Чи може особа, яка перебувала у фактичних шлюбних відносинах, успадковувати майно, нажите під час спільного проживання, за законом у першу чергу?
Відповідно до ст. 21 Сімейного кодексу України (далі — СК) шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов'язків подружжя. Таким чином, статус подружжя мають чоловік та жінка, які перебувають у шлюбі.
Відповідно до ст. 74 СК, якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними.
На майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 Сімейного кодексу.
Відповідно до ст. 1261 Цивільного кодексу України (далі — ЦК) у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Відповідно до ст. 1264 ЦК у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Таким чином, спадкування особи, що перебувала у фактичних шлюбних відносинах, можливе лише в четверту чергу і лише у випадку, якщо особа проживала зі спадкодавцем однією сім'єю не менш п'яти років до часу відкриття спадщини.
Автор: Ірина ДИБА