Згідно зі статтею 244-4 Кодексу (80732-10) органи виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням законодавства про захист прав громадян-споживачів (стаття 170-1 (80731-10) - щодо правопорушень під час реалізації товарів, виконання робіт, надання послуг громадянам-споживачам). Від імені органів виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право: керівник спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері стандартизації, метрології та сертифікації і його заступники: керівник спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у справах захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим та його заступники, начальники управлінь у справах захисту прав споживачів областей, міст Києва і Севастополя та їх заступники.

А відповідно до статті 244-7 Кодексу (80732-10) органи виконавчої влади у сфері стандартизації, метрології та сертифікації розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням законодавства в галузі стандартизації, якості продукції, метрології та сертифікації (стаття 170-1 (80731-10) - за винятком правопорушень під час випуску, реалізації товарів, виконання робіт та надання послуг громадянам-споживачам, статті). Від імені органів виконавчої влади у сфері стандартизації, метрології та сертифікації розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право: керівник спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері стандартизації, метрології та сертифікації і його заступники: директори центрів стандартизації, метрології та сертифікації Автономної Республіки Крим, області, міста та їх заступники.

У статті 255 Кодексу (80732-10) зазначено, що у справах про адміністративні правопорушення, розгляд яких віднесено до відання органів, зазначених у статтях 222 - 244-8 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи цих органів.

Що ж стосується повноважень по перевірці наявності сертифікатів відповідності органів Міністерства внутрішніх справ України, а саме відділу по боротьбі з економічною злочинністю, зауважимо: цей орган в своїй діяльності керується Положенням про Державну службу боротьби з економічною злочинністю, яке затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.93 N 510 (510-93-п) (далі - Положення). Так, у пункті 5 Положення передбачено, що підрозділи Державної служби боротьби з економічною злочинністю користуються правами, передбаченими законами України "Про міліцію" (565-12) , "Про оперативно-розшукову діяльність" (2135-12) . А у статті 10 Закону України "Про міліцію" визначено, що міліція відповідно до своїх завдань зобов'язана: виявляти причини й умови, що сприяють вчиненню правопорушень, вживати в межах своєї компетенції заходи до їх усунення. Міліції для виконання покладених на неї обов'язків надається право: у випадках, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення (80731-10, 80732-10) , накладати адміністративні стягнення або передавати матеріали про адміністративні правопорушення на розгляд інших державних органів, товариських судів, громадських об'єднань або трудових колективів (стаття 11 цього ж Закону).

Відносно повноважень по перевірці наявності сертифікатів відповідності органів державної податкової служби, зазначимо: що Законом України від 04.12.90 N 509-XII (509-12) "Про державну податкову службу в Україні" цим органам не надано таких повноважень. Адже у статті 11 цього Закону передбачено, що органи державної податкової служби в установленому законом порядку мають право: накладати адміністративні штрафи: на керівників та інших посадових осіб підприємств, установ, організацій, винних у відсутності податкового обліку або веденні його з порушенням встановленого порядку, неподанні або несвоєчасному поданні аудиторських висновків, передбачених законом, а також платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), - від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за відповідне правопорушення, - від десяти до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на керівників та інших посадових осіб підприємств, установ, організацій, включаючи установи Національного банку України, комерційні банки та інші фінансово-кредитні установи, які не виконують перелічених у пунктах 2 - 5 цієї статті вимог посадових осіб органів державної податкової служби, - від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб підприємств, установ і організацій, а також на громадян - суб'єктів підприємницької діяльності, які виплачували доходи, винних у неутриманні, неперерахуванні до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб, перерахуванні податку за рахунок коштів підприємств, установ і організацій (крім випадків, коли таке перерахування дозволено законодавством), у неповідомленні або несвоєчасному повідомленні державним податковим інспекціям за встановленою формою відомостей про доходи громадян, - у розмірі трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано "адміністративному стягненню за одне із зазначених правопорушень, - у розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на громадян, винних у неподанні або несвоєчасному поданні декларацій про доходи чи у включенні до декларації перекручених даних, у відсутності обліку або неналежному веденні обліку доходів і витрат, для яких встановлено обов'язкову форму обліку, - від одного до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на громадян, які займаються підприємницькою діяльністю, винних у протидіях посадовим особам органів державної податкової служби, зокрема у недопущенні їх до приміщень, які використовуються для здійснення підприємницької діяльності та одержання доходів, - від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на громадян, які займаються підприємницького діяльністю без державної реєстрації чи без спеціального дозволу (ліцензії), якщо його отримання передбачено законодавством, - від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на громадян, які здійснюють продаж товарів без придбання одноразових патентів або з порушенням терміну їх дії, чи здійснюють продаж товарів, не зазначених у деклараціях, - від одного до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за ті самі дії, вчинені громадянином, якого протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне із зазначених правопорушень, - від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Стосовно сертифікації продукції, підкреслимо: відповідно до статті 17 Декрету Кабінету Міністрів України від 10.05.93 N 46-93 (46-93) "Про стандартизацію і сертифікацію" виготівники, постачальники, виконавці, продавці продукції, яка підлягає обов'язковій сертифікації та реалізується на території України, зобов'язані: провести в установлені терміни і порядку сертифікацію продукції; забезпечувати виготовлення продукції згідно з вимогами нормативного документа, на відповідність якому вона сертифікована; реалізувати продукцію виключно за наявності сертифіката відповідності; припиняти або зупиняти реалізацію сертифікованої продукції, якщо виявлено, що вона не відповідає вимогам нормативного документа, на відповідність якому вона сертифікована, або якщо термін дії сертифіката закінчився, або дія сертифіката припинена або зупинена рішенням органу з сертифікації.

Наказ Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 27.11.96 N 499 (z0728-96) "Про внесення змін та доповнень до Переліку продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні, затвердженого наказом Держстандарту України від 30.06.93 N 95, та встановлення термінів її введення", який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19.12.96 за N 728/1753, втратив чинність згідно з наказом Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України від 30.08.2002 N 498 (z0782-02) . Отже, Перелік продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні, затверджено наказом Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України від 30.08.2002 N 498, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25.09.2002 за N 782/7070.

Шкіряні ремені та шкіряні гаманці відсутні у згаданому Переліку (z0782-02) який є вичерпним.

Додатково зазначимо, що відповідно до статті 18 Декрету Кабінету Міністрів України від 10.05.93 N 46-93 (46-93) "Про стандартизацію і сертифікацію" відповідність продукції (товару), яка ввозиться і реалізується на території України, обов'язковим вимогам норм і стандартів, що діють в Україні, має підтверджуватися сертифікатом або свідоцтвом про визнання іноземного сертифіката, виданим або визнаним Державним комітетом України по стандартизації, метрології та сертифікації або уповноваженим (акредитованим) ним органом. Державний комітет України по стандартизації, метрології та сертифікації на підставі виданих сертифікатів відповідності або свідоцтв про визнання іноземного сертифіката включає сертифіковану продукцію до Єдиного реєстру сертифікованої в Україні продукції. Органи митного контролю здійснюють митне оформлення імпортних товарів на підставі зазначеного Єдиного реєстру в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Державний комітет України по стандартизації, метрології та сертифікації здійснює контроль за наявністю сертифікатів для товарів, що реалізуються юридичними або фізичними особами на митній території України.

Про розгляд листа