня - початку вересня в усіх регіонах проведено урочистості з нагоди святкування Дня підприємця. До заходів залучено представників влади, підприємців та громадськість. Комітетом здійснено організаційні заходи щодо заохочення підприємців та державних службовців до відзначення з нагоди святкування Дня підприємця. Нагороджено 338 осіб з числа підприємців, громадських лідерів, представників ЗМІ і державних службовців (що на 14 чоловік більше, ніж у минулому році).

Звіт про діяльність Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва за 9 місяців 2007 р.