Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва на Ваші звернення стосовно проблем, пов'язаних з державною реєстрацією юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців повідомляє наступне.

1. Про порядок державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця у разі її смерті

Відповідно до статті 48 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" (755-15) (далі - Закон) у разі смерті фізичної особи - підприємця третя особа, зокрема спадкоємець, може подати державному реєстратору особисто (надіслати рекомендованим листом) нотаріально посвідчену копію свідоцтва про смерті фізичної особи або нотаріально посвідчену копію довідки органу реєстрації актів громадянського стану про смерть фізичного особи. Дата надходження документів для державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем, зокрема у разі її смерті, вноситься державним реєстратором до журналу обліку реєстраційних дій.

Державний реєстратор зобов'язаний не пізніше наступного робочого дня з дати надходження документів для проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем у разі її смерті заповнити реєстраційну картку (форма N 13 (zb802-04) та внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (далі - ЄДР) відповідний запис.

2. Щодо можливості звернення фізичної особи, яка має намір стати підприємцем, до органу державної реєстрації через уповноважену особу Цивільним кодексом України

(далі - ЦКУ) визначається таке поняття, як "представництво". Стаття 237 ЦКУ визначає представництво як право-відношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана за повноваженням вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.

Виходячи з вищевикладеного подання документів для державної реєстрації фізичної особи - підприємця представником не протирічить чинному законодавству.

3. Про заміну свідоцтв зразка 1991-1993 років, які в свій час не були замінені відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 25.05.98 N 740 (740-98-п) ("Про порядок державної реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності")

Відповідно до пункту 9 Постанови Кабінету Міністрів України від 25.05.98 N 740 (740-98-п) суб'єкти підприємницької діяльності, державна реєстрація яких проведена до 29 квітня 1994 року і які не мають свідоцтва про державну реєстрацію, а також ті, що одержали свідоцтва до 29 квітня 1994 року, повинні одержати (обміняти) його в органі державної реєстрації, в якому вони перебувають на обліку.

Заміна та одержання свідоцтва про державну реєстрацію відповідно до цього пункту проводиться на підставі документів, що засвідчують державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності. При цьому за видачу свідоцтва про державну реєстрацію до 1 липня 1998 року сплачується 20 відсотків реєстраційного збору, після 1 липня 1998 року - 100 відсотків цього збору.

Однак оскільки кінцевий термін для заміни або одержання свідоцтв зазначеною Постановою (740-98-п) встановлено не було, то і на даний час суб'єкти підприємницької діяльності має право одержати (обміняти) свідоцтво в органі державної реєстрації, в якому вони перебувають на обліку.

Оскільки відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2003 року N 1821 (1821-2003-п) Постанова Кабінету Міністрів України від 25 травня 1998 року N 740 "Про порядок державної реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності" визнано такою, що втратила чинність з 1 липня 2004 року у зв'язку з прийняттям Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" (755-15) то на даний час слід керуватися нормами чинного законодавства України.

Згідно із "Прикінцевими положеннями" зазначеного Закону державний реєстратор протягом 2004-2005 років при надходженні від юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців реєстраційної картки відповідно до вимог статті 19 цього Закону (755-15) зобов'язаний провести заміну раніше виданих свідоцтв про державну реєстрацію на свідоцтва про державну реєстрацію єдиного зразка. При цьому реєстраційний збір за заміну свідоцтва про державну реєстрацію не стягується.

4. Щодо державної реєстрації припинення юридичної особи за судовим рішенням, якщо цим рішенням не призначено ліквідаційну комісію

Оскільки відповідно до статті 124 Конституції України (254к/96-ВР) судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України, то державний реєстратор, отримавши рішення суду про припинення державної реєстрації юридичної особи повинен не пізніше наступного робочого дня внести до ЄДР запис щодо цього судового рішення та повідомити органи статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування та юридичну особу про внесення до ЄДР такого запису.

Відповідно до частини шостої статті 38 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" (755-15) , у разі якщо в судовому рішенні щодо припинення юридичної особи не призначена комісія з припинення, то державний реєстратор не пізніше трьох робочих днів від дати надходження такого судового рішення вносить до ЄДР запис, в якому вказує як голову комісії з припинення (ліквідаційної комісії) юридичної особи керівника органу управління або засновника (учасника) юридичної особи, якщо інше не встановлено судом.

Не пізніше наступного робочого дня з дати внесення до ЄДР такого запису державний реєстратор зобов'язаний надіслати керівнику органу управління або засновнику (учаснику) юридичної особи, який вказаний як голова комісії з припинення (ліквідаційної комісії), а також суду, який постановив рішення щодо припинення юридичної особи, відповідне повідомлення.

У тому випадку, якщо повідомлення, які направлені засновникам про призначення їх головами комісії з припинення, повертаються з відміткою пошти, що заявник за вказаною на конверті адресою не перебуває, державний реєстратор повинен повідомити суд, який постановив рішення щодо припинення юридичної особи, про ситуацію, що склалася.

5. Щодо особи, яка має право звернутися до суду із позовом про припинення державної реєстрації на підставі відсутності юридичної особи за вказаним місцезнаходженням

Відповідно до статті 110 Цивільного кодексу України (435-15) юридична особа може бути ліквідована за рішенням суду про визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, а також в інших випадках, встановлених законом. При цьому вимога про ліквідацію юридичної особи може бути пред'явлена до суду органом, що здійснює державну реєстрацію, а також учасником юридичної особи.

Частиною першою статті 6 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" (755-15) до повноважень державного реєстратора на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці віднесено лише звернення до суду із заявою про зміну мети установи у встановленому законом порядку.

Також додатково повідомляємо, що відповідно до частини сімнадцятої статті 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" (509-12) органи державної податкової служби в установленому законом порядку мають право звертатися у передбачених законом випадках до суду з заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності.

Враховуючи вищевикладене, Держпідприємництво вважає, що при відсутності підприємств за вказаним місцезнаходженням та при неподанні ними звітності до органів ДПІ з позовною заявою до суду про державну реєстрацію припинення такого суб'єкта повинні звертатись органи державної податкової служби.

6. Про дату державної реєстрації

У пункті двадцятому Положення про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 1998 року N 740 (740-98-п) (далі - Положення), яке діяло до 1 липня 2004 року, зазначено, що у разі зміни назви, організаційно-правової форми суб'єкта підприємницької діяльності, а також форми власності суб'єкт підприємницької діяльності у місячний термін з моменту настання зазначених змін зобов'язаний подати документи для перереєстрації з підтвердженням опублікування інформації про зміни у друкованих засобах масової інформації.

Перереєстрація суб'єкта підприємницької діяльності проводилась в порядку, встановленому для його реєстрації.

У разі перереєстрації оригінали раніше виданого свідоцтва про державну реєстрацію та установчих документів повертали до органу державної реєстрації.

Відповідно до абзацу четвертого пункту 10 Положення (740-98-п) за наявності всіх документів, зазначених у цьому Положенні, орган державної реєстрації був зобов'язаний протягом не більше п'яти робочих днів з дня їх надходження внести дані реєстраційної картки до Реєстру суб'єктів підприємницької діяльності та видати свідоцтво про державну реєстрацію встановленого зразка з проставленим ідентифікаційним кодом юридичної особи, який надається органу державної реєстрації органом державної статистики.

Пунктом п'ятнадцятим Положення про Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 року N 118 (118-96-п) , з наступними змінами, зазначається, що у разі включення суб'єкта господарської діяльності до Державного реєстру йому присвоюються ідентифікаційний код і коди класифікаційних ознак. Суб'єктам підприємницької діяльності ідентифікаційний код присвоюється органами державної реєстрації під час реєстрації. Ідентифікаційний код є єдиним для всього інформаційного простору України і зберігається за суб'єктом протягом усього періоду його існування.

На підставі наведеного вважаємо, (що) якщо у разі перереєстрації суб'єкта господарської діяльності за ним зберігався ідентифікаційний код попередника, то у свідоцтві повинна була проставлятись первинна дата реєстрації.