Відповідно до ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (334/94-ВР) (далі - Закон) бартер (товарний обмін) - це господарська операція, яка передбачає проведення розрахунків за товари (роботи, послуги) у будь-якій формі, іншій, ніж грошова, включаючи будь-які види заліку та погашення взаємної заборгованості, в результаті яких не передбачається зарахування коштів на рахунки продавця для компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг).

Згідно з Указом Президента України від 03.07.98 р. N 727/98 (727/98) "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується до суб'єктів малого підприємництва, зокрема, юридичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, у яких за рік середньооблікова чисельність працюючих не перевищує 50 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) не перевищує 1 млн грн.

Суб'єкти підприємницької діяльності - юридичні особи, які перейшли на спрощену систему оподаткування за єдиним податком, не мають права застосовувати інший спосіб розрахунків за відвантажену продукцію, крім готівкового та безготівкового розрахунку коштами (ст. 1).

Державна податкова адміністрація України листом від 12.06.2001 р. N 7773/7/21-0117 (v7773225-01) зазначає, що відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.92 р. N 18-92 (18-92) (в редакції Закону України "Про внесення змін до Декрету Кабінету Міністрів України "Про акцизний збір" (2895-14) ) змінено платників акцизного збору з підакцизних товарів, що виготовляються на давальницьких умовах і на які встановлено ставки акцизного збору у відсотках до обороту.

На сьогодні до таких підакцизних товарів відносяться лише ювелірні вироби.

Відповідно до пункту а) ст. 2 зазначеного вище Декрету (18-92) платниками акцизного збору є суб'єкти підприємницької діяльності, а також їх філії, відділення (інші відокремлені підрозділи) - виробники підакцизних товарів на митній території України, у тому числі з давальницької сировини по товарах (продукції), на які встановлено ставки акцизного збору у відсотках до обороту, що сплачують акцизний збір виробникові.

З набранням чинності зазначеним вище Законом (2895-14) платниками акцизного збору безпосередньо до бюджету є суб'єкти підприємницької діяльності - як виробники ювелірних виробів з давальницької сировини, так і замовники, із сировини яких виготовляються ювелірні вироби.

Оскільки за виготовлення ювелірних виробів на давальницьких умовах замовник сплачує виробнику лише вартість їх виготовлення, то і сума акцизного збору в цьому випадку нараховується на цю ж вартість. Отримана від замовника сума акцизного збору перераховується виробником до бюджету в законодавче встановлені терміни. У разі подальшої реалізації замовником готових ювелірних виробів акцизний збір нараховується замовником на обороти з реалізації ювелірних виробів у повному обсязі, а безпосередньо до бюджету сплачується сума акцизного збору, зменшена на суму, вже сплачену виробникові.

Якщо при виготовленні ювелірних виробів на давальницьких умовах замовником виступає фізична особа, яка не є суб'єктом підприємницької діяльності і надає виробникові сировину у вигляді самих ювелірних виробів або їх брухту, то акцизний збір не нараховується і не сплачується.

Враховуючи викладене вище, підприємство, яке здійснює розрахунки за товари (роботи, послуги) у будь-якій формі, іншій, ніж грошова (бартер)), не може перейти на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, і при нарахуванні та сплаті акцизного збору слід керуватись нормами Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.92 р. N 18-92 (18-92) (в редакції Закону України "Про внесення змін до Декрету Кабінету Міністрів України "Про акцизний збір" (2895-14) ).